Постанова

від 11.09.2012 по справі 5/192б

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.08.2012 р. справа №5/192б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В. від скаржникане з'явився від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 03.07.2012 року у справі№5/192б (суддя Чорненька І.К.) за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКРА», м. Селидове Донецька область пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 09.02.2010р. господарський суд Донецької області за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон) порушив справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКРА», м. Селидове.

Постановою господарського суду від 13.01.2011р. ТОВ «ІСКРА»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора.

29.03.2012р. до суду першої інстанції звернувся ініціюючий кредитор з клопотанням про звільнення його від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «ІСКРА»в силу обмежень, встановлених Законами України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції» .

За результатами розгляду цього клопотання господарський суд виніс ухвалу від 03.07.2012р., якою відмовив УПФУ в м. Селидове у його задоволенні.

Ухвала суду мотивована тим, що справу про банкрутство ТОВ «ІСКРА»було порушено на підставі ст. 52 Закону.

Відповідно до вимог ч. 3 цієї статті зміна ліквідатора на арбітражного керуючого здійснюється у разі виявлення майна банкрута. Суд аргументує тим, що УПФУ не надало суду доказів виявлення майна відсутнього боржника ТОВ «ІСКРА». Також суд узяв до уваги лист Головного управління юстиції у Донецькій області № 12-7-1645 від 19.06.2012р., в якому управління зазначило про те, що у разі відсутності майна боржника зміна ініціюючого кредитора як ліквідатора на арбітражного керуючого не здійснюється. Оскільки ініціюючий кредитор не надав кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором по справі та доказів виявлення майна відсутнього боржника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про дострокове припинення повноважень УПФУ як ліквідатора ТОВ «ІСКРА»та призначення ліквідатором арбітражного керуючого.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, УПФУ в м. Селидове звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд ухвалу господарського суду від 03.07.2012р. скасувати та задовольнити його клопотання про дострокове припинення повноважень ліквідатора ТОВ «ІСКРА».

В обґрунтування доводів апелянт посилається на неврахування судом його статусу ПФУ, як органу виконавчої влади, та те, що на його працівників поширюються обмеження, передбачені Законами України «Про державну службу»та «Про засади запобігання і протидії корупції» . Відповідно до ст. 7 Закону про корупцію особа, уповноважена на практичне виконання завдань і функцій держави, не має права, зокрема, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачене Конституцією України або законами України. Проте, як ст. 31 Закону арбітражним керуючим може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності. Згідно ч. 2 ст. 25 Закону з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника юридичної особи-банкрута. На підставі цього апелянт вважає, що здійснення державним службовцем повноважень арбітражного керуючого є неможливим, оскільки буде суперечить вимогам діючого законодавства.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про визнання апеляційної скарги УПФУ в м.Селидове обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню з врахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Згідно до вимог ст. 31 Закону арбітражний керуючий має право на звернення до господарського суду про дострокове припинення своїх повноважень.

Отже, бути ліквідатором у разі порушення справи про банкрутство, в тому числі на підставі ст. 52 Закону , є правом кредитора, а не його обов'язком.

Стаття 52 Закону пов'язує можливість призначення судом ініціюючого кредитора в якості ліквідатора банкрута тільки за умови надання ініціюючим кредитором згоди на такі дії. Тобто відсутність такої згоди ініціюючого кредитора унеможливлює виконання ним обов'язків ліквідатора в добровільному порядку. Примусовий порядок щодо зобов'язання судом ініціюючого кредитора продовжувати виконувати обов'язки ліквідатора за умови відсутності його згоди на такі дії законом не передбачений та є порушенням прав ініціюючого кредитора як учасника справи про банкрутство.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011 , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно ст. 7 Закону про корупцію особам, уповноваженим на практичне зайняття завдань і функцій держави, забороняється, зокрема, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Стаття 31 Закону передбачає, що арбітражним керуючим може бути призначено фізичну особі - суб'єкта підприємницької діяльності.

Отже, дійсно з набранням чинності Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» державним органом, до яких відноситься й органи пенсійного фонду, заборонено займатись підприємницькою діяльністю, окрім тієї діяльністю, яка діючим законодавством віднесена до завдань і функцій, покладених державною, на конкретний орган виконавчої влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону у разі, якщо кредитор не подав до господарського суду клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора), ухвала господарського суду надсилається державному органу з питань банкрутства, якою зобов'язується протягом семи днів від дати винесення ухвали забезпечити участь у справі ліквідатора з числа працівників державного органу з питань банкрутства.

Державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом , забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсутнього боржника (ст. 2 Закону).

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не виконав обов'язку щодо визначення кандидатури ліквідатора в установленому законом порядку для участі у справі № 5/192б, оскільки диспозиція ч. 4 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вказує на такий обов'язок суду.

Також при винесенні оскаржуваної ухвали суд не правильно надав оцінку листа Головного управління юстиції у Донецькій області від 19.06.2012р. № 12-7-1645 стосовно того, що у справі про банкрутство щодо відсутнього боржника передбачена заміна ліквідатора з ініціюючого кредитора на арбітражного керуючого або працівника державного органу з питань банкрутства виключно за наявності надання кандидатури арбітражного керуючого самим ініціюючим кредитором або доказів виявлення майна банкрута. Державний орган з питань банкрутство не наділений повноваженнями тлумачення норм Закону про банкрутство , а відповідно до ст. 147 Конституції України офіційне тлумачення законів України дає Конституційний Суд України.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд посилається на вищевказаний лист управління юстиції, який відсутній в матеріалах справи.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду не відповідає нормам матеріального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Керуючись правами суду першої інстанції при повторному розгляді справи про банкрутство, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання УПФУ в м. Селидове від 26.03.2012р. №2935/07 про дострокове припинення повноваження управління як ліквідатора ТОВ «ІСКРА». В частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки до суду не була надана конкретна кандидатура арбітражного керуючого та заява від арбітражного керуючого в порядку, встановленому ст. 31 Закону про те, що він не належить до жодної категорії осіб, зазначених у цій статті Закону.

Справа № 5/192б підлягає направленню для розгляду до господарського суду Донецької області для виконання дій щодо призначення іншого ліквідатора та здійснення подальшого провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ст.ст. 99 , 101 , 102 , 103 , 104 , 105 ГПК України , Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове на ухвалу господарського суду Донецької області від 03.07.2012р. у справі № 5/192б -задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 03.07.2012р. у справі № 5/192б про банкрутство в частині відмови у задоволенні клопотання про припинення повноважень ліквідатора скасувати.

Клопотання ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове про припинення повноважень ліквідатора у справі про банкрутство № 5/192б задовольнити.

Припинити повноваження Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове в якості ліквідатора у справі про банкрутство № 5/192б.

В іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 03.07.2012р. залишити без змін.

Справу № 5/192б направити для розгляду до господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова