Рішення

від 17.09.2012 по справі 4/094-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2012 р. Справа № 4/094-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДХЛ Інтернешнл Україна», м. Київ

до Приватного підприємства «Євразія-Контракт», с. Петропавлівська Борщагівка

про стягнення 15 819, 08 грн.

за участю представників сторін:

позивач - Власов Є.А. -предст., дов. від 09.07.2012р.

відповідач -Палій О.М. -директор

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство "ДХЛ Інтернешнл Україна" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства агрофірма "Еліта" (відповідач) про стягнення 15 819, 08 грн., з яким 15200,00 грн. основного боргу, 501, 47 грн. пені, 117,61 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 000154 від 27.07.2011 р. про надання транспортно-експедиційних послуг (організації автомобільних перевезень вантажів) в частині оплати наданих позивачем експедиторських послуг, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 15819,08 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2012 р. порушено провадження у справі № 4/094-12 та призначено її до розгляду на 06.08.2012 р.

Ухвалою суду від 06.08.2012 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено, у зв'язку із неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача.

В судовому засіданні 10.09.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

10.09.2012р. відповідач в судовому засіданні письмового відзиву на позов не подав, однак в судовому засіданні усно проти позову не заперечував.

10.09.2012р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 17.09.2012р., про що сторони повідомлені особисто під розписку в бланку оголошення перерви.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача подав докази часткової оплати заборгованості в сумі 500,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 101 від 17.09.2012р. Вказані докази прийняті судом до розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області -

встановив:

27.07.2011 р. між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладено Договір № 000154 про надання транспортно-експедиційних послуг (організації автомобільних перевезень вантажів), відповідно до умов якого експедитор приймає на себе обов'язки за плату і за рахунок клієнта організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням та обробленням вантажів в міжнародному та/або регіональному сполученні, а саме: організувати виконання послуг, пов'язаних із безперешкодним перевезенням вантажів клієнта автомобільним транспортом та обробленням вантажів клієнта з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів призначення на території України й інших держав.

Умовами п. 1.4 договору між сторонами погоджено, що вид, об'єм, строки, вартість послуг експедитора за даним договором визначається окремо для кожного перевезення - у відповідності до погоджених заявок клієнта, які підлягають узгодженню згідно з умовами договору. Узгоджені сторонами заявки являють собою домовленість сторін стосовно істотних умов перевезення вантажу клієнту у рамках цього договору і є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 1.3 договору, перевезення здійснюється відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення, якщо принаймні одна із країн місця завантаження вантажу або місця доставки вантажу у відповідно із заявкою є учасником конвенції, митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, Європейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв, а також відповідно до Законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транспорт", Статуту автомобільного транспорту, Цивільного та Господарського кодексів України та інших діючих нормативних актів України.

На виконання умов договору, між сторонами підписаний Додаток до Договору №000154 від 27.07.2011 р. "Заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 1-27/07/2011".

Статтею 1 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі - Конвенція), підписаної в Женеві 1956р. Транспортним відділом Європейської економічної комісії ООН, до якої приєдналася Україна згідно із Законом України від 01.08.2006р., передбачено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені у договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких при-наймі одна є договірною країною.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Згідно з п. 5.8 Договору, по кожному організованому перевезенню сторонами підписується акт виконаних робіт.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується належним чином оформленими, підписаними та скріпленими печатками підприємств актами здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 46 116,78 грн., зокрема: акт за №ДХ-0001899 від 08.08.2011 року на суму 6 995,61 грн., акт за № ДХ-0002050 від 22.08.2011 року на суму 1962,00 грн., акт за № ДХ-0002054 від 22.08.2011 року на суму 1992,00 грн., акт за № ДХ-0003084 від 21.11.2011 року на суму 2959,26 грн., акт за № ДХ-0003215 від 28.11.2011 року на суму 22 196,11 грн., акт за № ДХ-0003713 від 30.12.2011 року на суму 3 499,80 грн., акт за № ДХ-0000389 від 20.02.2012 року на суму 3080,00 грн., акт за № ДХ-0000433 від 23.02.2012 року на суму 1752,00 грн., акт за № ДХ-0000495 від 27.02:2012 року на суму 1680,00 грн.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата послуг експедитора здійснюється шляхом перерахування коштів клієнтом на розрахунковий рахунок експедитора на підставі виставленого останнім рахунку-фактури, у розмірі, вказаному у заявці.

Згідно п. 5.7 договору, строк проведення розрахунків за договором, тобто за кожне здійснене перевезення проводиться на умовах 100% попереднього розрахунку на протязі 3 банківських днів з моменту отримання рахунку.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, здійснивши часткову оплату послуг позивача на загальну суму 30 916,78 грн., що підтверджується банківським виписками (копії в матеріалах справи).

Заборгованість відповідача на день подачі позову в розмірі 15200,00 грн. виникла на підставі рахунку-фактури за ДХ-0003241 від 28 листопада 2011 року, виставленого на підставі акту № ДХ-0003215 на суму 22196,11 грн., який відповідачем сплачувався частинами, а саме: 18.04.2012р. в сумі 2196,11 грн., 14.05.2012р. в сумі 2 000,00 грн., 01.06.2012р. в сумі 2 000,00 грн.,01.06.2012р. в сумі 284,96 грн., 01.06.2012р. в 515,04 грн.

Дії відповідача щодо часткової оплати свідчать про отримання ним даного рахунку-фактури та виникнення у нього зобов'язання здійснити розрахунок впродовж 3 календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури (п. 5.7 договору).

Зважаючи на викладене, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, та у зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором транспортного експедитування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України).

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (стаття 931 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на те, що відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, здійснивши лише часткові оплати, суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та стягнення заборгованості, яка, станом на день подачі позову, становила 15200,00 грн.

В судовому засіданні 17.09.2012р. відповідач надав докази часткової оплати суми боргу в розмірі 500,00 грн., а саме платіжне доручення № 101, в призначенні платежу якого зазначено: «оплата за перевезення вантажу згідно р/ф №ДХ-0003241 від 28.11.2011р.», у зв'язку з чим суд припиняє провадження у справі в частині 500,00 грн. на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

А відтак, сума боргу, яка залишилась непогашеною та розмір якої підлягає стягненню з відповідача станом на день розгляду справи складає 14700,00 грн. (15200,00 грн. -500,00 грн.).

Крім суми основного боргу, позивачем також заявлені до стягнення 501,47 грн. пені, нарахованої у відповідності до умов договору за період з 21.04.2012р. по 16.07.2012р.

У відповідності до п. 6.4 договору, у випадку прострочення платежів за цим договором винна у прострочення сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У відповідності до розрахунку, який міститься в матеріалах справи, нарахування суми неустойки здійснено від кожного акта окремо та з посиланням на норми ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Зважаючи на те, що часткові оплати відповідачем були здійснені 18.04.2012р., 14.05.2012р., 01.06.2012р., а також 17.09.2012р., заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені в розмірі 501, 47 грн. є арифметично вірним, не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 117,61 грн. 3% річних.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені даною статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.

Суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних, встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 117,61 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14700,00 грн. боргу, 117,61 грн. 3% річних, 501,47 грн. пені. В іншій частині заявлених позовних суд припиняє провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням вказаної норми законодавства, а також зважаючи на те, що сума основного боргу в розмірі 500,00 грн., в частині якої припинено провадження, була сплачена відповідачем після порушення провадження у даній справі, витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Євразія-Контракт»(08130, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова,1, код ЄДРПОУ 36107277) на користь Приватного акціонерного товариства "ДХЛ Інтернешнл Україна" (01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, 11-б, код ЄДРПОУ 22925230) -14 700 (чотирнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. заборгованості, 501 (п'ятсот одну) грн. 47 коп. пені, 117 (сто сімнадцять) грн. 61 коп. 3%річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 21.09.2012р.

Суддя О.В. Щоткін