Постанова

від 04.07.2012 по справі 2-а/1970/2485/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/2485/12

"04" липня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мельника А.А.,

представника позивача -Чайнюк О.В.,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуско-налагоджувальне управління»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуско-налагоджувальне управління»про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 14.05.2012 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 510,00 грн., яка виникла в результаті несплати відповідачем у визначеному законом порядку сум податкових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями, нарахованих податковим органом за несвоєчасне подання податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), за 1-3 квартали 2008 року.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справу до розгляду була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Тобто, про дату та час розгляду справи відповідач, який у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений у відповідності до положень Глави 3 КАС України.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином відповідача про наявність судової справи з його участю та можливість реалізації ним права захисту у судовому порядку його прав та інтересів, зважаючи на неявку відповідача в судове засідання, - суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пуско-налагоджувальне управління»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 30690864), відповідно до витягу з листа Відділу державних реєстраторів Тернопільської МР від 27.04.2012р. №1985/15, - включене як юридична особа до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з 24.12.1999 року.

Крім того, відповідач перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ (зараз - Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби) як платник податків.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 17.12.2008 року Тернопільською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питань порушення терміну подачі податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), про що складено відповідний акт №14594/2803-018/30690864 від 17.12.2008 року.

Даними перевірками встановлено, що в порушення вимог абз. 9 п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998 року -відповідач порушив термін подання розрахунків сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою за 1-3 квартали 2008 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Тернопільською ОДПІ проведено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000222803/04413 від 26.01.2009 року, із визначенням суми податкового боргу - у сумі 510,00 грн. (по 170 гривень за кожне несвоєчасне подання податкової звітності за 1-3 квартали 2008 року).

Дане податкове повідомлення-рішення направлялось на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, однак, поштове відправлення повернулось на адресу ТОДПІ із відміткою пункту поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Вподальшому, у відповідності до Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,- Тернопільською ОДПІ вживались заходи щодо погашення податкового боргу відповідачем. Так, зокрема відповідачу було виставлено першу податкову вимогу форми «Ю1»№1/504/18375 від 19.03.2009 року та другу податкову вимогу форми «Ю2»№2/676/25362 від 23.04.2009 року.

Обидві вищезазначені податкові вимоги, у зв'язку з неможливістю вручення безпосередньо посадовим особам відповідача за юридичною адресою (про що складені відповідні акти, копії яких наявні у справі), - були розміщені на дошці податкових оголошень.

Водночас, будь-які докази, які б свідчили про оскарження в судовому порядку відповідачем вищезазначених податкового повідомлення-рішення чи податкових вимог, в матеріалах справи -відсутні, і судом -не встановлені.

А тому, суд приходить до висновку, що нараховані і відображені в них податкові зобов'язання по штрафних (фінансових) санкціях відповідача як платника податків,- є узгодженими у порядку і на умовах, визначених чинним на час їх виникнення законодавством, та, відповідно, -підлягають обов'язковій сплаті.

Разом з тим, після узгодження вказаних вище сум зобов'язання, відповідач покладений на нього законом обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань у добровільному порядку - не виконав, та суму штрафних (фінансових) санкціях у визначений законом строк - не сплатив.

Відповідно до довідки про наявність податкового боргу по платежах, що контролюються ТОДПІ, станом на 14.05.2012 року, несплачена у добровільному порядку заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 510,00 грн. - рахується за відповідачем, ТОВ «Пуско-налагоджувальне управління», і станом на час розгляду даної справи - залишається несплаченою.

Заявлена до стягнення сума підтверджується наявними матеріалами справи: податковим повідомленням-рішенням форми «Р»№0000222803/04413 від 26.01.2009 року, податковими вимогами форми «Ю1»№1/504/18375 від 19.03.2009 року та форми «Ю2»№2/676/25362 від 23.04.2009 року, довідкою про наявність у ТОВ «Пуско-налагоджувальне управління»податкового боргу по платежах, що контролюються ТОДПІ від 15.05.2012 року (після вручення яких відповідачеві, з огляду на положення чинного законодавства, - повторне виставлення податкових вимог - не проводилось, у зв'язку існуванням непогашеного (триваючого) боргу та непогашенням у повному розмірі відповідачем сум заборгованості за податковими зобов'язаннями, які визначені у цих вимогах), доказами направлення на адресу відповідача рекомендованої кореспонденції, актами про неможливість вручення податкових вимог, та витягами з облікової картки платника податків.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність.

Разом з тим, з огляду на виникнення у відповідача вищезазначеної заборгованості до 01 січня 2011 року, - суд вважає за необхідне застосувати до позовних вимог норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року (далі -Закон №2181-ІІІ), який діяв на момент виникнення у відповідача обов'язку подання відповідної податкової звітності та на час допущення відповідачем порушень, встановлених в результаті перевірки.

Відповідно до п.п. 16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

П.п. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 Закону України №2181-ІІІ було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України №2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), календарному року, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 54.3.1, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків),- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно положення п. 14.1.175. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 стаття 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з положеннями пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на платників податків законом обов'язок щодо сплати існуючого податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення боргу у сумі 510,00 грн., та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, а судом -не здобуті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги -є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10-12, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуско-налагоджувальне управління»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ -30690864, вул. 15 Квітня, 41/9, м. Тернопіль) - податковий борг за штрафними (фінансовими) санкціями по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у сумі 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень), - шляхом стягнення вказаних коштів за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуско-налагоджувальне управління»та з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Пуско-налагоджувальне управління», з подальшим перерахуванням стягнутих коштів за наступними реквізитами: р/р 34211378700002, код платежу 18050100, код одержувача 37977726, УДКСУ у м.Тернополі Тернопільської області, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 липня 2012 року).

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.