Рішення

від 18.09.2012 по справі 5011-7/7463-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/7463-2012 18.09.12

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Медіа»

про стягнення 253 376,51 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Нестеренко Г.А. -довіреність б/н від 03.01.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Медіа» про стягнення 253 376,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів згідно Договору № 00889/08 від 09.01.2009.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 216 689,06 грн. -основного боргу, 32 503,39 грн. -штрафу, 3 460,74 грн. - пені, 20,53 грн. -інфляційних втрат, 702,79 грн. -3% річних, 5 607,53 грн. -судового збору.

Ухвалою від 08.06.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.07.2012.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р., у зв'язку з перебуванням судді Якименка М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою від 20.06.2012 (суддя Трофименко Т.Ю.) справу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.08.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. у зв'язку з виходом судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано для розгляду судді Якименку М.М.

Ухвалою від 25.07.2012 справу прийнято до провадження суддею Якименко М.М. та призначено до розгляду на 08.08.2012.

08.08.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 04.09.2012.

04.09.2012 представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 18.09.2012.

11.09.2012 представник відповідача подав клопотання про зменшення неустойки, згідно якого провив суд зменшити суму неустойки з 35 964,13 грн. до 5 000,00 грн.

В судове засідання 18.09.2012 представник відповідача повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 08.06.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю і просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2009 між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту -робочий орган), Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(далі по тексту -позивач, підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега Медіа»(далі по тексту -відповідач, розповсюджувач зовнішньої реклами) було укладено Договір № 00889/08 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місце (-я) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) (надалі - «РЗ») на підставі оформленого (-их) належним чином дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами (далі - «дозвіл»), а Розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане (-і) місце (-я) відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за його (їх) користування.

Згідно з п. 2.2. Договору місце (-я) для розміщення РЗ зазначається (-ються) в Додаткових угодах до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Додатковою угодою № 1 до Договору сторони визначили (зазначили) вид об'єкту зовнішньої реклами, місце розміщення зовнішньої реклами (адреса) та базову плату без ПДВ.

Як слідує з п. 3.6.3. Договору розповсюджувачу зовнішньої реклами зобов'язується отримати Акти приймання-передачі наданих послуг до 5 числа наступного після звітного місяця та протягом 5 днів повернути підписаний Акт приймання-передачі підприємству. Якщо розповсюджувач протягом вказаного періоду не поверне підписаний Акт, то вважається, що послуги надані належним чином.

Відповідно до п. 4.3. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25-го числа поточного місяця на поточний рахунок Підприємства 2600333023122 в Київській регіональній філії ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830, код ЄДРПОУ 26199714.

Плата сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами окремо по кожному рахунку-фактурі. Об'єднання рахунків-фактур для проведення платежів не допускається. Неотримання Розповсюджувачем зовнішньої реклами рахунку (-ів)-фактур в строки, визначені цим Договором, не звільняє Розповсюджувача зовнішньої реклами від внесення ним плати за Договором та не є перешкодою для нарахування Підприємством штрафних санкцій, передбачених цим Договором та чинним законодавством (п. 4.5. Договору).

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів згідно Договору № 00889/08 від 09.01.2009 і має заборгованість перед позивачем в розмірі 216 689,06 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду рахунки-фактури які повинен був сплатити відповідач в якості плати за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів та демонтаж рекламних засобів: № 21844 від 02.11.2010 на суму 55,51 грн., № 23785 від 02.12.2010 на суму 55,51 грн., № 25812 від 01.01.2011 на суму 55,51 грн., № 27964 від 04.02.2011 на суму 55,51 грн., № 54687 від 25.04.2012 на суму 292 527,12 грн., № 29656 від 02.03.2011 на суму 55,51 грн., № 31443 від 05.04.2011 на суму 55,51 грн., № 55778 від 10.05.2012 на суму 18 173,03 грн., № 39465 від 01.08.2011 на суму 55,51 грн., № 38179 від 13.07.2011 на суму 55,51 грн., № 35683 від 02.06.2011 на суму 55,51 грн., № 33631 від 10.05.2011 на суму 55,51 грн. (копії рахунків фактури містяться в матеріалах справи).

Регулювання правовідносин пов'язаних з розміщенням зовнішньої реклами в м. Києві здійснюється відповідно до Закону України «Про рекламу», «Типових правил розміщення зовнішньої реклами»затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067, «Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві»затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.09.2010 року № 767.

Згідно з «Типових правил розміщення зовнішньої реклами»затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 -користування місцями для розміщення зовнішньої реклами є платним.

Плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для не наземного та не дахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину (п. 32 «Типових правил розміщення зовнішньої реклами»затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067)

Відповідно до п. 1.3. «Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві»затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.09.2010 року № 767 КП «Київреклама»-комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів на право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, здійснювати контроль за надходженням плати по договорах, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені зазначеним Порядком та Статутом підприємства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів згідно умов Договору, а відповідач не виконав умови Договору щодо внесення плати за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламних засобів.

18.09.2012 в судовому засіданні позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого просив суд стягнути з відповідача на свою користь 8 656,23 грн. -основного боргу, а також зазначив що суму в розмірі 208 032,83 грн. -основного боргу було сплачено в добровільному порядку відповідачем.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що частину основний борг в розмірі 208 032,83 грн. було сплачено відповідачем, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 208 032,83 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 8 656,23 грн. -основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись на п. 7.4. та п. 7.5. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф, які за розрахунками позивача становлять 3 460,74 грн. -пені та 32 503,39 грн. -штрафу.

Відповідно до п. 7.4. Договору за несвоєчасне або неповне внесення плати Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з п. 7.5. Договору за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ, що складає більше 1 місяця, Розповсюджувач зовнішньої реклами, додатково сплачує штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Як слідує з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 3 460,74 грн. -пені та 32 503,39 грн. -штрафу є обґрунтованими, а тому з врахуванням уточненого розрахунку суду, який здійснений до вимог діючого законодавства, підлягаю частковому задоволенні в розмірі 32 420,09 грн. -штрафу, 3 417,66 грн. -пені.

Щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки (штрафу, пені) з 35 364,13 до 5 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання

Відповідно до п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З врахуванням вище викладено, суд дійшов до висновку, що даний випадок не є винятковим, а тому клопотання про зменшення суми неустойки (штрафу, пені) не підлягає задоволенню.

В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості по внесенню плати за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламних засобів позивачем було нараховано 3 % річних в розмірі 702,79 грн., та 20,53 грн. -інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 702,79 грн. та інфляційних втрат в розмірі 20,53 грн., є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 208 032 (двісті вісім тисяч тридцять дві) грн. 83 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Медіа»(02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 42, код ЄДРПОУ 13730473) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, буди. 12-А, код ЄДРПОУ 26199714) 8 656 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 23 коп. -основного боргу, 32 420 (тридцять дві тисячі чотириста двадцять) грн. 09 коп. -штрафу, 3 417 (три тисячі чотириста сімнадцять) грн. 66 коп. -пені, 702 (сімсот дві) грн. 79 коп. -3% річних, 20 (двадцять) грн. 53 коп. -інфляційних втрат, 5 065 (п'ять тисяч шістдесят п'ять) грн. 00 коп. -судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 19.09.2012р.