Рішення

від 11.09.2012 по справі 7/5005/5937/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.12р. Справа № 7/5005/5937/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ", м. Київ

до Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "ВІНКО", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 106 579, 00 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Шаповаленко М.В., представник, довіреність № Д051/12 від 07.08.2012р.

від відповідача - Кошевий П.В., представник, довіреність б/н від 06.04.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ", м. Київ - далі по тексту - позивача до приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "ВІНКО", м. Павлоград, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати лізингових платежів у загальній сумі 106 579,00грн., яка складається з наступних сум, а саме: 51 141,48грн. - сума несплачених лізингових платежів та відсотків; 14 205,33грн. - сума пені, на підставі п.10.2 Договору фінансового лізингу; 1 114,72грн. - витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса та 40 117,47грн. - штраф, на підставі п.11.6. Договору фінансового лізингу, що становить 30% від неоплаченої вартості предмету лізингу направлених на покриття збитків понесених позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору фінансового лізингу № КL 0805158 від 28.05.2008року та Додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, укладених між позивачем та відповідачем.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по справі у вигляді 2 131,58грн. судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між відповідачем та відповідачем, відповідно до ст.ст. 806-809 Цивільного кодексу України та Закону України від 11.12.2003р. № 1381 "Про фінансовий лізинг", 28 травня 2008 року укладено договір фінансового лізингу № КL 0805158 - далі - Договір лізингу, згідно з умовами якого позивач, відповідно до письмової заявки відповідача, придбав для відповідача за власний кошт напівпричіп-цистерну марки Magyar Fuel Tank, шасі VF9SR3МЕFН0049261, загальною вартістю 212 055,86грн. , що був у користуванні, 1987року випуску, який відповідно до умов договору 21.08.2008року передав відповідачеві, про що сторони підписали та скріпили печатками Акт приймання-передачі предмету лізингу та додатково склали та підписали уточнений графік фінансових платежів до даного договору за № 2.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення Графіку № 2 фінансових платежів до даного договору несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував фінансові платежі, позивач з відповідачем 06.01.2011року підписали Додаткову угоду № 2 до даного договору та уточнений Графік платежів за № 3 до даного договору, відповідно до яких сторони зазначили, що пеня за умовами даного договору, станом на 06.01.2011року, становить 13 274,89грн. і у разі своєчасного і повного виконання відповідачем Графіку платежів №3 сума пені передбачена умовами договору, а саме 13 274,89грн. пені, нарахованих позивачем, стягуватися з відповідача не буде.

Оскільки відповідач, в порушення Додаткової угоди № 2 до даного договору, своєчасно та у повному обсязі не проводив платежі, відповідно до уточненого Графіку платежів № 3, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати лізингових платежів у загальній сумі 106 579,00грн., яка складається з наступних сум, а саме: 51 141,48грн. - сума несплачених лізингових платежів та відсотків; 14 205,33грн. - сума пені, на підставі п.10.2 Договору фінансового лізингу; 1 114,72грн. - витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса та 40 117,47грн. - штраф, на підставі п.11.6. Договору фінансового лізингу, що становить 30% від неоплаченої вартості предмету лізингу направлених на покриття збитків понесених позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору фінансового лізингу № КL 0805158 від 28.05.2008року та Додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, укладених між позивачем та відповідачем.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнає частково, у сумі 51 141,48грн. , що становить вартість несплачених лізингових платежів та відсотків і 1 114,72грн. , що становить вартість витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса, свою заборгованість перед позивачем пояснює тимчасовим скрутним фінансовим становищем викликаним об'єктивними причинами, а саме несприятливими природнокліматичними умовами, що склалися у 2012році на території Дніпропетровської області.

У відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача проти позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 14 205,33грн. пені та 40 117,478грн. штрафу, що становить 30% від неоплаченої вартості предмету лізингу, на підставі п.11.6 довгострокового Договору фінансового лізингу № КL 0805158 від 28.05.2008року та Додатків до нього, які є його невід'ємною частиною даного договору, заперечує посилаючись на те, що при нарахуванні пені позивач порушив чинне законодавство України, а саме ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасно виконання грошових зобов'язань», яким передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Позивач, в порушення вимог ст.61 Конституції України та ст. 230 Господарського кодексу України, просить стягнути з відповідача, окрім пені за дане правопорушення, ще й штраф у сумі 40 117,47грн., тоді як це суперечить чинному законодавству України, оскільки ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності за одне правопорушення.

Крім цього, відповідач в судовому засіданні 11.09.2012року звернувся до суду з письмовим клопотанням про зменшення суми штрафних санкцій, відповідно до вимог ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, якою передбачено зменшення розміру штрафних санкцій належних до сплати, якщо вони надмірно великі у порівнянні зі збитками, посилаючись на те, що сума заборгованості становить 51 141,48грн. , тоді як сума штрафних санкцій становить 55 437,52грн.

28.08.2012року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 11.09.2012року, у зв'язку з тим, що відповідач без поважних причин вимоги суду не виконав, у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

11.09.2012року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог ст.ст. 806-809 Цивільного кодексу України та Закону України від 11.12.2003р. № 1381 "Про фінансовий лізинг", 28 травня 2008 року між відповідачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № КL 0805158 - далі - Договір лізингу, згідно з умовами якого позивач, відповідно до письмової заявки відповідача, придбав для відповідача за власний кошт напівпричіп-цистерну марки Magyar Fuel Tank, шасі VF9SR3МЕFН0049261, загальною вартістю 212 055,86грн. , що був у користуванні, 1987року випуску, який відповідно до умов договору 21.08.2008року передав відповідачеві про що сторони підписали та скріпили печатками Акт приймання-передачі предмету лізингу та додатково склали та підписали уточнений графік фінансових платежів до даного договору за № 2, що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих позивачем в судове засідання на вимоги суду.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення Графіку № 2 фінансових платежів до даного договору несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував фінансові платежі, позивач з відповідачем 06.01.2011року підписали Додаткову угоду № 2 до даного договору та уточнений Графік платежів за № 3 до даного договору, відповідно до яких сторони зазначили, що пеня за умовами даного договору, станом на 06.01.2011року, становить 13 274,89грн. і у разі своєчасного і повного виконання відповідачем Графіку платежів №3 сума пені передбачена умовами договору, а саме 13 274,89грн. пені, нарахованих позивачем, стягуватися з відповідача не буде, що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих позивачем в судове засідання на вимоги суду.

Оскільки, відповідач в порушення Додаткової угоди № 2 до даного договору своєчасно та у повному обсязі не проводив платежі, відповідно до уточненого Графіку платежів № 3, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати лізингових платежів у загальній сумі 106 579,00грн., яка складається з наступних сум, а саме: 51 141,48грн. - сума несплачених лізингових платежів та відсотків; 14 205,33грн. - сума пені, на підставі п.10.2 Договору фінансового лізингу; 1 114,72грн. - витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса та 40 117,478грн. - штраф, на підставі п.11.6. Договору фінансового лізингу, що становить 30% від неоплаченої вартості предмету лізингу направлених на покриття збитків понесених позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору фінансового лізингу № КL 0805158 від 28.05.2008року та Додатків до нього, які є його невід'ємною частиною, укладених між позивачем та відповідачем.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 2 131,58грн.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського кодексу України, документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Ч.1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі. Таке ж зобов'язання відповідача перед позивачем передбачено й п. 4.7, 8.1.4. договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), отже матеріалами справи доведено факт не виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до вимог передбачених ч.1 п.1 ст.232 Господарського кодексу України, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині непокритій цими санкціями.

Відповідно до вимог передбачених ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог передбачених ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати лізингових платежів у розмірі 51 141,48грн. , що становить суму несплачених лізингових платежів та відсотків, відповідно до умов Договору фінансового лізингу № КL 0805158 від 28.05.2008року та Додатків до нього, які є його невід'ємною частиною, укладених між позивачем та відповідачем та 1 114,72грн. витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, визнаних відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні у повному обсязі, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 14 205,33грн. пені, на підставі п.10.2 Договору фінансового лізингу та 40 117,47грн. штрафу, на підставі п.11.6. Договору фінансового лізингу, що становить 30% від неоплаченої вартості предмету лізингу нарахованих на покриття збитків понесених позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору фінансового лізингу № КL 0805158 від 28.05.2008року та Додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, укладених між позивачем та відповідачем, оспорених відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні у повному обсязі, слід визнати обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково:

- пеня у сумі 7 850,45грн. , оскільки позивач, в порушення п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, який передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано - нарахував пеню більш ніж за шість місяців;

- штраф у сумі 4 000,00грн. , оскільки позивач, в порушення ч.1 п.1 ст.232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то спричинені відповідачем збитки на яких наполягає позивач в судовому засіданні, відшкодовуються в частині непокритій цими санкціями, тоді як в порушення вимог ч.1 п.2 ст.623 Цивільного кодексу України, ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні позивач документально не довів спричинення йому відповідачем збитків у сумі 40 117,47грн.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по справі у вигляді 2 131,58грн. судового збору з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними позивачем, такими що не суперечать матеріалам справи та чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 14 205,33грн. пені та 40 117,47грн. штрафу, що становить 30% від неоплаченої вартості предмету лізингу, на підставі п.11.6 довгострокового Договору фінансового лізингу № КL 0805158 від 28.05.2008року та Додатків до нього, які є його невід'ємною частиною, з тих підстав, що при нарахуванні пені позивач порушив чинне законодавство України, а саме ст.ст.1,3 Закон України «Про відповідальність за несвоєчасно виконання грошових зобов'язань», якими передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, слід визнати необґрунтованими, оскільки при нарахуванні пені, згідно наданого розрахунку, позивач не перевищив подвійної ставки Національного Банку України.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, окрім пені за дане правопорушення, ще й штраф у сумі 40 117,47грн., оскільки це суперечить вимогам ст.61 Конституції України та ст. 230 Господарського кодексу України, бо ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності за одне правопорушення, слід визнати необґрунтованими, так як дані санкції носять різний характер.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,292,525,526,611,623 Цивільного кодексу України, ст.ст.232,233 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "ВІНКО" (51100, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Радянська, 59; код ЄДРПОУ 23079493) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 5; код ЄДРПОУ 34003114) 51 141,48грн. (п'ятдесят одна тисяча сто сорок одна грн. 48 коп.) - несплачені лізингові платежі та відсотки; 7 850,45грн. (сім тисяч вісімсот п'ятдесят грн. 45 коп.) - пеня; 1 114,72грн. (одна тисяча сто чотирнадцять грн. 72 коп.) - витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса; 4 000,00грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.) - штраф; 1 202,21грн. (одна тисяча двісті дві грн. 21 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 17.09.12р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко