Рішення

від 17.09.2012 по справі 5010/786/2012-3/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 р. Справа № 5010/786/2012-3/34

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М.,

при секретарі судового засідання Дуб'юк Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "ІФ-Шериф"

вул. Галицька, 142/56, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг"

вул. Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського

міського управління юстиції

вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000

про визнання укладеним Договору купівлі-продажу автомобіля Фольксваген Caddy Kasten (шасі № WV1ZZZ2KZ8X055108, 2007року випуску, реєстраційний номер AT5857AM) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" та Приватним підприємством "ІФ-Шериф"; визнання права власності на автомобіль Фольксваген Caddy Kasten та звільнення з-під арешту та заборон на відчуження автомобіль Фольксваген Caddy Kasten шляхом вчинення всіх необхідних дій по вилученні записів з Реєстру обтяжень рухомого майна про заборону на відчуження автомобіля.

За участю представників сторін:

від позивача: Олійник В. Б. - представник, (паспорт серія СС № 693936 від 13.02.99, довіреність б/н від 11.04.12); Корнійчук О. В. - директор (паспорт серії СС № 759465 від 28.04.99);

від відповідачів представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Приватним підприємством "ІФ-Шериф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" та Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання укладеним Договору купівлі-продажу автомобіля Фольксваген Caddy Kasten (шасі № WV1ZZZ2KZ8X055108, 2007року випуску, реєстраційний номер AT5857AM) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" та Приватним підприємством "Шериф"; визнання права власності на автомобіль Фольксваген Caddy Kasten та звільнення з-під арешту та заборон на відчуження автомобіль Фольксваген Caddy Kasten шляхом вчинення всі необхідних дій по вилученні записів з Реєстру обтяжень рухомого майна про заборону на відчуження автомобіля.

Ухвалою суду від 04.07.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.07.12.

В судових засіданнях 17.07.12 та 31.07.12 судом було оголошено перерви до 31.07.12 та 09.08.12 відповідно, про що сторони були повідомленні під розписку (а.с. 56, 59).

Ухвалою суду від 09.08.12 продовжено строк розгляду спору на 15 днів і відкладено розгляд справи на 17.09.12.

В судовому засіданні 17.09.12 представники позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримали в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явивилися, причин неприбуття суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідачів за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив, що 19.11.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" (надалі - Відповідач) і Приватним підприємством "ІФ-Шериф" (надалі - Позивач) укладено Договір № 261107/ОЛ-0019 оперативного лізингу (оренди), згідно якого Лізингодавець (відповідач) передав Лізингоодержувачу (позивачу) в користування автомобіль, вибраний Лізингоодержувачем (позивачем) згідно Додатку № 1 до даного Договору, а саме: Фольксваген Caddy Kashen BS 1,4 BE 59/80, (надалі - Договір), (а.с. 13-19).

Також 19.11.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" (відповідачем) і Приватним підприємством "ІФ-Шериф" (позивачем) укладено Форвардний контракт на продаж транспортного засобу № 231107/18, (надалі - Форвардний контракт), (а.с. 26-27).

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного Договору після закінчення дії Договору № 261107/ОЛ-0019 оперативного лізингу (оренди) від 19.11.07, але не пізніше 19.11.11 Продавець (відповідач) зобов'язується продати транспортний засіб, що був переданий ним в користування в оренду, відповідно до специфікації (Додаток № 1 до Договору № 261107/ОЛ-0019 оперативного лізингу (оренди) від 19.11.07), яка є невід'ємною частиною Договору оренди та характеристики транспортного засобу (Додаток № 1 до форвардного контракту на продаж трансортного засобу від 19.11.07), яка є невід'ємною частиною Контракту, а Покупець (позивач) має право його купити.

Транспортний засіб продається за ціною 6129,00 гривень (шість тисяч сто двадцять дев'ять гривень 00 копійок), без ПДВ (п. 2.1. Форвардного контракту).

У вищевказаних договорах сторони також погодили умови укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, що є предметом договору оперативного лізингу.

Так, відповідно до п. 1.3 Договору оперативного лізингу після укладення цього Договору за умови виконання обов'язку, передбаченого п. 3.4 даного Договору, Лізингодавець (відповідач) приступає до укладення договору купівлі-продажу предмета лізингу з продавцем (виробником).

Відповідно до п. 3.1 Форвардного контракту факт вчинення угоди купівлі-продажу і переходу права власності на транспортний засіб сторони підтвердять в момент передачі його та наступних документів на транспортний засіб від продавця (відповідача) за контрактом до покупця (позивача): накладна, акт приймання-передачі, податкова накладна.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу направлявся лист-претензія № 11 від 02.03.12, в якому позивач надіслав платіжне доручення про повну оплату автомобіля та вимагав здійснити усі необхідні дії щодо оформлення договору купівлі-продажу автомобіля, докази направлення містяться в матеріалах справи (а.с. 37). Однак відповіді на вказаний лист-претензію відповідач не надав.

В силу ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з п. 18.2 Договору оперативного лізингу з подальшими змінами термін дії вказаного договору закінчився 19.10.11. Отже, згідно п. 1.1 Форвардного контракту від 19.11.07, який передбачає, що після закінчення дії договору оперативного лізингу, але не пізніше 19.11.11, Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" (відповідач) зобов'язаний продати вищевказаний транспортний засіб Приватному підприємству "ІФ-Шериф" (позивачу), що був переданий ним в оренду.

На виконання п. 3.3, п. 3.4 Договору оперативного лізингу позивачем було сплачено в повному обсязі лізингові платежі в сумі 166 864 грн. 16 коп., що підтверджується Довідкою відповідача (а.с. 36) та на виконання п. 2.1, п. 5.1-5.3 Форвардного контракту сплачено 6129 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 613 від 23.12.10 та № 14 від 02.03.12 (а.с. 42-43).

14.11.11 позивач заявою № 21/03 звернувся до відповідача із пропозицією про укладення договору купівлі-продажу автомобіля (а.с. 35). Однак, відповідачем не вчинено дій, що підтверджують прийняття пропозиції позивача щодо укладення договору.

Відповідно до п. 6.1 Форвардного контракту у разі відмови Продавця (відповідача) від продажу транспортного засобу, відповідно до умов даного контракту, в т. ч. від передачі документів без поважної на те причини, покупець має право на судовий позов щодо спонукання продавця вчинити зазначені дії.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Законодавчими актами України може бути встановлено спеціальний порядок набуття права власності на окремі види майна.

Так, відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою КМУ від 07.09.98 № 1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:

- довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

- договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;

- копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

- довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

- акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

- вантажна митна декларація або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

- договір фінансового лізингу.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Приватне підприємство "ІФ-Шериф" (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" (відповідач), уклавши між собою Договір оперативного лізингу та Форвардний контракт, взяли на себе зобов'язання, після припинення Договору оперативного лізингу, укласти договір купівлі-продажу автомобіля, що є об'єктом лізингу. На виконання умов договорів позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання як щодо сплати лізингових платежів, так і щодо сплати вартості автомобіля на виконання Форвардного контракту. Натомість, відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" в порушення приписів ст. 525, 526 ЦК України частково виконано взяті на себе зобов'язання - не виконано обов'язку щодо укладення договору купівлі-продажу та передачі необхідної документації на вказаний автомобіль, оскільки відповідно до п. 1.5 Договору оперативного лізингу предмет лізингу є власністю Лізингодавця (відповідача) протягом усього строку дії цього договору. Як вбачається з матеріалів справи 14.11.11 позивач звернувся до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" із пропозицією про укладення договору купівлі-продажу. Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" не виконав взяті за Форвардним контрактом зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується посвідчувальним написом № 132 приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Чумакевич Л. М. про те, що на підставі статті 84 Закону України "Про нотаріат" передає заяву Приватного підприємства "ІФ-Шериф" (позивача) про намір укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу (а.с. 38).

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та підставність вимоги позивача, оскільки неоформлення документів, які свідчать про правомірність придбання транспортного засобу позивачем, порушують права позивача Приватного підприємства "ІФ-Шериф" володіти, користуватися та розпоряджатися майном у зв'язку з неможливістю оформити право власності та здійснити державну реєстрацію транспортного засобу в порядку, встановленому законодавством. Отже, позовна вимога в частині визнання права власності на автомобіль є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача Відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції звільненити з-під арешту та заборон на відчуження автомобіль Фольксваген Caddy Kasten (шасі № WV1ZZZ2KZ8X055108, 2007року випуску, реєстраційний номер AT5857AM) шляхом вчинення всіх необхідних дій по вилученні записів з Реєстру обтяжень рухомого майна про заборону на відчуження автомобіля., то слід зазначити наступне.

Як зазначено вище, позивачем були виконанні умови Договору оперативного лізингу щодо повної оплати предмету лізингу та Форвардного контракту, в зв'язку з чим, як встановлено вище, позивач набув право власності на автомобіль.

Відповідно до ч. 1 п. 41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою КМУ від 07.09.98 року № 1388 забороняється зняття з обліку транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова слідчого або державного виконавця про накладення арешту, а також транспортних засобів, що є речовими доказами у кримінальній справі і приєднані до неї постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду.

У відповідності з положеннями ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в частині зняття арешту з автомобіля.

Щодо вимоги визнання укладеним Договору купівлі-продажу автомобіля Фольксваген Caddy Kasten (шасі № WV1ZZZ2KZ8X055108, 2007року випуску, реєстраційний номер AT5857AM) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" та Приватним підприємством "ІФ-Шериф", то слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зі змісту статей 11, 15 ЦК України випливають цивільні права й обов'язки, які виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Проте, захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, проте він не є вичерпним.

Статтею 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав передбачених законодавством; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання: припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій: застосування оперативно-господарських санкцій: застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Кодексом, іншими законами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем невірно обраний спосіб захисту про визнання договору укладеним, оскільки такий спосіб захисту не передбачений діючим законодавством.

При наведених обставинах в наявності підстави для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання ст. 33 ГПК України позивачем доведено у спосіб встановлений ст. 33, 34 цього ж Кодексу законні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на автомобіль та знаття арешту з майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду: 1) позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; 2) позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Якщо в одній позовній заяві об'єднано вимоги немайнового та майнового характеру, судовий збір підлягає оплаті за ставками, встановленими для позовів як майнового, так і немайнового характеру (п. 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.11 року № 01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір").

Позивачем заявлено вимогу про визнання укладеним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з майна, тобто позивачем заявлено дві немайнові вимоги про визнання укладеним договору та зняття арешту з майна, а також майнова вимога про визнання права власності.

В матеріалах справи наявні оригінали квитанції № 1134_888_1/1202 від 20.0612 про сплату судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп. та платіжне доручення про сплату судового збору № 25 від 05.04.12 в сумі 1073 грн. 00 коп.

Позивачем не в повному розмірі сплачено судовий збір. Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач повинен сплатити за майнову вимогу визнання права власності на автомобіль судовий збір в розмірі 2043,00 грн. За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача недоплаченого судового збору за майнову вимогу визнання права власності на автомобіль в сумі 1506 грн. 50 коп., оскільки за дві немайнові вимоги позивачем сплачено 2682,50 грн, що на 536.50 грн більше ніж це передбачено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати слід відшкодувати позивачу Приватному підприємству "ІФ-Шериф" з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України "Про виконавче провадження", "Про судовий збір", Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою КМУ від 07.09.98 № 1388, ст. ст. 11, 15, 202, 328, 391, 392, 509, 525, 526, 626, 627, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 180 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "ІФ-Шериф" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" та до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання укладеним Договору купівлі-продажу автомобіля Фольксваген Caddy Kasten (шасі № WV1ZZZ2KZ8X055108, 2007року випуску, реєстраційний номер AT5857AM) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" та Приватним підприємством "Шериф"; визнання права власності на автомобіль Фольксваген Caddy Kasten та звільнення з-під арешту та заборон на відчуження автомобіль Фольксваген Caddy Kasten шляхом вчинення всі необхідних дій по вилученні записів з Реєстру обтяжень рухомого майна про заборону на відчуження автомобіля задовольнити частково.

Визнати за позивачем Приватним підприємством "ІФ-Шериф", вул. Галицька, 142/56, м. Івано-Франківськ, 76000, (код ЄДРПОУ 34624245) право власності на автомобіль марки Фолькваген Caddy Kasten (шасі № WV1ZZZ2KZ8X055108, 2007 року випуску, реєстраційний номер АТ5957АМ).

Зняти арешт з автомобіля марки Фолькваген Caddy Kasten (шасі № WV1ZZZ2KZ8X055108, 2007 року випуску, реєстраційний номер АТ5957АМ) шляхом вчинення всіх необхідних дій по вилученні записів з Реєстру обтяжень рухомого майна про заборону на відчуження автомобіля.

В частині позову про визнання укладеним Договору купівлі-продажу автомобіля Фольксваген Caddy Kasten (шасі № WV1ZZZ2KZ8X055108, 2007року випуску, реєстраційний номер AT5857AM) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" та Приватним підприємством "Шериф" відмовити.

Стягнути з позивача Приватного підприємства "ІФ-Шериф", вул. Галицька, 142/56, м. Івано-Франківськ, 76000, (код ЄДРПОУ 34624245) в доход Державного бюджету України 1506 грн. 50 коп. (одна тисяча п"ятсот шість грн. 50 коп.) - недоплаченого судового збору.

Судовий збір зарахувати в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31219206783002, код ЄДРПОУ - 37952250, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Наказ видати ДПІ у м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018 після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг", вул. Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, 76000 (код ЄДРПОУ 22166729) на користь позивача Приватного підприємства "ІФ-Шериф", вул. Галицька, 142/56, м. Івано-Франківськ, 76000, (код ЄДРПОУ 34624245) 3116 грн. 00 коп. (три тисячі сто шістнадцять грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.09.12

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"