Постанова

від 19.09.2012 по справі 23/5009/2736/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.09.2012 р. справа №23/5009/2736/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарової З.П., Кододової О.В. від скаржникаПономарьов А.О. від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.08.2011 року у справі№ 23/5009/2736/11 (суддя Шевченко Т.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажсервіс», м.Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Дистриб'юторська компанія» м. Запоріжжя пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.05.2012 року за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажсервіс», м. Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство № 23/5009/2736/11 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 06.06.2011 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 06.06.11 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»визнане банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначений -ініціюючий кредитор «Монтажсервіс», м. Київ.

Ухвалою від 15.08.11 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором було надано звіт та ліквідаційний баланс, за результатами якого у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї діяльності. Вимоги кредитора залишились не погашеними у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках, майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог. Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу від 15.08.11р., прийшов до висновку про те, що ліквідатором вичерпно повно були здійснені дії з виявлення грошей та майна банкрута, з повідомлення потенційних кредиторів та контролюючих державних органів, в яких боржник перебував на обліку, у зв'язку з чим матеріалами справи доведена неплатоспроможність боржника та необхідність його ліквідації. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі № 5009/60/12, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Дистриб'юторська компанія».

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження у справі за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено незаконно, оскільки мали місце порушення на всіх стадіях розгляду справи про банкрутство, а саме, в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження»держаним виконавцем не здійснено заходів щодо розшуку боржника та місцезнаходження його майна, на яке може бути звернене стягнення за попереднім місцезнаходженням боржника, не надана інформація від фінансових, митних та інших контролюючих органів, яка підтверджувала б відсутність господарської діяльності з моменту подання останньої звітності, також відсутні докази письмового повідомлення ліквідатором органу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя, як можливого кредитора боржника.

Зазначає, що в порушення норм Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про обіг векселів в Україні», суд першої інстанції не надав оцінки пред'явленому векселю, як цінному паперу, не встановив вексельної сили останнього.

Прокурор вказує на те, що не можливо встановити коли відкрите виконавче провадження по справі про банкрутство (до дати зміни місцезнаходження, чи після і за якою адресою), з причини відсутності в матеріалах справи постанови про відкриття виконавчого провадження, кредитором не надано суду доказів неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, довідки реєструючого органу про відсутність боржника за його місцезнаходженням. Прокурор посилається на те, що судом першої інстанції достовірно не встановлено та в матеріалах справи відсутні докази того, що боржник дійсно відсутній за місцезнаходженням та відсутня його підприємницька діяльність.

Прокурор вважає, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора не містить аналізу звіту ліквідатора, не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, не мотивує висновків про необхідність ліквідації юридичної особи боржника, тому вважає, ліквідацію боржника передчасною, а ухвалу суду першої інстанції від 15.08.2011 року такою, що підлягає скасуванню, провадження у справі -припиненню.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2012 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції -скасувати.

Представники ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, а також представники кредитора та боржника у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення ліквідаційної процедури, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, у зв'язку з чим апеляційний суд встановив наступне.

Постановою господарського суду Запорізької області від 06.06.2011 року ТОВ «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»визнане банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура. Відповідна постанова направлена на адресу ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Запорізької області від 08.06.2011 року за вих. № 09-11б/2032. Також, ухвала про порушення справи про банкрутство ТОВ «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»була надіслана на адресу ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, якою судом було зобов'язано надати в разі наявності інформацію (довідку) щодо останньої звітності боржника до податкового органу з посиланням на документальні докази -податкові декларації, тощо; довідку про заборгованість боржника з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, ліквідатором боржника було 17.06.11р. розміщено оголошення в газеті «Голос України»про визнання «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. (а.с. 60).

При таких обставинах, податковий орган за місцезнаходженням боржника був обізнаний про рух справи про банкрутство, ліквідацію боржника ТОВ «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»та визнання його банкрутом, та мав можливість провести перевірку боржника, повідомити про зазначені обставини державні органи, в яких боржник перебував на обліку та заявити кредиторські вимоги до ТОВ «Перша Українська Дистриб'юторська компанія».

В матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності заборгованості ТОВ «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»перед ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, крім того податкова інспекція обізнана про представлення її інтересів в суді Заступником прокурора Запорізької області, щодо оскарження ухвали від 15.08.11 року, та в підтвердження доводів апеляційної скарги ні прокурор, ні ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя не надали пояснень з цього приводу, документів, які б підтверджували перебування на обліку в ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя боржника та докази заборгованості боржника зі сплати податків та обов'язкових платежів перед бюджетом та докази звітування боржника.

У зв'язку з викладеним, та враховуючи що прокурором заперечуються обставини повідомлення органів, в інтересах яких звернувся прокурор, та їх процесуальна можливість проведення перевірок, суд апеляційної інстанції вважає такі доводи апеляційної скарги заступника прокурора Запорізької області безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи те, що при розгляді справи суду слід перевірити підстави внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, суд встановив наступне.

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Відповідно до ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (у редакції Закону України від 17.11.2009 року N 1720-VI) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 27.05.11р., місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»є: вул. Гоголя 100/2, Жовтневий район, м. Запоріжжя, 69059 (записи 9-12). Товариство змінило свою юридичну адресу 31.03.11р., а попередньо знаходилось в м. Києві Голосіївському районі, вул. Горького, буд. 5Б (запис 8).

Згідно інформації, отриманої від КРД АТ «Райффайзен банк Аваль» відкритих рахунків в банківській установі ТОВ «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»не має.

Як вбачається з даних Довідки з ЄДР юридичних та фізичних осіб -підприємців станом на 27.05.11 року ТОВ «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»знаходиться з 04.05.11р. в стані припинення підприємницької діяльності, у зв'язку із внесенням рішення засновників юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи (запис 12) (а.с. 38).

Суд апеляційної інстанції вважає наявність такого запису у Витязі ЄДР та наявні в матеріалах справи докази не здійснення підприємницької діяльності є належною ознакою того, що боржник знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 15.08.11р. про затвердження звіту ліквідатора та досліджуючи правомірність здійснення ліквідаційної процедури, апеляційний суд встановив наступне.

Згідно ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Частиною 5 статті 52 Закону передбачено, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника , які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами банкрута.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів (ч. 1 ст. 32 Закону).

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців України станом на 27.05.2011р., який був доданий до матеріалів справи № 23/5009/2736/11 ініціюючим кредитором стосовно боржника (запис 1), в графі: "Дата державної реєстрації юридичної особи зазначено: "13.01.2010", в графі: "Місцезнаходження" ТОВ "Перша Українська Дистриб'юторська компанія" вказано адресу: 01004, м. Київ, Голосіївський район, вул. Горького, 5б.

З цієї ж довідки видно (запис 8), що 31.03.11р. відбулась зміна адреси боржника, на адресу в м. Запоріжжя .

Також, одночасно із зміною адреси (в той же день) судом встановлено, що був виданий боржником вексель 31.03.11р., в якому вказана адреса: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 100/2.

З наведеного вбачається, що боржник змінив своє місцезнаходження лише 31.03.2011р., тобто, безпосередньо за півтора місяця до порушення справи про банкрутство, а весь час свого існування здійснював підприємницьку діяльність за попереднім місцезнаходженням в м. Києві.

Як зазначається ліквідатором в ліквідаційному звіті, ним були направлені запити до можливих кредиторів у м. Запоріжжі за новим місцем реєстрації банкрута, а саме: ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, Запорізького міського центру зайнятості, Фонду соціального захисту інвалідів в Запорізькій області, ПАТ "Запоріжгаз", Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Запоріжжя, Відділення виконавчої дирекції Запорізького обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Управління пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Запоріжжя, Концерну "Міські теплові мережі", Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.

Але з доданих до ліквідаційного звіту документів вбачається, що доказів направлення чи вручення таких запитів ліквідатора зазначеним потенційним кредиторам в матеріалах справи не міститься, зміст самих повідомлень, які направлялись ліквідатором також відсутні.

З наявних відповідей потенційних кредиторів, які долучені до ліквідаційного балансу ліквідатором, апеляційним судом встановлено, що кредиторських вимог не має, заборгованість відсутня банкрута перед Відділенням виконавчої дирекції Запорізького обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Управлінням пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Запоріжжя, Концерном "Міські теплові мережі", ВАТ «Запоріжжяобленерго», Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Запоріжжя, ПАТ "Запоріжгаз". Проте, доказів направлення повідомлення ліквідатора до потенційного кредитора -ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя відсутні.

Також, в матеріалах справи відсутні докази направлення ліквідатором відповідних запитів з метою виявлення потенційних кредиторів за попереднім місцезнаходженням -в м. Києві.

При зміні місцезнаходження банкрута з м. Києва на м. Запоріжжя на обліку у всіх контролюючих державних органах за новим місцем знаходження боржник не був зареєстрований, тому відповіді цих органів є недостатніми для з'ясування обставин наявності або відсутності боргу по податкам, страховим внескам та іншим обов'язковим платежам. Здійснення боржником підприємницької діяльності саме у м. Києві підтверджується цими матеріалами справи. Але ліквідатор в порушення ч. 5 ст. 52 Закону не повідомив всі державні контролюючи органи м. Києві за місцем фактичної підприємницької діяльності про банкрутство ТОВ «Перша Українська Дистриб'юторська компанія», не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати податків, обов'язкових та інших платежів.

Із змістів усіх відповідей можливих кредиторів м. Запоріжжя зрозуміло, що ТОВ ТОВ «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»на обліку в державних органах Жовтневого районі м. Запоріжжя на перебуває. Тобто, боржник 31.03.2011р. змінив місцезнаходження на м. Запоріжжя, але продовжував перебувати на обліку в ДПІ, ПФУ та інших фондах в Голосіївському районі м. Києва.

Ліквідатором не досліджено відомості про наявність або відсутність рахунків у боржника в банківських установах за останнім місцезнаходженням в м. Запоріжжя та в м. Києві.

Також, дослідивши матеріали додані до ліквідаційного звіту, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення дій ліквідатора з виявлення грошових коштів, закриття рахунків боржника, виявлення грошових коштів та руху коштів по закритим рахункам.

В матеріалах справи відсутні докази затребування ліквідатором від податкового орану інформації про відкритих, закритих банківських рахунках банкрута.

Відповідно до вимог Закону Укаїни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в ході ліквідаційної процедури використовується лише один рахунок.

Відповідно до ч. 7 ст. 30 Закону Укаїни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведені ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором.

Ліквідатором до матеріалів справи не додано докази встановлення руху коштів по рахунках, закриття рахунків, а також, відсутності грошових коштів на рахунку боржника на дату порушення провадження у справі про банкрутство та в період здійснення ліквідаційної процедури.

Грошові кошти є основним та ліквідним активом будь-якого підприємства.

Без з'ясування втканих питань, які повинні бути підтверджені належними доказами, суд не може дійти висновку про відсутність грошових коштів у боржника під час провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Дистриб'юторська компанія».

Докази, які підтверджують закриття рахунків Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»та відповідні докази щодо відсутності грошових коштів на вказаних вище рахунках а дату порушення провадження у справі та в період здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором до звіту не представлено.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону про банкрутство протягом п'ятнадцяти днів з дати призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки та штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Статтею 25 Закону про банкрутство встановлено перелік повноважень ліквідатора з дня його призначення, який не є вичерпним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що безпосередньо ліквідатором досліджувались місцезнаходження банкрута в м. Запоріжжя та попереднє місцезнаходження банкрута в м. Києві з метою виявлення та отримання від посадових осіб банкрута бухгалтерської та іншої документації, печатки і штампа, матеріальних та інших цінностей банкрута.

Таким чином, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що без встановлення вищевказаних фактичних обставин, ліквідація юридичної особи боржника -ТОВ "Кемріс" та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, судом першої інстанції не може вважатися такою, що здійснено всебічно, повно та об'єктивно.

Отже, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.08.11 року у справі № 23/5009/2736/11 -задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.08.11 року у справі № 23/5009/2736/11 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі № 23/5009/2736/11 про банкрутство -скасувати.

Справу № 23/5009/2736/11 направити для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради та державному реєстратору Голосіївського району м. Києва для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»(код ЄДРПОУ 36885193), м. Запоріжжя у зв'язку з ліквідацією банкрута, згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та внесення відповідного запису до реєстру про відновлення стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Дистриб'юторська компанія»(код ЄДРПОУ 36885193).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова