Рішення

від 13.09.2012 по справі 5021/1141/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5021/1141/12    ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 13.09.12           Справа № 5021/1141/12. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель», м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроелектрогруп»,                        м. Конотоп Сумської області про стягнення 5 400 грн. 41 коп.                                                                      СУДДЯ    КОТЕЛЬНИЦЬКА В.Л. Представники сторін: від позивача – не з'явився від відповідача – не з'явився    За участю секретаря судового засідання – Мелащенко І.М.            Суть спору: позивач згідно поданого позову просить суд стягнути з відповідача 5 400 грн. 41 коп., в тому числі 5 000 грн. 00 коп. основного боргу згідно договору поставки № 56/09 від 19.09.2011р., 370 грн. 00 коп. пені, 3% річних в сумі 30 грн. 41 коп., а також стягнути з відповідача на свою користь               1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Заявою № 717 від 31.08.2012р. позивач уточнив свої вимоги та, посилаючись на те, що відповідач частково сплатив суму заборгованості у розмірі 1 000 грн. 00 коп., просить стягнути з останнього 4 000 грн. 00 коп. основного боргу згідно договору поставки № 56/09 від 19.09.2011р., 365 грн. 00 коп. пені, 3% річних в сумі 30 грн. 00 коп., а також стягнути з відповідача на свою користь               1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Також позивачем до господарського суду було надіслано клопотання б/н від 10.09.2012р. про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням  його повноважного представника. Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання його повноважний представник не з'явився. Господарським судом на електронний запит № 14671117 від 13.09.2012р. був отриманий спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.09.2012р., відповідно до якого місцезнаходженням відповідача – ТОВ «Євроелектрогруп» зазначено: 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Чехова, 11/63, за вказаною адресою господарським судом були направлені відповідачу копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення її розгляду. Тому відповідно до ст. 64 ГПК України відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду даної справи. Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд ВСТАНОВИВ: Між сторонами у справі 19 вересня 2011 року був укладений договір поставки № 56/09, відповідно до умов якого позивач – ТОВ «ТФ Кабель» зобов'язався поставляти партіями відповідачу – ТОВ «Євроелектрогруп» електротехнічну продукцію, а  відповідач, в свою чергу, зобов'язався приймати та здійснювати оплату цієї продукції на умовах, визначених договором. Номенклатура, кількість, ціна за одиницю продукції, загальна вартість та строки поставки партії продукції, що підлягає поставці, визначаються ц Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору). Згідно з п. 2.1 укладеного договору поставка продукції здійснюється на умовах EXW, згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс-2000, з додатковим обов'язком постачальника (позивача) завантажити продукцію на транспортний засіб покупця (відповідача) з власного складу.   Пункт 2.3 встановлює обов'язок позивача передати відповідачу разом з продукцією наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну; продукція приймається відповідачем виключно за наявності супроводжувальних документів; підтвердженням факту отримання покупцем всіх вищезазначених документів є підпис його представник на видатковій накладній. Порядок розрахунків за поставлену продукцію сторони узгодили в п. 6.3 договору № 56/09, відповідно до якого оплата здійснюється в два етапи: перший етап – покупець здійснює попередню оплату продукції в розмірі 50% вартості, вказаної в специфікації на партію продукції; другий етап – покупець сплачує залишок вартості продукції у розмірі 50% вказаної в специфікації протягом семи календарних днів після отримання продукції на складі постачальника. На виконання умов укладеного договору протягом вересня 2011 року по квітень 2012 року позивач здійснював поставку продукції відповідачу, а відповідач отримував та оплачував таку продукцію. Так, 20 квітня 2012 року позивачем на підставі рахунку-фактури № 1819 від 19.04.2012р. було здійснено поставку продукції (кабеля ВВГ нг 5/4, кабеля ВВГ нг 5/25) відповідачеві, що підтверджується видатковою накладною № РТ-0001140 від 20.04.2012р. на відвантаження товару. Дану продукцію було отримано представником відповідача, про що свідчить його особистий підпис на вищевказаній податковій накладній та довіреність № 157 від 20.04.2012р. на отримання товарно-матеріальних цінностей. Однак, відповідач, в порушення умов укладеного договору (зокрема п. 6.3) своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленої продукції не виконав, сплативши за неї лише 5 787 грн. 70 коп. згодом, 17 липня 201 року відповідач додатково сплатив заборгованість в розмірі 1 000 грн. 00 коп. Підтвердженням часткової оплати виниклої заборгованості відповідачем є наявні в матеріалах справи банківські виписки, подані позивачем як доказ неналежного виконання його контрагентом договірних зобов'язань. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за   договором   поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 ГК України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Враховуючи, що позивачем належним чином виконані його зобов'язання щодо поставки продукції відповідно до умов договору, а відповідачем допущено порушення зобов'язання, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4 000 грн. 00 коп. (несплачена сума заборгованості), оскільки відповідачем за час судового розгляду не було подано жодних доказів в обґрунтування його позиції щодо предмету спору, а також не направленого свого представника для участі в судових засіданнях (про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином). Крім основного боргу, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 365 грн. 00 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 3% річних в сумі 30 грн. 00 коп. Розглянувши зазначені вимоги позивача, суд зазначає наступне. Умовами укладеного договору (пунктом 7.2) сторонами узгоджено, що за порушення строків оплати поставленої продукції відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від заборгованості за кожен день прострочення оплати. За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України). Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України). Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. З урахуванням наведеного, судом був здійснений перерахунок суми нарахованої відповідачеві пені за несвоєчасне проведення розрахунків з позивачем, та визначено, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить  151 грн. 64 коп.       Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, відповідачу були правомірно нараховані 3%  річних в розмірі 30,00 грн. На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 4 000 грн. 00 коп. основного боргу, 151 грн. 64 коп. пені та 3% річних в сумі          30 грн. 00 коп. Що стосується поданого позивачем до суду клопотання про відкладення розгляду справи, то суд зазначає, що воно не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами, оскільки  в матеріалах справи наявні необхідні докази для вирішення справи по суті.           Відповідно до  ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, - ВИРІШИВ: 1.          Позов задовольнити частково. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроелеткрогруп» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Чехова, 11/63; код ЄДРПОУ 34677983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель» (04210, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 2, літера А; код ЄДРПОУ 31188527) 4 000,00 грн. основного боргу, 151,64 грн. пені, 3% річних в сумі  30,00 грн., 1 529,03 грн. витрат по сплаті судового збору. 3.          В іншій частині позову відмовити. 4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Повне рішення складено 17.09.2012р. СУДДЯ                                                         КОТЕЛЬНИЦЬКА В.Л.