Рішення

від 11.09.2012 по справі 6/068-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2012 р. Справа № 6/068-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»до Білоцерківської міської організації Комуністичної партії України про стягнення боргу,

представники:

позивача: Колесник Т. А. (дов. № 15 від 05.01.2012 р.);

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2012 року Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської організації Комуністичної партії України (далі - відповідач) про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами на постачання та споживання теплової енергії № 1367 від 01 жовтня 2011 року щодо своєчасної оплати теплової енергії, у зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 3312,33 грн. з яких: 3122,71 грн. - основний борг, 150,83 грн. - пеня, 8,68 грн. -інфляційні втрати, 30,11 грн. -3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 липня 2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07 серпня 2012 року.

Представник відповідача в судове засідання 07 серпня 2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 07 серпня 2012 року розгляд справи відкладено на 28 серпня 2012 року.

В судове засідання 28 серпня 2012 року представник відповідача вдруге не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Оскільки, про розгляд справи відповідач був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

01 жовтня 2011 року між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (за договором -теплопостачальна організація) та Білоцерківською міською організацією Комуністичної партії України (за договором - споживач) укладено договір на постачання та споживання теплової енергії за №1367.

Згідно пункту 1.1 договору предметом договору є надання споживачеві теплової енергії.

Відповідно до пункту 1.2 договору теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується прийняти на межі балансової належності з найменшими витратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами, затвердженими міськими органами самоврядування.

Згідно пункту 2.3 договору приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів (акт приймання-передачі теплової енергії, рахунок-фактура -щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків -щоквартально) в двох примірниках, по одному для кожної із сторін.

Відповідно до пункту 6.4 договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.6 договору передбачено, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених у пункті 6.4 договору, споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожен день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту укладення і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалюваного періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків -до повного здійснення останніх.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем були надані послуги відповідно до рахунків-фактур та актів приймання-передачі робіт/послуг з опалення та підігріву холодної води, які підписані в двосторонньому порядку та скріплені печатками.

Крім того, сторонами договору підписаний без заперечень та скріплений печатками Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 3122,71 грн.

Судом встановлено, що строк оплати за договором на постачання та споживання теплової енергії за №1367 від 01 жовтня 2011 року настав, однак, відповідач, в порушення своїх договірних зобов'язань, оплату за спожиту теплову енергію не провів, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 3122,71 грн . основного боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що сума основного боргу підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку про підставність вимоги про стягнення 3122,71 грн. основного боргу, а отже про задоволення останньої.

Крім того, позивач на підставі п. 6.6 договору просить суд стягнути з відповідача 150,83 грн. пені.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 8,68 грн. інфляційних втрат та 30,11 грн. 3% річних.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір пені у сумі 150,83 грн., інфляційних втрат у сумі 8,68 грн. та 3% річних у сумі 30,11 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Суд звертає увагу на те, що в ухвалах суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву, однак останній не скористався своїм процесуальним правом.

Відповідач, на якого, відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається обов'язок доказування, не надав суду доказів на підтвердження сплати орендної плати за договором.

Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати заявлених позовних вимог відповідачем надано не було.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач оплату за спожиту теплове енергію не провів, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, сторонами договору підписаний без заперечень та скріплений печатками Акт звірки взаємних розрахунків, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3312,33 грн. з яких: 3122,71 грн. - основний борг, 150,83 грн. - пеня, 8,68 грн. -інфляційні втрати, 30,11 грн. -3% річних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Білоцерківської міської організації Комуністичної партії України (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гетьманська, буд. 36, ідентифікаційний код 24890429) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа"(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, ідентифікаційний код 04654336) 3122 (три тисячі сто двадцять дві) грн. 71 коп. основного боргу, 150 (сто п'ятдесят) грн. 83 коп. пені, 8 (вісім) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 30 (тридцять) грн. 11 коп. 3% річних та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.