Ухвала

від 19.09.2012 по справі 2-а-4199/11/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р.Справа № 2-а-4199/11/2170

Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Руденко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Херсонського міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

15 серпня 2011 року Херсонське міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго»звернулося до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.11 р. № 0001752301, № 0001762301 про збільшення суми грошових зобов'язань по податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій (т. 1 а.с. 3-7).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року адміністративний позов був задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001752301 від 06.06.11 р. Відмовлено в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні № 0001762301 від 06.06.11 р. (т. 2 а.с. 74-80).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити Херсонському міському комунальному підприємству «Херсонтеплоенерго»в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

Судом першої інстанції встановлено, що міське комунальне підприємство «Херсонтеплокомуненерго»є юридичною особою, платником податків. Перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні. В березні-квітні 2011 року фахівцями ДПІ у м. Херсоні проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, за наслідками якої був складений акт від 23.05.2011 року № 1674/23-5/31653920 (Т. 1 а.с. 8-40).

В акті зазначено, що підприємством в 3-му кварталі 2009 року завищено валові доходи на суму 1503091 грн., в 4-му кварталі 2009 року занижені валові доходи на суму 1901413 грн., в результаті сума заниження становила 398322 грн. Завищення валових витрат склало 1764607 грн., у тому числі 4-й квартал 2009 року на суму 1717156 грн., 2-й квартал 2010 року на суму 288 грн., 3-й квартал 2010 року 47163 грн. Посадовими особами податкової інспекції було встановлено, що МКП «Херсонтеплоенерго»у періоді, що перевіряється з 01.07.09 р. по 31.12.10 р. частину податкового кредиту та витрат було сформовано з вартості товарів (металовиробів), отриманого по податковим накладним, виписаними від імені службових осіб ПП «Стальсервіс». Відповідно до матеріалів ГВПМ ДПІ у м. Енергодар ПП «Стальсервіс»(код ЄДР 35468520) зареєстровано 05.10.07 р. за № 14991020000009009 на громадянина ОСОБА_1, в подальшому переєстровано 03.06.10 р. на громадянина ОСОБА_2, який на даний час мешкає м. Кам'янка -Дніпровська Запорізької області. ОСОБА_2 були надані свідчення, щодо діяльності ПП «Стальсервіс», згідно яких, документи фінансово-господарської діяльності на підприємстві відсутні, так як були вилучені у ході обшуку УБОЗ України в Запорізькій області, по кримінальній справі № 331009. З моменту перереєстрації, фінансово-господарська діяльність не здійснювалася, складських приміщень, транспортних засобів та найманих робітників на підприємстві не має. Первинні документи (податкові та видаткові накладні) за період з 03.06.10 р. по 31.12.10 р. підписані ОСОБА_3, ця особа не значиться ні керівником, ні головним бухгалтером ПП «Стальсервіс», тому такі документи є недійсними в розумінні пункту 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який передбачає складання первинних документів саме посадовими особами підприємства та їх відповідальність за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення. Податкові накладні були виписані особами, які не були уповноважені здійснювати такі дії, як це передбачено у розумінні пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної (затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165). Внаслідок господарських операцій з ПП «Стальсервіс»в акті перевірки зроблений висновок про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 47451 грн. у 2-3 кварталах 2010 року, заниження податку на додану вартість на суму 9490 грн. за червень-вересень 2010 року.

ДПІ вказує на заниження позивачем податку на прибуток на суму 844899 грн. за 4-й квартал 2009 року внаслідок порушення п. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 5.1. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , пп. 8.2.1 п. 8.2, пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». МКП «Херсонтеплоенерго»неправомірно завищені валові витрати на суму 1717156 грн. внаслідок корегування податкових зобов'язань та включення нарахування на амортизацію основних засобів, внесених до статутного фонду за періоди 1 квартал 2008 року, півріччя, 3 квартал 2008 року, 2008 рік. ДПІ також виявила завищення амортизаційних відрахувань в сумі 1264118 грн. за 4-й квартал 2009 року. На думку відповідача, позивач неправомірно включив до складу уточнюючого розрахунку вартість нарахованої амортизації по основним засобам, внесеним до статутного фонду за період 01.01.09 р. -30.06.09 р.

Статут підприємства (нова редакція) затверджено рішенням міської ради від 10.10.08 р. № 972, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 18.11.08 р. В акті перевірки вказано, що в листопаді 2008 року статутний фонд було поповнено безкоштовно отриманими активами на суму 23640,5 тис. грн. (на підставі рішень Херсонської міської ради). Підпунктом 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) установлено, що до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи; а до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп. Вартість за якою основні фонди вносяться до статутного фонду платника податку, збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів та підлягає амортизації.

Згідно пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі -розрахункові квартали). Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу. На думку ДПІ, амортизація балансової вартості основних фондів, внесених до статутного фонду суб'єкта господарювання, починається з розрахункового кварталу, наступного за кварталом включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої особи. Так як державна реєстрація змін до установчих документів проведено 18.11.08 р., МКП «Херсонтеплоенерго»повинно було нараховуватися амортизація по внесеним у статутний фонд підприємства основним засобам, починаючи з наступного звітного кварталу.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено наступне «...якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.». Попередня перевірка проводилась за період діяльності 01.10.07 р. по 30.06.09 р. (акт від 10.11.09 р. № 3364/23-5/31653320), при її проведені не було виявлено порушень при визначенні амортизаційних відрахувань, позивач погодився з висновками перевірки, тому вносити будь-які виправлення у звітність попереднього періоду не вправі.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у м. Херсоні прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 06.06.11 р. № 0001752301, згідно якого донарахований податок на прибуток у розмірі 844899 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 211224,75 грн.,

від 06.06.11 р. № 0001762301, згідно якого донараховане ПДВ у розмірі 9490 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 2372,50 грн., які є предметом спору.

Матеріали справи свідчать, що починаючи з 2005 року позивачу до статутного фонду передавались основні фонди, але змін до реєстраційних та статутних документів не вносилось. Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено тільки 18.11.08 р. Разом з тим, суд першої інстанції прийняв до уваги, що вказане майно було передано на баланс позивача на праві повного господарського відання, тому міська рада не мала підстав нараховувати амортизацію на ці передані майнові об'єкти. В процесі використання даного майна у господарській діяльності позивача, вартість майна поступово переноситься на виготовлення готової продукції, надання послуг, тому фізичний знос і амортизація майна відбувається.

Згідно підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Підпунктом 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону встановлено, що до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Згідно із підпунктом 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою: Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

Б (а) -балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б (а-1) -балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П (а-1) -сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В (а-1) -сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А (а-1) -сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Таким чином, у разі, якщо основні засоби, внесені до статутного фонду, використовуються у виробничій діяльності і поступово переносять свою вартість на виготовлену продукцію, вони підлягають амортизації. Отже, податкова амортизація балансової вартості основних фондів починається з розрахункового кварталу, наступного за кварталом оприбуткування основних фондів груп 2-4 або кварталом, в якому було введено в експлуатацію об'єкт основних фондів групи 1 таким платником податку. Така ж думка викладені у листі Державної податкової адміністрації України від 06.07.2009 р. № 14060/7/15-0217. Крім того, пп. 8.4.11 п 8.4 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

За наслідками аудиторської перевірки, підприємством була відновлена балансова вартість основних фондів станом на 1.01.2009 р. В 2008 році не були включені до балансової вартості основних фондів наступні суми, передані підприємству в якості внесків до статутного фонду:

• Внески до статутного фонду -8629382,31 грн.

• Вартість переданих реконструкцій -6227767,81 грн.

• Кошти, спрямовані на реконструкцію -716250,03 грн.

•Модернізація і реконструкція за рахунок власних коштів -769451,49 грн. Розрахунок амортизаційних відрахувань за 2008 р., 2009 р. та відновлення балансової вартості основних фондів на перше число 2009 р. по даним Декларації за 2008 р. склав 20610512 грн., по даним підприємства -43398751 грн., амортизаційні відрахування по даним декларацій -1492658 грн., по даним підприємства -3209814 грн., відхилення -становило 1717156 грн. За 2009 рік збільшені амортизаційні відрахування на 2478003 грн.

Таким чином, позивач виправив помилки, допущені в попередніх періодах, частково шляхом подання уточнюючих розрахунків (виправлення сум амортизаційних відрахувань у розмірі 1717156,0 грн.), частково шляхом виправлення помилок в декларації за 2009 р. (виправлення сум амортизаційних відрахувань у розмірі 1264118 грн. та сум валового доходу у розмірі 398322 грн.).

Згідно з п.п. 5.2.7. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включається сума витрат, не врахованих в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок і виявлених в звітному податковому періоді в розрахунках податкового зобов'язання. Таке ж право платника податків закріплено і в п. 5.1. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.00 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181), а саме: «якщо в майбутніх податкових періодах (з врахуванням термінів давності, визначених ст. 15 Закону) платник податків самостійно виявляє помилки в показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.».

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок викладено в п. 17.2. ст. 17 Закону № 2181 та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143. Так, п. 2.3 наказу ДПА України № 143 встановлено, що платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат і амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2 декларації) та валових витрат (рядок 05.2 декларації) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

Право на виправлення помилок обмежено тільки строком позовної давності (п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181).

Згідно попереднього акта перевірки ДПІ у м. Херсоні № 3364/23-5/31653320 від 10.11.2009 «Про результати планової виїзної перевірки МКП «Херсонтеплоенерго»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.07 р. по 30.06.09 р. податківцями були підтверджені амортизаційні відрахування, не встановлено їх завищення або заниження. З точки зору законодавства, підписання попереднього акту перевірки без заперечень не позбавляє платника податку можливості в межах строків давності самостійно виправити виявлені в цьому періоді помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку або шляхом врахування у складі поточної декларації.

При отриманні уточнюючих розрахунків з виправленими помилками, податкова інспекція не позбавлена права їх перевірити шляхом проведення або камеральної або іншого виду перевірки, незважаючи на те, що цей період вже був перевірений. Натомість, фахівці ДПІ при проведені перевірки діяльності позивача за 2-ге півріччя 2009 року -2010 рік вийшли за межі перевіряємого періоду, дослідивши питання внесення підприємством виправлень у звітність 2008 року та 1 півріччя 2009 року, не маючи на це відповідних повноважень.

Доводи відповідача щодо того, що отримані активи до моменту реєстрації змін до статутного фонду вважаються безкоштовно отриманими активами, які не підлягають амортизації, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що донарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 844899 грн. є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення № 0001752301 підлягає скасуванню.

Що стосується неправомірного віднесення до валових витрат суми витрат по придбанню продукції у ПП «Стальсервіс», а до податкового кредиту -суму ПДВ, сплаченого в ціні придбання, суд першої інстанції вірно погодився з доводами ДПІ. Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Згідно з п. 1.4 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 08.07.97 р. № 214, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Згідно ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, факт виконання робіт (надання послуг, тощо) повинен бути оформлений відповідним первинним документом, та для набуття статусу первинного документа, повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону № 996. Видаткові накладні, оформлені ПП «Стальсервіс»підписані особою, яка не є ні керівником, ні головним бухгалтером підприємства, невідомо її посада або відношення до даного підприємства. Відсутні транспортні документи, які підтверджують фактичне перевезення металопродукції.

Отже колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що підставою для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна (пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закон про ПДВ). Таким чином суд дійшов вірного висновку, що податкові накладні, виписані ПП «Стальсервіс» оформлені неналежним чином, так як підписані особою, посада якої не зазначена, доказів того, що ця особа була уповноважена керівником підприємства видавати податкові накладні немає, що є порушенням п. 18 наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення». Отже, з викладеного слідує, що виписані ПП «Стальсервіс»податкові накладні є недійсними у розумінні Закону про ПДВ, а за таких умов не можуть бути підставою для формування податкового кредиту. Витрати, понесені позивачем при придбані продукції у ПП «Стальсевіс», не вплинули на донарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток, а спричинили завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування. Разом з тим, податкового повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення податкова інспекція не приймала. Крім того, податковою інспекцією донараховане грошове зобов'язання по податку на додану вартість та застосовані штрафні санкції у зв'язку з порушеннями при здійснення операцій придбання продукції у ПП «Стальсервіс». Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0001762301 від 06.06.2011 р. про донарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій прийнято без порушень чинного законодавства та в межах компетенції відповідача, підстав для його скасування не вбачається.

За таких обставин колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001752301 від 06.06.11 р. є протиправним та підлягає скасуванню. Разом з тим податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні № 0001762301 від 06.06.11 р. є обґрунтованим, тому позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував.

З огляду на викладене колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О. Скрипченко

Суддя О.С. Золотніков

Суддя Ю.В. Осіпов