Постанова

від 10.04.2012 по справі 2а-2662/12/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-2662/12/0170/17 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013 ПОСТАНОВА Іменем України   10 квітня 2012 р.  Справа №2а-2662/12/0170/17 Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом  Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим       до  Кримської республіканської установи "Центр служби крові"            про стягнення,   ВСТАНОВИВ: 07.03.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2012 року, сумою 23 197,27 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог пенсійного законодавства не здійснює своєчасне відшкодування витрат на доставку і виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, які понесені територіальним органом Пенсійного фонду України у зв'язку із виконанням положень пенсійного законодавства, що призвело до виникнення заборгованості, що рахується за відповідачем, в зазначеній сумі. За поданим позов у справі відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, відповідачу надано строк для надання суду та в копії позивачу заперечень проти позову та документів на підтвердження своїх доводів, які в нього є, з'ясовано питання про склад осіб які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, прийнято рішення щодо відсутності необхідності проведення попереднього судового засідання, внаслідок чого закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.04.12р. Про місце, день і час розгляду адміністративної справи сторін повідомлено завчасно, про в матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с.13-14). Представники сторін, до початку судового засідання, надали суду клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження. Представник позивача просив адміністративний позов задовольнити за викладених у ньому підстав. Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши про повне погашення боргу, на підтвердження чого надав копію платіжного доручення. Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами. Дослідивши наявні у справі матеріали в їх сукупності, судом з'ясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з підстав передбачених п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України, ст. 23, частини 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.03р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" якою органи Пенсійного фонду України наділені правом на звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості, у тому числі щодо заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Позивач просить суд стягнути з відповідача своєчасно не відшкодований йому місячний розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за січень 2012 року, загальною сумою 23 197,27 грн. Відповідач – Кримська республіканська установа "Центр служби крові" –суб'єкт господарювання, ідентифікаційний код 01995367, зареєстрований юридичною особою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим з 10.04.2000р., відповідно до поданої заяви (а.с.7) перебуває на обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим. Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених пункту 5 частини другої статті 17 КАС України, за вирішенням публічно-правового спору за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадку прямо передбаченому законом, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав. Положення статті 46 Конституції України, які є нормами прямої дії, визначають право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Положеннями Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантовано всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих, а також гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку зі збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки. Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Пенсійний фонд України призначає незалежно від місця останньої роботи на пільгових умовах пенсію за віком. Стаття 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачає, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих (пільгових) пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій призначених згідно з пунктами "а", "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме сума до сплати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 36. Розрахунки суми відшкодування розраховуються відповідно до підпункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція). Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. На адресу відповідача, відповідно до п. 6 Інструкції, позивачем направлено розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підлягають щомісячному відшкодуванню за січень 2012р., із зазначенням загального розміру фактичних витрат (а.с.4). Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2012 року складає 28 788,17 грн. (а.с.4), з яких, як зазначає позивач, відповідачем розмір невідшкодованих витрат сплачено частково, розміром 5 500,00 грн. Як убачається з копії платіжного доручення від 15.03.2012р. № 280 загальним розміром 28 900,00 грн. на рахунок позивача відповідачем відшкодовано витрати територіального органу Пенсійного фонду України. За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КАС України, копії платіжного доручення від 15.03.2012р. № 280 загальним розміром 28 900,00 грн., яке суд визнає належними доказами щодо погашення заборгованості зі сплаті відповідачем фактичних витрат територіального органу Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що існувала станом на час подачі адміністративного позову до суду щодо стягнення заборгованості. Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що, оскільки підстава звернення до суду припинилася шляхом поновлення порушеного права позивача, підстави для повторного стягнення витрат територіального органу Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вимогою позивача, викладеній у адміністративному позові, у суду відсутні, тому у задоволенні позову слід відмовити. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її  отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду. Суддя                                                                                     О.В. Папуша