Рішення

від 14.08.2012 по справі 5006/20/94/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.08.12 р. Справа № 5006/20/94/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства "Макіївтепломережа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Чародійка"

про стягнення заборгованості у розмірі 37831,12грн.

представники сторін:

від позивача: Фомкін С.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: Савенко А.Д. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Комунального підприємства "Макіївтепломережа" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Чародійка" про стягнення заборгованості в розмірі 37831,12грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 32256,83грн., пені в розмірі 2893,65грн., штрафу в розмірі 2257,96грн., 3% річних у розмірі 298,80грн., інфляційних втрат в розмірі 123,88грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору про постачання теплової енергії №162 від 17.10.2008 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 32256,83грн.

В підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав належним чином завірені копії: договору про постачання теплової енергії №162 від 17.10.2008, додатків №1, №4, №5 до договору №162 від 17.10.2008, додаткової угоди від 01.10.2011 до договору №162 від 17.10.2008, зміни від 01.10.2010 додаток №4 до договору №162 від 17.10.2008, зміни від 25.10.2010 додаток №1 до договору №162 від 17.10.2008, рахунків, актів прийому-передачі виконаних послуг теплопостачання, актів показань теплового лічильника, акту на включення опалення від 19.10.2011, акту на включення опалення від 18.10.2011, акту на відключення опалення від 18.04.2012, акту звірки взаємних розрахунків станом на 14.05.2012, претензії №09-3162 від 26.04.2012, постанови №24 від 30.09.2011.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання з'явився, надав клопотання, у якому позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розстрочити виконання рішення на 3 місяці у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

17.10.2008 між Комунальним підприємством "Макіївтепломережа", як теплопостачальною організацією (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Чародійка", як споживачем (відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії №162 від 17.10.2008 (з урахуванням додатків №№1, 4, 5 до договору, зміни від 01.10.2011 додаток №4, від 25.10.2009 додаток №1 до договору №162 від 17.10.2008) (далі - договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу на об'єкти (додаток №1) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до п'ять років.

Згідно додатку №5 до договору, який є невід'ємною частиною договору, будинок, до якого подаються послуги з теплопостачання, знаходиться за адресою: м.Макіївка, м-н Калінінський, 4.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно з додатками № 1,2, 3, 4, 5, 6 до цього договору.

Додатком №1 до договору визначені обсяги постачання теплової енергії відповідачу.

25.10.2009 обсяги постачання теплової енергії відповідачу було змінено, у зв'язку з чим сторони уклали зміни від 25.10.2009 додатку №1 до договору.

Додатком №4 до договору сторони погодили кількість опалювальної площі - 120,50кв.м у будинку .

01.10.2010 сторони внесли зміни до додатку №4 до договору, відповідно до якого кількість опалювальної площі змінено та становить 254,40кв.м.

Відповідно до п. 3.2.20 договору споживач зобов'язався щоденно вести журнал показань комерційних приладів обліку теплової енергії з наданням його представнику теплопостачальної організації не пізніше 12-го числа розрахункового періоду. Обсяг спожитої енергії у розрахунковому періоді фіксується в акті складеному та підписаному представниками теплопостачальної організації та споживачем.

01.10.2011 сторони уклали додаткову угоду до договору, яка є невід'ємною частиною договору, відповідно до якої внесено зміни до договору та п. 3.2.20 викладено в наступній редакції: щоденно вести журнал показань комерційних приладів обліку теплової енергії, щомісячно в термін з 20 по 25 число розрахункового періоду надавати теплопостачальній організації журнал показань комерційних приладів обліку з обсягом спожитої теплової енергії та два примірники акту зняття показань теплового лічильника.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" на теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації покладено обов'язок забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Відповідно до п. 4.2.1 договору теплопостачальна організація зобов'язана за наявності своєчасної оплати споживача, згідно умов договору забезпечувати протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв) або за затвердженим уповноваженим органом місцевого самоврядування режимом постачання теплової енергії для потреб опалення та інші технологічні потреби.

На виконання умов договору, позивачем у період з жовтня 2011 по квітень 2012 подано теплову енергію до об'єкту відповідача, що підтверджується актом від 18.10.2011 про підключення опалення та актом від 18.04.2012 на відключення опалення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт надання послуг теплопостачання позивачем відповідачу підтверджується актами прийому-передачі на зальну суму 32756,83грн., підписаними представниками сторін та скріпленого печатками: від 15.11.2011 на суму 4288,92грн., від 27.12.2011 на суму 5293,15грн., від 24.01.2012 на суму 5444,48грн., від 16.02.2012 на суму 8420,16грн., від 30.03.2012 на суму 5987,34грн., від 19.04.2012 на суму 3322,78грн., які містяться в матеріалах справи.

В підтвердження виконання договору з боку позивача надано акти показників теплових лічильників за періоди: з 15.10.2011 по 24.10.2011, з 25.10.2011 по 15.11.2011, з 16.11.2011 по 15.12.2011, з 16.12.2011 по 03.01.2012, з 03.01.2012 по 16.01.2012, з 17.01.2012 по 15.02.2012, з 16.02.2012 по 15.03.2012, з 16.03.2012 по 13.04.2012.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єктам споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування м. Макіївки тарифів та на підставі показань комерційних приладів обліку теплової енергії.

За приписами п. 6.2. договору тарифи для розрахунків між теплопостачальною організацією та споживачем встановлюються (регулюються) виконавчим комітетом міської ради м.Макіївки, затверджені рішенням виконкому міської ради м.Макіївки №1102 від 16.09.2008р. Тарифи на момент укладення договору складають: для споживачів бюджетної сфери: 326,67грн. без ПДВ за 1 Гкал., 18,63грн. без ПДВ за 1 куб.м гарячої води; для інших споживачів: 371,22грн. без ПДВ за 1 Гкал.

У залежності від цін на енергоносії, установлених Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади, постачальниками енергоносіїв або інших складових, тариф може змінюватися без узгодження зі Споживачем але у відповідності з діючим законодавством. Про зміну тарифу теплопостачальна організація оповіщає споживача письмово або через засоби масової інформації (міська газета) та оформлюється додатковою угодою.

Додатковою угодою від 01.10.2011 до договору внесено зміни у п. 6.2 розділу 6 договору, а саме: тарифи для розрахунків між теплопостачальною організацією та споживачем встановлюються (затверджуються) згідно діючого законодавства уповноваженими органами та складають: з 01.10.20011 на теплову енергію для інших споживачів: 881,84грн. без ПДВ за 1 Гкал (відповідно до постанови НКРРКП №24 від 30.09.2011).

Пунктом 6.3. договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачеві на умовах 100 відсоткової попередньої оплати; розрахунковим періодом є календарний місяць. Передплату за жовтень споживач сплачує теплопостачальній організації до 28-го вересня по вартості теплової енергії жовтня місяця попереднього опалювального сезону. Остаточний розрахунок за жовтень теплопостачальна організація надає до 28-го жовтня. Розрахунковим періодом є період з 15-го числа минулого місяця по 15-е число поточного місяця (крім жовтня).

Відповідно до п. 6.4 договору споживач до початку розрахункового періоду, але не менш ніж за 15 днів, сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеного в додатку №1 обсягу споживання теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків за минулий період.

Якщо споживач розраховується за показниками комерційних приладів обліку він до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії відповідного місяця попереднього опалювального сезону. Остаточний розрахунок відбувається протягом 10-ти банківських днів після отримання рахунку фактичного споживання. У випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче передплати, залишок (сальдо) ураховується на наступний період, а для бюджетних установ згідно постанови КМУ №1404 від 09.10.2006 р. зі змінами та доповненнями - попередня оплата послуг передбачається на строк не більше одного місяця (п. 6.5 договору).

Згідно до п. 6.9 договору, порушення безперебійного постачання теплової енергії при виконанні споживачем своїх договірних зобов'язань, окрім випадків, зазначених у п. 4.1.4 цього договору, фіксуються двостороннім актом. У залежності від результатів оформленого акту теплопостачальна організація вживає заходи для проведення перерахунку.

На виконання умов договору, позивачем виставлені рахунки за період з листопада 2011 по квітень 2012, які наявні в матеріалах справи, а саме: №162 від 15.11.2011 на суму 4288,92грн., №162 від 27.12.2011 на суму 5293,15грн., №162 від 24.01.2012 на суму 5444,48грн., №162 від 16.02.2012 на суму 8420,16грн., №162 від 30.03.2012 на суму 5987,34грн., №162 від 19.04.2012 на суму 3322,78грн., на загальну суму 32756,83грн. Вказані рахунки на оплату теплової енергії були отримані відповідачем, що підтверджується підписами представників відповідача та печатками.

Відповідач умови договору не виконав, вартість отриманих послуг з теплопостачання у період з жовтня 2011 по квітень 2012 оплатив частково в розмірі 500,00грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 14.05.2012, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 32256,83грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач, в порушення умов договору, вартість спожитої теплової енергії, у розмірі 32256,83грн. позивачу не відшкодував. Сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 32256,83грн., яка повністю визнана відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Чародійка" про стягнення основного боргу в розмірі 32256,83грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2893,65грн. за період з 13.01.2012 по 14.06.2012 та штраф в розмірі 2257,96грн. за період з листопада 2011 по квітень 2012 на підставі п. 7.2.3. договору.

Пунктом 7.2.3 договору визначено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 0,1% вартості товару, за яким допущене прострочення виконання за кожен день, а за прострочення понад 30 діб додатково відшкодовується штраф у розмірі 7% визначеної вартості.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до постанов Верховного Суду України від 24.10.2011 по справі №25/187 та від 07.11.2011 по справі №5002-2/5109-2010 договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (постанови від 24.10.2011 №25/187, від 07.11.2011 №5002-2/5109-2010);.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного розрахунку за отриману теплову енергію, та, враховуючи вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд стягує з відповідача пеню виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 0,1%, від вартості товару, за яким допущене прострочення виконання за кожен день, яка за період з 13.01.2011 по 01.06.2012 склала 2893,65грн.

Як вбачається із розрахунку пені, наданого позивачем, розмір пені розраховано за період з 13.01.2011 по 14.06.2012, тому суд перевіряє даний розрахунок за період з 13.01.2011 по 14.06.2012, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його не вірним.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга" "Калькулятори", розмір пені за період з 13.01.2011 по 14.06.2012 становить 1196,67грн.

Водночас позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 2257,96грн. відповідно до п. 7.2.3. договору.

Враховуючи положення ст. 6, ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до умов яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу.

Також суд керуючись положеннями ч. 2 ст. 82, ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки постанови Верховного суду України від 09.04.2012 по справі №20/246-08 щодо можливості одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення штрафу в сумі 2257,96 рн. відповідно до п. 7.2.3. договору підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 298,80грн. за період з листопада 2011 по квітень 2012 та інфляційні втрати у розмірі 123,88грн. за період з грудня 2011 по квітень 2012.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних суд визнає його не вірним.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга" "Калькулятори", розмір 3% річних за період з листопада 2011 по квітень 2012 становить 298,50грн.

Однак, суд не виходить за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню 3% річних в сумі 298,80грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд визнає його не вірним.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга" "Калькулятори", розмір інфляційних втрат за період з грудня 2011 по квітень 2012 становить 123,63грн., який і підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідач у судовому засідання просив надати розстрочку виконання рішення на 3 місяці, посилаючись на скрутне матеріальне становище. Позивач заперечував проти надання розстрочки виконання рішення строком на 3 місяці.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про розстрочення рішення, розстрочити виконання рішення у даній справі строком на 3 місяці рівними частками за наступним строком виконання кожної частки: до 14.09.2012 підлягає сплаті 12556,96грн., до 14.10.2012 року підлягає сплаті 12556,96грн., до 14.11.2012 підлягає сплаті 12556,95грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Чародійка" (м-н "Калінінський", буд. 4, м.Макіївка, Донецька область, 86107, ЄДРПОУ 13492619, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Макіївтепломережа" (вул. Лебедева, госпблок, м.Макіївка, Донецька область, 86156, ЄДРПОУ 31534547) суму основного боргу в розмірі 32256 (тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 83 коп., пені в розмірі 1196 (одна тисяча сто дев'яносто шість) грн. 67 коп., штрафні санкції у розмірі 2257 (дві тисячі двісті п'ятдесят сім) грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 80 коп., інфляційних втрат у розмірі 123 (сто двадцять три) грн. 63 коп., судовий збір у розмірі 1537 (одна тисяча п'ятсот тридцять сім) грн. 28 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Розстрочити виконання рішення по справі №5006/20/94/2012 строком на 3 місяці за наступним строком виконання кожної частки: до 14.09.2012 підлягає сплаті 12556,96 грн., до 14.10.2012 року підлягає сплаті 12556,96грн., до 14.11.2012 підлягає сплаті 12556,95грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 20.08.2012