Рішення

від 31.07.2012 по справі 5024/927/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 р. Справа № 5024/927/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Грицай О.С. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ - Сек'юріті", м. Київ,

до Приватного підприємства " Полімер Трейд", м. Каховка Херсонської області,

про стягнення 109 700 грн. 50 коп

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

в с т а н о в и в:

У червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛ - Сек'юріті" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства "Полімер Трейд", просило стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендних платежів в сумі 95 000,00 грн., інфляційних збитків в сумі 9 300,50 грн., та 3% річних в сумі 5 400,00 грн., посилаючись на невиконання останнім умов договору оренди обладнання. Позивач зазначив, що у порушення умов договору, починаючи з другого орендного платежу за грудень 2009 року орендодавець перестав сплачувати орендні платежі.

У судове засідання 17.07.2012 року відповідач не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника. Представником позивача у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зменшення позовних вимог, де позивач просить стягнути з відповідача 95 000,00 грн. суму основного боргу, інфляційних збитків в сумі 9 300,00 грн., та 3% річних в сумі 5 400,00 грн., тобто, зменшено у частині стягнення інфляційних збитків. Оскільки заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд прийняв її до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судове засідання 31.07.2012 року представники сторін не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду справи, що відповідає приписам статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначене свідчить про те, що, незважаючи на обізнаність про дату розгляду спору, відповідач ухиляється від явки в засідання суду та подання витребуваних судом доказів.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представників позивача та відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Крім викладеного судом встановлено, що 30.10.2009 року між сторонами укладено договір оренди №30/10, відповідно до пункту 1 якого орендодавець (позивач) передає орендарю (відповідачу) у строкове платне користування обладнання, а орендар зобов'язується сплачувати за користування обладнанням орендні платежі згідно графіку, наведеному у додатку №1, та після закінчення строку оренди викупити його в орендодавця по залишковій вартості, що становить 50 000,00 грн. з ПДВ (а.с. 8-12).

Відповідно до пункту 3. 1 договору орендар сплачує орендні платежі в розмірі та за графіком визначеним в додатку №1 до договору.

Згідно з пунктом 3.3. орендні платежі сплачуються як переплата за поточний місяць користування.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк оренди обладнання становить 48 місяців з моменту підписання договору. Перебіг строку оренди починається з дати передачі обладнання, що оформлюється актом приймання-передачі.

Матеріали справи містять акт приймання-передачі обладнання від 02.11.2009 року відповідно до якого орендодавець передав а орендар прийняв екструдер Krauss Maffei KMD 2-60 KK (з комп'ютером), калібрувальний стіл Greiner, моноблок Greiner, приймальний стіл Greiner (а.с. 15).

01.04.2010 року сторони підписали угоду про розірвання договору оренди №30/10 від 30.10.2009 року, відповідно до пункту 4 якого розірвання договору не звільняє орендаря від виконання зобов'язання по сплаті орендних та інших платежів за договором оренди, які виникли до моменту припинення договору (а.с. 17).

Пунктом 5 сторони узгодили, що орендар даною угодою підтверджує наявність заборгованості по сплаті орендних платежів згідно р/ф. №45 від 09.12.2009 року на суму 20 000,00 грн., р/ф. №03 від 21.01.2010 року на суму 25 000,00 грн., р/ф. №16 від 26.02.2010 року на суму 25 000,00 грн., р/ф. №17 від 15.03.2010 року на суму 25 000,00 грн., загальна суму заборгованості по сплаті орендних платежів становить 95 000,00 грн.

Відповідно до пункту 6 угоди про розірвання договору сторони погоджуються укласти графік погашення заборгованості орендаря, визначити умови такого погашення, у тому числі плату за користування чужими грошима на час відстрочки виконання зобов'язання.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між сторонами укладено договір найму (оренди), згідно до приписів статті 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем орендних платежів в розмірі 95 000,00 грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Свої обов'язки по розрахункам за договором оренди в період з грудня 2009 року по березень 2010 року відповідач не виконав. Його борг станом на день звернення з позовом становив 95 00,00 грн., та підлягає стягненню за рішенням суду.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем нараховані відповідачу 9 300,00 грн. збитків від інфляції та 3% річних у сумі 5 400,00 грн. за період з 01.04.2010 року по 01.04.2012 року (період заборгованості уточнювався судом у позивача у судовому засіданні) відповідно до розрахунку, у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.

Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, нарахування інфляційних збитків та 3% річних є правомірним, однак, сам розрахунок є невірний, тому суд самостійно за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив розрахунок інфляційних збитків, які складають 9 215,00 грн. та 3% річних у сумі 5 715,62 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Оскільки від позивача не надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє заявлені до стягнення 3% річних в сумі 5 400,00 грн.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, судовий збір у суму 2192,30 грн. покладається на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства " Полімер Трейд" (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Мелітопольська, 17 кв. 15, ідентифікаційний код 34907120, р/р 26009114446000, МФО 351005 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Херсон, Св-во 100120258, ІПН 349071221039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ - Сек'юріті" (02152, м. Київ, пр. Тичини, 20, 03045, м. Київ, вул. Плещеєва,10, ідентифікаційний код 34876040, р/р 26001000228781, Головний офіс АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ІПН 348760426535) -95 000,00 грн. основного боргу, 9 215,00 грн. інфляційних збитків, 5 400,00 грн. 3% річних та 2 192,30 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підпису рішення -01 серпня 2012 року

Суддя О.С.Грицай