Рішення

від 14.08.2012 по справі 5006/20/68/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.08.12 р. Справа № 5006/20/68/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради

до Комунального підприємства "Кінотеатр "Шахтар"

про стягнення 205871,48грн.

представники сторін:

від позивача: Гаврилюк Н.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Пантюх В.О. - директор

Відповідно до ст. 77 ГПК України

в судовому засіданні

24.07.2012 оголошувалась перерва до 14.08.2012.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради до Комунального підприємства "Кінотеатр "Шахтар" про стягнення заборгованості в розмірі 318328,15грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 278055,06грн., пені у розмірі 38631,44грн., 3% річних у розмірі 1409,10грн., інфляційних втрат у розмірі 232,55грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №295 від 10.09.2007 та №73 від 29.02.2012 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 165598,39грн.

В підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір №295 про постачання теплової енергії для споживачів з вузлами обліку (для окремо розташованих приміщень інших споживачів) від 10.09.2007, додаткові угоди №3 від 01.11.2008, №8 від 14.10.2011, №9 від 01.11.2008 від 01.12.2011 до договору №295 від 10.09.2007, договір №73 про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) за державні кошти від 29.02.2012 з додатками №1 та №2 до договору №73, акт про включення опалення від 15.10.2011, рахунки-фактури, реєстри рахунків та податкових накладних, розрахунок суми заборгованості.

20.06.2012 відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву №47 від 18.06.2012, у якому підтверджує суму основного боргу в розмірі 278055,06грн., у тому числі 29571,67грн. заборгованість за 2011 рік, та просить залучити до участі у справі на стороні відповідача Горлівську міську раду. Суд не задовольнив клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі на стороні відповідача Горлівську міську раду.

До прийняття рішення по справі представник позивача через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог №74-2800/08 від24.07.2012 в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №295 та договором №73 у сумі 220879,17грн., у тому числі основний борг в сумі 180606,08грн., пеню у сумі 38631,44грн., 3% річних у сумі 1409,10грн., інфляційних втрат у сумі 232,55грн., у зв'язку із частковою сплатою суми основного боргу.

14.08.2012 до прийняття рішення по справі представник позивача через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог №74-2987/08 від 13.08.2012 в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №295 та договором №73 у сумі 205871,48грн., у тому числі основний борг в сумі 165598,39грн., пеню у сумі 38631,44грн., 3% річних у сумі 1409,10грн., інфляційних втрат у сумі 232,55грн., у зв'язку із частковою сплатою суми основного боргу.

Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом. Спір вирішується в межах вимог заявлених у такій заяві. Новою ціною позову вважати: основний борг в сумі 165598,39грн., пеню у сумі 38631,44грн., 3% річних у сумі 1409,10грн., інфляційних втрат у сумі 232,55грн.

В судове засідання 14.08.2012 позивач та відповідач з'явилися, позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, відповідач розмір основного боргу визнав.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

10.09.2007 між Комунальним підприємством по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської рад, як постачальником (позивач) та Комунальним підприємством "Кінотеатр "Шахтар", як споживачем (відповідач) укладено договір №295 про постачання теплової енергії для споживачів з вузлами обліку (для окремо розташованих приміщень інших споживачів) від 10.09.2007 (з урахуванням додаткових угод №3 від 01.11.2008, №8 від 14.10.2011, №9 від 01.11.2008 від 01.12.2011 до договору №295 від 10.09.2007) (далі - договір-1), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в будівлю площею 2644,86 кв.м, за адресою: пр. Леніна, буд. 22, а відповідач зобов'язався оплачувати поставлену теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені договором.

01.11.2008 сторони уклали додаткову угоду №3 до договору-1, якою внесено зміни до п. 1.1 договору-1 та п. 1.1 договору-1 викладено у наступній редакції: постачальник бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію в будівлю за адресою: пр.. Леніна, 22, площею 2687,86 квюм (додаток №1).

Пунктом 9.1 договору-1 встановлено, що договір набирає чинності з 01 жовтня 2007 і діє до 1 жовтня 2008.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його розірвання (п. 9.4 договору-1).

Сторонами доказів відмови від договору-1 до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим за висновками суду договір є продовженим.

29.02.2012 між Комунальним підприємством по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської рад, як учасником (позивач) та Комунальним підприємством "Кінотеатр "Шахтар", як замовником (відповідач) укладено договір №73 про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) за державні кошти від 29.02.2012 (з урахуванням додатків №1 та №2 до договору №73) (договір-2), згідно з умовами якого позивач зобов'язався у 2012 році надавати замовнику послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) в будівлю за адресами (зазначеними в додатках №1 і №2 ), а відповідач прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити надані послуги за умовами,встановленими цим договором (п.1.1 договору-2).

Пунктом 10.1 договору-2 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та іє до 31.12.2012.

Місце надання послуг з постачання теплової енергії здійснюється згідно додатку №1 та додатку №2 до договору- 2, які є невідємними частинами договору-2 (п. 5.2 договору-2).

Пунктом 1.3. договору-1 та п. 1.6 договору-2 встановлено, що початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюються рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради.

Згідно п.4.5 договору-1 споживач щомісяця подає теплопостачальній організації акт перевірки та зняття показань теплового лічильника і фактичний час напрацювання (за наявності) скріплений печаткою та підписом керівника або відповідальним представником, Гайова Л.В. зав. госп., яка має право підпису, у відділ теплотехнічної інспекції постачальника до 20 числа поточного місяця.

Пунктом 1.2 договору-2 визначено, що кількість послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) - 172,9 Гкал.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" на теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації покладено обов'язок забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Згідно п. 2.1.1 договору-1 та п.6.3.3 договору-2 постачальник зобов'язався забезпечувати безперебійну поставку теплової енергії споживачеві, згідно температурному графіку.

Ціна договору-2 становить 201931,00грн., у тому числі ПДВ 20% -33655,17грн. (п. 3.1 договору-2)

Відповідно до п. 5.10. договору-1 споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику за поставлену теплову енергію по тарифу, встановленому Рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради № 192 від 21.02.2007р. за 1 Гкал 278,71грн., крім того ПДВ 55,74грн., разом 334,45грн. (за 1 кв.м - 9,17 грн., крім того ПДВ 20% - 1,83грн., усього - 11,00грн. ).

14.10.2011 сторони уклали додаткову угоду №8 до договору-1, якою сторони погодили п. 5.10 договору-1 викласти в наступній редакції: споживач оплачує постачальнику за поставлену теплову енергію з 01.10.2011 згідно постанови № 22 від 30.09.2011 Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

Пунктом 4.10 договору-2 замовник сплачує за надані послуги з постачання теплової енергії за тарифом затвердженим постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №22 від 30.09.2011) за 1 Гкал - 1063,81грн., у тому числі ПДВ - 177,30грн.

Згідно п. 1.5 договору-2 замовник зобов'язується оплачувати за надані послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) по встановлених тарифах у строки, передбачені договором-2 відповідно до рахунка-фактури.

Відповідно до п. 4.1 договору-2 розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунка-фактури на оплату або після підписання сторонами акта приймання-передачі послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами).

До рахунка-фактури додаються акт приймання передачі наданих послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) та інші документи (п.4.2 договору-2).

Пунктом 5.1 договору-1 та п. 4.3 договору-2 встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Розрахунки за поставлену теплову енергію здійснюються у грошовій формі або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству (п. 5.2 договору-1).

Відповідно до п. 4.4 договору-2 замовник зобов'язаний сплатити пред'явлені рахунки-фактури на попередню оплату поточного місяця на протязі 15-ти банківських днів з моменту їх отримання.

Згідно п. 4.5 договору-2 остаточний розрахунок за фактично надані послуги з постачання водяної пари і гарячої води у звітному місяці проводиться за фактичними показниками приладів обліку теплової енергії зурахуванням коригування раніше пред'явленого рахунку-фактури до 1-го числа наступного за звітним.

01.12.2011 сторони уклали додаткову угоду №9 до договору-1, яка є невід'ємною частиною договору-1, та погодили п.4.5 договору-1 викласти в наступній редакції: споживач щомісяця подає теплопостачальній організації акт перевірки та зняття показань теплового лічильника та фактичний час напрацювання (за наявності) скріплений печаткою та підписом керівника або відповідальним представником Савінською В.Б., яка має право підпису, у відділ теплотехнічної інспекції постачальника до 5 числа наступного за звітним.

Кінцевий розрахунок за фактично поставлену теплову енергію у звітному місяці здійснюється за фактичними показниками приладів обліку теплової енергії з врахуванням корегування раніше пред'явленого рахунку до 1 числа наступного за звітним (п. 5.5 договору-1).

Згідно п. 5.6 договору-1 споживач зобов'язаний оплатити пред'явлені кінцеві рахунки в продовж 3-х банківських днів з моменту їх отримання.

Відповідно до п. 4.6 договору-2 замовник зобов'язаний сплатити пред'явлені остаточні рахунки-фактури протягом 15-ти банківських днів з моменту їх отримання.

У разі несплати замовником рахунків-фактур на попередню оплату або його відсутністю, учасником виставляється рахунок-фактура за надані послуги з теплопостачання до 15-го числа поточного місяця (п. 4.7 договору-2).

Пунктом 5.7 договору-1 у разі несплати споживачем рахунку на передплату за п. 5.3 договору-1 або відсутністю такого, постачальником виставляється рахунок за відпущену теплову енергію до 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 5.8 договору-1 споживач зобов'язаний оплатити рахунок за відпущену теплову енергію за п. 5.7 договору-1 до 1 числа місяця наступного за звітним.

Згідно п. 4.8 договору-2 замовник зобов'язаний сплатити рахунок-фактуру за надані послуги з постачання теплової енергії до 1-го числа місяця наступного за звітним.

Рахунок-фактура постачальника вважається пред'явленою споживачу з моменту її вручення. У випадку неможливості вручення особисто споживачу з моменту відправлення по пошті рекомендованим листом за юридичною адресою, яка зазначена в договорі, з урахуванням строку поштового пробігу (п. 5.9 договору-1 та п. 4.9 договору-2).

На виконання умов договору, позивачем у період з жовтня 2011 по квітень 2012 подано теплову енергію до об'єктів відповідача, що підтверджується актом про включення опалення від 15.10.2011, підписаного та скріпленого печатками з обох сторін без зауважень, копію якого додано до матеріалів справи.

За надані послуги теплопостачання за договором-1 позивачем були виставлені до оплати рахунки-фактури на загальну суму 80281,25грн., зокрема, рахунок-фактура №1125 від 21.10.2011 на суму 5964,59грн., №1416 від 21.11.2011 на суму 7526,04грн., №1457 від 21.11.2011 на суму 35718,95грн., №1533 від 02.12.2011 на суму 31071,67грн.

В матеріалах справи наявні рахунки-фактури, за надані послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) за договором-2, на загальну суму 248483,47грн., а саме: №724 від 21.03.2012 на суму 48766,84грн., №725 від 21.03.2012 на суму 61381,72грн., №726 від 21.03.2012 на суму 79467,05грн., №846 від 11.04.2012 на суму 12315,36грн.

Разом за договором-1 та договором-2 виставлено рахунків-фактур на суму 328764,72грн.

Вищезазначені рахунки-фактури було вручено відповідачу під підпис, про що свідчать реєстри пред'явлених рахунків та накладних.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єктам споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Відповідач умови договору належним чином, у повному обсязі не виконав, вартість отриманих послуг з теплопостачання у період з жовтня 2011 по квітень 2012 оплатив частково: за договором-1 в розмірі 41683,54грн., за договором-2 в розмірі 121482,71грн., разом за договором-1 та договором-2 в розмірі 163166,25грн., що підтверджується розрахунком позивача суми заборгованості та платіжними дорученнями, наданими позивачем до матеріалів справи, у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором-1 в розмірі 38597,71грн., за договором-2 в розмірі 127000,76грн., разом за договором-1 та договором-2 в розмірі 165598,47грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву визнав, що фактично отримав від позивача послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) та теплової енергії і підтвердив суму основного боргу.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 165598,47грн., що підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.

Позивачем до матеріалів справи надано розрахунок суми заборгованості, з якого вбачається, що при обчисленні суми заборгованості позивачем допущено арифметичну помилку.

Перевіривши розрахунок позивача суми заборгованості, суд визнає його не вірним.

За розрахунком суду розмір суми основного боргу становить 165598,47грн.

Однак, суд не виходить за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 165598,39грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню: за договором-1 в розмірі 38597,71грн. за період з 01.01.2011 по 27.05.2012 на підставі п. 5.16 договору-1 та за договором-2 в розмірі 33,73грн. за період з 01.04.2012 по 27.05.2012 на підставі п. 7.2 договору-2.

Згідно п. 5.16 договору-1 за весь час несвоєчасної оплати за теплову енергію споживачу нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Пунктом 7.2 договору-2 встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань при наданні послуг з постачання теплової енергії, учасник сплачує замовнику штрафні санкції - пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного розрахунку за отриману теплову енергію, та, враховуючи вимоги Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", що відноситься до спеціального законодавства в сфері відповідальності за несвоєчасне внесення плати за надані позивачем послуги з теплопостачання, а також умови п. 5,16 договору-1, суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1%.

При розрахунку суми пені за договором-1, заявленої до стягнення, позивачем у розрахунку пені допущено арифметичну помилку.

Отже, судом не може бути задоволена вимога про стягнення пені за договором-1 в повному обсязі з підстав невірного розрахунку.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга" "Калькулятори", розмір пені за період з 01.12.2011 по 27.05.2012 становить 33329,48 грн., яка і підлягає задоволенню.

Проте, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за договором-2 задоволенню не підлягають, на підставі наступного.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за договором-2 в частині стягнення пені посилається на п. 7.2 договору-2.

Однак, як встановлено судом, пунктом 7.2 договору-2 визначено відповідальність позивача за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань при наданні послуг з постачання теплової енергії, проте ніякої відповідальністі відповідача з даного пункту договору не виникає.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за договором-2 задоволенню не підлягають.

Враховуючи несплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить стягнути з нього 3% річних за договором-1 в розмірі 397,15грн. за період з 01.12.2011 по 27.05.2012, за договором-2 в розмірі 1011,95грн. за період з 01.04.2012 по 27.05.2012 та інфляційних втрат за договором-1 в розмірі 232,55грн. за період з грудня 2011 по квітень 2012.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Пунктом 5.17 договору-1 визначено, що при простроченні оплати теплової енергії споживач на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних за договором-1 та договором-2 суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних за договором-1 та договором-2 в розмірі 1409,10грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат за договором-1 суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в розмірі 232,55грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Позивачу підлягає поверненню судовий збір в сумі 2249,134 грн. сплачений в більшому розмірі на підставі ухвали суду відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Кінотеатр "Шахтар" (пр. Леніна, буд. 22, м.Горлівка, Донецька область, 84601, ЄДРПОУ 02407042 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради (вул. Ушева, буд. 1, м.Горлівка, Донецька область, 84601, ЄДРПОУ 30500344) суму основного боргу у розмірі 165598 (сто шістдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 39 коп., пеню у розмірі 33329 (тридцять три тисячі триста двадцять дев'ять) грн. 48коп., 3% річних в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 10 коп., інфляційні втрати у розмірі 232 (двісті тридцять дві) грн. 55 коп., судовий збір у розмірі 4011 (чотири тисячі одинадцять) грн. 39 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ..

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 20.08.2012