Постанова

від 21.09.2012 по справі 2а-1670/5734/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5734/12

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Соколенко Ф.Ф., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Решетилівському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2012 року Управління Пенсійного Фонду України в Решетилівському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 433,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач в установлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк не сплатив страхові внески за 2010 рік до Пенсійного фонду України, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Конверт із копією ухвали про відкриття скороченого провадження направлений відповідачу за адресою: 38440, Полтавська область, с. Литвинівка, Решетилівський район, Полтавська область,яка внесена до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернувся до суду з поштовою відміткою від 08.09.2012 року "за зазначеною адресою не проживає". З огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 167 КАС України копія ухвали про відкриття скороченого провадження вважається врученою відповідачу. У строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі -Закон № 1058-IV) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 3 частини 1 статті 11 та підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Крім того, зазначені особи зобов'язані подавати до органу Пенсійного фонду до 1 квітня, наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків ( додаток № 26 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, далі- Інструкція № 21-1).

Відповідно до п.4.7 Інструкції №21-1 розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.1, а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), (крім осіб, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку, осіб, які мали та/або мають статус інвалідів, застрахованих осіб з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах), 2.2.2, 2.2.6 - 2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 34 відсотки за період з 01.01.2004 до 30.03.2005, 34,3 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2005 (включно), 33,8 відсотка за 2006 рік, 33,7 відсотка за 2007 рік, 35,2 відсотка з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року включно.

Судом встановлено, що 28.03.2011 року відповідач подав звіт за 2010 рік, в якому визначено розмір страхових внесків, які підлягають сплаті на загальну суму 1 969,20 грн, а саме: за березень-червень-44,10 грн., липень- вересень- 294,82 грн., жовтень- листопад -301,12 грн., грудень- 306,10 грн. (а.с.14)

У наданому звіті зазначено, що відповідачем було сплачено частину страхових внесків в розмірі 535,50 грн., даний факт також підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача.(а.с.25-26)

Отже, сума заборгованості, яка підлягає стягненню становить: (1 969,20- 535,50) = 1 433,70 грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача та розрахунком, наявними в матеріалах справи. (а.с. 25-26)

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, а також має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

З огляду на викладене, та враховуючи, що відповідач має непогашену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 1 433,70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи звітом відповідача про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік та витягом з картки особового рахунку відповідача, а також беручи до уваги той факт, що позивачем відповідачу надсилалася вимога про сплату наявної недоїмки від 11.04.2011 року № Ф-7, яка одержана відповідачем особисто 14.04.2011 року (а.с.12), проте зазначена вимога відповідачем не виконана, недоїмка не погашена, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1433,70 грн. (одна тисяча чотириста тридцять три гривні сімдесят копійок)на розподільний рахунок Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 22532536) № 25609301297 філія Полтавське обласне АТ Ощадбанк м. Полтава, Мо 331467.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.Ф. Соколенко