Рішення

від 30.07.2012 по справі 5006/20/77/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.07.12 р. Справа № 5006/20/77/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства "Макіївтепломережа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної компанії "Емброл Інжиніринг"

про стягнення 71618,05грн.

представники сторін:

від позивача: Фомкін С.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Комунального підприємства "Макіївтепломережа" до Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної компанії "Емброл Інжиніринг" про стягнення заборгованості в розмірі 71618,05грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 61307,25грн., пені в розмірі 5522,53грн., штрафу в розмірі 4029,45грн., 3% річних у розмірі 487,07грн., інфляційних втрат в розмірі 271,75грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору про постачання теплової енергії №338 від 17.10.2008 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 61307,25грн.

В підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав належним чином завірені копії: договору про постачання теплової енергії №338 від 17.10.2008 з додатками, зміни від 01.10.2011 додаток №4 до договору №338 від 17.10.2008, листа №12-10545 від 01.12.2009, рахунків, актів показань теплових лічильників, акту прийому-передачі, акту на включення опалення від 19.10.2011, акту на відключення опалення від 17.04.2012, акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2012, претензії №09-3159 від 26.04.2012, реєстрів поштових відправлень.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштової кореспонденції від 18.06.2012, 03.07.2012. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

17.10.2008 між Комунальним підприємством "Макіївтепломережа", як теплопостачальною організацією (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної компанії "Емброл Інжиніринг", як споживачем (відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії №338 від 17.10.2008 (з урахуванням додатків №1, 5 до договору, зміни від 01.10.2011 додаток №4 до договору №338 від 17.10.2008) (далі - договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу на об'єкти (додаток №1) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє п'ять років.

Згідно додатку №5 до договору та листу №12-10545 від 01.12.2009, які є невід'ємними частинами договору, житловий будинок, до якого подаються послуги з теплопостачання, знаходиться за адресою: м. Макіївка, вул. Уварової, 1.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно з додатками № 1, 2, 3, 4, 5, 6 до цього договору.

Додатком №1 до договору визначені обсяги постачання теплової енергії відповідачу.

Додатком №4 від 01.10.2011 до договору сторони погодили кількість опалювальної площі - 1740,90 кв.м у житловому будинку .

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" на теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації покладено обов'язок забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Відповідно до п. 4.2.1 договору теплопостачальна організація зобов'язана за наявності своєчасної оплати споживача, згідно умов договору забезпечувати протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв) або за затвердженим уповноваженим органом місцевого самоврядування режимом постачання теплової енергії для потреб опалення та інші технологічні потреби.

На виконання умов договору, позивачем у період з жовтня 2011 по квітень 2012 подано теплову енергію до об'єкту відповідача, що підтверджується актом від 19.10.2011 про підключення опалення та актом від 17.04.2012 на відключення опалення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт надання послуг теплопостачання позивачем відповідачу підтверджується актами прийому-передачі на зальну суму 61307,25грн., підписаними представниками сторін та скріпленого печатками: від 31.10.2011 на суму 2173,72грн., від 28.11.2011 на суму 9157,74грн., від 26.12.2011 на суму 8932,30грн., від 27.01.2012 на суму 11525,15грн., від 27.02.2012 на суму 15626,42грн., від 28.03.2012 на суму 10148,23грн., від 19.04.2012 на суму 3743,69грн., які містяться в матеріалах справи.

В підтвердження виконання договору з боку позивача надано акти показників теплових лічильників за періоди: з 14.10.2011 по 27.10.2011, з 28.10.2011 по 27.11.2011, з 28.11.2011 по 26.12.2011, з 27.12.2011 по 27.01.2012, з 28.01.2012 по 26.02.2012, з 27.02.2012 по 27.03.2012, з 28.03.2012 по 13.04.2012.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єктам споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування м. Макіївки тарифів та на підставі показань комерційних приладів обліку теплової енергії.

За приписами п. 6.2. договору тарифи на момент укладання договору складають - 371,22грн. без ПДВ за 1 Гкал.

У залежності від цін на енергоносії, установлених Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади, постачальниками енергоносіїв або інших складових, тариф може змінюватися без узгодження зі Споживачем але у відповідності з діючим законодавством. Про зміну тарифу теплопостачальна організація оповіщає споживача письмово або через засоби масової інформації (міська газета) та оформлюється додатковою угодою.

Листом №12-10545 від 01.12.2009 позивач повідомив відповідача, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до тарифів для населення, встановлених рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради №1059 від 23.09.2009 та складають - теплова енергія 1Гкал - 294,45грн. (з ПДВ).

Пунктом 6.3. договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачеві на умовах 100 відсоткової попередньої оплати; розрахунковим періодом є календарний місяць. Передплату за жовтень споживач сплачує теплопостачальній організації до 28-го вересня по вартості теплової енергії жовтня місяця попереднього опалювального сезону. Остаточний розрахунок за жовтень теплопостачальна організація надає до 28-го жовтня. Розрахунковим періодом є період з 15-го числа минулого місяця по 15-е число поточного місяця (крім жовтня).

Відповідно до п. 6.4 договору споживач до початку розрахункового періоду, але не менш ніж за 15 днів, сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеного в додатку №1 обсягу споживання теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків за минулий період.

Якщо споживач розраховується за показниками комерційних приладів обліку він до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії відповідного місяця попереднього опалювального сезону. Остаточний розрахунок відбувається протягом 10-ти банківських днів після отримання рахунку фактичного споживання. У випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче передплати, залишок (сальдо) ураховується на наступний період, а для бюджетних установ згідно постанови КМУ №1404 від 09.10.2006 р. зі змінами та доповненнями - попередня оплата послуг передбачається на строк не більше одного місяця (п. 6.5 договору).

Згідно до п. 6.9 договору, порушення безперебійного постачання теплової енергії при виконанні споживачем своїх договірних зобов'язань, окрім випадків, зазначених у п. 4.1.4 цього договору, фіксуються двостороннім актом. У залежності від результатів оформленого акту теплопостачальна організація вживає заходи для проведення перерахунку.

На виконання умов договору, позивачем виставлені рахунки за період з жовтня 2011 по квітень 2012, які додані до матеріалів справи, а саме: №338 від 31.10.2011 на суму 2173,72грн., №338 від 28.11.2011 на суму 9157,74грн., №338 від 26.12.2011 на суму 8932,30грн., №338 від 27.01.2012 на суму 11525,15грн., №338 від 27.02.2012 на суму 15626,42грн., №338 від 28.03.2012 на суму 10148,23грн., №338 від 19.04.2012 на суму 3743,69грн., на загальну суму 61307,25грн. Вказані рахунки на оплату теплової енергії були відправлені відповідачу рекомендованими листами, про що свідчать реєстри поштових відправлень.

Відповідач умови договору не виконав, вартість отриманих послуг з теплопостачання у період з жовтня 2011 по квітень 2012 оплатив частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 61307,25грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В матеріалах справи наявна копія претензії №09-3159 від 26.04.2012, в якій позивач вимагає від відповідача погасити заборгованість у розмірі 128224,99грн. протягом десяти календарних днів, та докази її надіслання на юридичну адресу відповідача: список згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 26.04.2012 з печаткою поштового відділення. Відповідач відповіді на претензію №09-3159 від 26.04.2012 не надав.

Крім того, позивач 15.05.2012 надіслав на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2012 з вимогою підписати, скріпити печаткою та один екземпляр повернути на адресу позивача. Відповідач не виконав вимоги позивача: відповіді не надав, акт не повернув.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 61307,25грн., у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті боргу у сумі 61307,25грн., тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5522,53грн. та штраф в розмірі 4029,45грн. за період з жовтня 2011 по квітень 2012 на підставі п. 7.2.3. договору.

Пунктом 7.2.3 договору визначено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 0,1% від вартості товару, за яким допущене прострочення виконання за кожен день, а за прострочення понад 30 діб додатково відшкодовується штраф у розмірі 7% визначеної вартості.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Вказана позиція висвітлена в постанові Верховного суду України від 07.11.2011 №5002-2/5109-2010

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 0,1%, від вартості товару, за яким допущене прострочення виконання за кожен день, яка за період з 13.12.2011 по 01.05.2012 склала 5522,53грн.

Як вбачається із розрахунку пені наданого позивачем, пеня нараховується в розмірі 0,1% від вартості товару, за яким допущене прострочення виконання за кожен день, значно перевищує розмір пені виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.

Судом встановлено, що виходячи з розрахунку пені, наданого позивачем, пеня позивачем нараховується за період з 13.12.2011 по 24.05.2012, замість зазначеного в позовній заяві та розрахунку пені позивача з 12.12.2011 по 01.05.2012.

Відтак за розрахунком суду, здійсненим за допомогою програми "Ліга" "Калькулятори", стягненню підлягає пеня за період з 13.12.2011 по 24.05.2012 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що складає 2294,08грн., яка і підлягає задоволенню.

Водночас позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 4029,45грн. відповідно до п. 7.2.3. договору.

Враховуючи положення ст. 6, ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до умов яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу.

Також суд керуючись положеннями ч. 2 ст. 82, ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки постанови Верховного суду України від 09.04.2012 по справі №20/246-08 щодо можливості одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення штрафу в сумі 4029,45грн. відповідно до п. 7.2.3. договору підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 487,07грн. за період з 15.11.2011 по 24.05.2012 та інфляційні втрати у розмірі 271,75грн. за період з жовтня 2011 по квітень 2012.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом вище, порушення виконання відповідачем саме грошового зобов'язання виникло з 15.11.2011, тому саме з цієї дати позивач має право нараховувати 3% річних та інфляційні втрати.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат, суд визнає його невірним

За розрахунком суду розмір інфляційних втрат зробленим за допомогою програми "Ліга", "Калькулятори" за період з 15.11.2011 по 24.05.2012 становить 271,20 грн., який і підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не вірно визначено кількість календарних днів у 2011 році.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга "Калькулятори" розмір 3% річних за визначені у розрахунку періоди становить 488,39грн. (з 15.11.2011 (дата визначена позивачем) по 24.05.2012 (дата визначена позивачем).

Однак, суд не виходить за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 487,07грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної компанії "Емброл Інжиніринг" (вул. Бурденко, буд. 27, м. Донецьк, 83052, ЄДРПОУ 31500413, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Макіївтепломережа" (вул. Лебедева, госпблок, м. Макіївка, Донецька область, 86156, ЄДРПОУ 31534547) суму основного боргу в розмірі 61307 (шістдесят одна тисяча триста сім) грн. 25 коп., пені в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 08 коп., штрафні санкції у розмірі 4029 (чотири тисячі двадцять дев'ять) грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 07 коп., інфляційних втрат у розмірі 271 (двісті сімдесят одна) грн. 20коп., судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 93 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 01.08.2012