Постанова

від 13.09.2012 по справі 2а-3637/12/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-3637/12/0170/17 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013 ПОСТАНОВА Іменем України   13 вересня 2012 р.  Справа №2а-3637/12/0170/17 Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби       до  Комунального підприємства "Віта-плюс"           про стягнення,   ВСТАНОВИВ: 06.04.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд надати йому дозвіл на погашення податкового боргу відповідача сумою 11 065,68 грн. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про невиконання відповідачем обов'язку із сплати узгоджених з податковим органом податкових зобов'язань, а також не погашення у повному обсязі податкового боргу, стягнутого на користь державного бюджету судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заходи примусового стягнення, застосовані до платника податків контролюючим органом, не надали результатів щодо погашення податкового боргу у повному обсязі, а тому податковий орган змушений звернутись до суду щодо отримання дозволу на погашення суми податкового боргу, що рахується за відповідачем, за рахунок його майна, описаного за актом, на яке поширюється право податкової застави. За поданим позовом, ухвалою суду від 09.04.12р., відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду. Позивач, явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про поважність причин його неявки суд не сповістив. Представник відповідача, вимоги викладені в позові не визнав, зазначивши, що діяльність відповідача унеможливлена діями його засновника - Привітненської сільської ради, за рішенням якої усі транспортні засоби передані на її баланс, господарська діяльність відповідача зупинена, внаслідок чого відсутні кошти на погашення податкового боргу. З огляду на неявку позивача, відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження опису податковим органом активів відповідача, судом відкладено розгляд справи, у позивача витребувано докази, що підтверджують опис активів та податкової застави. В судовому засіданні 31.05.12р. представником позивача надано документи, що підтверджують опис активів та податкової застави, посилаючись на які представник просив задовольнити поданий позов у повному обсязі. Відповідно до поданих в судовому засіданні письмових заперечень, які підтримано у повному обсязі представником, відповідач, посилаючись на отримання від Привітненської сільської ради за рішенням від 16.03.12р. № 25/12 в оренду, раніше переданих на баланс Привітненської сільської ради транспортних засобів за рішенням від 28.01.11р. № 3/73, підприємством розпочато підготовчі роботи до курортного сезону, за закінченням якого, у разі одержання прибутку, підприємство планує погасити заборгованість по податках та зборах, що рахується за ним. Заперечуючи проти вимог про стягнення активів за рахунок майна, відповідач зобов'язазвся погасити заборгованість по податку на додану вартість в сумі боргу, що рахується за ним, протягом шести місяців від доходу в 2012 році, що передбачається отримати. Ухвалою суду від 10 липня 2012 року залучено до участі у справі третьою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Привітненську сільську раду, якій надіслано копію позову та запропоновано надати суду пояснення по суті позовних вимог. Пояснення третьою особою суду не надані. До початку судового засідання 13.09.12р. представником позивача надано суду заяву про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів. Відповідач та третя особа, повідомлені про місце, день і час судового розгляду, у судове засідання, призначене на 13.09.12р., явку повноважних представників не забезпечили, про поважність причин неявки суд не сповістили. Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами. Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню за наступних підстав. Позивач є суб'єктом владних повноважень, органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади, підпорядковується Державній податковій службі в Автономній Республіці Крим і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня. Відповідач є суб'єктом господарювання, що діє на підставі Статуту, ідентифікаційний код юридичної особи 32063501, узятий на облік в органах державної податкової служби з 24.01.2003р., перебуває на обліку у ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС, на вимогу положень статті 16 Податкового кодексу України, кореспондованих зі статті 67 Конституції України, зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що внаслідок невиконання платником податків вимог податкового законодавства щодо обов'язкової сплати податків, декларування поданою звітністю сум, що підлягають сплаті до державного бюджету, узгодження з податковим органом податкової заборгованості по податку на додану вартість, отримано відповідачем 11.01.2011р. податкову вимогу від 31.12.2010р. № 1/373 на суму 12 035,26 грн. (а.с.14). Рішенням від 26.01.2011 року № 1/24 про опис майна у податкову заставу (а.с.14), відповідно до статті 89 Податкового кодексу України здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні). Податковим керуючим, призначеним наказом ДПІ у м. Алушта від 20.01.11р. № 28, на підставі рішення в.о. заступника начальника від 26.01.11р. № 1/24 про опис майна у податкову заставу платника податків проведено опис майна КП "Віта-Плюс" на загальну суму 12 183,23 грн. (а.с.17-18). Відповідно до звернення податкового органу до суду із адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості, який за результатами його розгляду задоволено, постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2011р. у справі № 2а-5786/11/0170/5 стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на користь державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 13 437,35 грн. (а.с.15-16). Про намір здійснення заходів щодо погашення податкового боргу податковим органом за платників податків відповідача повідомлено листом від 24.11.11р. № 1819/9/24, який отримано останнім 30.11.11р. (а.с.23). За приписами статті 57 ПК України, положеннями якої визначено строки сплати податкового зобов'язання, зокрема пункту  57.1, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом. На вимогу норм пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Так, виконанням податкового обов'язку за правилами пункту 38.1 статті 38 ПК України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України є податковим боргом. Заходи впливу контролюючого органу на платника податків, що не виконує приписи податкового законодавства, кореспондовані з положень статті 67 Конституції України, визначено положеннями п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідно до яких, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковою вимогою є письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. На вимогу пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, про що вказано у п. 88.1 ПК України. З положень п. 59.5. ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Відповідно до пп. 95.1, п. 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Подані податковим органом до Управління Державного казначейства у м. Алушті ГУ ДКУ в АР Крим платіжні вимоги від 18.11.2011р. № 1 сумою 13 437,35 грн., від 22.12.2011р. № 1 сумою 12 470,05 грн., від 12.01.2012р. № 2 сумою 11 065,68 грн., з метою здійснення за платника податків і на користь держави заходів щодо погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, повернуто без виконання платіжних вимог у зв'язку із відсутністю залишку на рахунку відповідача у банку, що його обслуговує (а.с.19-21). Доказів того, що платником податків погашено у повному обсязі податковий борг за вищевказаною податковою вимогою або її оскаржено в судовому порядку суду не надано, як і не надано доказів на погашення суми боргу за судовим рішенням. Внаслідок неможливості виконання судового рішення про стягнення податкового боргу, недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків, приписами пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України податковому органу надано право звернення до суду щодо отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Посилання представника відповідача на господарчу для підприємства необхідність у активах, описаних 26.01.2011 року, з метою здійснення у подальшому визначеної Статутом діяльності, досягнення мети за для якої створено підприємство його засновниками, узяття обов'язку щодо погашення заборгованості по податку на додану вартість протягом шести місяців за рахунок прибутку, що передбачається отримати у 2012 році, як підстави для відмови у задоволенні вимог про надання дозволу на продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, судом визнаються неспроможними з підстав того, що питання щодо стягнення з платника податків заборгованості, визначення розміру податкового боргу, не є предметом розгляду цієї справи, а податковий борг, що рахується за платником податків є узгодженим з податковим органом. Узгодивши розмір податкового боргу з податковим органом у січні 2011 року, отримавши 11.01.2011р. та не оскарживши податкову вимогу від 31.12.2012 року № 1/373 сумою 12 035,26 грн., платник податків, з огляду на звернення податкового органу 06 квітня 2012 року з даним позовом до суду, у вказаний період не був позбавлений можливості добровільного самостійного погашення податкового боргу, а також не був позбавлений права звернення до податкового органу щодо вирішення питання розстрочення або відстрочення сплати податкового боргу. Проте, як убачається з матеріалів справи, наданих сторонами доказів на підтвердження своїх доводів, вимог та заперечень, відповідач не звертався до податкового органу щодо вирішення питання розстрочення або відстрочення погашення податкового боргу і податковим органом це питання не розглядалось. Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. З положень частин першої та четвертої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування і обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Проаналізувавши зібрані у справі докази у їх сукупності, приймаючи до уваги, що розмір суми податкового боргу відповідачем відповідно до статті 71 КАС України не спростовуються, доказів, на підтвердження погашення зобов'язань зі сплати податкового боргу відповідач не надав, вживані податковим органом заходи погашення податкового боргу, шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, результатів не надали, платіжні вимоги повернуто без виконання у зв'язку із відсутністю залишку на рахунку відповідача у банку, що його обслуговує, суд приходить до висновку, що заявлена вимога про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України, а тому суд знаходить підстави для її задоволення. За правилами до частини четвертої статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: Задовольнити адміністративний позов повністю. Надати Державній податковій інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби дозвіл на погашення суми податкового боргу розміром 11 065,68 грн. за рахунок майна Комунального підприємства "Віта Плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 32063501, що перебуває у податковій заставі. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її  отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду. Суддя                                                                                     О.В. Папуша