Рішення

від 12.09.2012 по справі 5006/22/114/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.12 р. Справа № 5006/22/114/2012

За позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68)

до товариства з обмеженою відповідальністю «АМПІ»

(83050, м. Донецьк, бульвар Пушкіна, 30)

про стягнення 28116,28 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Бурмістрова О.А., довіреність від 03.01.2012;

від відповідача - Березка Р.М., довіреність від 28.08.2012.

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АМПІ» (Відповідач) про стягнення 28116,28 грн, з яких: 26749,03 грн - сума основного боргу; 1086,24 грн - пеня; 216,60 грн - сума 3% річних; 64,41 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 193 Господарського кодексу України, статті 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 626 Цивільного кодексу України, статтю 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтю 24 Закону України «Про теплопостачання» обґрунтовані порушенням Відповідачем умов Договору на постачання теплової енергії від 01.02.2012 №75410 в частині здійснення своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії за період з 01.02.2012 по 15.04.2012.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.07.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/22/114/2012.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У судовому засіданні 29.08.2012 оголошувалась перерва до 12.09.2012.

11.09.2012 Відповідач, в порядку статті 59 ГПК України, надав через канцелярію господарського суду Донецької області відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 21469,64 грн, зазначивши при цьому, що платіжним дорученням від 30.08.2012 №165 він частково погасив заявлену до стягнення суму основної заборгованості (26749,03 грн) на суму 5279,39 грн, у зв'язку із чим просив зменшити заявлені Позивачем до стягнення основний борг, штрафні санкції та пеню.

У судовому засіданні представник Позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку з частковою оплатою основної заборгованості на суму

5279,39 грн, просить стягнути з Відповідача залишок заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 21469,64 грн, решту позовних вимог залишити без змін.

Враховуючи приписи статті 22 ГПК України, суд приймає до розгляду зазначену заяву про зменшення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.02.2012 між комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «АМПІ» (Споживач) був укладений договір №75410 про постачання теплової енергії в нежитлові приміщення, які знаходяться в житловому фонді (далі - Договір), згідно з умовами якого, Постачальник зобов'язується постачати Споживачеві теплову енергію до точки розподілу згідно балансової належності для опалення та гарячого водопостачання нежитлового приміщення площею 377,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Донецьк,

бул. Пушкіна, 30, а Споживач зобов'язується прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію (пункти 1.1, 1.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що початок і закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється на підставі рішення органів місцевого самоврядування.

При відсутності приладів обліку або при виході їх з ладу оплата здійснюється, згідно із затвердженими нормами. Теплова енергія для опалення та гарячого водопостачання приміщень Споживача, повинна відповідати вимогам діючих нормативно-правових актів (пункт 2.5 Договору).

Сума оплати за теплопостачання в місяць на момент підписання договору склала 10735,11 грн: 28,46 грн* 377,2 м2 опалювальної площі (пункт 5.2 Договору).

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє в частині поставки теплової енергії з 01 жовтня 2011 року до 30 вересня 2017 року та, якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшла заява про розірвання цього договору, він вважається продовженим на наступний строк, а в частині здійснення розрахунків за теплову енергію - до їх повного виконання (пункт 10.1 Договору).

Відповідно до актів, складених представниками Позивача та балансоутримувача будинку №30 по бул. Пушкіна, датами початку опалення приміщень за цією адресою є 14.10.2011, а закінчення - 15.04.2012.

Судом встановлено, що Позивач свої зобов'язання за Договором виконував належним чином: здійснював постачання теплової енергії Споживачу та своєчасно виставляв відповідні рахунки для оплати Відповідачем (арк.с. 25-27).

Загальна вартість поставленої Позивачем Відповідачу теплової енергії у період з 01.02.2012 по 15.04.2012 становить 26749,03 грн, що підтверджується виставленими Позивачем рахунками за №75410: від 20.02.2012 на суму 10734,82 грн, від 20.03.2012 на суму 10734,82 грн та від 18.04.2012 на суму 5279,39 грн (арк.с. 25-27).

Натомість, Відповідач, у свою чергу, не сплатив спожиту протягом вищевказаного періоду теплову енергію у строки, встановлені Договором.

За таких обставин, 22.06.2012 Позивач звернувся з претензією до Відповідача, в якій вимагав сплати останнім наявної суми заборгованості (арк.с. 29-30). Однак ця вимога була залишена Відповідачем без виконання та відповіді.

Невиконання Відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати заборгованості за поставлену теплову енергію і стало причиною для звернення Позивача до господарського суду із даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з пунктом 5.3 Договору розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Розрахунки по цьому договору відбуваються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому договорі.

Частиною другою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що рахунки на оплату теплової енергії, які є фактично вимогою про виконання Відповідачем свого обов'язку по оплаті теплової енергії, отримані останнім в день їх складання.

З урахуванням викладеного, Відповідач повинен був сплатити отриману теплову енергію: за рахунком від 20.02.2012 на суму 10734,82 грн - до 27.02.2012; за рахунком

від 20.03.2012 на суму 10734,82 грн - до 27.03.2012; за рахунком від 18.04.2012 на суму

5279,39 грн - до 25.04.2012.

Відповідач не представив суду доказів виконання зобов'язання зі сплати послуг з теплопостачання за Договором та оплати наявного боргу за спожиту теплову енергію, у той час як відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. До того ж, у відзиві на позовну заяву Відповідач повністю визнав заявлену до стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) суму заборгованості.

Судом встановлено, що станом на час вирішення спору заборгованість Відповідача по оплаті отриманої теплової енергії складає 21469,64 грн.

З урахуванням викладеного, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 21469,64 грн обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення оплати за поставлену в період з 01.02.2012 по 15.04.2012 теплову енергію Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 1086,24 грн, 3% річних у розмірі 216,00 грн та інфляційні втрати в розмірі 64,41 грн. Вказані розрахунки здійснені Позивачем станом на 01.07.2012.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно зі статтею 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.4 Договору сторони погодили, що пеня в розмірі 0,75% за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується Постачальником протягом 1 року.

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення Відповідачем оплати отриманої за Договором теплової енергії у розмірі 1086,24 грн підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені Позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та вірність, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 216,60 грн та інфляційних втрат у розмірі 64,41 грн також підлягають задоволенню.

Таким чином, позов комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» підлягає задоволенню повністю: з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за поставлену теплову енергію у розмірі 21469,64 грн, пеня в сумі 1086,24 грн, 3% річних у розмірі 216,60 грн та інфляційні втрати у розмірі 64,41 грн, всього - 22836,89 грн.

Витрати Позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до товариства з обмеженою відповідальністю «АМПІ» про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 21469,64 грн, пені у розмірі 1086,24 грн, 3% річних у розмірі 216,60 грн та інфляційних втрат у розмірі 64,41 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АМПІ» (83050, м. Донецьк, бульвар Пушкіна, 30, ідентифікаційний код 30101157) на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, ідентифікаційний код 33257089) суму боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 21469,64 грн (двадцять одна тисяча чотириста шістдесят дев'ять грн 64 коп.), пеню у розмірі 1086,24 грн (одна тисяча вісімдесят шість грн 24 коп.), 3% річних у розмірі 216,60 грн (двісті шістнадцять грн 60 коп.), інфляційні втрати в сумі 64,41 грн (шістдесят чотири грн. 41 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп.).

Повне рішення складено 17.09.2012.

Архипенко О.М.