Рішення

від 12.09.2012 по справі 5017/1954/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2012 р.Справа № 5017/1954/2012

За позовом: Селянського (фермерського) господарства Бевзенка Анатолія Михайловича;

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захист-агро";

про стягнення 15000,00 грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Магера Р.Ю. (за довіреністю);

Від відповідача: Гуменюк Ю.О. (за довіреністю)

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Магера Р.Ю. (за довіреністю);

Від відповідача: Гуменюк Ю.О. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ : 03.07.2012 р. за вх. № 2927/2012 СФГ Бевзенко А.М. (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Захист-агро" суми передплати за біологічний препарат „Гаупсин" у розмірі 15 000,00 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 27.07.2012 р. за вх.№23216/2012 надав уточнення до позову в яких додатково обгрунтував позовні вимоги

Відповідач позов не визнає, 17.07.2012 р. за вх. № 22024/2012 надав заперечення на позовну заяву, а 27.07.2012 р. за вх. №23232/2012 додаткові пояснення до позовної заяви в яких просив суд у позові відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

29.03.2012р. СФГ Бевзенка А.М. та ТОВ „Захист-агро" досягли усної домовленості щодо поставки товару -біологічного препарату „Гаупсин". 29.03.2010р. ТОВ „ЗАХИСТ-АГРО" виписало СФГ Бевзенка А.М. рахунок № 8 на суму 15 000грн. за біологічний препарат „Гаупсин" в кількості 1 000л. по ціні 15грн. за літр.

30.03.2010р. СФГ Бевзенка А.М. було оплачено рахунок № 8 від 30.03.2010р., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 34 від 30.03.2010 р.

Однак, як зазначає позивач, в порушення умов усної домовленості відповідач не виконав свої зобов'язань та не здійснив поставку товару, внаслідок чого позивач направив останнього претензією від 07.06.2012 р. з вимогою повернути сплачені грошові кошти у сумі 15 000 грн.

Претензія отримана відповідачем 08.06.2012р., але, як зазначає позивач, залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення СФГ Бевзенка А.М. до господарського суду Одеської області за захистом порушеного права.

Відповідач , в обгрунтування заперечень, посилається на те що в ході розгляду господарським судом Одеської області справи №5017/655/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Захист-агро" до Селянського (фермерського) господарства Бевзенко Софії Степанівни про стягнення 35 707,50 грн., було встановлено факт отримання СФГ Бевзенко А.М. біологічного препарату „Гаупсин" у повному обсязі про що свідчить накладна №106 від 30.03.2010 р.

Також відповідач зауважує, що 20.06.2012р. ТОВ „Захист-агро" було надіслано СФГ Бевзенка А.М. відповідь на претензію від 07.06.2012 р. в якій зазначено про виконання відповідачем у повному обсязі зобов'язань за поставкою товару позивачу .

З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволені позову в повному обсязі, оскільки на думку ТОВ „Захист-агро" товар було отримано СФГ Бевзенка А.М. належним чином.

Будь яких доказів отримання позивачем 1000 л біологічного препарату „Гаупсин" на сумму 15000 грн. відповідач суду не надав , посилаючись на пожежу , що сталась в приміщені ТОВ „Захист-агро" в травні 2010 р. за наслідками якої були знищені за твердженням відповідача оригінали договорів поставки та накладні .

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За формою та способом волевиявлення, відповідно до п. 1,2 ст. 205 ЦК України (далі -Цивільного кодексу України) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим , якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до п. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, яким обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України (далі -ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі виник правочин та відповідні зобов'язання за правочином.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначеного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані прийняті на себе за усною домовленістю зобов'язання та здійснено передплату товару - біологічного препарату „Гаупсин" в кількості 1000л. по ціні 15грн. за літр. у сумі 15 000 грн. про що свідчить платіжне доручення №34 від 30.03.2010 р.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", який в силу вимог ч.2 ст.4 ЦК України є актом цивільного законодавства, всі юридичні особи зобов'язані вести бухгалтерський облік та фінансову звітність згідно з законодавством, а у ч.1 ст.9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи те, що між сторонами по справі не укладався договір поставки, господарський суд вважає, що документом який в даному випадку фіксує факт здійснення господарських операцій щодо поставки товару відповідачем позивачу є накладна.

Належних доказів поставки товару відповідач суду не надав .

Крім того судом не приймаються до уваги посилання відповідача про встановлення факту отримання Селянським (фермерським) господарством Бевзенко Анатолій Михайлович в повному обсязі товару відповідно до накладної № 106 від 30.03.2010 р. при розгляді справи №5017/655/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Захист-агро" до Селянського (фермерського) господарства Бевзенко Софії Степанівни про стягнення 35 707,50 грн. так як зі змісту рішення господарського суду Одеської області по справі №5017/655/2012 від 14 травня 2012 вбачається , що судом в ході розгляду зазначеної справи не розглядались спірні відносини між позивачем СФГ Бевзенко Анатолієм Михайловичем та відповідачем ТОВ „Захист-агро", а також не було прийнято як належний доказ у справі платіжне доручення № 34 від 30.03.2010 р. яким СФГ Бевзенко А.М. було оплачено рахунок № 8 від 29.03.2010р. так як зазначений рахунок не виставлявся відповідачу СФГ Бевзенко Софії Степанівні та був оплачений іншою юридичною особою Селянським (фермерським) господарством Бевзенко Анатоліем Михайловичем.

Суд зазначає, що накладна №106 від 30.03.2010 р. на яку посилається відповідач є доказом поставки товару саме Селянському (фермерському) господарству Бевзенко Софії Степанівни -зовсім іншій юридичній особі, та не може вважатися доказом поставки товару СФГ Бевзенка А.М.

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на втрату документів у зв'язку з пожежою , що сталась в приміщені ТОВ „Захист-агро" в травні 2010 р. під час якої була знищена накладна, що підтверджує отримання позивачем 30 березня 2010 р. - 1000 л біологічного препарату „Гаупсин" на сумму 15000 грн. , так як представниками відповідача в ході судового засідання від 12.09.2012 р. надані оригінали накладних №№106,107 від 30 березня 2010 р. на отримання Селянським (фермерським) господарством Бевзенко Софії Степанівни біологічного препарату „Гаупсин" які були в належному стані ,без наявності наслідків пожежі.

З огляду на викладене , вбачається, що поставка ТОВ „Захист-агро" товару 1000 л біологічного препарату „Гаупсин" позивачу належними доказами відповідачем не підтверджена.

Враховуючи вищезазначене суд доходить висновку, що на момент звернення з позовом наявна заборгованості відповідача перед позивачем - в сумі 15 000 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведенні позивачем обгрунтування та надані докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Захист-агро" (67613, Одеська обл., Біляївський р-н., с. Василівка, вул.. Гагаріна, буд. 2, ідентифікаційний код 31374036) на користь Селянського (фермерського) господарства Бевзенка Анатолія Михайловича (67430, Одеська обл., Розділянський р-н, с. Степанівна, вул.. Шевченка, 2, ідентифікаційний код 20961919) суму передплати за біологічний препарат „Гаупсин" у розмірі 15 000 /п'ятнадцять тисяч/ грн. 00 коп., судового збору у розмірі 1 609 /тисяча шістсот дев'ять/ грн.. 50 коп.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 17.09.2012 р.

Суддя Власова С.Г.