Постанова

від 19.04.2012 по справі 2а-14637/11/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2012 р. Справа №2а-14637/11/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Греус"

до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 18.11.2011 року надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕУС" до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2011 року № 0001721501.

В обґрунтування поданого адміністративного позову позивач зазначив, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято на необґрунтованих та безпідставних висновках акту перевірки, які також не відповідають дійсним обставинам та зроблені за довільного тлумачення положень податкового законодавства.

Приписи податкового кодексу України чітко визначають порядок визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів та порядок його врахування. Так, чинне податкове законодавство України не містить норм, що містили б вимоги стосовно необхідності відокремлення зі складу валових витрат І кварталу 2011 року, і як наслідок, зі значення об'єкта оподаткування, розрахованого і зазначеного в рядку 08 (об'єкт оподаткування) податкової декларації з податку на прибуток підприємств за цей період, якихось окремих показників і неврахування їх, таким чином, у складі витрат ІІ календарного кварталу 2011 року, при складанні відповідно декларації.

Доповнивши позовну заяву про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2011р. № 0001721501, зазначив, що поданою декларацією збиток І-го кварталу 2011 року у розмірі 1 423 958 грн. відображено у рядку 08 Декларації за І-й квартал 2011 року відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідно до правил, встановлених п. 150.1 ст. 150 Розділу ІІІ, а також підпунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами І кварталу 2011 року в повному обсязі віднесено до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року. Збиток ІІ-го кварталу 2011 року складає у розмірі 1 607 790 грн., який також включає суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами 2010 року.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов за викладених в ньому підстав.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив. Не визнаючи вимоги, викладені в позові, письмовими запереченнями відповідач наголосив на наявному порушенні позивачем вимог податкового законодавства, які виявлені за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за другий квартал 2011 року, про що складено акт від 30.08.2011р. № 217/1501/36401844.

У зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутності у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності з п. 22.4 ст. 22 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств". До складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається. Відповідно до наданої позивачем податкової декларації, ним до складу об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду задекларовано суму у розмірі 1 416 142,00 грн., з яких збитки попередніх років дорівнюють 1 184 878,00 грн. (збитки І кварталу 2011р. дорівнюють 231 264,00 грн.), тому у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року включено неправомірно.

Представник відповідача, підтримавши у судових засіданнях письмові заперечення, за викладених у них обставинах просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до поданих додатково заперечень на адміністративний позов, на порушення відповідних норм в декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011р. віднесена сума збитків з урахуванням збитків задекларованих у 2010р. (з урахуванням акту камеральної перевірки № 160/1501/36401844 від 20.07.2011р. складає 1 184 878,00 грн. (1 192 694 - 7 816 = 1 184 878,00 грн.) З урахуванням поданої декларації за другий квартал 2011р., значення рядку 7 "Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності" складає - 1 607 790,00 грн. (у тому числі 1 148 878,00 збиток за 2010 рік) = 422 912,00 грн. (сума збитку за другий квартал 2011р.). Відповідно до поданих заперечень відповідач просив суд у задоволенні заявлених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

19.04.12р. до початку судового засідання, представник позивача надав суду клопотання про розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про місце, день і час судового розгляду, явку повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про поважність причин його неявки суд не сповістив.

Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, оскільки відповідно до положень ст.ст. 18, 50 КАС України на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів, справа підсудна окружному адміністративному суду, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Позивач, що є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 36401844, на виконання положень статті 16 Податкового кодексу України, приписи якої зобов'язують латника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, надав податковому органу, за місцем узяття на облік платником податків, декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011р. (а.с.24-29, 41-45).

Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України від 02.12.10р. № 2755-VI, Законом України від 04.12.90р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня, відповідно до наданих положеннями статті 20 Податкового кодексу України прав, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 30.08.2011р. № 217/1501/36401844 (а.с.7-9).

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено завищення платником податків від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 184 878 грн. Вказаний висновок зроблено податковим органом відповідно до різниці сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задеклароване платником "- 1 607 790 грн. та від'ємним значенням об'єкта оподаткування податком на прибуток, встановлене перевіркою "- 422 912 грн."

Відповідно до поданого заперечення до акту від 30.08.2011р. № 217/1501/36401844, у якому зазначено про невідповідність нормам законодавства від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та висновку щодо його порушення на 1 184 878 грн., внаслідок чого воно підлягає перегляду (а.с.10-11), відповіддю на заперечення до акту про результати перевірки (а.с.12-13), ДПІ у Бахчисарайському районі, розглянувши заперечення платника податків, залишило виводи по акту камеральної перевірки від 30.08.2011р. № 217/1501/36401844 без змін, а заперечення підприємства без задоволення.

Податковим повідомленням-рішенням від 12.09.2011р. № 001721501 (а.с.14) ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕУС", що на підставі акта перевірки від 30.08.2011р. № 217/1501/36401844, встановленого порушення п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, занижено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 184 878 грн.

Первинна та повторна скарги ТОВ "ГРЕУС" подані до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим та до Державної податкової адміністрації України на податкове повідомлення-рішення від 12.09.2011р. № 001721501 ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим, залишено без задоволення (а.с.15-29), а саме податкове повідомлення-рішення без змін, що, як зазначає позивач, зумовило звернення ТОВ "ГРЕУС" до суду за захистом порушених прав суб'єктом владних повноважень.

Досліджуючи оскаржене рішення, надаючи оцінку правомірності дій з прийняття податкового повідомлення-рішення, судом встановлено, що висновки акту перевірки, на підставі яких його прийнято, зроблено податковим органом за результатами камеральної перевірки декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011 р., встановлення різниці між задекларованою сумою від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та встановленою податковим органом суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Як убачається з матеріалів справи, декларації з податку на прибуток підприємства за звітний 2010 рік та І квартал 2011 року подано платником податків контролюючому органу відповідно до приписів Закону України від 28.12.1994р. № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств", а декларацію з податку ІІ квартал 2011 року подано відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI, за приписами перехідних положень якого, зокрема пункту 3 підрозділу 4 розділу XX, розділ III "Податок на прибуток" Податкового кодексу України набрав чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до тверджень відповідача та його повноважного представника платником податку порушено положення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України безпідставно завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 1 184 878 грн.

Із пояснень представника відповідача, судом встановлено, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.3 підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України обґрунтовується дослівним, буквальним тлумаченням положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень ПК України, яке дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатом здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року.

З такими твердженнями відповідача, суд не погоджується та вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання , чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Суд звертає увагу на те, що таке від'ємне значення в цілях оподаткування визначається у податковій декларації, яка заповнюється в порядку, встановленому податковим законодавством України, та безпосередньо містить показники господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою його належного оподаткування. Вказані показники декларації ґрунтуються на документах господарської діяльності платника податку. Як випливає зі статті 6 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (був чинний у першому кварталі 2011 р.), від'ємне значення об'єкта оподаткування формується у складі валових витрат платника податку наростаючим підсумком.

Відповідно, правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів в період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п. 6.1. вказаного Закону про прибуток, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом (п. 16.4. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У 2010 році норми пункту 6.1. вказаного Закону діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, згідно з якими у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Відносно регламентації питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону про прибуток передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В даному випадку, як то встановлено судом, між сторонами не має спору щодо правильності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням даних за 2010 рік, а отже суд виходить з правомірності формування позивачем від'ємного значення за результатами 1 кварталу 2011 року та того, що наведене значення є від'ємним значенням 1 кварталу 2011 року з урахуванням всіх складових, що приймали участь у його формуванні.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

За приписами пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 "Перехідних положеннях" ПК України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення II кварталу 2011 року.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за наступні податкові періоди (після 1 кварталу 2011 року) лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

Сукупність вище вказаних норм податкового законодавства по суті прямо, чітко та недвозначно, взаємопов'язано між собою та із застосуванням перехідних норм, визначають послідовність дій і дозволів відносно платників податків і формування витрат протягом 2011 року, та визначають, що при формуванні об'єкта оподаткування за відповідні періоди 2011 року (після 1 кварталу 2011 року) враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане за 1 квартал 2011 року, яке у свою чергу є результатом розрахунку об'єкта оподаткування (без обмежень його проведення операціями 1 кварталу 2011 року), тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, а не виключно виходячи з результатів операцій за 1 квартал 2011 року.

Відповідна позиція відображена у листі Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.11р. № 04-39/10-1160, за приписами якої розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Податковий кодекс в контексті спірних відносин не передбачає позбавлення права платника податків на законні податкові вигоди, сформовані до 2011 році та враховані у 1 кварталі 2011 року, у наступних після 1 кварталу 2011 року періодах.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за спірний період 2011 року.

Дані, які використані контролюючим органом під час перевірки, за різницею яких визначено розмір від'ємного значення, що вплинув на визначення об'єкта оподаткування, внаслідок чого за різниці задекларованої платником податків суми від'ємного значення "- 1 607 790 грн." та визначеної податковим органом даних від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток "- 422 912 грн." платнику податків вказано на порушення норм податкового законодавства - заниження суми від'ємного значення розміром "- 1 184 878 грн." не знайшли свого підтвердження під час встановлення фактичних обставин та дослідження, на їх обґрунтування, доказів.

Отже, визначення платником податків у поданій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, зазначення від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, зазначення збитків, які виникли до 01.01.2011 р., є закономірним і логічним продовження справляння платником податків податку на прибуток з урахування даних минулого звітного періоду, що підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

У відповідності до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Виходячи з наведеного, позивач, на думку суду, правомірно склав декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал, а відтак податковим органом безпідставно прийнято відносно останнього оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини та докази, якими вони обґрунтовуються, дослідивши матеріали справи, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким йому зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, підлягає задоволенню у повному обсязі.

За правилами частини першої статті 94 КАС України, у разі ухвалення судового на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому, з огляду на понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, факт понесення яких підтверджено квитанцією від 18.11.2011р. № 1683.433.10, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Державній податковій інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби шляхом їх безспірного списання із її рахунків.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції і Бахчисарайському районі АР Крим від 12.09.11р. № 0001721501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Греус" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 29,55 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша