Рішення

від 17.09.2012 по справі 5011-76/11243-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-76/11243-2012 17.09.12 Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. , при секретарі судового засідання Костюченко А.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 5011-76/11243-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Заммлер Україна", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Беррі-Україна", м. Київ,

про стягнення 56 109, 70 грн.,

за участю представників сторін:

позивача -Задворної Н.М. (довіреність від 31.07.2012 б/н);

відповідача -не з'явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Заммлер Україна" (далі -ТОВ "Заммлер Україна") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Беррі-Україна" (далі -ТОВ "Беррі-Україна"): 53 405,75 грн. заборгованості; 1 395,33 грн. пені; 3% річних у сумі 1 308,62 грн., а всього 56 109,70 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору транспортного експедирування від 22.11.2011 № 22/11/2011/1 (далі -Договір).

Позовні вимоги мотивовано тим, що: відповідно до умов Договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу послуги з транспортного експедирування відповідно до узгоджених заявок: від 12.03.2012 ZR-40-1203-002 та від 22.04.2012 ZR-40-1205-024, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити ці послуги; виконання ТОВ "Заммлер Україна" Договору підтверджується міжнародними автомобільними накладними: CMR від 19.03.2012 б/н та CMR від 07.05.2012 б/н; ТОВ "Беррі-Україна" за надані послуги розрахувалося частково в сумі 10 000 грн.; станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача становить 53 405,71 грн.

17.09.2012 через відділ діловодства суду позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи уточненого загального розрахунку суми боргу, з аналізу якого вбачається, що вказаним клопотанням фактично збільшено розмір позовних вимог, проте в судовому засіданні представник ТОВ "Заммлер Україна" не підтримала заявлене клопотання та просила розглядати справу за рахунками, що наведені у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 03.09.2012 та 17.09.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Як зазначено ТОВ "Заммлер Україна" у позовній заяві та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 28.08.2012, місцезнаходженням ТОВ "Беррі-Україна" є: 02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 94.

Ухвали суду від 20.08.2012 і 03.09.2012 надіслано на вказану адресу відповідача, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та реєстрами поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.09.2012 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі -ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.11.2011 ТОВ "Заммлер Україна" (експедитор) та ТОВ "Беррі-Україна" (клієнт) укладено Договір, за умовами якого:

- клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання за плату і рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених Договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів у міжнародному сполученні автомобільним транспортом відповідно до узгоджених сторонами заявок (підпункт 2.1 пункту 2);

- рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту доставки вантажу в пункт призначення (що підтверджується відміткою вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній) (підпункт 4.2 пункту 4);

- сума, що підлягає сплаті експедитору, погоджується сторонами в заявках або в додатку про тарифи (підпункт 4.3 пункту 4);

- у разі затримки розрахунків клієнт сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день затримки оплати. У разі затримки Клієнтом оплати суми доручення експедитора більше ніж на десять календарних днів, клієнт сплачує експедитору суму доручення з урахуванням 15 % річних. Штрафні санкції підлягають нарахуванню до моменту погашення клієнтом заборгованості (підпункт 6.3.8 пункту 6.3);

- строк дії Договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 (підпункт 9.1 пункту 9).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону від 01.07.2004 № 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (ділі -Закон) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

У вирішенні даного спору судом враховано, що сторонами в укладенні Договору досягнуто згоди щодо його істотних умов, передбачених частиною третьою названої статті Закону.

Відповідно до узгоджених позивачем і відповідачем заявок сума фрахту (плата за перевезення вантажу) становить 63 405,71 грн. (заявка від 12.03.2012 ZR-40-1203-002 -30 801,89 грн.; заявка від 22.04.2012 ZR-40-1205-024 -32 603,82 грн.).

Частиною тринадцятою статті 9 Закону передбачено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

ТОВ "Беррі-Україна" отримало товар 19.03.2012 та 07.05.2012, що підтверджується міжнародними автомобільними накладними (СMR) від 19.03.2012 б/н та від 07.05.2012 б/н.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2012 ТОВ "Заммлер Україна" зверталося до відповідача листом з вимогою про сплату суми заборгованості.

27.06.2012 на виконання своїх зобов'язань за Договором ТОВ "Беррі-Україна" перерахувало позивачеві 10 000 грн.

Станом на момент звернення до суду решту заборгованості (53 405,71 грн.) не сплачено, зауважень від відповідача за надані послуги позивачеві не надійшло.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що ТОВ "Беррі-Україна" вартість наданих ТОВ "Заммлер Україна" послуг оплатило частково в сумі 10 000 грн. і таким чином, стягненню з відповідача підлягає 53 405,71 грн. основної заборгованості (а не 53 405, 75 грн., як зазначено позивачем в позовній заяві).

Крім стягнення суми основного боргу позивач у позовні заяві висуває вимоги про стягнення з відповідача 1 395,33 грн. пені та 3% річних у сумі 1 308,62 грн..

За приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України та статтями 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до підпункту 6.3.8 пункту 6.3 Договору у разі затримки розрахунків, клієнт сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день затримки оплати. У разі затримки Клієнтом оплати суми доручення експедитора більше ніж на десять календарних днів, клієнт сплачує експедитору суму доручення з урахуванням 15 % річних. Штрафні санкції підлягають нарахуванню до моменту погашення клієнтом заборгованості.

Матеріали справи свідчать про те, що доставки вантажу в пункт призначення відбулися 19.03.2012 та 07.05.2012; згідно підпунктом 4.2 пункту 4 Договору рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту доставки вантажу в пункт призначення (що підтверджується відміткою вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній); отже, 26.03.2012 (сума 30 801,89 грн.) та 14.05.2012 (сума 32 603,82 грн.) слід вважати початком періодів прострочення оплати вказаних частин заборгованості.

Разом з тим, ТОВ "Заммлер Україна" у позовній заяві невірно зазначено дати початку вирахування прострочення платежу за міжнародними автомобільними накладними (СMR) від 19.03.2012 ( 23.03.2012 ) і від 07.05.2012 ( 16.07.2012 ).

З огляду на наведене суд вважає за необхідне здійснити перерахунок належних до стягнення з відповідача 3% річних, які підлягають нарахуванню за вказаною статтею 625 ЦК України, а також штрафу і пені, які нараховуються згідно з підпунктом 6.3.8 пункту 6.3 Договору.

Так, за міжнародною автомобільною накладною (СMR) від 19.03.2012 стягненню підлягає:

25, 32 грн. 3% річних (за 10 днів прострочення сплати 30801,89 грн. заборгованості [з 26.03.2012 по 04.04.2012]);

штраф 15 % за підпунктом 6.3.8 пункту 6.3 Договору в сумі 1050, 64 грн. (за період з 05.04.2012 до 26.06.2012 [дата часткового погашення заборгованості в сумі 10 000 грн.] з суми 30801,89 грн.;

196,62 грн. штраф 15 % за підпунктом 6.3.8 пункту 6.3 Договору з суми 20801,89 грн. за період з 27.06.2012 по 19.07.2012;

пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за періоди: з 26.03.2012 по 26.06.2012 з суми 30801,89 грн. -1174,01 грн., а з 27.06.2012 по 19.07.2012 з суми 20801,89 грн. -196,08 грн.,

а всього 25, 32 грн. 3% річних, 1247,26 грн. штрафу і 1370, 09 грн. пені.

За міжнародною автомобільною накладною (СMR) від 07.05.2012 стягненню підлягало б: 26,80 грн. 3% річних, 763, 73 грн. штрафу і 895, 27 грн. пені.

Разом з тим, з огляду на те, що позивачем неправильно визначено період заборгованості (початок з 16.07.2012), то ТОВ "Заммлер Україна" за сумою заборгованості за СMR від 07.05.2012 просило стягнути лише 10,72 грн. 3% річних.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи той факт, що ТОВ "Заммлер Україна" заявлено до стягнення 10,72 грн. 3% річних, а клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення 3% річних, штрафу і пені, а тому до стягнення за СMR від 07.05.2012 підлягає 10, 72 грн. 3% річних.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Беррі-Україна" (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 94, ідентифікаційний код 36563792) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Заммлер Україна" (01054, м. Київ, вул. О.Гончара, 57 Б, ідентифікаційний код 35007717): 53 405 (п'ятдесят три тисячі чотириста п'ять) грн. 71 коп. заборгованості; 1 370 (одну тисячу триста сімдесят) грн. 09 коп. пені; 3% річних у сумі 36 грн. (тридцять шість) грн. 04 коп.; 1 247 (одну тисячу двісті сорок сім) грн. 26 коп. штрафу та 1 607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 89 коп. судового збору.

3. У решті позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.2012.

Суддя О. Марченко