Рішення

від 18.09.2012 по справі 5013/1024/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р.Справа № 5013/1024/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Приліпко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1024/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія", Харківська область, м. Куп'янськ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, м. Світловодськ

про стягнення 142 257,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 06.07.2012р. про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у сумі 153 468,18 грн., з яких: 144 916,90 грн. основна заборгованість за договором поставки №23/09/10-270/п від 23.09.2010 року, пеня в сумі 6 525,42 грн., інфляційні в сумі 724,58 грн. та 3% річних в сумі 1 301, 28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної оплати вартості отриманого товару за договором поставки № 23/09/10-270/п від 23.09.2010р.

Відповідно до заяви від 10.08.2012 р. про зменшення розміру позовних вимог, заяви від 30.07.2012р. та заяви від 29.08.2012р., позивач просить суд стягнути з відповідача 134872,36 грн. основного боргу, 1208,24 грн. 3% річних, 117,52 грн. інфляційних, 6058,88 грн. пені, а всього 142 257,00 грн. (т. І а.с. 140-141 та 79, т. ІІ а.с. 8).

Фактично згідно поданих заяв позивач зменшив розмір позовних вимог, тому господарський суд враховуючи приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України розглядає позовні вимоги з урахуванням їх зменшення.

Представники сторін в судове засідання 18.09.2012 р. не з'явились, хоча належним чином сповіщенні про дату, час і місце проведення судового засідання (т. ІІ а.с. 4-5, 9).

17.09.2012р. на адресу господарського суду надійшло факсимільне клопотання позивача про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника позивача (том ІІ а.с.10).

Господарський суд відхиляє клопотання позивача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язано не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акту органу управління юридичної особи, якими їй наділяються повноваження вчиняти певні юридичні дії.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідачем відзив на позов та інші витребувані документи до суду не подано, про причини неможливості прийняти участь в засіданні суду не повідомлено.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю спільним підприємством "Украінская Восточная Рибная Компанія" (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки № 23/09/10-270/п від 23.09.2010р. (далі по тексту - Договір).

Також, 23.09.2010р. між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо окремих умов Договору, шляхом укладення протоколу розбіжностей до договору поставки №23/09/10-270/п від 23.09.2010р., який є його невід'ємною частиною.

За умовами укладеного договору Постачальник зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки продукцію (надалі - Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати Товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).

Поставка здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих Постачальником до виконання Замовлень Покупця, у формі, що дозволяє зафіксувати момент передачі Замовлення (лист, телеграма, телефонограма, факс, e-mail, ін. (п. 2.2. Договору).

Відповідно до абзацу 2 п. 2.4. Договору зобов'язання Постачальника з поставки кожної окремої партії Товару вважається виконаним з моменту поставки Покупцю Товару, підписання Сторонами оформленої належним чином накладної.

Асортимент та кількість Товару у кожній конкретній партії погоджується Сторонами у замовленні згідно розділу 2 даного Договору (абзац 1 п. 4.1. Договору).

Згідно умов розділу 5 Договору під час здачі-приймання Товару Постачальник надає Покупцеві підписану Постачальником накладну на товар. Товар вважається прийнятий Покупцем з моменту підписання уповноваженим представником Покупця оформленої належним чином накладної на Товар.

Повноваження представника Покупця на проведення прийомки майнових цінностей від Постачальника повинні підтверджуватися або Довіреністю на приймання товарно-матеріальних цінностей або кільцевою довіреністю. Оригінали довіреностей Покупець обов'язково надає Постачальнику.

Ціна Товару визначається згідно Специфікації Постачальника, що діє на момент поставки партії Товару, у національній валюті України - гривні (п. 6.1. Договору погоджений Протоколом розбіжностей від 23.09.2010р.).

Загальна вартість даного Договору становить загальну вартість Товару, поставленого протягом дії цього Договору (п. 6.2. Договору).

Сторони дійшли згоди, що Покупець зобов'язаний на протязі перших двох місяців сплачувати за поставлений Товар на умовах 100 % передплати. Оплата проводиться на підставі виставлених Постачальником рахунків. По закінчені перших двох місяців оплата Покупцем наступних партій Товару проводиться після 30 календарних днів з моменту поставки кожної відповідної партії (п. 6.3. Договору погоджений Протоколом розбіжностей від 23.09.2010р.).

Даний Договір набирає сили з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2010р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами грошових зобов'язань (п. 10.1 Договору).

Відповідно до абзацу 2 п. 10.1. Договору, якщо від будь-якої із сторін не надійдуть інші пропозиції (заяви) за 30 календарних днів до закінчення дії даного Договору, термін його дії автоматично продовжується на наступний календарний рік, на умовах, які були передбачені даним Договором. Отже, зміст вказаного пункту свідчить про погодження сторонами автоматичної пролонгації даного Договору.

Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання своїх зобов'язань за договором поставки № 23/09/10-270/п від 23.09.2010р. передав відповідачу товар на загальну суму 184 963,74 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 1722 від 17.01.2012р. на суму 42 333,90 грн., № 2323 від 20.01.2012р. на суму 14 776,56 грн., № 3107 від 26.01.2012р. на суму 22 110,90 грн., № 4098 від 06.02.2012р. на суму 17 843,94 грн., № 5556 від 15.02.2012р. на суму 24 915, 36 грн., № 5715 від 16.02.2012р. на суму 10 504,20 грн., № 7231 від 29.02.2012р. на суму 37 193,52 грн., № 13340 від 12.04.2012р. на суму 9 922,80 грн., № 16498 від 10.05.2012р. на суму 5 362,56 грн. (том І а.с. 19-33).

Для отримання товару від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) було видано відповідні генеральні довіреності, які містяться в матеріалах справи (том І а.с. 83-84).

Таке оформлення документів відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Будь-яких заперечень з приводу отриманого за названими вище видатковими накладними товару відповідачем до суду не подано.

Між тим, як повідомляє позивач, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, строки оплати вартості товару порушив та за отриманий товар розрахувався частково, сплативши лише 40 046,84 грн. за видатковою накладною № 1722 від 17.01.2012р.

Також відповідачем за видатковою накладною (повернення) № 00000103 від 26.06.2012р. було здійснено повернення товару на суму 10 044,54 грн. (том І а.с. 142), який прийнято позивачем, та що ним враховано при здійсненні розрахунку суми боргу.

Таким чином, з огляду на часткове виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань залишок несплаченої вартості товару становить 134 872, 36 грн.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на викладене, виходячи з наявних в матеріалах справи документів та приймаючи до уваги відсутність доказів сплати відповідачем отриманого товару на суму 134 872, 36 грн., господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та задовольняє їх.

Водночас порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Сторони в п. 7.2. Договору (з урахуванням Протоколу розбіжностей від 23.09.2010р.) встановили, що у випадку порушення строків оплати поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Отже, пеня позивачем нарахована правомірно та підлягає стягненню з відповідача в сумі 6058,88 грн. за періоди:

з 16.02.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 2 287,06 грн. в розмірі 133,14 грн.;

з 19.02.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 14 776,56 грн. в розмірі 847,55 грн.;

з 25.02.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 22 110,90 грн. в розмірі 1213,08 грн.;

з 07.03.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 17 843,94 грн. в розмірі 895,66 грн.;

з 16.03.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 14 870,82 грн. в розмірі 689,57 грн.;

з 17.03.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 10 504,20 грн. в розмірі 482,44 грн.;

з 30.03.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 37 193,52 грн. в розмірі 1508,76 грн.;

з 12.05.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 9 922,80 грн. в розмірі 227,36 грн.;

з 09.06.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 5 362,56 грн. в розмірі 61,32 грн.

Є також обґрунтованою і підлягає задоволенню заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних.

Так, частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказане право кредитора є самостійним способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Наявність підстав для стягнення зазначених платежів не потребує обов'язкового їх зазначення в умовах договору.

Згідно розрахунку позивача та з урахуванням заяви від 10.08.2012р. (том І а.с. 4-5, 141) з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 1208,24 грн. за періоди:

з 16.02.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 2 287,06 грн. в розмірі 26,61 грн.;

з 19.02.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 14 776,56 грн. в розмірі 168,35 грн.;

з 25.02.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 22 110,90 грн. в розмірі 241,04 грн.;

з 07.03.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 17 843,94 грн. в розмірі 178,43 грн.;

з 16.03.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 14 870,82 грн. в розмірі 137,73 грн.;

з 17.03.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 10 504,20 грн. в розмірі 96,43 грн.;

з 30.03.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 37 193,52 грн. в розмірі 301,81 грн.;

з 12.05.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 9 922,80 грн. в розмірі 45,54 грн.;

з 09.06.2012р. по 06.07.2012р. на суму боргу 5 362,56 грн. в розмірі 12,30 грн.

Підлягають стягненню з відповідача й інфляційні в розмірі 117,52 грн., які нараховані позивачем за березень 2012р. за видатковими накладними № 1722 від 17.01.2012р., № 2323 від 20.01.2012р. та № 3107 від 26.01.2012р. на суму заборгованості 39174,52 грн. (том І а.с. 79).

З урахуванням наведеного вище, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" підлягають повному задоволенню на суму 142 257,00 грн., з якої: 134872,36 грн. сума основного боргу, 1208,24 грн. 3% річних, 117,52 грн. інфляційних, 6058,88 грн. пені.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" (63702, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, 55, ідентифікаційний код 30665859, п/р 26000707220320 у банку АППБ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) заборгованість в сумі 142 257,00 грн., з якої: 134 872,36 грн. сума основного боргу, 1 208,24 грн. 3% річних, 117,52 грн. інфляційних та 6 058,88 грн. пені, а також 2 845,14 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірники рішення направити позивачу за адресою: 63702, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, 55 та відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, оскільки їх представники не були присутні в судовому засіданні.

Суддя В.В.Тимошевська