Рішення

від 14.08.2012 по справі 5006/20/76/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.08.12 р. Справа № 5006/20/76/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд Сервіс Цумбюль та Ко. Торгове агентство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Еліт-Метал-Буд"

про стягнення 25861,37 грн.

представники сторін:

від позивача: Краснощок Н.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд Сервіс Цумбюль та Ко. Торгове агентство" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Еліт-Метал-Буд" про стягнення заборгованості в розмірі 26328,71 грн., у тому числі основного боргу в розмірі 24721,80грн., 3% річних в розмірі 741,65грн. та інфляційних втрат в розмірі 865,26грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір №2-2010 від 14.01.2010.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору №2-2010 від 14.01.2010 в частині постачання металопродукції та неповерненням отриманих грошових коштів.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: договору №2-2010 від 14.01.2010; платіжних доручень; видаткової накладної №РН-0000001 від 25.01.2011, специфікації №8 від 27.12.2010 (додаток до договору №2-2010 від 14.01.2010), рахунка-фактури № СФ-0000031 від 23.12.2010, банківські виписки.

Позивач 30.07.2012 через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 30.07.2012 в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою уточнює суму 3% річних та просить суд стягнути з відповідача, у зв'язку з заборгованістю за непостачання товару за договором №2-2010 від 14.01.2010, 3% річних в розмірі 268,21грн.

Також, позивачем 30.07.2012 подано через канцелярію суду пояснення до позовної заяви, в якій позивач підтверджує, що з відповідачем укладено тільки договір №2-2010 від 14.01.2010, інших цивільно-правових угод із відповідачем не укладалось.

Крім того, позивач у письмових поясненнях зазначає, що перерахування коштів відповідачу платіжними дорученнями №875 від 15.02.2011, №1141 від 22.02.2011, №1207 від 24.02.2011 на загальну суму 130000,00грн. здійснювалось на підставі рахунка №2 від 03.02.2011, який бухгалтерією позивача втрачено, тому для приєднання до матеріалів справи надати не може.

13.08.2012 представник позивача через канцелярію суду до початку розгляду справи по суті подав заяву про зміну позовних вимогу №545/1 від 30.07.2012, в якій просить стягнути з відповідача помилково перераховані 24721,80 грн., 856,26 - інфляційні втрати та 274,31 грн. - 3% річних, мотивовану тим, що зазначена у позові заборгованість в розмірі 24721,80грн. визначено ним за договором №2-2010 від 14.01.2010 помилково, в той час як дана сума заборгованості виникла у зв'язку з надмірно та помилково сплаченими коштами, згідно рахунка №2 від 03.02.2011.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 Господарського процесуального кодексу з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи по суті судом не розпочався, що підтверджується протоколами судових засідань від 26.06.2012 та від 30.07.2012, заява стосується зміни підстав позову, предмет позову залишається незмінним, тому заяву позивача про зміну позовних вимог прийнято судом.

Спір вирішується в межах вимог заявлених у такій заяві. Новою ціною позову вважати: надмірно та помилково перераховані кошти в розмірі 24721,80грн., 3% річних в розмірі 274,31грн., інфляційні втрати в розмірі 865,26грн.

В судовому засіданні 14.08.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, викладені у заяві про зміну позовних вимог №545/1 від 30.07.2012 та просить суд з урахуванням приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти, як надмірно та помилково сплачені, у розмірі 24721,80коп., які були перераховані на розрахунковий рахунок відповідача платіжними дорученнями №875 від 15.02.2011, №1141 від 22.02.2011, №1207 від 24.02.2011 на загальну суму 130000,00грн.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 14.06.2012, 26.06.2012, 30.07.2012 заявлені вимоги не оспорив, відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання не з'явився. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на усі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, які повернулись на адресу суду у зв'язку із закінченням строку зберігання. За таких обставин та керуючись ст.64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд

В С Т А Н О В И В:

14.01.2010 між Дочірнім підприємством "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд Сервіс Цумбюль та Ко. Торгове агентство", як постачальником (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Еліт-Метал-Буд", як покупцем (позивач) укладено договір №2-2010 (далі - договір) строком дії, згідно п. 9.1 договору, до 31.12.2010.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар - металопрокат (далі - товар) в кількості та за ціною відповідно до специфікацій (додатків), які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що продукція, яка поставляється по даному договору, відвантажується протягом 15 днів від оформлення заявки на поставку партії товару на умовах поставок "Інкотермс-2000", які вказані в специфікаціях та є невід'ємними частинами договору.

Ціна на товар встановлюється на умовах EXW, вказується в специфікаціях та розуміється за метричну тонну/штуку (п.4.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору одержувач проводить повну оплату товару та транспортних витрат, згідно виставлених рахунків протягом 25-ти календарних днів з моменту відвантаження товару (дата з/н або автотранспортом).

27.12.2010 сторонами було складено та підписано специфікацію №8 (додаток до договору), яка є невід'ємною частиною договору, умовами котрої передбачено постачання рулону оцинкованого 08ПС ГОСТ 14918-80 НО ХШ ВГ у кількості 24 т за ціною 9270,00грн..

Умови оплати, відповідно до специфікації №8 від 27.12.2010, за фактом відвантаження.

На виконання умов договору, 23.12.2011 відповідач пред'явив позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000031 від 23.12.2010 на оплату 24 т рулону оцинкованого 1,1*1250 ГОСТ 14918-80 НО 0,8 ПС ВГ за ціною 9270,00грн. з ПДВ на загальну суму 222780,00грн. з ПДВ.

На виконання умов договору №2-2010 відповідач 25.01.2011 здійснив поставку позивачу товару, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000001 від 25.01.2011 на загальну суму 173278,20грн., яка надана до матеріалів справи позивачем.

Позивач на підставі рахунка-фактури №СФ-0000031 від 23.12.2010 перерахував відповідачу кошти на загальну суму 148000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи: №7626 від 27.12.2010 на суму 110000,00грн., №268 від 19.01.2011 на суму 28000,00грн., №520,00 від 27.01.2011 на суму 10000,00грн.

Крім того, позивачем перераховано відповідачу кошти на суму 130000,00грн. згідно рахунка №2 від 03.02.2011, про що свідчать платіжні доручення № 875 від 15.02.2011 на суму 100000,00грн., №1207 від 24.02.2011 на суму 15000,00грн., №1141 від 22.02.2011 на суму 15000,00грн.

Отже, позивачем відповідачу перераховано коштів на загальну суму 278000,00грн.

Оскільки позивачем сплачено 278000,00грн., а відповідач поставив товар на суму 173278,20грн., тому відповідач частково повернув позивачу помилково перераховані кошти в сумі 80000,00грн., а решту помилково перерахованих коштів на теперішній час заборгував.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №584 від 11.10.2011 про повернення заборгованості в розмірі 24721,80грн., що підтверджується копіями: реєстру рекомендованих поштових відправлень позивача від 14.10.2011, фіскального чеку поштового відділення, наданими позивачем до матеріалів справи. Відповідач відповіді на претензію №584 від 11.10.2011 не надав.

Також, позивач зазначає у заяві про зміну позовних вимог №545/1 від 30.07.2012, що в тексті претензії №584 від 11.10.2011 допущено помилки щодо посилання на договір купівлі-продажу металопрокату №11/09 від 01.01.2009 та перерахування коштів позивачем за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 у сумі 168000,00грн.

Фактично дана претензія стосується договору №2-2010 від 14.01.2010 та коштів перерахованих відповідачу згідно рахунка-фактури № СФ-0000031 від 23.12.2010 в розмірі 148000,00грн. та рахунка №2 від 03.02.2011 у розмірі 130000,00грн.

Таким чином, позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача кошти в сумі 278000,00грн., відповідачем поставлено позивачу товар на суму 173278,20грн. та повернуто позивачу кошти в сумі 80000,00грн., у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у сумі 24721,80грн., як надмірно та помилково перераховані кошти.

Судом встановлено, що доказів щодо виникнення зобов'язання між сторонами суду не надано.

Як вбачається з платіжних доручень №875 від 15.02.2011 на суму 100000,00грн., №1207 від 24.02.2011 на суму 15000,00грн., №1141 від 22.02.2011 на суму 15000,00грн. одержувачем коштів в сумі 130000,00 грн. є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Еліт-Метал-Буд".

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідачем не надано жодних доказів в спростування вказаних обставин. розмір заборгованості не оспорив.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення коштів у розмірі 24721,80грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 274,31 грн. за період з 18.10.2011 по 01.03.2012 та інфляційні втрати у розмірі 865,26грн. за період з з березня 2011 по березень 2012.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання.

Як встановлено судом вище, порушення виконання відповідачем саме грошового зобов'язання виникло з 22.10.2011, тому саме з цієї дати позивач має право нараховувати 3% річні та інфляційні втрати.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем грошового зобов'язання щодо повернення безпідставно набутих коштів та враховуючи, що строк виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення грошових коштів позивачу залежав тільки від дня пред'явлення позивачем претензії, вимога, яка була надіслана 14.10.2011, то розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат є не вірним, оскільки позивачем не вірно визначений період з якого починається нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга "Калькулятори" розмір 3% річних за період з 22.10.2011 по 01.03.2012 становить 268,21грн., який і підлягає задоволенню.

За розрахунком суду розмір інфляційних втрат зробленим за допомогою програми "Ліга", "Калькулятори" за період з листопада 2011 по березень 2012 становить 173,05 грн., який і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Еліт-Метал-Буд" (вул. Бахчіванджи, буд. 10 кв. 2, м. Маріуполь, Донецька область, 87525, ЄДРПОУ 34745749 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд Сервіс Цумбюль та Ко. Торгове агентство" (вул. Промислова, 1/154, м.Житомир, 10025, ЄДРПОУ 32265502) основний борг у розмірі 24721 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять одна) грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 268 ( двісті шістдесят вісім) грн. 21 коп., інфляційні втрати у розмірі 173(сто сімдесят три) грн. 05 коп., ,витрати по сплаті судового збору в розмірі 1566 (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість) грн. 04коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 20.08.2012