Рішення

від 29.05.2012 по справі 5006/20/30/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.05.12 р. Справа № 5006/20/30/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Гончаровій І.Є., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Сталь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "науково-технічне підприємство "ТОР"

про стягнення 390089,32 грн.

представники сторін:

від позивача: Мальцева А.М. - представник за дов.;

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Сталь" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "ТОР" заборгованості на загальну суму 390089,32 грн., у тому числі 378727,50 грн. - основного боргу, та 11361,82 грн. - штрафних санкцій.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на укладений із Відповідачем Договір №124 від 04.11.2010.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору №124 від 04.11.2010 в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: Договору №124 від 04.11.2010, Специфікації №1 від 04.11.2010, Специфікації №2від 23.11.2010, Специфікації №3 від 29.11.2010, банківських виписок по рахунку за 10.11.2010, 23.11.2010, 23.12.2010; видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, на підставі яких здійснювалось постачання товару, згідно Договору №124 від 04.11.2010; податкових накладних, довіреності на отримання товару; претензії №169 від 13.03.2012, правоустановчих документів.

Представник Позивача через канцелярію суду 15.05.2012 надав клопотання про виправлення описки в тексті позовної заяви у зв'язку з невірним зазначенням коду ЄДРПОУ позивача. Позовна заява розглядається з урахуванням виправлень заявлених позивачем.

У судовому засіданні 29.05.2012 представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення щодо розрахунку штрафних санкцій по заборгованості, в яких зазначив, що термін оплати за поставлений товар настав у грудні 2010, тому штрафна санкція розрахована відповідно п. 9.3 розділу 9 Договору №124 від 04.11.2010 та на теперішній час становить 11361,82 грн.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 24.04.2012 та 15.05.2012 заявлені вимоги не оспорив, відзив на позовну заяву не представив, у судові засідання не з'явився. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на усі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. За таких обставин та керуючись ст.64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГ Сталь" (далі - Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "ТОР" (далі - Покупець, Відповідач) укладено Договір №124 від 04.11.2010 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця металопродукцію (далі-товар), а Покупець прийняти та оплатити її на умовах Договору та відповідних Специфікацій до Договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що після узгодження і підписання Сторонами Специфікацій, останні стають невід'ємними частинами Договору.

Згідно п. 1.3 Договору Покупець у письмовій формі має інформувати Продавця про асортамент та об'єм замовлення товару на кожний наступний місяць в термін до 25 числа попереднього місяця, узгоджений об'єм замовлення відображається у Специфікаціях.

Відповідно до п. 3.1 Договору сума Договору дорівнює загальній вартості товару, поставленого у рамках Специфікацій до Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору ціна на товар, який є предметом Договору, встановлюється Сторонами при взаємному погодженні, окремо для кожної партії товару, що відображається у відповідній Специфікації до Договору.

Згідно п. 4.3 дата поставки товару на базових умовах поставки є: дата вказана на календарному штемпелі станції відправлення (відвантаження), при поставці залізничним транспортом; дата товаротранспортного документу, при поставці автотранспортом.

На виконання умов договору, Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 949227,50грн., що підтверджується підписаними та завіреними печатками видатковими накладними: №745 від 26.11.2010 №750; №746 від 26.11.2010; №747 від 26.11.2010; №751 від 29.11.2010; №750 від 01.12.2010; №756 від 01.12.2010; №757 від 01.12.2010; №759 від 01.12.2010, довіреністю на отримання товару №548611 від 24.11.2010 та копіями товаро- транспортних накладних.

Пунктом 3.2 Договору визначено умови розрахунків, а саме, передплата у розмірі 100% (сто відсотків) вартості товару за Специфікацією на підставі рахунку Продавця, у разі невиконання цієї вимоги Продавець може в односторонньому порядку виконати Специфікацію не в повному обсязі або перенести поставку на більш пізній термін або змінити вартість несплаченого товару, про що повідомляє Покупця у письмовій формі, та інші умови розрахунків, погоджені Сторонами, котрі повинні бути вказані у відповідній Специфікації. Умови розрахунків, наведені у Специфікації, є пріоритетними по відношенню до умов, вказаних у п. 3.2 Договору.

Згідно п.6 Специфікацій №1 від 04.11.2010, №2 від 23.11.2010, №3 від 29.11.2010 умовами розрахунків, строк оплати передбачено передплата 100% вартості товару, згідно виставленого Продавцем рахунку.

Згідно виписок з банку від 10.11.2010, 23.11.2010, 23.12.2010 Відповідач частково сплатив вартість отриманого товару, а саме у розмірі 570500,00грн. і несплаченими залишився товар на загальну суму 378727,50грн.

23 березня 2012 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 169 від 13.03.2012р. про сплату заборгованості у сумі 378727,50грн. та штрафних санкцій у сумі 11361,82грн., проте цей борг сплачений не був.

Відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідно до умов договору №124 Позивачем було здійснено поставку товару Відповідачу, вартість якого відповідачем оплачена частково, станом на теперішній час заборгованість становить 378727,50 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 378727,50грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 11361,82 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штраф є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.3. Договору, у випадку порушення терміну оплати, зазначеного у Договорі або у відповідній Специфікації, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожну добу прострочення оплати, але не більш ніж 3% від вартості партії товару, по відношенню до якої мало місце недотримання термінів оплати.

Судом враховано те, що відповідачем порушено грошове зобов'язання, максимальний розмір відповідальності за яке передбачений Законом України "Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. За розрахунком позивача та суду розмір штрафу обчислений виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки є більший ніж погоджений сторонами в договорі як максимальний розмір.

За таких обставин, перевіривши розрахунок штрафу наданий позивачем, суд визнає його вірним, а позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 11361,82 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "ТОР" (вул. 9-го січня, буд. 12, м. Донецьк, 83102, ЄДРПОУ 32351690 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Сталь" (вул. Сеченова, буд. 63-А, м. Маріуполь, Донецька область, 87524, ЄДРПОУ 20330053) основний борг у розмірі 378727(триста сімдесят вісім тисяч сімсот двадцять сім) грн. 50 коп., штрафні санкції у розмірі 11361 (одинадцять тисяч триста шістдесят одна) грн. 82 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 7801 (сім тисяч вісімсот одна) грн. 78 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 31.05.2012

Суддя Огороднік Д.М.