Постанова

від 20.09.2012 по справі 24/5005/1753/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/5005/1753/2012 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.09.2012 року                                    Справа №  24/5005/1753/2012 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді   Лисенко О.М. (доповідач) суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.   при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю. учасники процесу  у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська  Дніпропетровської області, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від  21.08.2012  року  у справі 24/5005/1753/2012 за заявою  товариства з обмеженою відповідальністю «Джібісіді-Плюс», м.Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю   «Новоград-Спецсервіс»», м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом   ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2012 року по справі № 24/5005/1753/2012 (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Новоград-Спецсервіс», м.Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Новоград-Спецсервіс», м.Дніпропетровськ; ухвалено згідно до п.6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вважати погашеними вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Джібісіді-Плюс», м. Дніпропетровськ на суму 77 365,0 грн.; припинені повноваження ліквідатора боржника;  провадження у справі припинено. Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором здійснено всі заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено; майно у банкрута відсутнє. В якості норм права суд послався на ст.ст.22, 32 п.6 ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська, яка просить ухвалу скасувати, посилаючись на  те, що боржник перебуває на податковому обліку  у ДПІ Ленінського району м.Дніпропетровська, винесення господарським судом Дніпропетровської області ухвали про припинення юридичної особи фактично унеможливлює виконання ДПІ проведення документальної позапланової перевірки згідно до вимог п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання. Також Державна податкова служба зазначала в апеляційної скарзі про безпідставність порушення справи про банкрутство боржника на підставі статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»оскільки      боржник подав звітність до  ДПІ у Ленінському районі за перший квартал 2011 року  (надана  10.05.2011 року) та декларацію з податку на додану вартість за березень 2001 року (надана 25.05.2011 року). Ініціюючий кредитор, боржник та скаржник правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористались, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 11.09.2012 року (а.с.6 т.2), яка містить на звороті  штамп  канцелярії апеляційного господарського суду  про  розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75. Враховуючи, що сторони та скаржник сповіщені належним чином про час та місце судового засідання, а також, що суд апеляційної інстанції обмежений 15 денним строком розгляду апеляційної скарги (ст.102 ГПК України), будь-які клопотання від сторін про подальше відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору не надходили, участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін (ст.22 ГПК України), неявка сторін та скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 ГПК України). Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Згідно ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень. Статтею 129 Конституції України, яка згідно до преамбули є Основним Законом України, і норми якої є нормами прямої дії, регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження. Отже в процедурі банкрутства в порядку ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу стосується прав або обов'язків органів ДПІ, а відтак остання не може бути позбавлена права оскарження зазначеної ухвали. Порушення прав органів ДПІ може полягати в тому, що у разі ліквідації платника податків за судовим рішенням у справі про банкрутство, ДПІ позбавлена права здійснити перевірку цього платника, що призводить до неможливості виконання функції органів ДПІ по контролю за правильністю обчислення та сплати податків. З огляду на викладене, та оскільки Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не містить прямої заборони на оскарження податковими органами судових актів у справі про банкрутство, судова колегія вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою податкового органу не може бути припинено, а апеляційна скарга підлягає розгляду по суті. Розглядаючи по суті апеляційну скаргу ДПІ, яка хоча і не підтвердила належними доказами по справі наявність кредиторських вимог до боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду, бере до уваги вищевикладене, ст.1 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.91,106 ГПК України, зазначає, що апеляційне провадження не підлягає припиненню  на підставі п.11 ч.1 ст.80, ст.91,106 ГПК України. Крім цього, по даній  категорії справ також існує сформована певна судова практика розгляду по суті апеляційних та касаційних скарг органів ДПІ при відсутності податкової заборгованості банкрута (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2011р. по справі № 27/96б, постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. по справі № Б29/295-10, постанови Вищого господарського суду від 15.11.2011р. по справі №14/3257, по справі № 5005/3584/2011). Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведенні неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому      здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури –дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідаційної процедури банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу. З матеріалів справи вбачається наступне. 23.02.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Джібісіді-Плюс», м.Дніпропетровськ звернулося в господарський суд Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Новоград-Спецсервіс», м.Дніпропетровськ на підставі статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2012 року вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 24/5005/1753/2012; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 06.03.2012 року о 10год.10хв.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зобов'язано сторони вчинити певні дії. Постановою суду від 06.03.2012 року боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців; ліквідатором боржника призначений ініціюючий кредитор, якого зобов'язано вчинити певні дії; ухвалено копію цієї постанови направити до державної податкової служби  за місцезнаходженням  банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), матеріали за результатами перевірки зобов'язано направити для долучення до справи про банкрутство. Вказана постанова отримана ДПІ у Ленінському районі  15.03.2012 року (а.с.48. том 1). 03.04.2012 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі подала до суду Заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, в якій просила скасувати постанову суду від 06.03.2012 року по даній справі. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2012 року по справі №24/5005/1753/2012 в задоволені заяви ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2012 року відмовлено, постанова господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2012 року залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року. Частинами 1,2,4,5 статті 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом” встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: - показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); - відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; - копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; - реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; - документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута. У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. До звіту ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Джібісіді-Плюс»(а.с.78, том 1) серед інших документів надані ліквідаційний баланс та реєстр вимог кредиторів. З ліквідаційного балансу (а.с.80, том 1) вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання. В результаті ліквідаційної процедури ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість: Перша черга –судові витрати ТОВ «Джібісіді-Плюс»-5365,0 грн. Четверта черга -  ТОВ «Джібісіді-Плюс»-72000 грн. Згідно довідок Інспекції Державного технічного нагляду, м.Дніпропетровськ №824-02-13 від 23.03.2012 року, Комунального підприємства  «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, м.Дніпропетровська №4026 від 23.03.12 Р., ДП «Центр державного земельного кадастру «Дніпропетровська регіональна філія м. Дніпропетровськ № 4-3/1039 від 18.04.2012 року, Територіального управління держгірпромнагляду по Дніпропетровської області м. Дніпропетровськ № 05-14/792 від 20.03.2012 року, Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції м. Дніпропетровськ №1408/29/в/п№159 від 21.03.2012 року, відділу ВРЕВ ДАІ з обслуговування м.Дніпропетровська та Солонянського району №1 піпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ №14/1 РЕР-1490 (и) від 22.03.2012 року, Державної податкової інспекції у Ленінському районі мю Дніпропетровська №1648/10/183 від 03.04.2012 року щодо закритих рахунків в банківських установах, за боржником нерухомого майна, автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок не зареєстровано, виконавчі провадження відсутні. На запити  ліквідатора отримані відповіді Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Дніпропетровська, Відділення виконавчої служби дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпропетровськ, Ленінської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м.Дніпропетровськ, Ленінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровськ про відсутність заборгованості банкрута.       Щодо доводів скаржника про забезпечення проведення позапланової перевірки, судова колегія зауважує на наступне. Відповідно до п.78.1.7  статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється  у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України. Згідно з п.78.6 ст.78 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України регламентовано, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва –5 робочих днів, інших платників податків –10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва –не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків –не більш як на 5 робочих днів. На час винесення оскаржуваної ухвали (21.08.2012 року)  Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська не надано як доказів видачі наказу керівника податкового органу про проведення документальної позапланової перевірки, так і результати проведення такої перевірки (п.п.78.1.7, 78.4 Податкового кодексу України). Копія постанови господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2012 року  отримана Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська 15.03.2012 року (а.с.48). В постанові ДПІ зобов'язувалася судом розглянути питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів ( обов'язкових платежів). Матеріали за результатами перевірки необхідно було направити для доручення до справи про банкрутство. Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що  документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється і у разі отримання ДПІ постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки. Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено проведення ДПІ документальної позапланової  виїзної перевірки також і у разі коли платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або рахунки, якщо їх подання передбачено законом (п.п.78.1.2). Законність порушення провадження у даній справі про банкрутство перевірена Дніпропетровським апеляційним господарським судом, про що зазначено в постанові від 19.06.2012 року. Доводи скаржника про те, що боржником подавалась остання звітність 25.05.2011 року, тобто боржник знаходився за своїм місцезнаходженням на час порушення справи про банкрутство, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки згідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням внесений 01.02.2012 року - після надання останньої звітності. Як вже зазначалось вище, на час винесення оскаржуваної ухвали (21.08.2012 року)  Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська не надано як доказів видачі наказу керівника податкового органу про проведення документальної позапланової перевірки з жодної із наведених підстав, передбачених статтею 78 Податкового кодексу України, так і результати проведення такої перевірки (п.п.78.1.7, 78.4 Податкового кодексу України). Скаржником не надано і доказів, які б свідчили, що перевірка не здійснена ДПІ внаслідок неправомірних дій ліквідатора, чи порушень чинного законодавства при винесенні оскарженої ухвали судом першої інстанції. Скаржником не заявлялися грошові вимоги в процедурі банкрутства боржника,  доказів наявності боргу у боржника по податкам і зборам суду не надано.                     За вказаних обставин доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваному судовому рішенні. Враховуючи наведене, підстави для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2012 року по справі № 24/5005/1753/2012, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні. Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ  –залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2012 року по справі № 24/5005/1753/2012 –залишити без змін. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Дніпропетровській апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів. Головуючий суддя                                                               О.М. Лисенко                                                                                          Суддя                                                                                     О.В.Джихур Суддя                                                                                    О.М.Виноградник Повний текст постанови підписаний 20.09.2012 року.