Постанова

від 10.09.2012 по справі 6213/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 6213/12/2070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.

за участю:

представника позивача Хроновського А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бум-експресс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання дій незаконними -,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бум-експресс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить суд: визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бум-експрес", за результатами якої складено акт № 3676/23-3/31800651 від 19.10.2011 року; скасувати податкове повідомлення рішення № 0000072307 від 24.01.2012 р. про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13000 грн. 00 коп. основного платежу, фінансова санкція - 3250 грн. 00 коп. та № 0000062307 від 24.01.2012 р. про донарахування податку на прибуток у розмірі 16250 грн. 00 коп. основного платежу, фінансова санкція - 4062,5 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення № 0000072307, № 0000062307 від 24.01.2012 р., прийняті на підставі акту № 3676/23-3/31800651 від 19.10.2011 року про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Бум-експресс" (код ЄДРПОУ 31800651) з питання дотримання вимог податкового законодавства, повноти та своєчасності сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів при здійсненні фінансово-господарської діяльності з підприємствами ПП "Торгкомерс-2009" код ЄДРПОУ 37101347, ТОВ "Оптімабренд" код ЄДРПОУ 37307619, ТОВ "Грандторг" код ЄДРПОУ 37181024, ПП "Інтерагро- форум" код ЄДРПОУ 35579534 та ТОВ "Бізнесальянс" код ЄДРПОУ 36860802 за період 01.01.2010 року по 09.09.2011 року, суперечать діючому законодавству з питань оподаткування.

Позивач вважає, що мотиви, а також висновки Акту перевірки, є незаконними та помилковими, обставинам справи не відповідають, викладені всупереч компетенції податкового органу та приписам чинного законодавства.

Зазначив, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. А до висновку про порушення позивачем положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість", відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності інших осіб, а не ТОВ "Бум-експресс".

Таким чином, позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, були зроблені з перевищенням повноважень податкового органу, а винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000072307, № 0000062307 від 24.01.2012 р. винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає. Висновки про порушення ТОВ "Бум-експресс" вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПП "Торгкомерс-2009", ТОВ "Бізнесальянс" та ХФ ВАТ Укртелеком, не підтверджено зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю позивача. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

ТОВ "Бум-експресс" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 15.02.2012 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 49 т. 2).

Згідно копії довідки з ЄДРПОУ, ТОВ "Бум-експресс" має код 31800651. Видами діяльності за КВЕД є: 51.47.2 оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям, 21.23.0 виробництво паперових канцелярських виробів, 25.24.0 виробництво інших виробів з пластмас, 50.30.1 оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, 51.85.0 оптова торгівля офісною технікою та устаткуванням, 51.90.0 інші види оптової торгівлі (а.с. 50 т. 2).

Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 28746913 від 14.03.2002 р., індивідуальний податковий номер 318006520312 (а.с. 51 т. 2).

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії ДПІ у Київському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бум-експрес", за результатами якої складено акт № 3676/23-3/31800651 від 19.10.2011 року суд зазначає наступне.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Матеріали справи свідчать, що на виконання наведених норм законодавства України, згідно з постановою від 09.09.2011 р. слідчого по ОВС слідчого відділу прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції Оганнисян А.А. "Про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "Бум-експресс" код 31800651 з питання дотримання вимог податкового законодавства, повноти та своєчасності сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів при здійсненні фінансово - господарської діяльності з підприємствами ПП "Торгкомерс-2009" код ЄДРПОУ 37101347, ТОВ "Оптімабренд" код ЄДРПОУ 37307619, ТОВ "Грандторг" код ЄДРПОУ 37181024, ПП "Інтерагро- форум" код ЄДРПОУ 35579534 та ТОВ "Бізнесальянс" код ЄДРПОУ 36860802 за період 01.01.2010 року по 09.09.2011 року", на підставі п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова № 2172 від 03.10.2011 р., фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Бум-експресс" (код ЄДРПОУ 31800651) з питання дотримання вимог податкового законодавства, повноти та своєчасності сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів при здійсненні фінансово-господарської діяльності з підприємствами ПП "Торгкомерс-2009" код ЄДРПОУ 37101347, ТОВ "Оптімабренд" код ЄДРПОУ 37307619, ТОВ "Грандторг" код ЄДРПОУ 37181024, ПП "Інтерагро- форум" код ЄДРПОУ 35579534 та ТОВ "Бізнесальянс" код ЄДРПОУ 36860802 за період 01.01.2010 року по 09.09.2011 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Направлення № 1423 та № 1424 від 04.10.2011 р. було пред'явлено особисто директору ТОВ "Бум-експресс" - Сіверу Віктору Володимировичу 04.10.2011 р.

Згідно положення п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Копія наказу про проведення перевірки № 2172 від 03.10.2011 р. була вручена під розписку особисто директору ТОВ "Бум-експресс" (а.с. 24-25 т. 1).

Таким чином, податковим органом було дотримано умов призначення та проведення перевірки.

У відповідності до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Таким чином, ст.86 Податкового кодексу України передбачає обов'язок посадових осіб державної податкової служби за результатами перевірок скласти акт або довідку.

За результатами перевірки був складений акт № 3676/23-3/31800651 від 19.10.2011 року (а.с. 29-54 т. 1).

Порядок оформлення результатів документальних перевірок визначено Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772 (Далі - Порядок №984).

Порядком №984 встановлено вимоги до оформлення акта (довідки) документальної перевірки (вимоги до титульного аркуша, запису показників тощо), складові частини акта (довідки) (вступна частина, загальні положення, описова частина і висновок), а також перелік інформації, що повинна містити кожна з них.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, акт перевірки - це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка посадової особи органу державної податкової служби, яка проводила перевірку щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з висновками посадової особи органу державної податкової служби яка проводила перевірку, так і відхилити їх.

Суд зазначає, що акт перевірки та його висновки не мають юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосуються прав і обов'язків платника податків, не містять обов'язкового для нього припису. Негативні наслідки може тягнути податкове повідомлення - рішення, прийняте на підставі такого акту перевірки. Таким чином, висновки акту перевірки прав платника податків не порушують, у зв 'язку з в цій частині позовних вимог адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що у висновках акту перевірки № 3676/23-3/31800651 від 19.10.2011 року в діяльності підприємства позивача встановлено порушення:

1) ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів між ТОВ "Бум-експресс" та ПП "Торгкомерс-2009" код ЄДРПОУ 3629993 і ТОВ "БІЗНЕСАЛЬЯНС" код ЄДРПОУ 36860802 та ХФ ВАТ Укртелеком код ЄДРПОУ 25614660, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

2) п. п. 5.2.1 п.5.2, п.5.6, п.5.7. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97- ВР із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 16250 грн., в тому числі за 9 місяців 2010 року в сумі 16250 грн. з придбання юридичних послуг у ПП "Торгкомерс- 2009" код ЄДРПОУ 36299933.

3) п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п.7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5, п. п.7.7.1 п.7.7 ст.7, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 13000 грн., у тому числі за серпень 2010 року в сумі 13000 грн. з придбання юридичних послуг у ПП "Торгкомерс-2009" код ЄДРПОУ 36299933.

4) п. п. 5.2.1 п.5.2, п.5.6, п.5.7, ст.5, п. п. 4.1.1. п. 4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями), в результаті встановлено завищення валових витрат за період з 01.10.10 по 09.09.11 на суму 233577 грн., в тому числі за 9 місяців 2010 року на суму 233577 грн. з контрагентами постачальниками ПП "Торгкомерс-2009" код ЄДРПОУ 36299933 та ТОВ "БІЗНЕСАЛЬЯНС" код ЄДРПОУ 36860802 та завищення валових доходів за період з 01.10.2010 року 09.09.2011 року на загальну суму 168577 грн. у тому числі за 9 місяців 2010 року в сумі 168577 грн. з контрагентами покупцями та встановлено факт здійснення нікчемних (недійсних) правочинів ТОВ "Бум-зкспресс" з контрагентами-покупцями, а саме ХФ ВАТ "Укртелеком" код ЄДРПОУ 25614660.

5) п. 4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. п. 7.4.1, п.7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 33715,38 грн. за серпень 2010 року в сумі 26808,99 грн., за вересень 2010 року в сумі 6906,39 грн. та встановлено факт здійснення нікчемних (недійсних) правочинів ТОВ "Бум-експресс" з контрагентами-покупцями а саме ХФ ВАТ "Укртелеком" код ЄДРПОУ 25614660 та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 46715,38 грн. , в тому числі за серпень 2010 року в сумі 39808,99 грн., за вересень 2010 року в сумі 6906,39 грн. в частині придбання ТМЦ у ПП "Торгкомерс-2009" код ЄДРПОУ 36299933 та ТОВ "Бізнесальянс" код ЄДРПОУ 36860802.

24.14.2012 р., з посиланням на даний акт, ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062307, яким ТОВ "Бум-експресс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 20312,50 грн., з яких: за основним платежем - 16250 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4062,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000072307, яким ТОВ "Бум-експресс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 16250,00 грн., з яких: за основним платежем -13000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3250,00 грн. (а.с. 19-20 т. 1).

Згідно наданих додаткових пояснень представником відповідача (т. 3 а.с. 6), що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000062307 від 24.01.12 р. та № 0000072307 від 24.01.12 р. були прийняті по взаємовідносинам між ТОВ "Бум-експресс" та контрагентом ПП "Торгкомерс-2009", здійснювалися на підставі договору щодо надання юридичних послуг від 05.01.2010 року.

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями та винесеними на підставі таких висновків податковими повідомленнями - рішеннями, про що склав скаргу та звернувся в межах адміністративного оскарження до ДПА у Харківській області. Процедуру адміністративного оскарження завершено з отриманням позивачем рішення ДПС України № 8316/6/10-2115 від 14.05.2012 року про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення № 0000062307, № 0000072307 від 24.01.2012 р. залишені без змін, скарга -без задоволення (а.с. 67-69).

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень -рішень слугував відображений в акті висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова що угоди, укладені та такі що виконувались протягом перевіряємого періоду - ТОВ "Бум-експресс" з постачальниками ТМЦ та в подальшому з покупцями ТМЦ не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними з покупцем даних ТМЦ.

Враховуючи вищевикладене, податковий орган дійшов висновку, що у ТОВ "Бум-експресс" відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. 4 , 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток в частині придбання продукції у ПП "Торгкомерс-2009" код ЄДРПОУ 36299933 та ТОВ "БІЗНЕСАЛЬЯНС" код ЄДРПОУ 36860802 та подальшої реалізації на адресу ХФ ВАТ "Укртелеком" код 25614660 - не є дійсними.

Також перевіркою встановлено що у ТОВ "Бум-експресс" відсутні об'єкти оподаткування, які визначені п.п. 5.2.1 п.5.2, п.5.6, п.5.7, ст.5, п.п..4.1.1. п. 4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями), в результаті встановлено завищення валових витрат за період з 01.10.2010 р. по 09.09.2011 р. на суму 233577 грн., в тому числі за 9 місяців 2010 року на суму 233577 грн. з контрагентами постачальниками ПП "Торгкомерс-2009" код ЄДРПОУ 36299933 та ТОВ "БІЗНЕСАЛЬЯНС" код ЄДРПОУ 36860802 та завищення валових доходів за період з 01.10.2010 р. 09.09.2011 р. на загальну суму 168577 грн., у тому числі за 9 місяців 2010 р. в сумі 168577 грн. з контрагентами покупцями та встановлено факт здійснення нікчемних (недійсних) правочинів ТОВ "Бум-експресс" з контрагентами-покупцями, а саме ХФ ВАТ "Укртелеком" код ЄДРПОУ 25614660.

Також перевіркою встановлено, що у ТОВ "Бум-експресс" відсутні об'єкти оподаткування, які визначені п. 4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 33715,38 грн. за серпень 2010 р. в сумі 26808,99 грн., за вересень 2010 р. в сумі 6906,39 грн. та встановлено факт здійснення нікчемних (недійсних) правочинів ТОВ "Бум-експресс" з контрагентами-покупцями, а саме: ХФ ВАТ "Укртелеком" код ЄДРПОУ 25614660 та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 46715,38 грн., в тому числі за серпень 2010 р. в сумі 39808,99 грн., за вересень 2010 р. в сумі 6906,39 грн. в частині придбання ТМЦ у ПП "Торгкомерс-2009" код ЄДРПОУ 36299933 та ТОВ "БІЗНЕСАЛЬЯНС" код ЄДРПОУ 36860802.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних правових акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що взаємовідносини між ТОВ "Бум-експресс" та контрагентом ПП "Торгкомерс-2009" здійснювалися на підставі договору щодо надання юридичних послуг від 05.01.2010 року (а.с. 67 т. 1).

Згідно умов договору, "Бум-експресс" (замовник) доручає, а ПП "Торгкомерс-2009" (виконавець) бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

На виконання умов зазначеного договору його сторонами було складено та підписано акт приймання робіт (надання юридичних послуг) на суму 65000,00 грн., ПДВ 13000,00 грн., загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 78000,00 грн. (а.с. 68 т. 1).

Від ПП "Торгкомерс-2009" позивачем отримано податкову накладну на зазначену суму 78000,00 грн. (а.с. 69 т. 1).

Матеріали справи не містять платіжних доручень в підтвердження проведення розрахунків за цим договором. Надані позивачем документи не свідчать про доцільність придбання ним вищезазначених послуг, а саме наявності реальної та обґрунтованої потреби позивача в отриманні юридичних послуг.

Суд зазначає наступне. Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписами ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Разом з тим, підставою для включення до валових витрат будь-яких витрат є пов'язаність таких витрат із господарською діяльністю. Згідно пункту 5.1 даного Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, дані правові норми визначають, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг (в випадку, що є предметом судового дослідження -юридичних послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Статтею 7 п.7.1. Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Із пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а право на нарахування податкового кредиту та віднесення витрат підприємства до валових витрат, крім наявності належним чином оформлених первинних документів, інформація в яких стосовно господарської операції повинна бути викладена викладено конкретно, повно, зрозуміло та правдиво, обумовлюється наявністю ще й такої обставини, як реальності факту придбання платником податку товарів (послуг).

При розгляді справи встановлено, що для оформлення господарських операцій на підтвердження виконання юридичних послуг, які надавались за договором від 05.01.2010 р., позивач і ПП "Торгкомерс-2009" підписали акт здачі-прийняття робіт (надання юридичних послуг) від 31.08.2010 р. на суму 78000 грн. (а.с. 69 т. 1). При цьому, позивачем, крім податкової накладної та акту здачі-прийняття робіт (надання юридичних послуг), ніяких підтверджуючих документів реального виконання та суті наданих послуг надано не було.

Серед суттєвих умов віднесення до валових витрат, пов'язаних з виконанням робіт (послуг), та, відповідно, формування податкового кредиту, є можливість за наявними первинними документами встановити об'єм виконаних послуг, їх калькуляцію та якісні показники виконаних послуг для необхідності їх ідентифікації та визначення факту (способу) їх використання у господарській діяльності підприємства, а також встановлення відповідності/невідповідності цифрових даних про обсяги наданих послуг зазначеним у звітах даним бухгалтерського обліку позивача.

З урахуванням наведених норм та вищевказаних обставин справи, надані позивачем податкова накладна та акт здачі-прийняття робіт (надання юридичних послуг), не можуть вважатися первинними документами (при відсутності інших необхідних первинних документів, таких як платіжні доручення), що підтверджують факти виконання юридичних послуг, оскільки не містять інформації про конкретні об'єми та направлення, по яким проводились відповідні юридичні послуги. В акті здачі-прийняття робіт (надання юридичних послуг) не визначено, які саме види консультацій оцінені сторонами у розмірі грошових коштів, зазначених у цьому акті, відсутні документи за результатами консультацій та надання інформації з докладним та повним описом всіх питань. Крім того, із наданих позивачем документів (акту здачі-прийняття робіт (надання юридичних послуг)) не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку, а не завищення валових витрат) і правомірність формування валових витрат та податкового кредиту. Таким чином, надані позивачем первинні документи на підтвердження господарської операції з виконання юридичних послуг не відповідають вимогам діючого законодавства.

Крім того, позивачем не доведено, а судом не встановлено факту проведення оплати за договором. В судовому засіданні представником позивача не надано ґрунтовних пояснень з цього приводу.

Враховуючи відсутність у позивача всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, складених належним чином, які б підтверджували господарські операції позивача, суд приходить до висновку про недотримання вимог щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88.

На думку суду, в випадку, що є предметом судового розгляду, досліджені фактичні дані вказують на недоведеність позивачем економічної доцільності витрат на юридичні послуги та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, направленої на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, та наміру придбання платником податку послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Документи, якими позивач хотів підтвердити спірні валові витрати та правомірність податкового кредиту, а саме: акт здачі-приймання послуг, в якому зазначено лише назву послуг, є таким, що беззаперечно не підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", відсутній факт оплати вказаних послуг. В такому випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, що свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість. Частина 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, що підтверджували б фактичне надання конкретних послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на формування податкового кредиту та валових витрат.

Отже, на порушення вимог п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.5.6, п. 5.7 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем в перевіряємому періоді безпідставно включено до складу валових витрат та податкового кредиту (в частині сплати ПДВ), витрати на придбання юридичних послуг, не підтверджені документами, які б доводили об'єм проведених робіт, їх реальну вартість, направленість господарських операцій на отримання прибутку в цілому, обґрунтування економічної вигоди від проведених операцій, відповідності та співрозмірності реального і заявленого змісту господарських операції, а також причинного зв'язку між придбанням послуг та отриманням економічної вигоди від цього придбання та ін. Вищенаведене вказує на невідповідність реального і заявленого змісту господарських операції, тобто свідчить про її безтоварність.

Із положень пп.7.4.1 та пп.7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, послуг, вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. А відповідно до п.5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок із господарською діяльністю платника податків. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах. Отже, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. На думку суду, з врахуванням специфіки даного виду послуг (юридичні), за недоведеністю наміру платника податку отримати користь від придбаних послуг, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Надані позивачем первинні документи на підтвердження господарської операції з надання юридичних послуг не відповідають вимогам діючого законодавства, а отже, не можуть прийматися як підтвердження товарності вказаної господарської операції та бути підставою для віднесення витрат до валових витрат і формування податкового кредиту (в частині сплати ПДВ в ціні послуг).

Оскільки в судовому засіданні встановлено відсутність зв'язку між вчинюваними позивачем господарськими операціями по наданню контрагентом юридичних послуг та господарською діяльністю позивача, суд приходить до висновку про неправомірність формування позивачем сум податкового кредиту та валових витрат. Доводи позивача про неправомірність оспорюваних податкових рішень спростовуються вищенаведеними фактичними даними.

Доводи позивача про неправомірність проведеної контролюючим органом перевірки також є невмотивованими, оскільки в судовому засіданні встановлено, що перевірка контролюючим органом проведена у відповідності до приписів п.п. 78.1.11 п. 78.1. ст. 78, ПК України.

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов до висновку про обґрунтованість встановлених порушень, які відображені в акті перевірки № 3676/23-3/31800651 від 19.10.2011 року та законність винесених податкових повідомлень-рішень № 0000062307, № 0000072307 від 24.01.2012 р. Позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень -рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бум-експресс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання дій незаконними- відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 14.09.2012 року.