Ухвала

від 29.08.2012 по справі 18/1678/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

29.08.2012 Справа № 18/1678/12

за позовом Хорольської районної спілки споживчих товариств, вул. Шевченка, 34, м.Хорол, Полтавська область, 37800

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловотехнічний центр "Прогресс", вул. Комарницького, 3, кв. 6, м. Полтава, 36007

про стягнення 44319,05 грн.

Суддя Сірош Д.М.

Представники сторін не викликались.

Позивач в позовній заяві (вх. № 1922/12) від 27.08.12р. просить суд забезпечити позов шляхом покладення арешту на майно відповідача, яке знаходиться за адресою: вул.Комарницького, 3, кв.6, м. Полтава.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається у будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тобто, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, відтак необхідною умовою вжиття вказаних заходів є достатньо обґрунтоване припущення, що їх невжиття утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення (зокрема, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання судового рішення).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2012р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

У даному випадку позивачем не подано жодних доказів та взагалі не обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення.

Крім того, арешт може бути накладений лише на індивідуально визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують майно та відрізняють його від іншого однорідного чи подібного майна (п.7.2 Постанови № 16 від 26.12.2012р.).

Позивач при зверненні до суду з вимогою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не зазначив, на яке саме майно необхідно накласти арешт, документально не підтвердив факт наявності у відповідача майна.

До того ж, обраний позивачем захід забезпечення позову не має зв'язку між заявленими позивачем вимогами та виходить за межі предмету позову, оскільки при заявленні майнових вимог, арешт слід накладати на грошові кошти відповідача, визначені в певній сумі.

На підставі викладеного, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпече6ння позову.

Керуючись ст.ст. 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Суддя Сірош Д.М.