Рішення

від 20.09.2012 по справі 17/5005/5082/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.12р. Справа № 17/5005/5082/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лондон-Крим". м. Севастополь

до Приватного підприємства"Автограф Плюс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 43727,34 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лондон-Крим»звернулося у червні 2012 р. із позовом до Приватного підприємства «Автограф Плюс»про стягнення з відповідача на свою користь 60450,45 грн., із яких: 57051,17 грн. - заборгованість за товар, поставлений у період із 01.01.2011 р. по 23.12.2011 р. за договором № 10 від 03.01.2011 р. та з 04.01.2012 р. по 23.03.2012 р. за договором № 12/3 від 12.01.2012 р. згідно з видатковими накладними: Л000017055 від 01.11.11 р., Л000017134 від 04.11.11 р., Л000017146 від 04.11.11 р., Л000017317 від 11.11.11 р., Л000017638 від 24.11.11 р., Л000017668 від 25.11.11 р., Л000017834 від 02.12.11 р., Л000017997 від 09.12.11 р., Л000018403 від 23.12.11 р., Л000000043 від 04.01.12 р., Л000000046 від 05.01.12 р., Л000000135 від 11.01.12 р., Л000000179 від 13.01.12 р., Л000000405 від 24.01.12 р., Л000000408 від 24.01.12 р., Л000001136 від 28.02.12 р., Л000001149 від 28.01.12 р., Л000001439 від 13.03.12 р., Л000001430 від 13.03.12 р., Л000001480 від 16.03.12 р., Л000001595 від 20.03.12 р., Л000001621 від 22.03.12 р., Л000001638 від 23.03.12 р., а також 2671,94 грн. -пеня за період із 01.01.2012 р. по 08.06.2012 р.; 528,30 грн. -3% річних із 01.01.2012 р. по 08.06.2012 р., 199,04 грн. -інфляційні втрати за період січень -квітень 2012 р. (а.с. 2 - 8).

У якості правового обґрунтування посилається на пункт 1 статті 692 Господарського кодексу України щодо обов'язку оплати товару після його отримання.

08 серпня 2012 р. позивач подав через канцелярію суду письмове уточнення від 03.08.2012 р. про зменшення позовних вимог до 46399,28 грн. внаслідок зменшення заявленої до стягнення суми основного боргу до 43000,00 грн. у зв'язку з отриманням 22.06.2012 р. та 03.07.2012 р. від відповідача двох платежів на загальну суму 14051,17 грн. у рахунок оплати товару (а.с. 79 -81).

11 вересня 2012 р. у судовому засіданні та 12.09.2012 р. через канцелярію суду позивач подав письмове уточнення від 05.09.2012 р. про чергове зменшення позовних вимог до 43727,34 грн., у якому просить стягнути з відповідача на свою користь: 43000,00 грн. заборгованості за товар, поставлений за видатковими накладними: Л000017055 від 01.11.11 р., Л000017134 від 04.11.11 р., Л000017146 від 04.11.11 р., Л000017317 від 11.11.11 р., Л000017638 від 24.11.11 р., Л000017668 від 25.11.11 р., Л000017834 від 02.12.11 р., Л000017997 від 09.12.11 р., Л000018403 від 23.12.11 р., Л000000043 від 04.01.12 р., Л000000046 від 05.01.12 р., Л000000135 від 11.01.12 р., Л000000179 від 13.01.12 р., Л000000405 від 24.01.12 р., Л000000408 від 24.01.12 р., Л000001136 від 28.02.12 р., Л000001149 від 28.01.12 р., Л000001439 від 13.03.12 р., Л000001430 від 13.03.12 р., Л000001480 від 16.03.12 р., Л000001595 від 20.03.12 р., Л000001621 від 22.03.12 р., Л000001638 від 23.03.12 р., а також 528,30 грн. -3% річних; 199,04 грн. -інфляційні втрати (а.с. 114 - 116, 128 - 130).

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав із урахуванням останніх уточнень і просив задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання викликався неодноразово, але відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Свого повноважного представника у судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України за змістом якої ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою, а у разі ненадання такої інформації -за адресою їх місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження вручена їм належним чином.

Судові ухвали з викликами в судове засідання Відповідачу направлялись як за адресою, зазначеною в позові, яка збігається із вказаною у договорі між сторонами (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 20-А), так і за адресою його місцезнаходження згідно зі спеціальним витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 16-А).

На ухвалу суду від 16.08.2012 р. про відкладення розгляду справи на 11.09.2012 р. відповідач подав у той же день через канцелярію суду заяву з проханням відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням директора у відрядженні, хоча за змістом статті 28 Господарського процесуального кодексу України відповідач, як юридична особа, не обмежений колом представників.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 11.09.2012 р. до 20.09.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лондон-Крим»(Позивач, Продавець) та Приватним підприємством «Автограф Плюс»(Відповідач, Покупець) були укладені договори № 10 від 03.01.2011 р. та № 12/3 від 12.01.2012 р., за пунктом 1.1. яких Продавець зобов'язується поставити Покупцю продукти харчування і ТМЦ у асортименті партіями для ведення господарської діяльності (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та оплатити його згідно з умовами цих договорів. Конкретна кількість, асортимент та ціни Товару (партії Товару) зазначаються у видаткових (товарно-транспортних) накладних, які є невід'ємними частинами цих договорів ( а.с. 12 - 15).

За видатковими накладними Л000017055 від 01.11.11 р., Л000017134 від 04.11.11 р., Л000017146 від 04.11.11 р., Л000017317 від 11.11.11 р., Л000017638 від 24.11.11 р., Л000017668 від 25.11.11 р., Л000017834 від 02.12.11 р., Л000017997 від 09.12.11 р., Л000018403 від 23.12.11 р., Л000000043 від 04.01.12 р., Л000000046 від 05.01.12 р., Л000000135 від 11.01.12 р., Л000000179 від 13.01.12 р., Л000000405 від 24.01.12 р., Л000000408 від 24.01.12 р., Л000001136 від 28.02.12 р., Л000001149 від 28.01.12 р., Л000001439 від 13.03.12 р., Л000001430 від 13.03.12 р., Л000001480 від 16.03.12 р., Л000001595 від 20.03.12 р., Л000001621 від 22.03.12 р., Л000001638 від 23.03.12 р. Позивачем на адресу Відповідача було передано Товар на умовах товарного кредиту на загальну суму 60414,55 грн.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського договору господарський договір за загальним правилом укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, з огляду на викладене, враховуючи укладені між сторонами документи щодо купівлі-продажу Товару, а також факт його одержання Відповідачем за вказаними накладними, можна дійти висновку про укладення сторонами договору купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Свої зобов'язання в частині передачі продукції Позивач виконав у повному обсязі, доказом чого є вищезазначені відвантажувальні документи (видаткові накладні) за період з 01.11.2011 р. по 23.03.2012 р. на загальну суму 60414,55 грн. (а.с. 16 -24, 26 -39, 95 -100).

У свою чергу Відповідач отримав Товар, але вартість його за вказаними накладними сплатив частково, у сумі 17414,55 грн. трьома платежами: 27.12.2011 р. -3363,38 грн., 22.06.2012 р. -7051,17 грн., 03.07.2012 р. - 7000,00 грн., що підтверджується двохсторонніми актами звірок взаєморозрахунків станом на 31.12.2011 р. (а.с. 101), станом на 31.01.2012 р. (а.с. 40), банківськими виписками Позивача (а.с. 80-81).

Таким чином, на час розгляду справи загальна заборгованість Відповідача складає 43000 грн. 00 коп. (60414,55 -217414,55 = 43000,00), яка обліковується Позивачем за результатами його господарської діяльності з Відповідачем, що підтверджується його обігово-сальдовими відомостями (рах. 361) за період 01.11.2011 -16.08.2012 р.р. (а.с. 102).

За таких обставин розрахунок Позивача щодо заборгованості Відповідача у сумі 43000,00 грн. є обґрунтованим.

Стосовно виникнення зобов'язань Відповідача про її сплату суд зазначає таке.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі законодавчі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 цієї ж статті якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач отримав Товар за видатковими накладними на умовах товарного кредиту.

За викладених обставин, із урахуванням нормативних вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, обов'язок Відповідача щодо оплати Товару виникає після спливу семи днів після пред'явлення відповідної вимоги.

На підтвердження пред'явлення вимоги про сплату боргу Позивач надав копію претензії № 122/12 від 19.04.2012 р. про сплату заборгованості в загальній сумі 57051,17 грн., що мала місце станом на 19.04.2012 р. (а.с. 41) із доказами про вручення її Відповідачу 15.05.2012 р., а саме - поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 42, 122), акт кур'єрської служби № 4335808 від 07.09.2012 р. (а.с. 119).

Отже, обов'язок Відповідача виконати грошові зобов'язання щодо сплати боргу в сумі 57051,17 грн., який станом на час розгляду справи зменшився до 43000,00 грн., виник у нього після отримання 15.05.2012 р. письмової вимоги Позивача та сплину після цього семи днів, а саме - 23.05.2012 р.

За змістом частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, враховуючи, що Відповідач не надав суду доказів які би спростовували наявність його заборгованості перед Позивачем у заявленій останнім сумі до стягнення, хоча мав таку можливість з огляду на свої процесуальні права, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 43000,00 грн. правомірна та обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.

Позивач вимагає стягнути з Відповідача також 3% річних у сумі 528,30 грн., розраховані ним із 01.01.2012 р. по 08.06.2012 р., а також інфляційні втрати в сумі 199,04 грн., розраховані ним за січень -квітень 2012 р. (а.с. 6 -8).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що зобов'язання зі сплати боргу в сумі 43000,00 грн. виникло у Відповідача 23.05.2012 р., а інфляційні втрати в сумі 199,04 грн. Позивачем розраховані за період січень - квітень 2012 р., правові підстави для їх стягнення з Відповідача відсутні.

Із огляду на викладене заявлена Позивачем до стягнення сума 3% річних повинна розраховуватися із суми боргу 43000,00 грн. та за період з 23 травня 2012 р. по день розрахованих Позивачем позовних вимог - 08 червня 2012 р., тобто за 17 днів. За цей період часу 3% річних складають 60,08 грн. (43000,00 грн.х3%:365х 17 дн. = 60,08 грн.), які підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Судові витрати у справі розподіляються між сторонами згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, а саме -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому, з огляду на заявлені позовні вимоги у загальній сумі 43727,34 грн., суд розподіляє між сторонами судові витрати -судовий збір, виходячи із суми 1609,50 грн., а не із суми 1701,00 грн., сплаченої Позивачем за платіжним дорученням № 1183 від 08.06.2012 р. (а.с. 11).

Так, за змістом статті 4 Закону № 3674-VI від 08.07.2011 р. (із змін. і доп.) «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 13 Закону України № 4282-VI від 22.12.2011 р (із змін. і доп.) «Про Державний бюджет України на 2012 рік»мінімальна заробітна плата з 01 січня 2012 року становить 1073,00 грн. Відтак 1,5 розміру мінімальної заробітної плати буде складати 1609,50 грн. (1073,00х1,5 = 1609,50).

Таким чином, Позивач сплатив судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом. Зайво сплачена ним сума складає 91,50 грн. (1701,00 -1609,50 = 91,50).

У разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору в цій частині повертається за ухвалою суду (пункт 1 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI).

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Автограф Плюс»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 16-А, код ЄДРПОУ 36051835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лондон-Крим»(99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, буд. 27) 43000 грн. 00 коп. основного боргу, 60 грн. 08 коп. 3% річних, 1584 грн. 94 коп. судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.І. Колісник