Рішення

від 18.10.2006 по справі 16/288-06-7515

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18"

жовтня 2006 р.

Справа  № 16/288-06-7515

Господарський

суд Одеської області у складі:

Судді

-Желєзної С.П.

Секретаря

судових засідань -Шевченко В. Г.

За

участю представників:

від

позивача:

ОСОБА_1 за довіреністюНОМЕР_1;

від

відповідачів :

-          Одеської міської ради : Дукова І.В.

за довіреністю № 280 /исх. від 16.08.2006 року; 

-          Приморської районної адміністрації

Одеської міської ради: не з'явився;

від

третьої особи :  Орзіх Ю. Г. за дорученням  № 01- 13/10521 від 29.08.2006 року.

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви відповідно до ст..77 ГПК

України справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_2 до Одеської міської ради та Приморської районної адміністрації Одеської

міської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні відповідача -Представництво по управлінню комунальною

власністю Одеської міської ради про визнання договору дійсним та визнання права

власності, - 

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 (далі по тексту -СПД ОСОБА_2)

звернувся до господарського суду з позовними вимогами до Одеської міської ради

про визнання договору купівлі -продажу 

нежитлових приміщень першого поверху за НОМЕР_2, НОМЕР_3 загальною

площею 15,3 кв.м. будинку АДРЕСА_1 від 20.06.2005р. дійсним та визнання права

власності на вказані нежитлові приміщення. 

Свої позовні вимоги СПД ОСОБА_2 обгрунтовує ухиленням Одеської

міської  ради від укладення з позивачем

належним чином оформленого договору купівлі-продажу нежитлових приміщень

першого поверху за НОМЕР_2, НОМЕР_3 загальною площею 15,3 кв.м. будинку

АДРЕСА_1, незважаючи на те, що позивачем на виконання розпорядження Приморської

районної адміністрації Одеської міської ради НОМЕР_4  “Про відчуження нежилих приміщень 1-го

поверху АДРЕСА_1 на користь суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_2” у встановлений строк була здійснена

оплата повної вартості зазначених нежитлових приміщень, та останні прийняті ним

у користування.

Під

час розгляду справи  у судовому

засіданні  28.06.2006 р.

представником  позивача  було заявлено 

клопотання про залучення до участі у даній  справі в якості третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору, Представництва по управлінню комунальною

власністю Одеської міської ради та Приморської районної адміністрації Одеської

міської ради.

Відповідно

до ст. 19 Конституції України, ст.ст. 16, 41 Закону України “Про місцеве

самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. №280/97-ВР міська рада вправі

перерозподіляти частину своїх повноважень виконавчим органам, які діють в

обсягах та в межах повноважень, переданих міською радою і визначених

відповідними положеннями.  Згідно з

Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р.

№20-V, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном

територіальної громади м. Одеси.

Враховуючи

наведене, ухвалою господарського суду від 28.08.2006р. відповідно до вимог ч. 1

ст. 27 ГПК України було залучено до участі у даній справі  в якості третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Представництво по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі по тексту -

Представництво).

Приймаючи

до уваги ті обставини, що СПД ОСОБА_2 в обґрунтування позовних вимог

посилається на розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської

міської ради НОМЕР_4  “Про відчуження

нежилих приміщень 1-го поверху АДРЕСА_1 на користь суб'єкта підприємницької

діяльності  ОСОБА_2”, а також враховуючи

пояснення представника Одеської міської ради стосовно укладення договорів

купівлі-продажу об'єктів комунального майна площею менш ніж 50 кв.м. саме

районними  адміністраціями Одеської

міської ради, ухвалою суду від 28.08.2006р. відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 ГПК

України було залучено до участі у даній справі в якості іншого відповідача

Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради.

Згідно

з відзивом на позовну заяву від 18.09.2006р.., наданим представником

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської  міської ради у судовому засіданні

18.09.2006р., Представництво просить суд відмовити СПД ОСОБА_2 у задоволенні

позовних вимог по даній справі, посилаючись на неможливість відчуження нежитлових

приміщень першого поверху за НОМЕР_2, НОМЕР_3 загальною площею 15,3 кв.м.

будинку АДРЕСА_1 через відсутність 

висновку Управління з питань охорони 

культурної спадщини Одеської 

міської ради.

28.09.2006р.

до господарського суду Одеської області надійшла  заява 

за вих. НОМЕР_5,  якою СПД ОСОБА_2

позовні вимоги були уточнені, у зв'язку з чим 

позивач  просить визнати договір

купівлі -продажу  нежитлових приміщень

першого поверху за НОМЕР_2, НОМЕР_3 загальною площею 15,3 кв.м. будинку

АДРЕСА_1 від 22.06.2005р. дійсним та визнати за ним право власності на

вказані нежитлові приміщення.

Відповідно

до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі

змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог,

відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена

редакція позовних вимог СПД ОСОБА_2, згідно заяви від 27.09.2006р. за вих.

НОМЕР_6,  є остаточною, у зв'язку з чим

підлягає розгляду по суті відповідно до ст. 22 ГПК України.

В

свою чергу відповідачі проти позовних вимог, заявлених СПД ОСОБА_2, заперечують

у повному обсязі. При цьому, відповідно до пояснень представника Одеської

міської ради, наданих у судовому засіданні 04.10.2006р. в обґрунтування своїх

заперечень, останній посилається на 

невиконання позивачем вимог, передбачених Положенням про механізм

відчуження об'єктів комунальної власності районними адміністраціями виконавчого

комітету Одеської міської ради, затвердженим рішенням Одеської міської ради №

2160-ХХІІІ від 17.04.2001р., що  призвело

до неможливості оформлення у встановленому законом порядку договору

купівлі-продажу спірного майна.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив

наступне.

01.10.2003р.

між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради  та СПД ОСОБА_2 був укладений договір оренди

нежитлового приміщення НОМЕР_7. Згідно з п. 1 зазначеного договору Приморською

районною адміністрацією Одеської міської ради (Орендодавець) було передано, а

СПД ОСОБА_2 (Орендар) прийнято у строкове (до 01.10.2004р.) платне користування

нежитлове приміщення, загальною площею 3,0 кв.м., першого поверху

будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з метою розміщення майстерні по

ремонту взуття.

Крім

того, 18.08.2004р. між Приморською районною адміністрацією Одеської міської

ради  та СПД ОСОБА_2 був укладений

договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_8, відповідно до п. 1 якого   Приморська районна адміністрація Одеської міської

ради (Орендодавець) передала, а СПД ОСОБА_2 (Орендар) прийняв у строкове (до

18.08.2005р.) платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 12,3

кв.м., першого поверху будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з метою

розміщення майстерні з ремонту взуття.

У

зв'язку з закінченням строку дії зазначених договорів, позивач звернувся до

Приморської районної адміністрації Одеської міської ради з проханням укласти з

ним договір купівлі-продажу орендованого ним на підставі договорів оренди

нежитлового приміщення НОМЕР_7 та НОМЕР_8 

нерухомого майна.

Згідно

з рішенням Одеської міської ради НОМЕР_9 “Про затвердження переліку об'єктів

комунальної власності територіальної громади м. Одеси, розташованих у

Приморському районі м. Одеси, що підлягають відчуженню у 2005 році” Одеською

міською  радою була надана згода на

відчуження спірних приміщень на користь СПД ОСОБА_2

З

метою оформлення документів для відчуження зазначених нежитлових приміщень

Приморською районною адміністрацією було прийнято розпорядження НОМЕР_10 “Про

оформлення свідоцтва про право власності на нежилі  приміщення 1-го поверху за НОМЕР_2, НОМЕР_3,

загальною площею 15,3 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1”,  у відповідності до якого комунальному

підприємству “Одеське міське бюро технічної інвентаризації  та реєстрації об'єктів нерухомості” було

доручено зареєструвати за Одеською міською радою на праві комунальної власності

зазначені нежитлові приміщення та оформити свідоцтво про право власності на

них.

Як

вбачається з листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради

вих. НОМЕР_11, оплата послуг за оформлення свідоцтва про  право власності  Одеської міської ради повинна була

здійснюватися за рахунок позивача.

22.06.2005р.

на підставі рішень Одеської міської ради “Про затвердження переліку об'єктів

комунальної власності територіальної громади м. Одеси, розташованих у

Приморському районі м. Одеси, що підлягають відчуженню у 2005 році” за

НОМЕР_9  та  “Про механізм відчуження об'єктів комунальної

власності районними адміністраціями виконавчого комітету Одеської міської ради”

за № 2160-ІІІ  від 17.04.2001р.  Приморською районною адміністрацією було

прийнято розпорядження НОМЕР_4 “Про відчуження нежилих приміщень 1-го поверху

АДРЕСА_1, 1 на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2”.

Відповідно

до п. 2 цього розпорядження Приморською районною адміністрацією Одеської

міської ради було прийнято рішення здійснити відчуження нежитлових  приміщень 1-го поверху за НОМЕР_2, НОМЕР_3,

загальною площею 15,3 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, згідно

з пунктом п. 3 зазначеного  розпорядження

позивача було зобов'язано не пізніше ніж за 10 днів до дати укладення договору

купівлі-продажу спірних приміщень, внести повну вартість цих об'єктів, на

рахунок Одеської міської ради.

Згідно

з пунктом 1 розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської

ради  НОМЕР_4 “Про відчуження нежилих

приміщень 1-го поверху АДРЕСА_1, 1 на користь суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_2” вартість відчужуваних приміщень була затверджена у розмірі

8.645,00грн.

08.06.2005

позивачем була здійснена оплата повної вартості відчужуваних об'єктів

нерухомості, що підтверджується 

квитанціями НОМЕР_12, НОМЕР_13.

Відповідно

до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної   ділянки, єдиного майнового  комплексу, 

житлового  будинку  (квартири) 

або  іншого нерухомого  майна 

укладається  у письмовій  формі і підлягає нотаріальному   посвідченню та державній реєстрації.

Однак,

незважаючи на викладене, належним чином оформленого договору купівлі-продажу

нежитлових  приміщень 1-го поверху за НОМЕР_2,

НОМЕР_3, загальною площею 15,3 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

укладено не було.

В

свою чергу, згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх

істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими 

доказами,  і  відбулося повне            або часткове виконання договору,

але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може

визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі 

наступне  нотаріальне  посвідчення  

договору не вимагається.

З

огляду на викладене, посилаючись на ухилення Одеської міської  ради від укладення договору купівлі-продажу

зазначених приміщень, СПД ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовними

вимогами про визнання вказаного договору купівлі-продажу дійсним та  визнання права власності на нежитлові  приміщення 1-го поверху за НОМЕР_2, НОМЕР_3,

загальною площею 15,3 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1  -об'єкт вищезазначеного договору.

Згідно

вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються

сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є

будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному

законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Дослідивши

матеріали справи та пояснення представників сторін, суд доходить висновку щодо

необґрунтованості та неправомірності позовних вимог СПД ОСОБА_2 та відсутності

підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Як

вбачається з преамбули Положення про механізм відчуження об'єктів комунальної

власності районними адміністраціями виконавчого комітету Одеської міської ради,

затвердженого рішенням Одеської міської ради № 2160-ІІІ  від 17.04.2001р., чинного на момент

відчуження спірних приміщень,  зазначене

положення було розроблено з метою упорядкування відчуження підвалів, напівпідвалів,

цокольних приміщень, мансард, горищ та інших приміщень у будівлях комунальної

власності територіальної громади міста Одеси з метою збереження та поліпшення

утримання житлового фонду, з урахуванням попиту, ступеня ліквідності,

місцезнаходження, якості будівель, їх стану та віку, а також інших умов.

Відповідно

до п. 1.3 цього Положення після прийняття рішення Одеською міською радою

районні адміністрації приймають розпорядження 

щодо відчуження об'єктів комунальної власності та ведуть підготовчу

роботу з продажу цих об'єктів. Після чого від імені Одеської міської ради та за

довіреністю міського голови ними укладаються договори купівлі-продажу,

видаються акти приймання-передачі та свідоцтва про право власності.

Як

вбачається з матеріалів справи, Приморською районною адміністрацією Одеської

міської ради на виконання наведених вимог 

Положення про механізм відчуження об'єктів комунальної власності

районними адміністраціями виконавчого комітету Одеської міської ради, було

прийнято розпорядження НОМЕР_4 “Про відчуження нежилих приміщень 1-го поверху

АДРЕСА_1, 1 на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2”. У

подальшому в рамках підготовчої роботи з продажу об'єктів комунальної власності

Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято

розпорядження НОМЕР_10 “Про оформлення свідоцтва про право власності на

нежилі  приміщення 1-го поверху за

НОМЕР_2, НОМЕР_3, загальною площею 15,3 кв.м, які розташовані за адресою:

АДРЕСА_1”, яким комунальному підприємству “Одеське міське бюро технічної

інвентаризації  та реєстрації об'єктів

нерухомості” було доручено зареєструвати за Одеською міською радою на праві

комунальної власності зазначені нежитлові приміщення та оформити свідоцтво про

право власності на них, а позивачем, як зацікавленою особою, було прийнято на

себе обов'язок оплатити  зазначені

послуги.

Однак,

незважаючи на викладене, позивачем прийняті 

на себе зобов'язання щодо сплати послуг комунального підприємства

“Одеське міське бюро технічної інвентаризації 

та реєстрації об'єктів нерухомості” виконані не були,  що призвело до неможливості укладення

договору купівлі-продажу нежитлових 

приміщень 1-го поверху за НОМЕР_2, НОМЕР_3, загальною площею 15,3 кв.м,

які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю

правовстановлюючих документів Одеської міської ради на спірний об'єкт

нерухомості.

Пізніше

рішенням Одеської міської ради № 5056-ІV “Про впорядкування роботи виконавчих

органів Одеської міської ради з відчуження та приватизації об'єктів комунальної

власності територіальної громади м. Одеси” визнано нечинним рішення Одеської

міської ради № 2160-ІІІ  від

17.04.2001р  “Про механізм відчуження

об'єктів комунальної власності районними адміністраціями виконавчого комітету

Одеської міської ради” та  визначено

єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань реалізації місцевих

програм приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності

-Представництво по управлінню комунальною власністю  Одеської міської ради.

Відповідно

до п. 2.2.7 Положення про Представництво по управлінню комунальною

власністю  Одеської міської ради,

затвердженого рішенням Одеської міської ради №20-V від 27.06.2006р.  “Про затвердження структури виконавчих

органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради, її виконавчих

органів та витрат на їх утримання”, Представництво здійснює організацію та

проведення приватизації, продажу комунальної власності територіальної громади

міста, у тому числі акцій (паїв, часток) Одеської міської ради  в майні господарських товариств.

Однак,

як вбачається з матеріалів  справи,

позивач взагалі не звертався до Представництва по управлінню комунальною

власністю  Одеської міської ради з

пропозицією укласти договір купівлі-продажу нежитлових  приміщень 1-го поверху за НОМЕР_2, НОМЕР_3,

загальною площею 15,3 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Доказів,

спростовуючих викладене, позивачем з дотриманням вимог ст. 33 ГПК України суду

надано не  було.

Наведене

дозволяє суду дійти висновку щодо безпідставності тверджень позивача стосовно

ухилення відповідачів від укладення з СПД ОСОБА_2 договору купівлі-продажу  зазначених об'єктів нерухомості. У зв'язку з

чим, за переконанням суду, не підлягають застосуванню наведені по тексту

рішення вище  положення ч. 2 ст. 220 ЦК

України.   

Підсумовуючи

зазначене, за відсутністю передбачених чинним законодавством України підстав

для визнання договору купівлі-продажу нежитлових  приміщень 1-го поверху за НОМЕР_2, НОМЕР_3,

загальною площею 15,3 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 дійсним, суд

доходить висновку щодо безпідставності та неправомірності заявленого СПД

ОСОБА_2 позову в цій частині.

Відповідно

до ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не

заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття

права власності не встановлена судом.

Відповідно

до ч. 3, 4  ст. 334 ЦК України право  власності 

на  майно  за 

договором,  який підлягає

нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або

з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не

посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна

підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту

такої реєстрації.

Враховуючи

висновок суду щодо відсутності підстав для визнання договору купівлі-продажу

нежитлових  приміщень 1-го поверху за

НОМЕР_2, НОМЕР_3, загальною площею 15,3 кв.м, які розташовані за адресою:

АДРЕСА_1 дійсним, суду не вбачається правових підстав і для задоволення вимог

позивача в частині визнання за ним права 

власності на спірні приміщення.

Підсумовуючи

зазначене, у задоволенні позовних вимог про визнання дійсним договору купівлі

-продажу  нежитлових приміщень першого

поверху за НОМЕР_2, НОМЕР_3 загальною площею 15,3 кв.м. будинку АДРЕСА_1 від

20.06.2005р.  та визнання права власності

на вказані нежитлові приміщення за СПД ОСОБА_2, позивачу слід відмовити

повністю.

Судові

витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу віднести на рахунок позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

     Рішення набирає законної сили в порядку,

передбаченому ст. 85 ГПК України.

      Рішення підписане 08.11.2006р.

Суддя                                                                                      

Желєзна С.П.