Постанова

від 13.09.2012 по справі 3/174

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р. Справа № 3/174

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Кнапець М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 13.08.12 р.

у справі № 3/174 (суддя Мамченко Ю. А. )

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Львівської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар"

про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно в сумі 7 421 584 грн. 85 коп.

Стягувач: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК"

Орган виконання судового рішення: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

від ДВС - Іщук Н.В. ( довіреність № б/н від 14.08.2012 р. )

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13 серпня 2012 року у справі №3/174 (суддя Мамченко Л.А.) відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "РВК" на дії Управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області.

Ухвала господарського суду Рівненської області мотивована тим, що положеннями Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що майно на яке накладено арешт може передаватися на зберігання як боржнику, так і іншим особам, при цьому закон не містить вказівок на переважне право боржника отримувати на зберігання арештоване майно; Закон України "Про виконавче провадження" та Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об"єктів нерухомого майна не містять заборони накладення арешту на майно під час здійснення виконавчого провадження при наявності будь-яких інших арештів.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Рівненської області від 13 серпня 2012 року у справі №3/174 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, та задовольнити скаргу ТОВ-фірми "РВК".

Апеляційна скарга мотивована наступним.

26 червня 2012 року головним державним виконавцем Дудкою І.О., без попереднього повідомлення боржника про дату і час, було проведено опис та арешт майна, а саме: нежитлові приміщення (літ А-2) площею 2688,8 м 2 , що знаходяться за адресою м. Рівне, вул. Грушевського, 2-А. Арештоване державним виконавцем майно, було передано на зберігання третій особі -директору РФ ПП "СП "Юстиція" Дацюку В.Є. Натомість, на думку апелянта, пріоритет при передачі арештованого майна на зберігання надається саме боржникові.

Скаржник також зазначає, що головним державним виконавцем Дудкою І.О. свідомо не було взято до уваги той факт, що реєстратором -Рівненською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України 18.05.2012 року за № 12511172, на підставі постанови про накладення арешту на майно, б/н, від 29.03.2012 року, Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, було зареєстровано арешт нерухомого майна ТОВ-фірми "РВК", а саме: нежитлові приміщення (літ. А-2) площею 2688,8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Грушевського, 2-А.

Наводяться інші підстави для скасування оскаржуваної ухвали.

ДВС надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника. Вважає апеляційну скаргу, безпідставною та необґрунтованою, ухвалу господарського суду Рівненської області, вважає законною і такою, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання суду апеляційної інстанції 13.09.2012р. представник апелянта не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду скарги сторони повідомлені у встановленому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.09.2011р. задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Львівської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК" стягнення на заставлене, згідно Іпотечного договору №1852 від 01.06.2006 року, майно Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «РВК» (33003, м.Рівне, вул.Уласа Самчука, 30 а, код ЄДРПОУ), а саме: нежитлові приміщення (літ А-2) площею 2688,8 м2, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Ак.Грушевського, 2а, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Котнар» (33009, м.Рівне, вул.Князя Володимира, 112а, код ЄДРПОУ 23271256) перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»в особі Львівської обласної філії в сумі 6500000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 840666,66 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 63059,03 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 17859,16 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків. Реалізацію заставленого майна, на яке звертається стягнення, ухвалено провести шляхом проведення публічних торгів та визначення початкової ціни продажу в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

На підставі вказаного рішення видано накази від 06.03.2012р. на примусове виконання рішення суду від 28.09.2012р.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2012р. внесено виправлення до наказу від 06.03.2012р., який доповнено словами:"Реалізацію заставленого майна, на яке звертається стягнення, провести шляхом проведення публічних торгів та визначення початкової ціни продажу в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 08.06.2012р. державним виконавцем були проведені дії, направлені на виконання наказу господарського суду Рівненської області від 06.03.2012р. (Виправлення до наказу - ухвала господарського суду від 09.04.2012р.).

Отже, у відповідності із ст.ст. 17, 18, 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №3/174 від 06.03.2012 року про звернення стягнення на заставлене, згідно Іпотечного договору №1852 від 01.06.2006 року, майно Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "РВК" (33003, м.Рівне, вул. Уласа Самчука, 30 а, код ЄДРПОУ 24174779), а саме: нежитлові приміщення (літ А-2) площею 2688,8 м.кв., що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Ак. Грушевського, 2а, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Котнар" (33009, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 112а, код ЄДРПОУ 23271256) перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в особі Львівської обласної філії в сумі 6500000 (шість мільйонів п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 840666 (вісімсот сорок тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 66 коп. простроченої заборгованості за відсотками, 63059 (шістдесят три тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 03 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 17859 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 16 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків. Реалізацію заставленого майна, на яке звертається стягнення, ухвалено провести шляхом проведення публічних торгів та визначення початкової ціни продажу в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 Постанови про відкриття виконавчого провадження Боржнику надано термін на добровільне виконання рішення суду в строк до 15.06.2012 року. Копії постанови направлені сторонам виконавчого провадження згідно статей 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження" за вихідним номером 1566 від 08.06.2012 року.

Державним виконавцем здійснено опис та арешт майна боржника, про що складено акт опису і арешту майна від 26.06.2012р., згідно якому було описано й арештовано майно боржника - нежитлові приміщення (літ А-2) площею 2688,8 м.кв., що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Ак.Грушевського, 2а. Копія акту опису й арешту направлена боржнику рекомендованим листом за вихідним номером 1721 від 26.06.2012 . Вказані дії відповідають вимогам статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Заборону на нерухоме майно зареєстровано на підставі договору іпотеки № 1852, 01.06.2006 року за заявою РОФ АКБ "Укрсоцбанк", про що свідчить запис № 1 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону, державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, відповідно до пункту 3 статті 11 Закону, має право серед іншого і з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; (пункт 3 частини 3 статті 11 Закону), накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; (частина 5 пункту 3 статті 11 Закону).

Частинами 1, 2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до частини 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до пункту 4.2. Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 року №512/5 (далі - Інструкція) опис та арешт майна боржника здійснюються в такій послідовності:

4.2.1. Після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані:

а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Відповідно до положень пункту 4.2.2. Інструкції акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

У разі відсутності боржника виконання рішення може бути проведено без його участі за участю стягувача або його представника та двох понятих (п. 4.4.5. Інструкції ).

Матеріали справи свідчать та встановлено місцевим господарським судом, що копії акту опису та арешту майна були надіслані боржнику рекомендованим листом за вихідним номером 1721 від 26.06.2012 року.

Закон України "Про виконавче провадження" не визначає порядку та обов"язку державного виконавця повідомляти сторін, зокрема боржника, про проведення опису й арешту майна. Боржник з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження є повідомленим про обов"язок виконання рішення суду. Крім того, Боржнику надавався термін на добровільне виконання рішення суду в строк до 15.06.2012 року. До дня проведення державним виконавцем опису майна (26.06.2012р.) рішення суду Боржником добровільно виконано не було .

Отже, проведення державним виконавцем опису майна боржника - юридичної особи без участі його представника не суперечить чинному законодавству. Тому твердження апелянта про те, що головним державним виконавцем Дудкою І.О., без попереднього повідомлення боржника про дату та час, було проведено опис та арешт майна є необгрунтованим.

Щодо посилань апелянта на ту обставину, що арештоване державним виконавцем майно, було передано на зберігання третій особі -директору РФ ПП "СП "Юстиція" Дацюку В.Є. , тоді як, на думку апелянта, пріоритет при передачі арештованого майна на зберігання надається саме боржникові, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису.

Отже, положення вищевказаного закону не містять вказівок на переважне право боржника отримувати на зберігання арештоване майно, а тому твердження апелянта про порушення його прав при передачі майна на зберігання третій особі є безпідставним.

Твердження апелянта про порушення його прав тим, що головним державним виконавцем Дудкою І.О. не було взято до уваги той факт, що реєстратором -Рівненською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України 18.05.2012 року за №12511172, на підставі постанови про накладення арешту на майно від 29.03.2012 року, Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, було зареєстроване арешт нерухомого майна ТОВ -фірми "РВК", а саме на нежитлові приміщення (літ А-2) площею 2688,8 м 2 , що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Ак. Грушевського, 2-А, колегія суддів вважає необгрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року №31/5 підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є:

2.1.1. Накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.

2.1.2. Заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна (додатки 1 - 3), що подається:

державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, - у зв'язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна;

судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту);

органами державної виконавчої служби - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

Відповідно до п.2.2 вказаного Положення органи та посадові особи, зазначені в пункті 2.1.2 цього Положення, надсилають Реєстратору в день накладення (зняття) заборони (арешту) заяву встановленого цим Положенням зразка.

Отже, Закон України "Про виконавче провадження" та Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не містять заборони накладення арешту на майно під час здійснення виконавчого провадження при наявності будь-яких інших арештів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що державним виконавцем при складенні акту опису та арешту майна було дотримано вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 13.08.12 р. у справі №3/174 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 13.08.2012р. у справі №3/174 залишити без змін.

3. Матеріали справи №3/174 повернути до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.