Ухвала

від 13.09.2012 по справі 2-а-5180/09/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 р.Справа № 2-а-5180/09/1570

Категорія:10.2.4Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В. при секретаріПилипчук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЦКОМ БАНК» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року по справі за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЦКОМ БАНК» про стягнення боргу, -

встановиЛА:

Заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЦКОМ БАНК»про стягнення з відповідача боргу зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 10313570,16 грн. з операції купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на користь позивача.

В судовому засіданні першої інстанції представник прокуратури та представник позивача підтримали адміністративний позов, просили суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

Суд першої інстанції своєю постановою від 01 червня 2011 року адміністративний позов заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси - задовольнив повністю.

Стягнув з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЦКОМ БАНК»борг зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 10313570,16 грн. з операції купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на користь управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «СОЦКОМ БАНК»не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «СОЦКОМ БАНК»посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.03.2003 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «СОЦКОМ БАНК»(скорочене найменування - ПАТ «КБ «СКБ») зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код 26364113, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 5.

17 березня 2003 року відповідач взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси за реєстраційним № 4654, як платник страхових внесків, 19 вересня 2008 року - в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси.

13 жовтня 2008 року на адресу управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси надійшов лист управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси від 9 жовтня 2008 року № 9081/02, в якому зазначено, що згідно заяви № 6716/09 від 23.05.2008 року ТОВ КБ «СоцКом Банк», код ЄДРПОУ 26364113, про зняття з обліку у зв'язку зі зміною юридичної адреси, залишки заборгованості по купівлі-продажу безготівкової валюти передаються до управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси.

До зазначеного листа додано копію акту перевірки, акт передачі залишків, звіти по купівлі-продажу безготівкової валюти з грудня 2005 року по грудень 2007 року, постанову Вищого адміністративного суду України від 15.05.2008 року.

Відповідно до звітів про нарахування та сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових валют, поданих до управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси, в тому числі за період, заявлений у позові, - з березня 2006 року по грудень 2007 року, відповідачем були зазначені показники, які були досліджені судом першої інстанції та підтверджуються матеріалами справи.

З 16 лютого 2007 року по 26 лютого 2007 року на підставі п. 3 «в»Указу Президента України від 23 липня 1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з дорегулювання підприємницької діяльності»та посвідчення на перевірку № 2664/02 від 15.02.2007 року, виданого начальником управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси, посадовою особою управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси проведено позапланову перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк»за період з 1 травня 2004 року по 31 січня 2007 року. Перевірку проведено з відома голови ради директорів Граждан О.В. та в присутності головного бухгалтера Богненко О.Є.

За результатами проведеної перевірки складено акт позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 52 від 27.02.2007 року.

Відповідно до п. 2 зазначеного акту, перевіркою встановлено, зокрема: «З операцій купівлі-продажу безготівкових валют згідно Постанови КМУ № 1740 від 03.11.1998 р. зі змінами та Листа ПФУ № 18-310/5174-11819 від 28.11.2005 р., Роз'яснення до Постанови КМУ № 13-116/1314-3774 від 07.04.2006 р. № 4250/03-20: …При перевірці визначення сум нарахованих внесків за ставками 1,5%,- 1,3%, 1,0% (зазначених у рядку 2 Додатка 1) виявлено: ... відхилення + 2894256,49 грн. за рахунок не нарахованих страхових внесків по операціям для фірми «Сан-Лео»ДП СП ТОВ «Сагема-Трнас». За період перевірки, з урахуванням залишку у сумі 4364203,08 грн. на початок облікового періоду платник повинен перерахувати до Пенсійного фонду станом на 01.02.2007 року - 7281311,39 грн., фактично перераховано 22851,82 грн. Залишок несплачених та не обчислених страхових внесків складає - 7258459,57 грн.»

Відповідно до висновків зазначеного акта, за перевіряємий період з операцій купівлі-продажу безготівкових валют придбаних для фірми «Сан-Лео»ДП СП ТОВ «Сагема-Транс»на 1 лютого 2007 року відповідачем не сплачено та не обчислено 7258459,57 грн.

З 11 вересня 2008 року по 16 вересня 2008 року на підставі п. 3 «є»Указу Президента України від 23 липня 1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з дорегулювання підприємницької діяльності»та посвідчення на перевірку № 6716/09 від 23.05.2008 року, виданого начальником управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси, посадовою особою управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси проведено позапланову перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та достовірність подання звітності до персоніфікованого обліку відомостей у зв'язку з переходом в Приморський район м. Одеси Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк»відділом по контрольно-перевірочній роботі за період з 1 лютого 2007 року по 31 липня 2008 року, відділом аудиту персоніфікованого обліку - з 5 березня 2003 року по 31 липня 2008 року. Перевірку проведено з відома голови ради директорів Граждан О.В. та в присутності головного бухгалтера Лічман О.О.

За результатами проведеної перевірки складено акт позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та на достовірність подання звітності до персоніфікованого обліку відомостей у зв'язку з переходом в Приморський район м. Одеси № 161 від 17.09.2008 року.

Відповідно до зазначеного акту, перевіркою відділу по контрольно-перевірочній роботі встановлено, зокрема: «З операцій купівлі-продажу безготівкових валют згідно Постанови КМУ № 1740 від 03.11.1998 р. зі змінами та Листа ПФУ № 18-310/5174-11819 від 28.11.2005 р., Роз'яснення до Постанови КМУ № 13-116/1314-3774 від 07.04.2006 р. № 4250/03-20: ... При перевірці визначення сум нарахованих внесків за ставками 1,5%; 1,3%; 1,0%; 0,5% зазначених у рядку 2 Додатка 1) виявлено: ... відхилення + 4382538,82 грн. за рахунок не нарахованих страхових внесків по операціям для фірми «Сан-Лео»ДП СП ТОВ «Сагема-Транс». За період перевірки з урахуванням залишку у сумі 7258459,57 на початок облікового періоду платник повинен перерахувати до Пенсійного фонду станом на 01.08.2008 року - 13402721,39 грн., фактично перераховано 1761723,00 грн. залишок несплачених та не обчислених страхових внесків складає - 11640998,39 грн.»

Відповідно до висновків зазначеного акта, за перевіряємий період з операцій купівлі-продажу безготівкових валют придбаних для фірми «Сан-Лео»ДП СП ТОВ «Сагема-Транс»на 1 серпня 2008 року відповідачем не сплачено та не обчислено 11640998,39 грн.

Згідно із повідомленням управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 31 травня 2011 року № 4182/09, заборгованість відповідача зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових валют за період з березня 2006 року по грудень 2007 року включно, станом на 01.06.2011 року складає 10313570,16грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 червня 1998 року Українсько-італійське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Сагема-Транс»зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код 14300467, місцезнаходження: 87510, м. Маріуполь, пр. Луніна, 11-В.

07.06.2004 року повідомленням № 11-36/539 Фірму «Сан-Лео»ДП СП ТОВ «Сагема-Транс»сповіщено про реєстрацію останнього, як платника страхових внесків.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2008 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю КБ «СоцКомБанк»про стягнення коштів задоволено касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси; постанову господарського суду Одеської області від 9 червня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006 року скасовано та ухвалено нове рішення наступного змісту: «Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеса до товариства з обмеженою відповідальністю КБ «СоцКомБанк»про стягнення коштів задовольнити, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю КБ «СоцКомБанк»на користь управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеса 1327428,22 грн.»Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Відповідно до вищезазначеної постанови, Вищим адміністративним судом України встановлено зокрема, що Угода між Урядом України та Урядом Італійської Республіки про сприяння та захист інвестицій від 12.09.1997 року регулює основний вид підприємницької діяльності як операція з купівлі-продажу валюти, а також те, що до виду підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «Сагема-Транс»не входить здійснення операцій з купівлі - продажу валюти, та зазначено, що за таких обставин операції з купівлі-продажу валют є окремими господарськими операціями, які не є видом підприємницької діяльності юридичної особи, а тому на них не можна поширювати положення зазначених у цій постанові рішень господарського суду м. Маріуполь та міжнародних угод між Урядом України та Італії.

Станом на момент розгляду і вирішення справи заявлена у позові сума боргу зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за заявлений у позові період відповідачем не сплачена.

В судовому засіданні першої інстанції представники сторін не заперечували проти фактично встановлених обставин у справі та зазначили по суті, що розбіжності у позиціях сторін полягають у тлумаченні законодавства, що регулює ці правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ (далі - ЗУ № 1058-ІУ), Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року № 3235-ІУ (далі - ЗУ № 3235-ІУ), Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-У (далі - ЗУ № 489-У), Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі -ЗУ № 400/97-ВР), Законом України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження»від 17 лютого 2000 року № 1457-Ш (далі - ЗУ № 1457-Ш), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 (далі - Положення № 121/2001), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261 (далі - Положення № 1261), Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 (далі - Порядок), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до Положень № 121/2001 та № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики; у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням; організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення

цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра праці та соціальної політики.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів. Пунктом 5 Положення № 1261 встановлено, що Пенсійний фонд України має право:

отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і

організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від

фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням,

обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання

ним функцій, передбачених законодавством;

проводити планові, а також у передбачених законодавством випадках позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;

вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду України та порядок їх використання;

вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності документи, що підтверджують приховування (заниження) розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховуються страхові внески, або порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду України;

порушувати відповідно до законодавства справу про банкрутство підприємства, установи, організації або вносити пропозиції щодо скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності в разі систематичної несплати ними страхових внесків;

застосовувати фінансові санкції, передбачені законом;

стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків;

порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

укладати договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

одержувати кредити в установах банків;

здійснювати інші права, передбачені законодавством.

Згідно із п. 15 Положення № 1261 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Підпунктом 3.4.2 пункту 3.4 Інструкції передбачено, що отримавши документи передбачені пп. 3.4.1 п. 3.4 Інструкції, орган Пенсійного фонду України у 10-денний термін проводить документальну перевірку правильності обчислення та сплати страхових внесків або звірення розрахунків з фізичними особами, які забезпечують себе роботою самостійно.

На основі акта перевірки або акта звірки страхувальник розраховується з органом Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ № 1058-ІУ розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Згідно із п. 10 ст. 11 ЗУ № 3235-ІУ та п. 10 ст. 11 ЗУ № 489-У установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2006 рік у частині доходів є, зокрема збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку цей порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти, згідно із п. 2 Порядку, сплачують юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, банки (у тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізичні особи, у тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що банки та їх установи (далі - банки) нараховують, утримують та одночасно з поданням заявки на купівлю іноземної валюти, що здійснюється ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачують до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 відсотка суми операції з купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеної у такій заявці. Юридична або фізична особа - клієнт банку в заяві на купівлю іноземної валюти зазначає, що він доручає банку утримати із суми в гривнях, перерахованої для купівлі іноземної валюти, суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та перерахувати її до спеціального фонду державного бюджету.

Банки перераховують суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до п. 4 Порядку, з операції з купівлі-продажу безготівкової валюти, здійсненої як для власних потреб, так і за дорученням клієнтів, на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації банків як платників страхових внесків у органах Пенсійного фонду України.

Абзацами 2, 3 статті 98 ЗУ № 3235-ІУ установлено, що збір з купівлі-продажу валюти протягом 2006 року справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в розмірі 1,3 відсотка. Платниками такого збору є юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют. Банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1,3 відсотка від суми операції з купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 89 ЗУ № 489-У установлено, що збір з купівлі-продажу валюти протягом 2007 року справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в розмірі 1 відсотка. Платниками такого збору є юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, банки (у тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют. Банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державні пенсійне страхування у розмірі 1 відсотка від суми операції з купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 16 Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються платниками з операцій з купівлі-продажу безготівкової валюти, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та з відчуження легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій), зараховуються в установленому порядку до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно із п. 5 Порядку сума збору зараховується на відповідний балансовий рахунок у разі отримання заяви на купівлю іноземної валюти та перераховується банками відповідно до пункту 4 цього Порядку не пізніше наступного операційного дня після здійснення операції з купівлі безготівкової валюти.

Банки, відповідно до п. 19 Порядку, подають до 20 числа місяця, що настає за звітним, до органів Пенсійного фонду України, в яких вони зареєстровані як платники страхових внесків, звіт про нарахування та сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкової валюти згідно з додатком 1.

ЗУ № 400/97-ВР визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до абз. 2 п. 5 ст. 1 ЗУ № 400/97-ВР платниками збору з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню є юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, банки (у тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню. Банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі, встановленому цим Законом, від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.

Частиною 3 статті З ЗУ № 400/97-ВР передбачено, що платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються ЗГІДНО ІЗ законом про Державний бюджет України.

Згідно із ст. 1 ЗУ № 1457-ІП на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів (далі - підприємства), створених за участю

іноземній інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій. Відповідно до ч. 2 ст. 7 ЗУ № 145 7-ІЙ судові рішення про застосування до підприємств з іноземними інвестиціями, їхніх дочірніх підприємств, а також філій, відділень та інших відокремлених підрозділів державних гарантій захисту інвестицій, винесені на підставі законодавчих актів, зазначених у статті 4 цього Закону, підлягають виконанню виключно в частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі встановлених в судовому засіданні першої інстанції обставин та вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що:

- наведене законодавство - є спеціальним у сфері врегулювання спірних правовідносин, яким не передбачено звільнення суб'єктів господарювання від сплати відповідного збору з операцій купівлі-продажу валют; відповідно позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою та законодавчо безпідставною, а саме обґрунтування позиції відповідача щодо правомірності несплати ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню з посиланням на:

рішення Приморського райсуду м. Маріуполь № 136 від 12.01.2000 року, ухвалу судової колегії з цивільних справ Донецького обласного суду від 14.02.2000 року, ухвалу колегії суддів палати з цивільних справ Верховного Суду України від 17.12.2001 року, ухвалу Приморського райсуду м. Маріуполь від 13.05.2002 року та ухвалу Приморського райсуду м. Маріуполь від 28.05.2002 року, відповідно до яких: до спільного українсько - італьянського підприємства «Сагема-Транс» застосовані державні гарантії захисту іноземних інвестицій; встановлено, що до спільного українсько - італьянського підприємства «Сагема-Транс», заснованого у формі пайової участи іноземного інвестора фірми «Галеано ди Марио Ваньола и Ко с.р.л.»(Італія), починаючи з 23 березня 1992 року застосовується законодавство України, яке діяло на момент внесення іноземної інвестиції, тобто станом на 23 березня 1992 року і наступне введення нових податків, а також зміна об'єкта оподаткування, механізму їх нарахування, нові ставки податків, зміни правового режиму територій, ліцензування, зміни в банківській діяльності і т.д. на дане підприємство не поширюється; СП «Сагема-Транс»звільнено від сплати податків на додану вартість і акцизного збору при імпорті, податку на прибуток, місцевих податків та інших податків і обов'язкових платежів, які дане підприємство не сплачувало б по законодавству України, яке діяло станом на 23 березня 1992 року, - суперечить ч. 2 ст. 7 ЗУ № 1457-ІП;

Угоду між Урядом України та Урядом Італійської Республіки про сприяння та захист інвестицій від 02.05.1995 р., яка набрала чинність 12.09.1997 р., - здійснено відповідачем без урахування обставини, що зазначена Угода регулює здійснення операцій з купівлі-продажу валюти, як основного виду підприємницької діяльності, яка до виду підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «Сагема-Транс»не входить;

те, що позивач жодних вимог на адресу банку не направляв, узгодження вимог у встановленому порядку не здійснювалося, тому зобов'язання є неузгодженим - здійснено відповідачем без урахування обставини, що факт наявності у відповідача заявленої у позові заборгованості встановлено позивачем за результатами проведення вищезазначених позапланових перевірок відповідача, проведених з відома та у присутності повноважних осіб відповідача, ознайомлених з результатами цих перевірок;

Відповідно подання даного позову є правомірним, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги - доведеними, позовні вимоги - обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЦКОМ БАНК», - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року по справі за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЦКОМ БАНК»про стягнення боргу, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан