Рішення

від 21.09.2012 по справі 0802/5430/2012

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

0802/5430/2012 21.09.2012

Справа № 2/802/957/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2012 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Кочевої І.В., при секретарі Воропай Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Альянс-2003»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, доповнивши свої позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача на його користь: середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 6814 грн. 54 коп. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 01 травня 2010 року він працював охоронцем в ПП «Альянс-2003». З вересня 2011 року відповідач затримував виплату заробітної плати. Наказом №37 від 13 грудня 2011 року позивач був звільнений за п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін, але розрахунок по заробітній платі з ним проведено не було. Позивач звертався з заявою до прокуратури Шевченківського та Орджонікідзевського районів м.Запоріжжя з приводу порушення його прав. За результатами розгляду його заяв відносно директора ПП «Альянс-2003»було складено адміністративний протокол за ст.41 ч.1 КУпАП, а позивачу було рекомендовано звернутися до суду. Середньоденний заробіток позивача складав 32 грн. 02 коп., з дня звільнення з позивачем не проведено розрахунку, за період з 13 грудня 2011 року по 26 липня 2012 року позивач просить стягнути з відповідача заробіток у сумі 6814 грн. 54 коп. У зв'язку з невиплатою заробітної плати та нездійсненням розрахунку при звільненні, ігнорування вимог позивача щодо сплати належних йому сум, довідки про дохід, позивач вважає що були принижені його людська гідність, як громадянина України та це призвело до його моральних страждань, оскільки в його сім'ї виникли проблеми у зв'язку з неможливістю матеріального забезпечення потреб сім'ї. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь також на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Крім того, позивач суду пояснив, що він з 01 травня 2010 року працював у відповідача до 18 листопада 2010 року, після звільнення розрахунок отримав повністю. З 05 грудня 2010 року він знову був працевлаштований на те ж підприємство, де з вересня 2011 року заробітну плату не отримував. Трудову книжку отримав у день звільнення -13 грудня 2011 року. Останній день був на роботі у день звільнення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомлені, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений та своєчасно про що у с праві є поштове повідомлення про отримання судової повістки та копії уточненої позовної заяви.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача та ухвалив провести заочний розгляд справи, про що заявив клопотання позивач.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.233 ч.2 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст.47 КЗпП роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст.116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У судовому засіданні встановлено, що позивач працював на посаді охоронця в ПП «Альянс-2003»з 01 травня 2010 року по 18 листопада 2010 року та був звільнений за власним бажанням.

З 05 грудня 2010 року позивач знову був прийнятий на роботу в ПП «Альяс-2003»на посаду охоронця та був звільнений з вказаної посади за ст.36 п.1 КЗпП України (за угодою сторін) з 13 грудня 2011 року, що підтверджено записом у його трудовій книжці, копія якої є у матеріалах справи.

З 12 січня 2012 року позивачу було розпочато виплату допомоги по безробіттю Василівським РЦЗ, про що свідчить запис у трудовій книжці позивача.

За зверненням позивача органами прокуратури та територіальною інспекцією праці у Запорізькій області проводилися перевірки додержання вимог трудового законодавства на ПП «Альянс-2003», в ході яких було встановлено, що заробітна плата працівникам підприємства виплачувалася не у першочерговому порядку та мала місце заборгованість з виплати заробітної плати відносно директора ПП «Альянс-20003»було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення трудового законодавства та строків виплати заробітної плати за ч.1 ст.41 КЗпП України. Вказане підтверджено наданою позивачем перепискою з вказаними органами.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату позивача за вказаний період його роботи середньоденний заробіток складав 32 грн. 02 коп. За червень -листопад 2011 року позивачу загалом нараховано заробітної плати в сумі 5860 грн. Відомостей про виплату вказаного розміру заробітної плати позивачу довідка ПП «Альянс-2003», за підписом керівника та головного бухгалтера - не містить.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати позивач не заявив, а тому суд не вирішує питання про стягнення заборгованості з заробітної плати та роз'яснює позивачу його право на звернення до суду з позовом про стягнення нарахованої та не виплаченої йому заробітної плати.

Розрахунок належної до сплати позивачу суми з дати його звільнення за 227 днів до звернення з позовом до суду 26 липня 2012 року -6814 грн. 54 коп. відповідачем не оспорювався та доказів про іншу суму чи заперечень проти позову суду відповідачем не надавалося. Тому суд вважає доведеним позивачем розмір несплаченої йому середньої заробітної плати за час затримки розрахунку в сумі 6814 грн. 54 коп. та вважає необхідним стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача.

Доказів дотримання відповідачем вимог ст.47 КЗпП України суду не надавалося.

В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. суд вважає необхідним задовольнити їх частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Ч.2 п.3 ст.1167 ЦК України передбачає право на відшкодування моральної шкоди незалежно від вини особи, яка її завдала у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Не проведення розрахунку при звільненні з працівником його роботодавцем є порушенням законного права працівника, який відповідно до трудового законодавства має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки у даному випадку не проведення розрахунку з позивачем вимагало від нього докладення додаткових зусиль для організації свого життя до початку виплати йому допомоги по безробіттю та він переніс моральні страждання так як був позбавлений коштів для забезпечення своїх потреб.

Доказів того, що позивач втратив нормальні життєві зв'язки у зв'язку з порушенням його прав - суду позивачем не надано. Суд вважає достатнім для компенсації моральної шкоди стягнути з відповідача 1000 грн., а в іншій частині позову вважає необхідним відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 43 Конституції України, ст.ст.47, 116,117, 233, 237-1 КЗпП України, ст..1167 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 82, 88, 208, 209, 214 -215, 224 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнутим з приватного підприємства «Альянс-2003»(юридична адреса: 69068 м.Запоріжжя, Шевченківський район, вул.Омельченка буд.11, кв.19, фактична адреса: 69600 м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України 3/106, ідентифікаційний код юридичної особи 32343192) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час затримки розрахунку в сумі 6814 грн. 54 коп. та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 7814 (сім тисяч вісімсот чотирнадцять ) грн. 54 коп. В іншій частині позову відмовити.

Стягнутим з приватного підприємства «Альянс-2003»(юридична адреса: 69068 м.Запоріжжя, Шевченківський район, вул.Омельченка буд.11, кв.19, фактична адреса: 69600 м.Запоріжжя, вул. років Радянської України 3/106, ідентифікаційний код юридичної особи 32343192) судові витрати в сумі 214 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а відповідачем протягом того ж часу з дня отримання копії рішення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області І.В.Кочева