Постанова

від 18.06.2012 по справі 2-а/1970/2099/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/2099/12

"18" червня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мушія А.Б.,

представника позивача -Іщука К.В.,

представника відповідача - Сидоренка П. В.,

за відсутності представника третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби до Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача - Заводський комбінат комунальних підприємств, - про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Заводської селищної ради Чортківського району про стягнення з неї (селищної ради) заборгованості Заводського комбінату комунальних підприємств.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що станом на 04.05.2012 року за Заводським комбінатом комунальних підприємств (смт. Заводське, Чортківський район, Тернопільська обл.) рахується податкова заборгованість по податку на додану вартість в сумі 57030,39 грн., яка Заводським ККП, як платником вказаного податку, добровільно не погашена, та яку виявилось неможливо стягнути в результаті проведення виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання відповідної постанови Тернопільського окружного адміністративного суду 08.07.2011 року. У зв'язку з цим, після повернення виконавчого листа у зв'язку з невиявленням майна, яке б підлягало опису, арешту та належало боржнику Заводському ККП, попередньо вчинивши відповідні дії, передбачені положеннями п. 96.1 ст. 96 ПК України, Державна податкова інспекція у Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби, керуючись п.96.3 ст. 96 ПК України звернулась до суду із даним позовом про звернення стягнення вищезазначеної суми податкового боргу на кошти Заводської селищної ради, яка відповідно до Статуту Заводського ККП -є власником і засновником даного підприємства.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, надавши суду письмові заперечення, і вподальшому, посилаючись на наведені запереченнях обґрунтування, - просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник третьої особи, беручи участь у судовому засіданні, яке відбувалось 06.06.2012 року, проти позову заперечувала, пояснила суду, що Заводський ККП -вже протягом тривалого часу не здійснює діяльності, і ніякого належного йому майна - не має.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, Заводська селищна рада (ідентифікаційний код -04525550, смт. Заводське, Чортківський р-н, Тернопільська обл.), - зареєстрований як юридична особа з 21.05.1997 року.

Третя особа, Заводський комбінат комунальних підприємств (ідентифікаційний код - 01332325 смт. Заводське, Чортківський р-н, Тернопільська обл.), - зареєстрований як юридична особа з 31.12.1992 року, і діє на підставі статуту зареєстрованого Чортківською РДА №148 від 02.08.2000 року.

Згідно довідки Чортківської ДПІ станом на 04.05.2012 року за підприємством Заводський ККП рахується податковий борг в сумі 57030,39 грн.

Зокрема, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року у справі №2-а-2248/10/1970 із Заводського ККП стягнуто за рахунок його активів заборгованість в сумі 58204,19 грн.

За вищезазначеною постановою Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 02.08.2010 року, який 21.09.2010 року надісланий податковим органом для виконання до відділу ДВС Чортківського РУЮ.

Постановою від 22.12.2011 року Відділ ДВС Чортківського РУЮ повернув виконавчий лист стягувачу мотивуючи це тим, що майно, яке б підлягало опису, арешту та належало боржнику Заводському ККП, - не виявлено (акт державного виконавця від 18.10.2010р.).

Листом від 06.03.2012 року ДПІ у Чортківському районі, відповідно до п. 96.1 ст. 96 ПК України, звернулась до голови Заводської селищної ради з пропозицією на сесії Заводської селищної ради вирішити питання щодо погашення податкового боргу, який рахується за Заводським ККП.

02.04.2012 року на шостому скликанні дванадцятої сесії Заводської селищної ради прийнято рішення №120, згідно якого за наслідками розгляду вищезазначеного листа вирішено повідомити ДПІ у Чортківському районі про неможливість погашення податкового боргу Заводського ККП з бюджету Заводської селищної ради у зв'язку з тим, що в бюджеті селищної ради на 2012 рік кошти на дані цілі не передбачені.

Отримавши відповідь від Заводської селищної ради, ДПІ у Чортківському районі звернулась з даним позовом до суду, посилаючись на доцільність звернення стягнення податкового боргу на кошти Заводської селищної ради, в управлінні якого перебуває майно Заводського ККП, у відповідності до п.96.3 ст.96 Податкового кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та запереченні, надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні позову, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року №2747, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до вимог пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 96.1. статті 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- 96.1.1. виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- 96.1.2. затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- 96.1.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

-96.1.4. прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Водночас, відповідно до пункту 96.3. статті 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 року №280-97ВР визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи є виконавчими органами міських рад.

Згідно із пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - до виключної компетенції міської ради належить прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до статті 8 Господарського кодексу України - держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - не є суб'єктами господарювання.

Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В розумінні пункту 96.3. статті 96 Податкового кодексу України передбачено звернення органу державної податкової служби до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, а не органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Так, Конституційний суд у своєму рішенні від 26 березні 2002 року у справі №1-9/2002 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 28 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів»від 4 лютого 1994 року, зазначив, що місцеві ради не виконують функцій органів державної влади. За чинною Конституцією України вони є лише органами місцевого самоврядування. Нова політико-правова природа місцевих рад зумовила відповідне перетворення статусу депутатів місцевих рад у представників інтересів територіальної громади.

Відповідно до статті 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

З цього конституційного положення у системному взаємозв'язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, випливає, що органи місцевого самоврядування - не є органами державної влади, а місцеве самоврядування слід розглядати як форму здійснення народом влади, яка визнається і гарантується в Україні (ст. 7 Конституції України).

Конституційний Суд України констатує, що на час прийняття Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів»04 лютого 1994 року місцеві ради відповідно до

Конституції (Основного Закону) України 1978 року входили до єдиної системи представницьких органів державної влади, що визначило як їх функції, так і статус депутатів таких рад, в тому числі і гарантії трудових прав депутатів, закріплених у частинах першій та другій статті 28 зазначеного Закону. За чинною Конституцією України політико-правову природу місцевих рад принципово змінено: вони не є органами державної влади, а представницькими органами місцевого самоврядування, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Тому передбачений у частинах першій та другій статті 28 Закону спосіб забезпечення трудових прав працівників, які обрані депутатами місцевих рад, не відповідає суті місцевого самоврядування, визначеній у статті 140 Конституції України.

З вказаного рішення видно, що органи місцевого самоврядування не є органами державної влади і не виконують функцій органів державної влади.

З огляду на зазначене суд також зауважує, що він не має повноважень тлумачити законодавчі норми так, як вважає за можливе та доцільне позивач, а саме шляхом узагальнення понять «державний орган»та «орган місцевого самоврядування»в єдине поняття «державного органу»при вирішенні питання про можливість застосування до спірних відносин положень п.96.3 ст. 96 ПК України.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо ймовірної прогалини в тексті статті 96 Податкового кодексу України, але зазначає про можливість її виправлення в даному випадку тільки законодавчим органом, а не судом.

В той же час, суд вважає за необхідне при вирішенні даної справи звернути увагу на наступне.

Згідно зі статті 96 Цивільного кодексу України - учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що засновником Заводського ККП є Заводська селищна рада, яка 06 серпня 1999 року затвердила Статут підприємства.

Згідно з пунктом 2.1 Статуту Заводського ККП (далі -Статут) Комбінат створений з метою надання комунальних послуг юридичним і фізичним особам.

Пунктом 1.2 Статуту визначено, що Власником Комбінату є Заводська селищна рада.

Згідно з пунктом 1.4 Статуту діяльність Заводського ККП координує і контролює управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації в межах наданих йому повноважень.

Пунктом 6.1 Статуту встановлено, що управління Комбінатом здійснюється на основі поєднання прав Власника, управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, у межах наданих йому повноважень, та самоврядування колективу Комбінату.

Пунктом 6.2 Статуту безпосереднє управління Комбінатом Здійснює його керівник-начальник Комбінату.

Відповідно до п. 3.4, 3.5 Статуту - Комбінат несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством.

Пунктом 3.5 Статуту визначено, що Комбінат не несе відповідальності за зобов'язання Власника, Власник не несе відповідальності за зобов'язання Комбінату.

Отже, Статутом Заводського ККП - не встановлено відповідальності власника -Заводської селищної ради, або уповноваженого ним органу за зобов'язаннями підприємства - Заводського ККП.

Щодо положень п. 96.3 ст. 96 ПК України «про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно», - то суд встановив, що управління Заводським ККП, згідно з п. 6 Статуту здійснюється на основі поєднання прав Власника, управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, у межах наданих йому повноважень, та самоврядування колективу Комбінату. Безпосереднє управління Комбінатом Здійснює його керівник-начальник Комбінату.

Тобто, безпосередньо лише Заводською селищною радою управління Комбінатом - не здійснюється.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно п.п 4.1 -4.3 Статуту - майно Заводського ККП становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Комбінату. Майно Комбінату є комунальною власністю територіальної громади смт. Заводське і закріплюється за нею на праві повного господарського відання Здійснюючи право повного господарського відання, Комбінат користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту. Джерелом формування майна комбінату -є, зокрема, майно, передане йому Заводською селищною радою.

Крім того, пунктом 3.4 Статуту передбачено, що комбінат несе відповідальність за своїми зобов'язаннями -в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством.

В той же час, згідно довідки Заводського ККП №3 від 15.06.2012 року -всі основні засоби, що знаходились на балансі Заводського ККП, - передані на баланс Заводській селищній раді на підставі рішення виконкому ради №46 від 14.04.2009 року по акту прийому-передачі від 30.04.2009 року.

Під час розгляду справи встановлено, що дійсно, згідно акту прийому-передачі від 30.04.2009 року проведено передачу основних засобів з балансу Заводського ККП - на баланс Заводської селищної ради безоплатно по наступних рахунках за відомостями обліку: 103 - «Будівлі і споруди»(балансова вартість -22042390,48грн.), 104 - «Машини і обладнання»(балансова вартість -75190,39грн.), 105 - «Транспортні засоби»(балансова вартість - 30746,45грн.), 106 - «Інструмент і інвентар»(балансова вартість -8612,33грн.).

Відповідно до повідомлення управління ЖГГ тернопільської ОДА №868/03/2/06 від 20.06.2011 року, адресованому начальнику ВДВС Чортківського РУЮ, - станом на 01.07.2010 року та 01.04.2011 року, згідно даних фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва Заводського ККП за ф. 1-м «Баланс»у І розділі «Необоротні активи»стр.020-080 -активи відсутні.

Аналогічні відомості відображені і у наданій суду копії фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва Заводського ККП -станом на 01.04.2012 року.

Вищезазначене свідчить про те, що будь-яке власне майно, на балансі Заводського ККП щодо якого комбінат би здійснював право повного господарського відання, яким би розпоряджався та користувався, та яким би, відповідно здійснювала управління Заводська селищна рада, - відсутнє.

Таким чином, , відсутність у боржника - Заводського ККП власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, - має наслідком неможливість, у даному випадку, здійснення органом державної податкової служби заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом продажу його майна, яке б перебувало у податковій заставі, як це передбачено положеннями статті 95 Податкового кодексу України.

В той же час відсутність в управлінні Заводської селищної ради майна Заводського ККП, а також те, що Заводський ККП в безпосередньому управлінні Заводської селищної ради не перебуває, -ще раз підтверджує необґрунтованість заявлених до Заводської селищної ради позовних вимог - в розумінні пункту 96.3. ст. 96 Податкового кодексу України, якою обов'язок суду щодо стягнення податкового боргу з органу місцевого самоврядування - також не передбачено.

При цьому, судом звертається увага на те, що відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та статті 63 Бюджетного кодексу України, Заводська селищна рада здійснює свою фінансову діяльність на підставі плану утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування, тобто місцевого бюджету.

В той же час, принцип самостійності бюджетної системи України, який визначений пунктом третім частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України, означає, що Державний бюджет України та місцеві бюджети - є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується, зокрема, правом органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органам місцевого самоврядування гарантовано самостійність місцевого бюджету, надано право самостійно розробляти, затверджувати і виконувати відповідні місцеві бюджети та заборонено втручання державних органів у місцевий бюджетний процес.

З матеріалів справи вбачається, що Заводська селищна рада у відповідь на звернення податкового органу листом від 11.04.2012 року №97 направила копію рішення №120 від 02.04.2012 року «Про розгляд звернення ДПІ у Чортківському районі», згідно якого позивача повідомлено про неможливість погашення податкового боргу Заводського ККП з бюджету Заводської селищної ради у зв'язку з тим, що в бюджеті селищної ради на 2012 рік кошти на дані цілі не передбачені.

Вищезазначене свідчить про відсутність можливості погашення вказаного боргу на час розгляду даного питання та надання відповіді, а не про прийняття відповідачем рішення про відмову у задоволенні вимоги податкового органу, чи рішення про відмову у вжитті заходів щодо погашення заборгованості радою.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України, - останній набрав чинності з 01.01.2011 року.

Податкова заборгованість, з приводу якої податковий орган 06.03.2012 року звертався до Заводської селищної ради з поданням про прийняття рішення щодо погашення податкового боргу підприємства згідно вимог п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України, та яка стягнута за судовим рішенням, - виникла, окрім як у 2011 році, за період 2009, 2010, 2011 роки, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України №1/99-рп від 09.02.1999 року, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, застосування порядку звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, визначеного пунктом 96.3 статті 96 Податкового кодексу України, - можливе лише щодо заборгованості, яка виникла з 01.01.2011 року, - при цьому, за умови дотримання податковим органом вимог статті 95 Податкового кодексу України.

Оскільки, за постановою Тернопільського окружного адміністративного суду 08.07.2011 року підлягає стягненню заборгованість, яка виникла у період дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181ІІІ від 21 грудня 2000 року, з наступними змінами і доповненнями , який був спеціальним законом з питань оподаткування, встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) та який був чинним до 01.01.2011 року, - суд приходить до переконання, що висновок податкового органу про доцільність застосування нового порядку стягнення вказаної заборгованості Заводського КПП шляхом звернення стягнення вищезазначеної суми податкового боргу на кошти Заводської селищної ради, яка відповідно до Статуту Заводського ККП -є його власником і засновником, - є помилковим.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази в повній мірі - не підтверджують заявлених позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позову - відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 червня 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.