Постанова

від 02.11.2006 по справі 30/254-06-7684а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"02"

листопада 2006 р.

Справа  № 30/254-06-7684А

Позивач: Приватний підприємець ОСОБА_1

Відповідач:

  Виконком 

Одеської міської ради

                       Управління архітектури

та містобудування Одеської міської ради

Третя

особа на стороні

відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління

розвитку торгівлі та побутового обслуговування 

Одеської міської ради

Про    визнання незаконним та скасування рішення

Суддя                                                

Рога Н.В.

Секретар                                          

Герасименко  Н.П.

Представники:

Від

позивача: ОСОБА_2-

довіреність НОМЕР_1 ,

Від

відповідача:  Виконком- Ворсу ляк А.М.- довіреність

№37\вих\д від 05.05.2006р.

                  Управління архітектури-

Романадзе Л.Д.- довіреність №368 від 29.06.2006р.

Від

третьої особи:

Попова Т.В.- довіреність №2\1624 від 11.07.2006р.

Суть

спору: Позивач,

Приватний підприємець (далі - ПП) ОСОБА_1, звернувся до господарського суду

Одеської області  з позовом до

виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання незаконним  та скасування рішення виконкому Одеської

міської ради НОМЕР_2 в частині, яка порушує права позивача.

Представник

позивача позовну заяву підтримує , 

наполягає на її задоволенні.

Відповідач

- виконком Одеської міської ради  проти

позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Відповідач вважає, що виконкомом не допускалося порушень чинного законодавства

та прав та інтересів позивача при прийнятті оскаржуваного рішення.

З

метою повного та всебічного розгляду справи , до участі у справі у якості

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору судом залучено Управління торгівлі та побутового обслуговування

Одеської міської ради. В ході розгляду справи, на підставі наданого Управлінням

Положення, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 06.03.2006р.

№5277-ІУ, назву третьої особи уточнено на Управління розвитку торгівлі та

побутового обслуговування Одеської міської ради.   Управління проти позву заперечує з мотивів,

викладених у поясненнях.

В

ході розгляду справи, з метою повного та всебічного розгляду справи , до участі

у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору судом залучено Управління  архітектури та містобудування Одеської

міської ради. У подальшому судом змінено правовий статус Управління та його

визнано відповідачем по справі. Управління архітектури та містобудування

Одеської міської ради проти позову також заперечує , посилаючись на відсутність

порушеного права позивача та відсутність порушень з боку Управління. 

У

розгляді справи оголошувалась перерва відповідно до ст.150 КАС України.

Розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали

справи, заслухавши  пояснення

представників сторін, суд встановив:

Листом

НОМЕР_3 виконком Одеської міської ради дозволив ПП ОСОБА_1 замовити у

ліцензованій проектній організації проекти зупиночних комплексів (кіоски з

навісами для пасажирів) за адресами: вулАДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4.

Висновком

Управління архітектури та містобудування НОМЕР_4  виготовлені проекти були погоджені для

подальшого застосування.

01

грудня 2005р. між Управлінням розвитку торгівлі та побутового обслуговування

Одеської міської ради (орендодавець)  та

ПП ОСОБА_1 (орендар)  був укладений

Договір оренди окремого індивідуально визначеного майна НОМЕР_5, згідно якого

Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме

індивідуально визначене майно -тверде покриття, площею 5 кв.м, що знаходиться

за адресою : АДРЕСА_2,для розміщення та експлуатації некапітального пункту

дрібно-роздрібної торговельної мережі - кіоску. Строк дії договору - по

01.12.2006р.

19

травня  2006р. виконком  Одеської міської ради , відповідно до ст.30

Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, у зв'язку з

реконструкцією вул..Успенської , вул..Дігтярної та Фонтанської дороги, прийняв

рішення НОМЕР_6 „Про демонтаж некапітальних пунктів дрібно-роздрібної

торговельної мережі в м.Одесі”, яким вирішено Управлінню розвитку торгівлі та

побутового обслуговування Одеської міської ради , районним адміністраціям,

інспекції ДАБК, ОМУ УМВС України в Одеській області  терміново вжити заходів з проведення

демонтажу некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі згідно з

додатком (Некапітальні пункти дрібно-роздрібної торговельної мережі, що

підлягають демонтажу), під п.4 у якому зазначено: ОСОБА_1, АДРЕСА_2, кіоск.

Позивач

вважає, що вказане рішення порушує його право власності на торгівельний об'єкт

-кіоск та право володіння та користування твердим покриттям.

Крім

того, позивач вважає, що рішення виконкомом прийнято з перевищенням повноважень

, встановлених ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування в України” . В

обґрунтування позову позивач також посилається на ст.41 Конституції України ,

згідно якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності та   ст.48 Закону України „Про власність” ,

згідно якої власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч

би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння .

На

підставі зазначеного та ст.ст.16, 21 Цивільного кодексу України  позивач звернувся до суду за захистом свого

порушеного права та вимагає визнати незаконним та скасувати рішення виконкому

Одеської міської ради НОМЕР_2 в частині, яка порушує права позивача.

Виконком

Одеської міської ради проти позову заперечує, посилаючись на те, що оскаржуване

рішення було прийнято у повній відповідності до норм чинного законодавства,

зокрема, ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, якою

передбачені повноваження виконавчих органів міських раж в галузі

житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування,

громадського харчування, транспорту і зв'язку. 

Крім того, рішення прийнято у зв'язку з реконструкцією вул. Успенської,

вул. Дігтярної та Фонтанської дороги, отже, у зв'язку із необхідністю

організації благоустрою м. Одеси. При цьому, виконкомом не допущено порушення

права власності позивача та його право користування земельною ділянкою, адже,

ПП ОСОБА_1 розташувала свій кіоск за іншою адресою, ніж вказано у оскаржуваному

рішенні.

Управління

архітектури та містобудування проти позову заперечує, посилаючись на те, що

оскаржуване рішення прийнято без порушень законодавства, на підставі листів

Інспекції ДАБК НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , у яких Інспекція, у зв'язку з реконструкцією

вул.. Успенської, вул. Дігтярної та Фонтанської дороги, просила виконком

підготувати рішення про знос об'єктів дрібно-роздрібної торгівлі, які

перешкоджають проведенню реконструкції.

Управління

повідомило, що дійсно, у 2002р. ним був наданий висновок НОМЕР_4 яким ПП

ОСОБА_1  погоджено проекти установлення

зупиночих комплексів -кіосків з навісами для пасажирів АДРЕСА_1; АДРЕСА_2;

АДРЕСА_3; АДРЕСА_4. Але на даний час кіоск ПП ОСОБА_1 не є зупиночним

комплексом, а є лише кіоском.  

Управління

розвитку торгівлі та побутового обслуговування Одеської міської ради пояснило,

що установка та експлуатація некапітальних пунктів дрібно-роздрібної

торговельної мережі м.Одеси здійснюється відповідно до рішення Одеської міської

ради від 26.09.2003р. №1713-ХХІУ „Про єдиний порядок установки і експлуатації

об'єктів дрібно-роздрібної торговельної мережі м. Одесі”, відповідно до якого

для розміщення торговельного об'єкту необхідно виготовити паспорт, укласти

договір окремого  індивідуально

визначеного майна, погодити паспорт з управлінням архітектури та містобудування

, органами санітарного та пожежного нагляду , ДАЇ.   

Згідно

договору оренди окремого індивідуально визначеного майна НОМЕР_5 між

Управлінням розвитку торгівлі та побутового обслуговування Одеської міської ради   та ПП ОСОБА_1 останньому в оренд надано  тверде покриття, площею 5 кв.м, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, але за даною адресою кіоск ПП ОСОБА_1 не

розташований, що було встановлено в ході обстеження місцезнаходження кіоску, що

належить ПП ОСОБА_1 За таких обставин, Управління вважає, що оскаржуване

рішення не порушує прав та інтересів позивача.

Розглянув

матеріали справи суд доходить до такого 

висновку:

Відповідно

до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно

ст. 16 Цивільного кодексу України, засобом захисту цивільних прав та інтересів,

крім іншого, є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу

державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування.

Відповідно

до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні

справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної

влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України

позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача

- суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно  ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного

судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності

суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті

(вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою

це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що

мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо

(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як

вбачається з тексту позовної заяви, позивач вважає, що рішенням виконком  Одеської міської ради НОМЕР_6 „Про демонтаж

некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі в м. Одесі”

порушено його право власності та право володіння та користування твердим

покриттям площею 5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Але позивачем до

суду не надано жодного доказу того, що кіоск належить на праві власності ПП

ОСОБА_1. А згідно акту обстеження місцезнаходження некапітального пункту

дрібно-роздрібної торгової мережі ПП ОСОБА_1 від 17.10.2006р. кіоск ПП ОСОБА_1

розташований не за адресою: АДРЕСА_2 , а за адресою:  АДРЕСА_1.      

За

таких обставин, суд вважає, що рішення Одеської міської ради НОМЕР_6 „Про

демонтаж некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі в м.

Одесі” не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Крім

того, згідно ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” саме

до повноважень виконкому міської ради відносяться повноваження  в галузі житлово-комунального господарства,

побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і

зв'язку, зокрема, щодо організації благоустрою населених пунктів. Отже, рішення

прийнято виконкомом у межах наданих законодавством повноважень .

Виходячи

з викладеного вище, на підставі зазначених норм законодавства, суд доходить до

висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення

Одеської міської ради НОМЕР_6 „Про демонтаж некапітальних пунктів

дрібно-роздрібної торговельної мережі в м. Одесі”.

Оцінюючи

надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що

позовні вимоги не обґрунтовані , у зв'язку з чим не  підлягають 

задоволенню.

                               Керуючись ст.ст.  158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          У задоволенні позову Приватного

підприємця ОСОБА_1  -відмовити.

Постанова

може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства

України.

Постанова

набирає законної сили у порядку ст.254 

Кодексу адміністративного судочинства України.

                  Постанова підписана 10

листопада  2006р.

       Суддя  

                                                                              Рога

Н. В.