Постанова

від 12.09.2012 по справі 2а-2404/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 2а-2404/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Пони В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача: Повного товариства "Козачок"

про стягнення заборгованості в сумі 2719,70 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Коломийська об'єднана державна податкова інспекція (надалі - позивач) звернулася в суд з позовною заявою до Повного товариства "Козачок" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 2719,70 грн.

Позовна заява мотивована тим, що на момент звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг, що виник внаслідок застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за неподання звітності з податку на прибуток підприємств, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0002651510 від 22.12.2011 року, в загальній сумі 2210,00 грн., та за неподання розрахунку сплати єдиного податку з юридичних осіб в загальній сумі 510 грн., відповідно до податкових повідомлень-рішень №0005911510/0 від 11.11.2010 року, №0006091510/0 від 25.11.2010 року та №0002641510 від 21.12.2011 року. Враховуючи те, що у відповідача на момент звернення до суду була переплата з податку на прибуток підприємств в сумі 0,30 грн., позивач просив позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача податкову заборгованість в розмірі 2719,70 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи повідомлявся, але на адресу суду повернулось поштове відправлення із зазначенням причини невручення (а.с.54).

Згідно з пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, в тому числі, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки дані відповідача не внесені до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відділом державною реєстрації Коломийської міської ради видана довідка, що містить всі дані щодо повного товариства "Козачок" (а.с.38), в тому числі й адресу, на яку надсилались судові повістки та документи по справі.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані суду письмові доказі та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до Довідки відділу державної реєстрації Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 22.02.2012 року №117/08-7, повне товариство "Козачок" зареєстроване Коломийською міською радою 05.03.2004 року (а. с. 38) та згідно із статтею 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів. Знаходиться на обліку в Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції.

Згідно із Довідкою про недоїмку і переплату станом на 06.07.2012 року (а. с. 39) та виписками з облікової картки платника (а.с.59,60) у відповідача наявний податковий борг з податку на прибуток та по єдиному податку з юридичних осіб в загальній сумі 2719,70 грн.

Судом встановлено, що податкова заборгованість відповідача виникла внаслідок неподання податкової звітності з податку на прибуток та єдиного податку з юридичних осіб.

У зв'язку із неподанням відповідачем податкової звітності щодо податку на прибуток підприємств, позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток. Результат перевірки відображений в акті за №3361/1510/20535520 від 14.12.2011 року (а.с.5, 6).

Згідно з даним Актом виявлено порушення пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (надалі, також ПК України), а саме неподання декларації з податку на прибуток підприємств за І, ІІ, ІІІ квартали 2011 року, та згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України накладено штрафні (фінансові) санкції за неподання звітності в сумі 2210,00 грн.

За результатами виявлених порушень, відображених у вищенаведеному акті, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002651510 від 22.12.2011 року (а.с.9), яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2210 грн. Дане податкове повідомлення-рішення надсилалось відповідачу, але ним не отримано з незалежних від позивача причин, про що свідчить копія поштового конверту із зазначенням причини невручення (а.с.11).

Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Вищенаведене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось а тому вважається узгодженим.

Податкова заборгованість по єдиному податку з юридичних осіб виникла внаслідок неподання відповідачем податкової звітності - розрахунків сплати єдиного податку, що відображено в актах про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №3522/1510-20535520 від 26.10.2010 року (а.с.13), №3911/1510-20535520 від 12.11.2010 року (а.с.20) та акті камеральної перевірки податкової звітності №3327/1510/20535520 від 13.12.2011 року (а.с.26).

Так, за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, оформленої актом №3522/1510-20535520 від 26.10.2010 року (а.с.13) встановлено порушення п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №2181), а саме неподання розрахунку сплати єдиного податку з юридичних осіб за ІІ квартал 2010 року, та згідно п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 накладено штрафні (фінансові) санкції за неподання звітності в сумі 170,00 грн.

На підставі вищенаведеного акту, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0005911510/0 від 11.11.2010 року (а.с.17), яким відповідачу визначено грошове зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення, з відміткою про отримання 19.11.2010 року та останнім не оскаржувалось.

Актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №3911/1510-20535520 від 12.11.2010 року (а.с.20) встановлено порушення п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181, а саме неподання розрахунку сплати єдиного податку з юридичних осіб за ІІІ квартал 2010 року, та згідно із п.п.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону №2181 накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн.

На підставі вищенаведеного акту, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0006091510/0 від 25.11.2010 року (а.с.23), згідно з яким відповідачу визначено грошове зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення, з відміткою про отримання 19.11.2010 року (а.с.21) та останнім не оскаржувалось.

Згідно з актом №3327/1510-20535520 від 13.12.2011 року (а.с.26) встановлено порушення п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181, а саме неподання розрахунку сплати єдиного податку з юридичних осіб за ІV квартал 2010 року, та відповідно до п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн.

На підставі вищенаведеного акту, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002641510 від 21.12.2011 року (а.с.30), яким відповідачу визначено грошове зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення надсилалося відповідачу, останнім не отримане, але відповідно до підпункту 58.3 статті 58 ПК України вважається врученим належним чином.

Згідно з пунктом 2 статті 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно пункту 49.1 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 152.9 статті 152 ПК України визначено, що для податку з доходів фізичних осіб використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, а тому подання декларації з даного виду податку відбувається щоквартально.

Згідно пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до акту камеральної перевірки (а.с.5-6) встановлено, що відповідачем не подавалися декларації з податку на прибуток підприємств за І; ІІ та ІІІ квартали 2011 року.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З огляду на наведене, судом визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року - 170 грн., за ІІ квартал 2011 року -1020 грн., за ІІІ квартал 2011 року -1020 грн.

Судом встановлено, що процедура подання декларацій по єдиному податку з юридичних осіб, що встановлена в актами перевірки №3522/1510-20535520 від 26.10.2010 року (а.с.13-14), №3911/1510-20535520 від 12.11.2010 року (а.с.20) та №3327/1510/20535520 від 13.12.2011 року (а.с.27-28) регулюється нормами Закону №2181 та Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», але стягнення штрафних санкції за результатами перевірки по останньому акту вже реалізовується згідно норм Податкового кодексу України, в зв'язку з набранням чинності ПК України 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст4 Закону №2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)

Згідно з положеннями пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17 статті 17 Закону №2181, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Закону №2181, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Враховуючи, що відповідачем не розпочато процедуру апеляційного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, а у встановлений законом строк, застосовані суми штрафів добровільно не сплачені, суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції, визначені в податкових повідомленнях №0002651510 від 22.12.2011 року (а.с.9), №0005911510/00 від 11.11.2010 року (а.с.17), №0006091510/0 від 25.11.2010 року (а.с.23) та 0002641510 від 21.12.2011 року (а.с.30) підлягають стягненню в судовому порядку.

Таким чином, судом встановлено систематичне порушення відповідачем норм Податкового кодексу України та Закону №2181 щодо обліку податку на прибуток підприємств, та єдиного податку з юридичних осіб, що призвело до застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 2720 грн., оскільки в відповідача була переплата по платежах 0,30 грн., то сума яка підлягає стягненню становить 2719,70 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи суду не надано підтвердження сплати відповідачем податкового боргу в розмірі 2719,70 грн., вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують повне товариство "Козачок" (ідентифікаційний код 20535520) та за рахунок готівки, що належить повному товариству "Козачок" (ідентифікаційний код 20535520) в дохід бюджету податковий борг в сумі 2719 (Дві тисячі сімсот дев'ятнадцять гривень) 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 17.09.2012 року.