Постанова

від 07.09.2012 по справі 1170/2а-1713/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-1713/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді -Нагібіної Г.П.

при секретарі -Дигас В.М.

за участю:

позивача -Лісового І.А.

представника відповідача -Бобуха С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Дівітол-Бест»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про встановлення відсутності компетенція та скасування рішень,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Приватне підприємство «Дівітол - Бест»(далі -позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби ( далі - відповідач), в якому просить суд:

- встановити відсутність компетенції (повноважень) відповідача визнавати правочини такими, що вчинено без наміру настання правових наслідків;

- встановити відсутність компетенції (повноважень) відповідача визнавати правочини такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства;

- скасувати податкові повідомлення -рішення Кіровоградської ОДПІ від 07 листопада 2011 року № 0001702330 про сплату 10181,00 грн. податку на прибуток та 2545,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0001692330 про сплату 8145,00 грн. податку на додану вартість та 2036,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідками проведеної позапланової невиїзної документальної відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

Позивач вважає їх протиправними, оскільки вони винесені на основі необґрунтованих висновків податкового ревізора -інспектора про нікчемність правочинів, укладених приватним підприємством «Дівітол-Бест»з приватним підприємством «Тревел-Ком».

Позивач зазначає, що господарські операції з ПП «Тревел-Ком»були реальними, що підтверджується усіма необхідними первинними документами. Отримані від ПП «Тревел-Ком»товари в подальшому були реалізовані іншим контрагентам з середньою ринковою торгівельною націнкою, а послуги -використані у власній господарській діяльності.

Також, позивач пояснює, що податковий орган чинним законодавством не наділений повноваженнями визнавати правочини такими, що вчинені без наміру настання правових наслідків або такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви у повному обсязі з підстав, зазначених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, стверджуючи, що правочини, укладені між ПП «Дівітол-Бест»та ПП «Тревел-Ком»мають безтоварний характер та вчинені з метою отримання неправомірної податкової вигоди.

Представник відповідача у судовому засіданні, посилаючись на акт перевірки ПП «Дівітол-Бест», зазначав, що ПП «Тревел-Ком»не має достатньої кількості найманих працівників та основних засобів для ведення легальної господарської діяльності.

З урахуванням викладеного представник відповідача вважає, що внаслідок укладення нікчемних правочинів позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат суми по господарським операціям з ПП «Тревел-Ком», відтак прийняті Кіровоградською ОДПІ податкові повідомлення -рішення є законними та обґрунтованими, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Директора ПП «Тревел-Ком»ОСОБА_4 викликати у судове засідання та допитати як свідка не виявилось можливим через його відсутність за зареєстрованою адресою.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 07 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 12 вересня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дівітол-Бест»зареєстроване як юридична особа 08.02.1999 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 84).

Підприємство зареєстроване платником ПДВ, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 15223040 від 16.02.1999 року (а.с. 85).

Відповідно до довідки про включення ПП «Дівітол-Бест»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності підприємства за КВЕД є: створення програмного забезпечення. робота з базами даних, консультації з питань інформатизації, технічне обслуговування та ремонт комп'ютерної техніки (а.с. 87).

Згідно з розділом 2 «Мета та предмет діяльності»статуту ПП «Дівітол-Бест»предметом діяльності підприємства є, зокрема: торгівля комп'ютерною та офісною технікою, розробка розповсюдження та супроводження програм комп'ютерного забезпечення, комплексна автоматизація бізнесу тощо (а.с. 89).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з підпунктом 41. 1. 1. пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі -ПК України) контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

10.10.2011 року головним державним податковим ревізором - інспектором Кіровоградської ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП «Дівітол-Бест», про що складено акт від 11.10.2011 року № 118/23-30/23901964 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки приватного підприємства «Дівітол Бест»код ЄДРПОУ 23901964 з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Тревел-Ком»(код за ЄДРПОУ 37096835) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року»(далі -акт перевірки) (а.с. 28-46).

Висновками перевірки, на думку податкового органу, є те, що господарські операції за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року щодо придбання ПП «Дівітол-Бест»товарів та послуг у ПП «Тревел-Ком»та наступного продажу товарів та послуг контрагентам -покупцям: КДПУ ім. Винниченка, ПрАТ «Кір. видавництво», КПДАК «УВП», ПАТ «КШФ «Зорянка», КП «Знам'янська міська друкарня», ЖЕК №12 не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, в наслідок чого позивачем порушено:

- п. п. 3.1.1 п.3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань всього 3302 грн. за грудень 2010 року на підставі нікчемного правочину.

- п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на

додану вартість, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 3188 грн. за грудень 2010 року на підставі нікчемного правочину.

- п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податкового кредиту на загальну суму 8145 грн. за грудень 2010 року.

- п. п. 5.2.1 п.5.2, п. п.5.3.9 п.5.3 п. 5.1 ст. 5 Закону ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 15938 грн. за 2010 рік, в частині придбаних ТМЦ на підставі нікчемного правочину.

- п. п 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.11.1 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові доходи на загальну суму 16508,0 грн. за 2010 рік, в частині реалізації ТМЦ придбаних на підставі нікчемного правочину.

- п. п. 5.3.9 п.5. 3 п5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 40725 за 2010 рік, в частині неправомірного віднесення до складу валових витрат сум, що документально не підтверджені та нараховано податок на прибуток в сумі 10181 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесені податкові повідомлення -рішення:

- від 07.11.2011 року № 0001692330, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з ПДВ: 8145,00 грн. за основним платежем та 2036,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 07.11.2011 року № 0001702330, яким підприємству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток: 10181,00 грн. за основним платежем та 2545,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення -рішення оскаржено відповідачем до ДПА у Кіровоградської області. Рішенням ДПА у Кіровоградській області від 09.02.2011 року № 157/10/25.014 підприємству відмовлено у задоволенні первинної скарги, а оскаржувані податкові повідомлення -рішення залишені без змін.

Рішенням Державної податкової служби України «Про результати розгляду повторної скарги»від 23.04.2012 року № 7165/6/10-2115 підприємству відмовлено у задоволенні повторної скарги, податкові повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ від 07.11.2011 року № 0001692330 та 0001702330 залишені без змін.

Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ, податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно позовних вимог про встановлення відсутності компетенції Кіровоградської ОДПІ визнавати правочини такими, що вчинено без наміру настання правових наслідків та такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до пункту 1 абзацу 1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Державний контроль за додержанням податкового законодавства реалізується державною податковою службою через проведення різного виду перевірок, які повинні забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства. Результати перевірки викладаються в акті.

Отже, вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень.

Відповідно до статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складання актів та довідок за результатом проведених перевірок є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби. Викладення в актах та довідка складених за результатом перевірок фактичних даних про господарську діяльність перевіряємої особи є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби.

Відповідно до пункту 3 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі Порядок), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 1 Розділу ІІ, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

Пунктом 6 Розділу ІІ Порядку визначено, що висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд звертає увагу на те, що ні зі змісту позовної заяви, ні в судовому засіданні, представником позивача не зазначено, які саме права позивача порушені відповідачем.

Суд дійшов висновку, що позовна заява в частині встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень щодо визнання правочинів нікчемними не підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено в суді відсутній об'єкт порушеного права, а відтак і обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам законодавства.

За приписами статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

З аналізу вказаних законодавчих приписів суд вбачає, що акт перевірки платника податків є службовим документом, який підтверджує факт проведення податкової перевірки, а викладені в акті перевірки висновки є службовою інформацією та суб'єктивною думкою податкового ревізора -інспектора щодо встановлених під час перевірки обставин господарської діяльності платника податків.

З огляду на викладене, суд вважає, що позицію податкового інспектора, який проводив перевірку, не можна ототожнювати з позицією органу державної податкової служби, від імені якої виступає начальник інспекції або його заступник, який підписує податкове повідомлення -рішення.

Саме податковим повідомленням -рішенням орган державної податкової служби визначає платникові податків грошове зобов'язання, тому таким рішенням можуть бути порушені права платника податків, у тому числі майнові.

За вказаних позивачем обставин, суд вбачає, що заявляючи вимоги про встановлення відсутності компетенції Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області визнавати правочини недійсними, позивач фактично оскаржує висновки податкового ревізора -інспектора, викладені в акті перевірки щодо господарських операцій позивача з ПП «Тревел-Ком».

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві підлягають захисту не будь-які, а лише порушені права та інтереси особи у сфері публічно -правових відносин.

Висновки податкового інспектора, викладені в акті перевірки підприємства, самі по собі та окремо від податкового повідомлення -рішення не можуть вплинути на права та обов'язки платника податків щодо сплати податків, зборів або штрафних санкцій.

З огляду на викладене, враховуючи, що позовні вимоги ПП «Дівітол-Бест»фактично спрямовані на скасування оскаржуваних податкових повідомлень -рішень, якими, на думку позивача, порушено майнові права підприємства, суд вважає вимоги про встановлення відсутності компетенції Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС необґрунтованими, тому в цій частині суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Стосовно позовних вимог про скасування податкового повідомлення- рішення від 07.11.2011 року № 0001692330 про сплату 8145,00 грн. податку на додану вартість та 2036,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій суд дійшов наступних висновків.

Зі змісту розділів 3 та 4 акту перевірки суд вбачає, що посадова особа податкового органу дійшла висновку про нікчемність правочинів позивача з ПП «Тревел-Ком»та, як наслідок, завищення податкового кредиту та валових витрат по господарським операціям з цим підприємством з огляду на те, що ПП «Тревел-Ком»за вказаним місцезнаходженням відсутнє, не володіє основними засобами та трудовими ресурсами, сировиною та матеріалами, необхідними для провадження господарської діяльності.

Враховуючи ці обставини, на думку перевіряючої особи, усі операції купівлі -продажу ПП «Тревел-Ком»є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача».

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідач зробив висновки про нікчемність угод між позивачем та ПП «Тревел-Ком»посилаючись саме на недобросовісність останнього: відсутність за місцезнаходженням, ненадання податковому органу первинних документів по господарським операціям з позивачем тощо.

Такі висновки суд оцінює критично, оскільки вони мають ознаки вільного трактування обставин господарських операцій суб'єктів господарювання і є такими, що йдуть врозріз нормам Податкового кодексу України.

Акт перевірки не містить жодних посилань на конкретні докази щодо нікчемності правочинів між позивачем та ПП «Тревел-Ком».

Судом встановлено та вказано вище, що основними статутними видами діяльності позивача є створення програмного забезпечення, робота з базами даних, консультації з питань інформатизації, технічне обслуговування та ремонт комп'ютерної техніки.

У судовому засіданні представник позивача пояснював, що позивач займається торгівлею комп'ютерною технікою, витратними матеріалами, програмним забезпеченням, технічним обслуговуванням техніки, надає послуги у сфері інформатизації, а також веде друкований та електронний каталог підприємств Кіровоградщини «Бест-Маркетинг»у мережі Інтернет тощо, має свідоцтво Міністерства юстиції України про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації «Бізнес -довідник»«Бест-Маркетинг»(а.с. 97).

Зазначене підтверджується наданим позивачем документальним підтвердженням існування електронного каталогу «Бест-Маркетинг»у мережі Інтернет (а.с. 98-102), друкованим примірником вказаного видання (а.с. 103,133 -142).

Відповідно до Розділу 1 договору про надання інформаційних та комп'ютерних послуг від 13.09.2010 року № 17/ікп ПП «Тревел-Ком» створює систему вводу даних бізнес-довідника «Бест-Маркетинг», вносить до зазначеної бази даних інформаційні матеріали, систематизує їх, проводить верстку та друкує печатну версію довідника (а.с. 96).

За результатами виконання вказаного договору ПП «Тревел-Ком»виставлені рахунки від 22.12.2010 року № СФ-0000068 на суму 26940,00 грн., від 28.12.2010 року № СФ-0000073 на суму 21930,00 грн. (а.с. 104, 107), виписані податкові накладні від 22.12.2010 року № 68 на суму 26940,00 грн. (ПДВ 4490,00 грн.) та від 28.12.2010 року № 73 на суму 21930,00 грн. (ПДВ 3655,00 грн.) (а.с. 106, 109), сторонами договору підписано акт здавання -приймання виконаних робіт від 22.12.2010 року № 68 та від 28.12.2010 року № 73 (а.с. 105, 108).

Дослідивши вказані документи, суд вбачає, що послуги, надані позивачеві ПП «Тревел-Ком», були отримані підприємством в межах провадження власної господарської діяльності та з метою ведення та розповсюдження каталогу підприємств Кіровоградської області «Бест-Маркетинг».

Відповідно до рахунку № СФ-0000060 від 02.12.2010 року на суму 19125,00 грн., накладної № РН-0000060 від 01.12.2010 року позивачем придбано у ПП «Тревел-Ком»витратних матеріалів для офісної техніки на загальну суму 19125,00 грн., у т. ч. ПДВ 3187,00 грн. (а.с. 93, 94). За результатами придбання товарно-матеріальних цінностей ПП «Тревел-Ком»позивачу виписано податкову накладну від 01.12.2010 року № 60 на суму 19125,00 грн., у тому числі ПДВ 3187,00 грн. (а.с. 95).

Суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з ПП «Тревел-Ком»відображено у податковій звітності цих підприємств, податкові накладні, виписані ПП «Тревел-Ком», зареєстровані позивачем у реєстрі податкових накладних (а.с.122- 132, 175-177).

При прийнятті рішення суд враховує пояснення представника позивача, що для перевезення придбаних у ПП «Тревел-Ком»витратних матеріалів немає необхідності мати виробничо-складські приміщення, вантажний транспорт, оскільки їх доставка можлива легковим автомобілем.

Отримані у ПП «Тревел-Ком»товарно-матеріальні цінності у подальшому реалізовані позивачем його контрагентам -покупцям: КДПУ ім. Винниченка, ПрАТ «Кір. видавництво», КПДАК «УВП», ПАТ «КШФ «Зорянка», КП «Знам'янська міська друкарня», ЖЕК №12, про що свідчать надані підприємством копія реєстру виданих податкових накладних, копії довіреностей, за якими працівники підприємств - контрагентів отримували у позивача товарно-матеріальні цінності, копії виписаних ПП «Дівітол-Бест»накладних та податкових накладних (а.с. 110 -121).

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, чинного на момент виникнення правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами пункту 7.2 цієї ж статті платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Такі положення містяться і в чинному Податковому кодексі України (статті 198, 201).

Аналізуючи вищезазначені норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що єдиною правовою підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, яка виписана за наслідками реалізації товарів, робіт або послуг.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною першою статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Реальне виконання позивачем та ПП «Тревел-Ком»укладених договорів підтверджується належним чином оформленими первинними документами, щодо їх форми чи змісту відповідачем заперечень не надано.

Тобто, характер вищезазначених правочинів мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року 8145,00 грн. по господарським операціям з ПП «Тревел-Ком».

З огляду на викладене суд вважає необґрунтованими висновки Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року на 8145,00 грн. по господарським операціям з ПП «Тревел-Ком», тому податкове повідомлення -рішення 07 листопада 2011 року № 0001702330 про сплату 8145,00 грн. податку на додану вартість та 2036,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про скасування податкового повідомлення -рішення від 07.11.2011 року № 0001702330 про сплату 10181,00 грн. податку на прибуток та 2545,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено та зазначено в акті перевірки, що позивачем завищено валові витрати, в результаті чого занижено податок на прибуток за грудень 2010 року по, на думку податкового органу, нікчемним правочинам з ПП «Тревел-Ком».

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пунктів 5.1 -5.2 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Висновок щодо реальності господарських операцій позивача з ПП «Тревел-Ком»описано судом вище, відтак суд вважає, що позивач правомірно включив 10181,00 грн. до складу валових витрат за грудень 2010 року по правочинам, укладеним з ПП «Тревел-Ком».

Таким чином суд дійшов висновку про протиправність прийнятого Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення -рішення від 07.11.2011 року № 0001702330 про сплату 10181,00 грн. податку на прибуток та 2545,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, оскільки формування позивачем валових витрат підтверджено необхідними первинними документами.

Відповідач, враховуючи свій обов'язок довести правомірність прийнятого рішення, встановлений частиною другою статті 71 КАС України, не надав доказів, які б свідчили про нікчемність укладених між позивачем та ПП «Тревел-Ком»правочинів.

Частиною другою статті 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

У Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» визначено, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб.

Таким чином, у разі недекларування (не сплати тощо) своїх податкових зобов'язань ПП «Тревел-Ком», який був контрагентом позивача, позивач не може нести жодної юридичної відповідальності або мати інші негативні наслідки за недодержання податкової дисципліни таким контрагентом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ПП «Тревел-Ком», суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у пункті 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій позивача з ПП «Тревел-Ком», висновок відповідача про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10181,00 грн. за основним платежем та 2545,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8145,00 грн. за основним платежем та 2036,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправним, а тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

У відповідності до частини третьої статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у загальному розмірі 296,00 грн., проте, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, присудженню підлягає 229,07 грн.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 -163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву приватного підприємства «Дівітол-Бест»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про встановлення відсутності компетенція та скасування рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 07 листопада 2011 р. №0001692330, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10181 грн.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 07 листопада 2011 р. №0001702330, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 12726 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити приватному підприємству «Дівітол-Бест судові витрати в розмірі 229,07 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 229,07 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текс постанови виготовлено 12 вересня 2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна