Постанова

від 17.09.2012 по справі 2а/2370/2497/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року Справа № 2а/2370/2497/2012

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді: Паламар П.Г.,

при секретарі: Овсієнко О.І.,

за участю: представників позивача Круглова М.Г. -за посадою, Круглової Н.І. - за довіреністю, представників відповідача Катрецької О.М., Коваля К.М. -за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корнікс»до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Корнікс»(далі -позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення № 5/0000142301, №3/0000162301, № 4/0000152301 від 14.03.2012 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого шляхом перерахування на розрахунковий рахунок за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні та вересні 2011 року, про що складений акт № 305/2301/36354852 від 02.03.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення- рішення, які на думку позивача, прийняті з порушенням норм податкового законодавства, висновки податкового органу відносно фактів вчинення позивачем порушень є помилковими, а тому податкові повідомлення-рішення № 5/0000142301, №3/0000162301, № 4/0000152301 від 14.03.2012 року підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень № 5/0000142301, №3/0000162301, № 4/0000152301 від 14.03.2012 року Золотоніська ОДПІ Черкаської області Державної податкової служби діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією, законами України та іншими нормативно правовими актами України.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю зазначивши, що позивачем в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі по тексту -ПКУ) занижено суму податку на додану вартість по правовідносинах з ПрАТ «Київстар»ПП «Мажар-2», ТОВ «Перон».

Крім того, позивачем не використано свого права на отримання бюджетного відшкодування, передбаченого пунктами 200.4, 200.6 п. 200.7 ст. 200 ПКУ не подано до податкового органу заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року на 4 099 грн., за жовтень 2011 року на 21 323 грн. та за листопад 2011 року на 46 579 грн. Відсутність факту подання заяви щодо бюджетного відшкодування у будь-якому із передбачених ПКУ напрямків свідчить про відсутність завищення такого відшкодування, але в жодному разі не його заниження.

Представники відповідача вважають, що податковим законодавством чітко передбачено два напрямки бюджетного відшкодування податку на додану вартість та порядок дій органів Державної податкової служби України у разі виявлення невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Таким чином, позивачем правомірно збільшено суму бюджетного відшкодування на 72 001 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування на 25 693 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 6 423 грн.

21 серпня 2012 року ухвалою суду зупинено провадження в адміністративній справі за клопотанням позивача для надання терміну щодо отримання необхідних документів, які мають суттєве значення при розгляді даної справи по суті, а саме інформації від ПрАТ «Київстар»та ТОВ «Мажар 2»про надання послуг та видачу податкових накладних ТОВ «Корнікс».

За клопотанням представника позивача провадження по справі поновлено 28 серпня 2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корнікс», як юридична особа, зареєстроване Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області 28.01.2009 року, взяте на облік Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією 30.01.2009 року, ідентифікаційний код 36354852.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Корнікс»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого шляхом перерахування на розрахунковий рахунок за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні та вересні 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 02.03.2012 року за № 305/2301/36354852, в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

- п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 ПКУ, занижено суму податку до сплати до бюджету у розмірі 1 447 грн., в т.ч.: за лютий 2011 року на 415 грн., за березень 2011 року на 428 грн. та за серпень 2011 року на 604 грн.;

- п. 200.4, п. 200.6, п. 200.7 ст. 200 ПКУ, занижено бюджетне відшкодування з ПДВ у розмірі 72 000 грн., в т.ч.: за липень 2011року на 4 099 грн., за жовтень 2011 року на 21 323 грн. та за листопад 2011 року на 46 579 грн.;

- п. 200.4, п. 200.6, п. 200.7 ст. 200 ПКУ, завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2011 року на 25 693 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач 12.03.2012 року подав заперечення відповідачу.

Відповідачем 13.03.2012 року за № 302/22-0014 надано відповідь щодо результатів розгляду заперечень до акту перевірки, в якій вказано про те, що дана перевірка проведена виключно в межах дії та на підставі норм передбачених ПКУ, а отже не може містити неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів.

На підставі акту перевірки від 02.03.2012 року за № 305/2301/36354852 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 3/0000162301 від 14.03.2012 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 72 001 грн.;

- № 4/0000152301 від 14.03.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 25 693 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6 423 грн.;

- № 5/0000142301 від 14.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 1 447 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 152 грн.

Позивачем були подані скарги на вищезазначені податкові повідомлення-рішення, в задоволенні яких було відмовлено рішеннями ДПС у Черкаській області та ДПС України.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Пунктами 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідачем у акті перевірки зазначено, що у реквізитах податкових накладних, виданих ПП «Мажар-2»від 25.02.2011 року № 1656, від 03.03.2011 року № 56 зазначена адреса м. Черкаси вул. Корольова, 38 тоді, як згідно бази даних органів ДПС України фактична адреса ПП «Мажар-2»м. Миколаїв, вул. Радянська, 13. Крім того, ПП «Мажар-2»на час перевірки відсутнє за місцезнаходженням, його свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 09.02.2012 року, а тому відповідач вважає, що неможливо підтвердити правомірність формування податкового кредиту позивачем за лютий і березень 2011 року на суму 708,60 грн. та 214,53 грн.

З даними твердженнями суд не погоджується з огляду на те, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців ПП «Мажар-2»з 29.09.2004 року по 28.11.2011 року зареєстроване за адресою 18000 Черкаська обл., м. Черкаси, Соснівський район, вул. Корольова, 38. Крім того, на час видачі вказаних податкових накладних підприємство було платником податку на додану вартість.

Також судом встановлено, що позивачем у ряду 8 розділу ІІ Податковий кредит додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року визначено суму 603,33 грн. податкового кредиту по операції з придбання палива у ТОВ «Перон». У червні 2011 року позивач подав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року, яким збільшено суму податкового кредиту на 603,33 грн. У грудні 2011 року позивач подав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року, яким зменшено суму податкового кредиту на 603,33 грн.

Пунктом 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, позивач виконав свій обов'язок щодо подання уточнюючого розрахунку по виправленню самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації.

Відповідачем при проведенні перевірки встановлено, що позивачем не використано право на отримання бюджетного відшкодування та не подало податковому органу заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, а тому встановлено заниження бюджетного відшкодування за листопад 2011 року у розмірі 46579 грн.

Крім того, позивачем завищено частину залишку від'ємного значення, сплачену постачальниками товарів у попередніх податкових періодах та непогашену податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів у розмірі 25693 грн., сформовану за рахунок залишку від'ємного значення за квітень 2011 року у розмірі 4355 грн. та вересні 2011 року у розмірі 21338 грн. і включену до бюджетного відшкодування декларації звітного податкового періоду за листопад 2011 року.

Також відповідачем збільшено суму виявленого заниження заявленого бюджетного відшкодування за липень 2011 року сформованого із встановленого фактичного залишку такого значення за квітень 2011 року у розмірі 4099 грн. та за жовтень 2011 року сформованого із встановленого фактичного залишку такого значення за вересень 2011 року у розмірі 21323грн.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПКУ визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. ст. 200 ПКУ визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.6 ст. 200 ПКУ платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.14 ст. 200 ПКУ визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що фактичне зменшення бюджетного відшкодування встановлене перевіркою в сумі 273 грн.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 14.03.2012 року №4/0000152301 підлягає скасуванню в частині зменшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі штрафної (фінансової) санкції 6423 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Частиною 3 ст. 94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 14.03.2012 року №5/0000142301.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 14.03.2012 року №4/0000152301 в частині зменшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі штрафної (фінансової) санкції 6423 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корнікс»судовий збір в сумі 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 75 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст.ст.184-187 КАС України

Суддя П.Г. Паламар