Рішення

від 27.08.2012 по справі 5006/25/80/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.12 р. Справа № 5006/25/80/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторесурс Донбасу» про стягнення 10184,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Клочков Д.В. за довір.

від відповідача: не з'явився -,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» (далі - позивач, або ТОВ «Нафтова компанія Технол») звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторесурс Донбасу» (далі - відповідач, або ТОВ «Авторесурс Донбасу») про стягнення заборгованості на загальну суму 10184,27 грн. з урахуванням пені та 3% річних.

В обґрунтування вимог позивач посилається на надані суду копії: договору поставки від 02.02.2011 № 0202Д; видаткової накладної № РН-28 від 10.01.2012; довіреностей від 10.01.2012 № 5; рахунку-фактури СФ-32 від 10.01.2012; вимоги на сплату суми заборгованості із доказами її отримання; акту звіряння розрахунків; правовстановлюючі документи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача та заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

02.02.2011р. ТОВ «Нафтова компанія Технол» (Постачальник) та ТОВ «Авторесурс Донбасу» уклали договір поставки №0202Д (далі - Договір) (а.с.8). За умовами цього Договору Поставщик поставляє, а Покупець на умовах викладених у Договорі купує технічну олію, мастило та іншу продукцію. Ціна, якість, найменування та асортимент Товару протягом усього строку дії Договору визначається в специфікаціях, рахунками, накладними, додатками, додатковими угодами, або іншими документами, що підтверджують узгодження ціни, якості, найменування та асортимент Товару.

У разі поставки Товару без узгодження умов специфікацією, прийомка Покупцем Товару та підписання видаткової накладної уповноваженими особами сторін являється узгодженням Сторонами ціни, якості, найменування та асортимент Товару (розділ 1 Договору).

Поставщик здійснює поставку Товару на узгоджених з Покупцем умовах. Поставка Товару здійснюється узгодженими партіями згідно заказу Покупця протягом строку дії договору (п.3.1). Поставщик надає Покупцю разом з Товаром наступні документи: рахунок -фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, копію паспорту завод-виробника (при необхідності)(п.3.2). Датою поставки Товару є дата зазначена у видатковій накладній (п.3.4).

Розрахунки по Договору здійснюються у національній валюті України шляхом прямого банківського перерахунку на поточний рахунок Поставщика з відстрочкою платежу на 10 банковських дні з моменту поставки товару (п.4.1).

Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2012р.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив поставку товару (нафтопродуктів) відповідачу на загальну суму 17467,99 грн., що підтверджується видатковою накладною та рахунком-фактурою від 10.01.2012р. (а.с.9,11). Вказана видаткова накладна підписана бухгалтером ТОВ «Нафтова компанія Технол» Маленко Н.П. та представником ТОВ «Авторесурс Донбасу» за довіреністю Черниковим І.А. (а.с.10).

Відповідач, в порушення умов Договору, здійснену поставку оплатив частково на суму 8000 грн., у зв'язку з чим за ним існує заборгованість у розмірі 9467,99 грн. Розмір основної заборгованості підтверджується актом звіряння розрахунків, складеного відповідачем, станом на 23.08.2012р.(а.с.42).

17.07.2012 позивач пред'явив відповідачу вимогу №1707/209-3 на оплату основної суми боргу, яку відповідач залишив без відповіді. Факт отримання 30.07.2012 вимоги підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13).

На час розгляду справи заборгованість у розмірі 9467,99 грн. відповідачем не сплачена, тому позивач просить стягнути з ДП «Авторесурс Донбасу» суму вказаної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 596,90 грн. та 3% річних у сумі 119,38 грн.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 9467,99 грн. доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості за товар отриманий 10.01.2012р.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору (п.6.4.) передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, Покупець сплачує Поставщику пеню в розмірі одного відсотка від вартості невиконаного грошового зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу.

Позивач з посиланням на пункт 6.4 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 596,90грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його обґрунтованим, тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 119,38грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача та обґрунтовують його заперечення.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Нафтова компанія Технол» до ТОВ «Авторесурс Донбасу» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторесурс Донбасу» про стягнення 10184,27 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторесурс Донбасу» (83013, м. Донецьк, вул..Софійська,18, код ЄДРПОУ 32879584, п/р 26007309085990 у філії Донецьке ОУ АТ «Ощадбанк», м.Донецьк, МФО 335106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, код ЄДРПОУ 37296451, п/р 26004969968815 в філії ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 335537, ІПН 372964505628) заборгованість у сумі 10184 (десять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 27 копійок, що складається: із суми основного боргу у розмірі 9467,99 грн., пені у сумі 596,90грн., 3% річних у сумі 119,38грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторесурс Донбасу» (83013, м. Донецьк, вул..Софійська,18, код ЄДРПОУ 32879584, п/р 26007309085990 у філії Донецьке ОУ АТ «Ощадбанк», м.Донецьк, МФО 335106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, код ЄДРПОУ 37296451, п/р 26004969968815 в філії ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 335537, ІПН 372964505628) витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 27 серпня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 31 серпня 2012р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.