Рішення

від 17.09.2012 по справі 5020-719/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року справа № 5020-719/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

сільськогосподарське підприємство «Нібулон»

(54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, ідентифікаційний код 14291113)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська компанія «Рей»

(ідентифікаційний код 32737940, 99008, м. Севастополь, вул. Корсунська, 33)

про стягнення 13518,00 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон") -не з'явився;

Відповідач (ТОВ "Морська компанія "Рей") -Кім С.В., директор, паспорт серії АР 401982 від 17.10.2006, виданий Нахімовським РВ УМВС України у місті Севастополі.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська компанія «Рей»про стягнення 87867,00 грн., з яких 74349,00 грн. -сума осново боргу, 13518,00 грн. -сума штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору поставки №1605/1ПС-СК в частині поставки товару, в обсязі, передбаченому сторонами.

Ухвалою від 03.07.2012 позовна заява прийнята до розгляду судом.

У ході розгляду справи позивач надав клопотання про розгляд справи без участи його представників (арк.с. 61).

14.09.2012 на адресу суду надійшло повідомлення ТОВ сільськогосподарського підприємства "Нібулон" про те, що станом на 11.09.2012 відповідачем частково погашено існуючу заборгованість у розмірі 74349,00 грн. (що складає суму основного боргу) та представлено докази перерахування означеної суми на розрахунковий рахунок позивача.

Ухвалою суду від 17.09.2012 провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 74349,00 грн. було припинено відповідно до пункту 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи означене, предметом позову є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 13518,00 грн. за неналежне виконання умов договору з боку відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

В С Т А Н О В И В:

16.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Морська компанія Рей»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон»(покупець) було укладено Договір №1605/1ПС-СК (договір) за змістом якого постачальник зобов'язався поставити та передати покупцю у власність, а покупець зобов'язався оплатити та прийняти рятувальні засоби та інші матеріали (товар). Кількість асортимент та вартість Товару вказуються у додаткових угодах до Договору та вважаються невід'ємними частинами Договору (п. 1.1-1.2).

Ціна товару встановлюється у Додаткових угодах до Договору. Сума Договору визначається як загальна сума вартості Товару, зазначеної у додаткових угодах до Договору (п. 3.1-3.2 Договору).

Відповідно до розділу 5 товар поставляється на умовах, означених у додаткових угодах до Договору, строк поставки зазначається у додаткових угодах до Договору.

Згідно з п. 8.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть взаємну господарсько-правову відповідальність, визначену Договором та діючим законодавством, а також шляхом відшкодування завданих збитків у частині не покритій цими санкціями, відповідно до чинного законодавства України.

У разі прострочення поставки товару більш ніж на 15 календарних днів, постачальник на вимогу покупця сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого в строк товару (п. 8.4 Договору).

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання умов договору (п. 8.5 Договору).

Відповідно до п. 9.1 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2011, а в частині зобов'язань за Договором, які є виконаними на зазначену дату -до повного виконання сторонами цих зобов'язань.

06.09.2011 сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору №1605/1ПС-СК від 16.05.2011, згідно з якою постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець -оплатити та прийняти товар загальною вартістю 202770,00 грн. протягом 10 робочих днів після передплати (п. 4 Додаткової угоди).

Пунком 5 Додаткової угоди передбачені умови оплати товару, а саме: 70% передплата у сумі 141939,00 грн з ПДВ протягом 3 банківських днів від дати підписання цієї додаткової угоди, остаточний розрахунок -протягом 2 банківських днів з моменту отримання товару.

06.09.2011 відповідачем було виставлено позивачу рахунок №86 на суму 141939,00 грн. (оплата 70% за договором №1605/1 ПС-СК від 16.05.2011) (арк.с. 18).

У виконання умов договору позивачем 12.09.2011 було сплачено на користь відповідача 141939,00 грн. (арк.с. 19).

Відповідач поставив позивачеві товару на загальну суму 67590,00 грн., що підтверджується витратною накладною №89 від 15.09.2011 (арк.с. 20).

Враховуючи викладене, відповідав не виконав свої зобов'язання перед позивачем в частині поставки товару на загальну суму 135180,00 грн. (202770,00 грн. -загальна вартість товару за Додатковою угодою) -67590,00 грн. (вартість поставленого товару) = 135180,00 грн. (сума непоставленого товару за Додатковою угодою).

Неналежне виконання з боку відповідача умов Договору і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості оплаченого та непоставленого товару у розмірі 74349,00 грн (141939,00 грн- сума внесеної передплати (70% від загальної вартості товару) -67590,00 грн. (вартість поставленого товару) = 74349,00 грн., а також суми штрафу за неналежне виконання обов'язку відповідачем у розмірі 10% від суми непоставленого товару -13518,00 грн.

Провадження у справі в частині вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 74349,00 грн. було припинено судом у зв'язку з погашенням відповідачем вказаної суми у ході розгляду справи.

Враховуючи означене, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу за неналежне виконання обов'язків у сумі 13518,00 грн.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов'язання, питання виконання зобов'язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності із ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень статті 662 Цивільного кодексу України Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з положеннями статті 663 Цивільного кодексу України Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами Додаткової угоди до Договору сторонами узгоджено строк поставки товару -протягом 10 робочих днів після передплати.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст. ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач здійснив передплату у розмірі узгодженому сторонами 12.09.2011, однак відповідач, в порушення умов договору, поставив товар не в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Судом встановлено, що повернення сплаченої за непереданий товар суми у розмірі 74349,00 грн. було здійснено відповідачем лише в ході розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.09.2012 провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 74349,00 грн. було припинено.

З огляду на те, що відповідач порушив умови договору в частині своєчасної та повної поставки товару, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором у розмірі 10 відсотків від суми непоставленого товару.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), і, у разі його порушення настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України ).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.4 Договору у разі прострочення поставки товару більш ніж на 15 календарних днів, постачальник на вимогу покупця сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого в строк товару.

Судом встановлено, що відповідач порушив строк поставки товару на суму 135180,00 грн., враховуючи те, що загальна вартість товару за Додатковою угодою складає 202770,00 грн., а поставлено було товару лише на суму 67590,00 грн. (202770,00 грн -67590,00 = 135180,00 грн.).

Враховуючи вищенаведене суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 13518,00 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Підстав, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України та статтею 232 Господарського кодексу України для зменшення розміру штрафу, судом не встановлено.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на витрати по сплаті судового збору у розмірі 1757,34 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська компанія «Рей» (ідентифікаційний код 32737940, 99008, м. Севастополь, вул. Корсунська, 33) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, ідентифікаційний код 14291113) суму штрафу в розмірі 13518,00 грн , а також суму витрат по сплаті судового збору у розмірі 1757,34 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.09.2012.

.Суддя підпис О.С. Погребняк