Рішення

від 19.09.2012 по справі 17/5005/5596/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.12р. Справа № 17/5005/5596/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімопт СД", м. Сєвєродонецьк, Луганська область

до Приватного науково-виробничого підприємства "Барва", м. Дніпропетровськ

про стягнення 22 089 грн. 08 коп. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Дурбайлова В.П., дов. б/н від 17.09.12р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом у якому простить стягнути з відповідача борг за договором поставки №26 від 10.03.2009 року у сумі 15 756,28 грн., пеню -2 434,59 грн., 7% - 1 123,94 грн., 3% річних -1 025,32 грн., інфляційний втрат -1 748,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки №26 від 10.03.2009 року щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.12р. було порушено провадження у справі № 17/5005/5596/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімопт СД" до Приватного науково-виробничого підприємства "Барва" про стягнення 22 089 грн. 08 коп. та розгляд справи призначено на 24.07.12р.

У зв'язку з тим, що суддя Суховаров А.В.. знаходиться на лікарняному, розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.12р. № 1364 відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 17/5005/5596/2012 передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.

Розгляд справи призначався на 14.08.12р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладенні у позовній заяві у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення телеграми (а.с. 101-106).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМОПТ СД" (надалі -Постачальник, Відповідач) та Приватним науково-виробничим "Барва" (надалі -Покупець, Відповідач) було укладено договір поставки №26 (надалі -Договір).

Договір відповідно до п.12.1. договору, вступає в силу з моменту підписання його Сторонами. Термін дії договору до 31.12.2010 року. Закінчення терміну дії Договору не звільняє Сторін від виконання своїх зобов'язань по розрахункам і не звільняє від відповідальності, передбачені цим Договором і діючим законодавством України (п.12.2. Договору).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар (клей ПВА, дисперсія ПВА, товари побутової та будівельної хімії і т.ін.), а Покупець зобов'язався прийняти товар та вчасно його оплатити відповідно до умов договору.

Відповідно до умов вищевказаного договору Постачальник поставило Покупцеві продукцію за видатковою накладною №0000074/10 від 08.04.2010 року на загальну суму у 16056,28 грн., а відповідач прийняв цю продукцію за довіреністю №45 від 08.04.2010 року.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що поставлений товар оплачується по цінам, встановленим Постачальником на момент відвантаження вказаним у товаросупровідних документах.

Відповідно до п.4.1. Договору Покупець повинен був оплатити вартість товару впродовж 14 календарних днів з моменту отримання ним товару.

Відповідач порушив умови договору та здійснив оплату за товар частково із порушенням строків оплати, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати товару у розмірі 15 756,28 грн..

З метою урегулювання спору в досудовому порядку, позивач направляв відповідачу претензії № 45 від 24.09.2010 р. та № 71 від 12.06.2012 р., у яких просить відповідача погасити заборгованість та штрафні санкції санкцій за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість до цього часу не погасив.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати товару, є таким, що настав.

Доказів сплати основного боргу на час розгляду справи відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 15 756,28 грн. обґрунтовані, доведені матеріалами справи, не заперечуються Відповідачем, та підлягають задоволенню.

Кім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 434,59 грн., 7% - 1 123,94 грн., 3% річних - 1 025,32 грн., інфляційний втрат - 1 748,95 грн.

Відповідно до п.8.1. Договору за невиконання або неналежного виконання зобов'язань по Договору Сторони несуть повну відповідальність, передбачену діючим законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.8.2. Договору за порушення строків оплати поставленого Товару, передбачених п. 4.1 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,3 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня за період з 20.06.11р. по 22.03.12р. та з 23.03.12р. по 20.06.12р. включно становить 2 433,08 грн.

В частині стягнення 1,51 пені слід відмовити.

Відповідно до п. 8.2. Договору, за прострочку платежу більше 30 днів -додатково штраф 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно розрахунку позивача, сума штрафу, що підлягає до стягнення склала 1 123,94 грн.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції „при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що інфляційні втрати та 3% річних нараховано невірно, а тому до стягнення підлягають інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за період з серпня 2010р. по червень 2012р. включно становить 1 692,71 грн., 3% річних за період з 23.04.10р. по 22.07.10р., з 23.07.10р. по 20.06.12р. -1 024,71 грн.

В частині стягнення 56,24 грн. інфляційних втрат та 0,61 грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вище викладене, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Барва" (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, б. 38; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31051940) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімопт СД" (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 8; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31051940) основний борг у розмірі 15 756,28 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість грн. 28 коп.), пеню у розмірі 2 433,08 грн. (дві тисячі чотириста тридцять три грн. 08 коп.), 7% штрафу у розмірі 1 123,94 грн. (одна тисяча сто двадцять три грн. 94 коп.), інфляційні втрати у розмірі 1 692,71 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто дві грн. 71 коп.), 3% річних у розмірі 1 024,71 грн. (одна тисяча двадцять чотири грн. 71 коп.), витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 605,25 грн. (одна тисяча шістсот п'ять грн. 25 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 19.08.2012р.