Рішення

від 04.09.2012 по справі 1314/1065/2012

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 1314/1065/2012

Провадження № 2/1314/301/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04.09.2012 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого судді -Білоус Ю. Б., при секретарі -Крив'як О.В. , за участю: представника позивача - Сирота Н.Г. (довіреність ВТСТ «Хлібодар» №67 від 17.08.2012року), відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мостиська цивільну справу за позовом Виробничо-торгівельного споживчого товариства «Хлібодар» до ОСОБА_4, про стягнення недостачі,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача 01.08.2012року звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що при проведенні передачі товарно-матеріальних цінностей 27.06.2012року у магазині с. Мистичі, Мостиського району Львівської області, інвентаризаційною комісією, відповідно до розпорядження ВТСТ «Хлібодар» №3 від 27.06.2012року виявлено недостачу товарів на суму 19 454,61 гривень.

Вказує, що матеріально - відповідальна особа ОСОБА_4, яка прийнята на посаду продавця магазину в порядку переводу 02.11.2010року розпорядженням №24 із Судововишнянського споживчого товариства, допущену нею недостачу визнає повністю, та нею частково погашено недостачу на суму 1588,10 гривень, а тому залишок недостачі становить 17 866,51 гривню.

Зазначає, що відповідно до п.1 ст.134 КЗпП України працівники несуть повну матеріальну відповідальність за заподіяну організації шкоду у випадку, коли з працівником заключено договір про повну матеріальну відповідальність, що було й зроблено з ОСОБА_4 при прийнятті її на посаду продавця магазину в с.Мистичі Мостиського району Львівської області.

З огляду на наведене просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 на користь виробничо-торгівельного споживчого товариства «Хлібодар» завдану нею допущеною недостачею в розмірі 17 866,51 гривень та судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала і не заперечує щодо наявності у неї зазначеної суми недостачі товару, однак причини виникнення такої пояснити не може.

Згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням №24 від 01.11.2010року голови правління Виробничо-торгівельного споживчого товариства «Хлібодар» Мостиської райспоживспілки, відповідач ОСОБА_4 , з 02.11.2010року, була прийнята на роботу на посаду продавця магазину в с.Мистичі, Мостиського району Львівської області.

03.11.2010року, з метою забезпечення зберігання матеріальних цінностей, які належать Виробничо-торгівельному споживчому товариству «Хлібодар», між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір (типовий) про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до якого, відповідач ОСОБА_4, займаючи посаду або виконуючи роботу продавця, безпосередньо пов'язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням в процесі виробництва переданих їй цінностей, прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання виробництва переданих їй організацією матеріальних цінностей. Дія даного договору поширюється на весь час роботи з майном та іншими довіреними працівнику матеріальними цінностями організації.

27.06.2012року на підставі розпорядженням №3 голови правління Виробничо-торгівельного споживчого товариства «Хлібодар» була проведена інвентаризація цінностей та рахунків магазину в с.Мистичі, Мостиського району Львівської області, за результатами якої встановлено недостачу товарів на суму 17 866,57 гривень.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін та наявними у справі письмовими доказами: копією розпорядження голови правління Виробничо-торгівельного споживчого товариства «Хлібодар» №24 від 01.11.2010року (а.с.3); копією договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 03.11.2010року (а.с.4); копією акту передачі товарно-матеріальних цінностей магазину в с. Мистичі, Мостиського району Львівської області(а.с.5-11); копією розпорядження голови правління Виробничо-торгівельного споживчого товариства «Хлібодар» №3 від 27.06.2012року (а.с.12); копією відомості результатів інвентаризації від 27.06.2012року (а.с.13).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 визнала факт наявності недостачі товарів магазину в с.Мистичі, Мостиського району Львівської області на суму 17 866,57 гривень, тому вказані обставини, на підставі ч. 1ст.61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Крім того, даний факт також визнаний відповідачем у власноручно написаних нею розписках, які містяться в матеріалах справи (а.с.14, 31, 32) про визнання суми недостачі та зобов'язання відшкодувати завдані збитки.

При цьому, допитаний в якості свідка керівник Виробничо-торгівельного споживчого товариства «Хлібодар» ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що він був присутній при складанні зазначених розписок та категорично заперечив про чинення будь-якого тиску на відповідача з його сторони.

Причин виникнення зазначеної недостачі товарів відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні не пояснила, однак, як вбачається із її письмових пояснень наданих керівнику Виробничо-торгівельного споживчого товариства «Хлібодар», а також показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, факт виникнення зазначеної недостачі товарів відбувся з вини відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_4 покладених на неї трудових обов'язків виникла недостача товарно-матеріальних цінностей в магазині позивача на загальну суму 17 866,57 гривень.

Згідно ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Повна матеріальна відповідальність працівників - це покладення на працівника обов'язку повністю відшкодувати заподіяну підприємству пряму дійсну шкоду без будь-яких обмежень. Повна матеріальна відповідальність застосовується у випадках, передбачених законодавством.

Вичерпний перелік випадків, що передбачають можливість застосування до працівника повної матеріальної відповідальності, закріплений статтею 134 КЗпП.

П.1 статті 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Як роз'яснено п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України"Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками", від 29.12.1992, № 14 розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з ст. 135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений.

Відповідно до ст. 1351 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 р. N 1545 визначено, що на території України діють законодавчі акти СРСР, якщо вони не суперечать законодавству України.

Відповідно до Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємство, установа, організація можуть укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. N 447/24, відповідач ОСОБА_4 належить до категорії працівників (за займаною посадою і виконаною роботою), з якими підприємство повинно укладати письмовий договір про повну матеріальну відповідальність.

За таких обставин, враховуючи нанесення позивачу з боку відповідача прямої дійсної шкоди на суму 17 866,57 гривень, що виразилась в недостачі товарно-матеріальних цінностей, ввірених відповідачу на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та виявленої шляхом проведення

ревізії, та з огляду на наявність, передбачених п. 1 ст. 134 КЗпП України, підстав для притягнення відповідача до повної матеріальної відповідальності, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь Виробничо-торгівельного споживчого товариства «Хлібодар» 17 866,57 гривень недостачі товарно-матеріальних цінностей.

Крім того у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 79, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки с. Мистичі, Мостиського району Львівської області, в користь Виробничо-торгівельного споживчого товариства «Хлібодар» Мостиської райспоживспілки (юр.адреса: м. Мостиська, вул. Пекарська,1, Львівської області) 17 866 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень 51 копійку матеріальної шкоди, а також 178 (сто сімдесят вісім) гривень 67 копійок судового збору, які перерахувати на рахунок №26001300065250 Львівської філії ОУ АТ «Ощадбанк» (МФО 325796, ЗКПО 01732248).

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір у дохід держави в сумі 35 (тридцять п'ять) гривень 93 копійки, які перерахувати на рахунок №31213206700252, код отримувача ЄДРПОУ:37929037, МФО:825014, призначення платежу «судовий збір, п.1.1 Закону».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяБілоус Ю.Б.