Постанова

від 17.09.2012 по справі 1170/2а-2185/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-2185/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді -Нагібіної Г.П.

при секретарі -Дигас В.М.

за участю:

представника позивача -Нагернюка В.Л..

представника відповідача -Бобуха С.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фермерського господарства «Кейс-Агро»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ФГ «Кейс-Агро»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 02 квітня 2012 р. №0000010224, яким підприємству визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 39750 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий орган дійшов помилкових висновків щодо нікчемності правочинів укладених з ПП «Каїр»за вересень 2011 р., оскільки такі висновки суперечать вимогам закону.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову, просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав зазначених в запереченнях на позов.

Свідок - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є директором ПП «Каїр»пояснив суду, що його підприємство займається торгівлею, тобто реалізацією різних товарів починаючи від сільськогосподарських кормів і закінчуючи бітумом будівельним.

Свідок зазначив суду, що він особисто ніяких робіт не здійснював (гайки та болти не вкручував), хто саме здійснював роботи по підготовці комбайну до продажу не знає. Також свідок зазначив, що він має вищу освіту за спеціальністю викладач історії та права. Крім того, свідок зазначив суду, що візуально директора ФГ «Кейс-Агро»бачив раніше, але за яких обставин і які саме господарські відносини між ПП «Каїр»та ФГ «Кейс-Агро»зазначити не зміг.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

ФГ «Кейс-Агро»(далі позивач) зареєстроване як юридична особа Кіровоградською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 01.07.2007 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №178836 (а.с.34).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4.12.1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач), у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовими особами податкового органу на підставі наказу від 07.03.2012 р. №588 проведено документальної позапланової невиїзної перевірку ФГ «Кейс-Агро»код за ЄДРПОУ 35189854 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах із ПП «Каїр»за вересень 2011 р., за наслідком якої складено акт від 14.03.2012 р. № 61/23-6/35189854 (а.с.11-16). Висновками проведеної перевірки є встановлення, як на думку посадових осіб податкового органу, порушень ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст..216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначений статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків обумовлені ними по правочинах ФГ «Кейс-Агро» з ПП «Каїр»та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за вересень 2011 р. на суму 26500 грн.

Не погоджуючись з висновками в акті, позивач звернувся до Кіровоградської ОДПІ з запереченнями на акт -перевірки від 14.03.2012 р. № 61/23-6/35189854 (а.с.19-20), на які надано відповідь від 28.03.2012 р. №103/10/23-6 (а.с.17-18).

За наслідками перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкове повідомлення -рішення від 02.04.2012 р. №0000010224, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 26500 грн. за основним платежем та 13250 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.10, далі оскаржуване рішення).

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про збільшення грошових зобов'язань та визначення штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, суд дійшов наступних висновків.

Зі змісту розділу 3 акту перевірки вбачається, що згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання послуг у ПП «Каїр»за вересень 2011 р. на загальну суму 26500 грн. Правочин між позивачем та ПП «Каїр»щодо надання послуг по підготовці комбайну Джон Дір має ознаки нікчемності, оскільки ПП «Каїр»не мало найманих працівників та не мало технологічних можливостей для надання таких послуг.

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача з ПП «Каїр»за наслідками яких сформовано податковий кредит за вересень 2011 р., суд зазначає наступне.

Між позивачем (Замовник) та ПП «Каїр»укладено договір №5 від 01.09.2011 р., предметом якого є надання ПП «Каїр»(Виконавець) послуг з технічного обслуговування та ремонту відповідно до наряду (а.с.126). Пунктом 2.1 договору визначено, що середній та капітальний ремонт машин і технічних засобів здійснюється на підприємстві Виконавця. Згідно пункту 3.1 зазначеного договору Замовник сплачує Виконавцю за технічне обслуговування та ремонт машин або технічних засобів у сумі 159000 грн.

ПП «Каїр»виписано рахунок №3/9 від 02.09.2011 р. (а.с.29), податкова накладна від 20.09.2011 р. №962 (а.с.29). Сторонами складено акт прийняття виконаних робіт від 20.09.2011 р. (а.с.27).

Згідно пояснень позивача, ФГ «Кейс-Агро» вперше уклало договір надання послуг з ПП «Каїр», раніше та й після укладання договору з ПП «Каїр»ремонтом техніки займалось інше спеціалізоване підприємство, тобто правовідносини з ПП «Каїр»мали разовий зміст лише у вересні 2011 р. Позивач мав намір продати комбайн Джон Дір, а тому виникла необхідність у негайній підготовці комбайну до продажу. Як зазначив позивач в судовому засіданні, в подальшому комбайн Джон Дір так не був проданий. Проте, як зазначив сам позивач, що дрібні ремонтні роботи до комбайна Джон Дір господарство здійснює самостійно, а в разі виникнення необхідності у професійному обслуговуванню -тоді господарство звертається до спеціалізованого підприємства.

Поясненнями позивача що звернення господарства до ПП «Каїр»за нотримання послуг зумовила термінова необхідність продати Джон Дір суд оцінює критично, оскільки п.4.1 договору на технічне обслуговування та ремонт №5 від 01.09.2011 р. встановлено термін дії даного договору, який становив з 01.09.2011 р. по 30.12.2011 р. Тобто, термін дії договору встановлений протягом чотирьох місяців, що виключає таке поняття як терміновість.

Дослідивши зміст акту приймання виконаних робіт, суд дійшов висновку, що останні не містить змісту та обсягу господарських операцій, на виконанні яких наполягав позивач. У наданому суду акті приймання виконаних робіт міститься узагальнена інформація, як то «послуги по підготовці комбайна Джон Дір». При цьому, суд критично оцінює посилання письмові посилання позивача щодо змісту виконаних робіт, оскільки взагалі не розкритий зміст такої господарської операції та її доцільність. В договорі від 01.09.2011 р. №5 визначено предмет як-то «середній та капітальний ремонт машин і технічних засобів на підприємстві», в той час як акт приймання робіт свідчить про виконання інших робіт «підготовки до продажу комбайна Джон Дір».

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі -Положення).

Згідно з підпунктом 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Право на формування податкового кредиту у платника податку виникає лише за умови фактичного отримання послуг від контрагента - платника ПДВ в разі, якщо господарські операції підтверджуються первинними документами.

Оглянувши акт приймання виконаних робіт, суд зазначає, що останній не містить змісту та обсягу господарських операцій, на виконанні яких наполягав позивач. У наданих суду актах приймання-передачі послуг міститься узагальнена інформація, як то «підготовка комбайну Джон Дір до продажу». В акті прийняття робіт взагалі не розкритий зміст господарської операції.

В договорі технічного обслуговування та ремонт №5 від 01.09.2011 р. зазначено, що предметом цього договору є технічне обслуговування та ремонт, а не підготовка комбайну до продажу.

Суд критично оцінює посилання позивача щодо реального отримання послуг, оскільки допитаний в судовому засіданні свідок взагалі не зміг назвати зміст та обсяг господарської операції.

Згідно інформацію Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС ПП «Каїр»з 1 кварталу по 4 квартал 2011 р. відомостей по найманим працівникам за формою 1-ДФ не надавало (а.с.67). Зазначене свідчить про відсутність найманих працівників у ПП «Каїр» які здійснювали роботи по підготовці Джон Діра до продажу. Оскільки свідок в судовому засіданні зазначив про те, що він не виконував будь-яких ремонтних робіт, а також враховуючи, що оскільки за фахом свідок є викладачем історії та права, що також на думку суду унеможливлює надання свідком професійних послуг щодо обслуговування комбайна Джон Дір.

Тобто, у підприємства відсутні наймані працівники, які б могли виконувати відповідні роботи, а свідок зазначені роботи не здійснював, а відтак господарська операція саме між позивачем та ПП «Каїр»не відбувалась.

Посилання позивача на те, що він особисто здійснював нагляд за проведенням ремонтних робіт суд оцінює критично, оскільки суду не доведено хто ж саме виконував такі роботи.

Пунктом 2.1 договору на технічне обслуговування та ремонт №5 від 01.09.2011 р. визначено, що середній та капітальний ремонт машин і технічних засобів здійснюється на підприємстві Виконавця, в той час як позивач в судовому засіданні зазначив, що ремонтні роботи були проведені на території ФГ «Кейс-Агро».

Згідно пункту 3.1 зазначеного договору Замовник сплачує Виконавцю за технічне обслуговування та ремонт машин або технічних засобів у сумі 159000 грн. Зі змісту договору не вбачається конкретного переліку послуг та матеріалів, а відтак визначення ціни договору відбулось абстрактно без врахування конкретної технічних необхідності, що як на думку суду є сумнівним.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Всі вищеперелічені суперечності підтверджують висновки посадових осіб податкового органу щодо фіктичності господарської операції між позивачем та ПП «Каір». Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Правовою підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, яка виписана тільки за наслідками реалізації товарів, робіт або послуг. При цьому позивач зводить аналіз обставин у спорі тільки до з'ясування відомостей про документи, а не про юридичні факти, як підтверджують здійснення господарської операції. Сама формальна наявність податкової накладної не може бути вищою за зміст господарської операції. А відтак, суд дійшов висновку про те, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, не підтверджують реальність господарських операцій щодо послуг отриманих від ПП «Каїр».

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що в судовому засіданні не підтверджена реальність господарських операцій позивача з ПП «Каїр», рішення відповідача про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині визначення основного зобов'язання сумі 26500 грн. є правомірним.

Проте, стосовно нарахування штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає наступне.

Абзацом 2 пункту 113.3 статті 113 ПК України визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як зазначив представник відповідача, що штрафна (фінансова) санкція в розмірі 50% застосовано податковим органом з огляду на повторне порушення позивачем податкового законодавства, яке підтверджується винесенням податкового повідомлення -рішення від 30.11.2011 р. №0001642360.

Проте, суд не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Згідно постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 р. по адміністративній справі №1170/2а-284/12 за позовом ФГ «Кейс-Агро»до Кіровоградської ОДПІ визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Кіровоградської ОДПІ від 30.11.2011 р. №0001642360, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (а.с.55-60). Зазначена постанова Кіровоградською ОДПІ оскаржена не була, а відтак набрала законної сили 21.04.2012 р.

Враховуючи відсутність доказів, які б свідчили про повторне порушення позивачем податкового законодавства протягом 1095 днів станом на день винесення оскаржуваного рішення, суд вважає, що сума штрафної санкції в розмірі 6625 грн. нарахована протиправно. А відтак, в цій частині оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з частиною третьою цієї ж статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 397,05 грн., що підтверджується квитанцією № к/20/Q/20 від 26.06.2012 р. (а.с.2), враховуючи часткове задоволення позовних вимог поверненню з Державного бюджету підлягає 66,17 грн .

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 -163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву фермерського господарства «Кейс-Агро»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служи від 02 квітня 2012 р. №0000010224, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині нарахування 6625 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити фермерському господарству «Кейс-Агро»судові витрати в розмірі 66,17 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 66,17 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18.09.2012 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна