Постанова

від 03.04.2012 по справі 2а-2368/12/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-2368/12/0170/17 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013 ПОСТАНОВА Іменем України   03 квітня 2012 р.  Справа №2а-2368/12/0170/17 Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки КримПапуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом   Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК           до   Державного підприємства "Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України"               про стягнення   ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 28.02.12 року надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРКрим до   Державного підприємства "Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України" про стягнення заборгованості у сумі 12 069,41 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про порушення відповідачем вимог п. 4 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9, ст. 25 Закону України від 08.07.10р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", з положень яких платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, а також своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати, незалежно від фінансового стану платника, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Ухвалою суду від 29.02.2012 року в адміністративній справі відкрито провадження, відповідачу надано строк для подачі до канцелярії суду заперечення проти позову, всіх необхідних документів та доказів на підтвердження своїх заперечень або заяву про визнання позову, доведено до відома сторін про розгляд справи суддею одноособово. Розглянувши в підготовчому провадженні матеріали справи, судом з'ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, зобов'язано сторін надати оригінали документів та докази на підтвердження заявлених вимог, за результатами чого закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.04.2012 року. Ухвалу надіслано сторонам. 03.04.2012 року до канцелярії суду представником позивача подано письмове клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності, позовні вимоги підтримано у повному обсязі. Відповідач повідомлений завчасно та належним чином. Враховуючи вимоги статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів справи. Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судом з'ясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим на підставі положень статей 12, 13, 25, 26 Закону України від 08.07.10р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зі змісту яких органи Пенсійного фонду України наділені правом на звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості, у тому числі якщо страхувальник порушив порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску чи подання звітності. Позивач просить суд стягнути з відповідача своєчасно не сплачений ним єдиний страховий внесок, самостійно нарахований відповідачем до сплати органам Пенсійного фонду України, за вересень-жовтень 2011 року загальною сумою 12 069,41 грн. З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України, як спір за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадку прямо передбаченому законом, зважаючи на положення ст.ст. 18, 50 КАС України, оскільки однією із сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду. Стаття 46 Конституції України визначає право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Закон України від 08.07.10р. № 2464-IV "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. З положень статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах; працівники - громадяни України; іноземці та особи без громадянства, які працюють; фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю; особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян; працівники воєнізованих формувань; військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу; особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності; особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України; особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також особи, які є застрахованими відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно положень статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платниками єдиного внеску. Дія Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску та з положень статті 2 виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску. Обов'язки платників єдиного внеску виникають з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з початку провадження відповідної діяльності, з дня укладення трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору. Зокрема з положень частини 2 статті 6 Закону платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до статті 1 Закону Пенсійний фонд України –орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом. Частиною першою статті 8 Закону визначено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування. За приписами частини четвертої статті 8 Закону порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Згідно частини дванадцятої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Державне підприємство "Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України" зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 08.02.2007р. ідентифікаційний код 34842975, за адресою: 97536, АР Крим, м. Сімферополь, с.Украмне, вул. Путилинська, буд. 28, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.8). З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач самостійно нарахував та подав позивачу розрахунок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2011 року сумою 5908,09 грн., за жовтень 2011 року сумою 6161,32 грн. Внаслідок несвоєчасної сплати у повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у відповідача перед позивачем утворилась недоїмка загальним розміром12069,41 грн. (а.с. 3). Заходами впливу та стягнення, що застосовуються територіальними органами Пенсійного фонду до платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, але цього не вичинили, є вимога про сплату недоїмки, яка на вимогу абзацу другого частини другої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є виконавчим документом. З положень п. 3 Постанови Пенсійного фонду України "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.10.10р. № 22-2, п. 2.2 і п. 2.12 "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України" від 05.11.09р. № 26-1, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), самі за себе і членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе, формують та подають до органів Пенсійного фонду один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою, згідно з додатком 5 до цього Порядку. За приписами частини 4 статті 8 Закону порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому, днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Відповідно п. 2.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.10р. № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.10р. № 988/18283, документами, що підтверджують сплату платником сум платежів, є одержані від органів Державного казначейства України виписки з рахунків відповідно до Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 02.12.02р. № 221, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.02.02р. за № 976/7264. Як убачається з матеріалів справи, недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем у визначені Законом строки у повному обсязі не сплачено, доказів на підтвердження проведення узгодження з органом Пенсійного фонду визначеного ним розміру недоїмки, можливість якої передбачена Законом, у разі незгоди платника єдиного внеску з її розміром, відповідачем суду не надано. Частиною 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкції. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Отримана 10.11.2011 року вимога від 07.11.2011 року №Ю 864 сумою 48301,92 грн., та  вимога  від 07.12.2011 року № Ю 916 сумою 54 463,24 грн., отримана  13.12.2011 року  відповідачем не оскаржена, а тому є чинною.   Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем, як страхувальником, не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за осіб, за вересень - жовтень 2011 року, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість загальною сумою 12 069,41 грн., розмір якої підтверджено належними доказами, відповідачем не спростовуються, а тому суд знаходить підстави для задоволення вимоги про стягнення, яка ґрунтується на положеннях Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд –   ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство інституту сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України", ідентифікаційний код юридичної особи 34842975, на користь Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК заборгованість зі сплати єдиного страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціалье страхування загальною сумою 12 069,41 грн., з яких зарахувати р/р37191022000124 суму 11004,20 грн., на рахунок р/р 37196083000124 суму 1065,21 грн., в ГУ Державного Казначейства України в АР Крим МФО 824026, ОКПО 22259661. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її  отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.    Суддя                                                                Папуша О.В.