Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
20 вересня 2012 р. № 2-а- 9413/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-будівельної компанії "СТРОЙ-СІТІ" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,
встановив:
ТОВ Фінансово-будівельної компанії "СТРОЙ-СІТІ" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ №548 по Основ'янській МДШ від 01 червня 2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ФБК "СТРОЙ- СІТІ";
- визнати незаконними дії Основ'янської МДШ, які вчинені в ході проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ФБК "СТРОЙ-СІТІ";
- визнати незаконними дії відповідача щодо встановлення факту порушення ним ст. 203, ч. 1 ст. 207, п. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ФБК "СТРОЙ-СІТІ" з постачальниками ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та ТОВ "Промспец Консалтинг" без достатніх на те правових підстав;
- визнати незаконними дії відповідача щодо встановлення відсутності факту реального вчинення господарських відносин ним з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест"; ТОВ "Промспец Консалтинг"; ПАТ "Концерн Галнафтогаз"; ТОВ "Колесо-Трейд"; ТОВ "Промдизайн" та ПП "ДЦ Арт-Салон", а також висновку про неправомірність відображення у податковому обліку господарських операцій з ПАТ "Концерн Галнафтогаз"; ТОВ "Колесо-Трейд"; ТОВ "Промдизайн" та ПП "ДЦ Арт-Салон";
- скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 09.07.2012 року № 0000220222, прийняте відносно нього.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.
Так, він посилається на те, що при прийнятті рішення про проведення перевірки та в її ході податковим органом мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Слоневський М.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представники відповідача за довіреністю Хорольська Г.Ю. та Чернова О.А. проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначено відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.
Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що уповноваженими особами Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі наказу № 548 від 01.06.2012 р. була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ Фінансово-будівельної компанії "СТРОЙ-СІТІ" з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ "Промбуд-монтажінвест" за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. та ТОВ "Проспецконсалтинг" за лютий 2011 р., за результатами якої 17.06.2012 р. було складено акт перевірки № 1777/222/33901987, де були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України а саме:
- ст. 203, ч. 1 ст. 207, п.1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ФБК "СТРОЙ-СІТІ" з постачальниками ТОВ "ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 36987611) та ТОВ "ПРОМСПЕЦКОНСАЛТИНГ" (код ЄДРПОУ 37091549);
- встановлено відсутність факту реального вчинення господарських відносин позивачем з: ТОВ "ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 36987611) за період січень-вересень 2011 року на загальну суму сформованого податкового кредиту 111391 гривень;
ТОВ "ПРОМСПЕЦКОНСАЛТИНГ" (код ЄДРПОУ 37091549) за лютий 2011 року на загальну суму сформованого податкового кредиту 2335 гривень;
ПАТ "КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ" (код ЄДРПОУ 31729918) на загальну суму сформованих податкових зобов'язань у розмірі 135809 гривень;
ТОВ "КОЛЕСО-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 35858546) на загальну суму сформованих податкових зобов'язань у розмірі 38669,36 гривень;
ТОВ "ПРОМДИЗАЙН" (код ЄДРПОУ 24331167) на загальну суму сформованих податкових зобов'язань у розмірі 48216 гривень;
ПП "ДЦ АРТ-САЛОН" (код ЄДРПОУ 33372439) у загальній сумі 145921 грн.;
- ТОВ "ФБК "СТРОЙ-СІТІ" неправомірно відображено у податковому обліку господарські операції з ПАТ "КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ" (код ЄДРПОУ 31729918), ТОВ "КОЛЕСО-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 35858546), ТОВ "ПРОМДИЗАЙН" (код ЄДРПОУ 24331167) та ПП "ДЦ АРТ-САЛОН" (код ЄДРПОУ 33372439);
- пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 4869 грн.
За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 року № 0000220222 на загальну суму 4870,00 грн.
Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.
Так, в мотивувальних частині вказаного вище акту перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Проспецконсалтинг" на підставі укладених відповідних договорів.
В ході проведення перевірок ДПІ у Жовтневому районі м Харкова ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Проспецконсалтинг", на акти яких маються посилання відповідача, було встановлено, що у вказаних контрагентів позивача немає необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.
Таким чином, на думку податкового органу, правочини укладені від їх імені не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства, з чим суд не погоджується з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
П. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що право на віднесення сум податкового кредиту надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу.
Отже, на підставі викладеного, суд зазначає, що укладені позивачем з ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Проспецконсалтинг" правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані недійсними.
Виконання сторонами умов договорів підтверджується також наданими до матеріалів справи відповідними документами.
Водночас, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Обґрунтування відповідача щодо нікчемності вищезазначених правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентами є нікчемними.
Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що договори, які були укладені між позивачем та зазначеними в акті контрагентами, визнані судом недійсними.
А від так, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.
Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.
Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Отже відповідач при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі оскаржуваного повідомлення-рішення, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав вищезазначені договори, укладені між позивачем - з одної сторони та його контрагентами - з другої сторони, недійсними.
Окрім того, суд звертає увагу, що чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.
Також суд звертає увагу на наявність судових рішень, що набрали законної сили та долучені до матеріалів справи в якості доказів, відповідно до яких визнанні неправомірними дії відповідного податкового органу щодо проведення перевірок відносно контрагентів позивача, на акти яких маються посилання відповідача, як на підставу встановлених порушень вимог податкового законодавства товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-будівельної компанії "СТРОЙ-СІТІ", що є безпідставним, з огляду на положення ст. 72 ч. 1 КАСУ.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині.
Щодо решти позовних вимог, та на думку суду вони є незаконними та необгрунтованими та такими що не потребують захисту в розумінні ст. 2 КАСУ, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області державної податкової служби від 09.07.2012 року № 0000220222, прийняте відносно товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово - будівельної компанії "СТРОЙ-СІТІ".
В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 21.09.2012 року.
Суддя Самойлова В.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2012 |
Оприлюднено | 24.09.2012 |
Номер документу | 26074112 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Самойлова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні