Ухвала

від 19.09.2012 по справі к-58780/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 року м. Київ К-58780/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенко М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року

у справі № 2а-13156/09/0570

за позовом Державного підприємства «Сніжнянська виправна колонія № 127»управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області

до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Сніжнянська виправна колонія № 127»управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (далі -позивач, ДП Сніжнянська ВК № 127) звернулось у серпні 2009 року до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області (далі -відповідач, ДПІ у м. Сніжному) про визнання протиправними дій ДПІ у м. Сніжному, щодо перерозподілу сплаченого ДП Сніжнянська ВК № 127 протягом періоду з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року податку на додану вартість в сумі 234 370,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу, зобов'язання відповідача прийняти рішення про визнання податкового боргу ДП «Сніжнянська ВК № 127»з податку на додану вартість в сумі 312 019,09 гривень безнадійним та таким, що підлягає списанню, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, щодо внесення відповідних змін в облікову картку ДП «Сніжнянська ВК № 127»щодо правильного відображення погашення з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 234 370,00 гривень та відповідно наявності безнадійного податкового боргу станом на 01.07.2009 року у сумі 312 019,09 гривень, а також списання безнадійної податкової заборгованості ДП «Сніжнянська ВК № 127»з ПДВ в сумі 312 019,09 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року, позов задоволено: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сніжному, щодо перерозподілу сплаченого Державним підприємством «Сніжнянська виправна колонія № 127»управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області протягом періоду з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року податку на додану вартість в сумі 234 370,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу; зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сніжному прийняти рішення про визначення податкового боргу Державного підприємства «Сніжнянська виправна колонія № 127»управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області з податку на додану вартість в сумі 312 019,09 гривень безнадійним та таким, що підлягає списанню; зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сніжному вчинити певні дії, щодо внесення відповідних змін в облікову картку Державного підприємства «Сніжнянська виправна колонія № 127»управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області щодо правильного відображення погашення з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 234 370,00 гривень та відповідно наявності безнадійного податкового боргу станом на 01.07.2009 року у сумі 312 019,09 гривень, а також списання безнадійної податкової заборгованості ДП «Сніжнянська ВК № 127»з ПДВ в сумі 312 019,09 гривень; присуджено з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сніжнянська виправна колонія № 127» управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову,

В своїх заперечення ДП «Сніжнянська ВК № 127»зазначає, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій ДП «Сніжнянська ВК № 127»згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 29.09.2000 року, виданого Виконкомом Сніжнянської міськради -є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, присвоєно ідентифікаційний код № 08679959, свою діяльність здійснює у відповідності до Статуту, 20.07.1995 року взято на облік в ДПІ у м. Сніжному як платника податків за № 411. Згідно свідоцтва від 12.10.2000 року є платником податку на додану вартість.

31.07.2009 року до ДПІ у м. Сніжному надійшов лист № 2647 від 30.07.09 року ДП «Сніжнянська ВК № 127», яким останній, згідно п. 18.2 ст. 18 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»(далі -Закон № 2181), просить списати безнадійний податковий борг з податку на додану вартість, який станом на 01.07.2009 року становив 312 019,09 гривень в т.ч: податок у розмірі 300 329,57 гривень; пеня у розмірі 11 689,52 гривень (а.с.6).

ДПІ у м. Сніжному розглянувши вказаний лист надіслало на адресу ДП «Сніжнянська ВК № 127»відповідь № 2567/10/24-013 від 30.07.2009 року, згідно якої повідомила, що станом на 01.07.2009 року за ДП «Сніжнянська ВК № 127»відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181 обліковується безнадійний податковий борг з податку на додану вартість, строк давності якого становить понад 1095 днів, в сумі 14 583,60 гривень, в т.ч.: податок у розмірі 14 583,60 гривень, пеня у розмірі 0,00 гривень.

На запит від 30.07.2009 року ДПІ у м. Сніжному на адресу ДП «Сніжнянська ВК № 127»надіслало лист № 2566/10/19-013 від 05.08.2009 року, згідно якого повідомила, що сума заборгованості з податку на додану вартість по ДП «Сніжнянська ВК № 127»станом на 01.07.2006 року складала 527 469,70 гривень, в т.ч. пені 23 830,68 гривень.

Згідно рішення № 56/24-014-24 від 18.02.2008 року про списання безнадійного податкового боргу, ДПІ у м. Сніжному на підставі п.п. «в», п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181, листа підприємства від 06.02.2008 року № 413, довідки про наявність безнадійного боргу від 18.02.2008 року, вирішив списати безнадійний податковий борг ДП «Сніжнянська ВК № 127»код за ЄДРПОУ 08679959, який виник станом на 01.01.2008 року, зокрема за платежами з податку на додану вартість у розмірі 152 943,58 гривень у тому числі податку у розмірі 149 434,35 гривень, пеня у розмірі 3 509,23 гривень.

ДП «Сніжнянська ВК № 127» за період з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року в рахунок погашення податкового боргу, що виник до 01.07.2006 року сплатило суму 62 507,03 гривень, що підтверджується відповідними видатковими ордерами, актами та квитанціями.

Згідно розрахунку безнадійного боргу з ПДВ, наданого позивачем, залишок безнадійної заборгованості, яка підлягає списанню складає загалом 312 019,09 гривень, вказана сума утворилась з наступного: сума заборгованості вказана відповідачем згідно наданої довідки станом на 01.07.2006 року складала 527 469,7 гривень, ця сума як вже було встановлено судом була частково сплачена позивачем за період з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року сумою у розмірі 62 507,03 гривень, також рішенням відповідача списана безнадійна заборгованість ДП «Сніжнянська ВК № 127» у розмірі 152 943,58 гривень (527 469,7 -62 507,03-152 943,58 ) = 312 019,09 гривень.

ДП «Сніжнянська ВК № 127» виконуючи свої зобов'язання щодо самостійної сплати ПДВ у встановлений законом строк, перераховуючи кошти через банк, зазначало у платіжних дорученнях період саме за який сплачується податок на загальну суму 234 370,00 гривень, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Податковим органом сплачені суми всупереч визначеному позивачем призначенню платежу зараховані в погашення податкового боргу за минулі роки.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідачем у період з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року проводився перерозподіл сплаченого позивачем податку на додану вартість, що підтверджується зворотнім боком облікової картки наданої відповідачем.

Відповідачем надано суду довідку про наявність безнадійного податкового боргу з ПДВ, що міститься на особовому рахунку ДП «Сніжнянська ВК № 127», згідно вказаної довідки наявність безнадійного податкового боргу станом на 02.09.2009 року складає 12 125,2 гривень, у тому числі по податку 12 125,2 гривень.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181 джерелами сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж -є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України від 20.05.1999 року № 679-ХІУ «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України від 21.01.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної інструкції реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність встановленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. Із наведено випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, що у даному випадку не підлягає застосуванню Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку -органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», який є спеціальним законом з податків питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу самостійно визначеного платником податків. Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. ст. 7 Закону № 2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом № 2181 заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Згідно п.п. 18.2.1 ст. 18 Закону 2181 підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний» слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Згідно ст. 15 цього ж Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що станом на 01.07.2009 року у позивача мав обліковуватися (безнадійний) податковий борг з податку на додану вартість -312 019,09 гривень, яка і заявлена до списання.

Відповідно до пп. 18.2.3 п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181 податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків.

З урахуванням положень п. 2 зазначеного Порядку щодо визначення безнадійного податкового боргу, списання якого здійснюється органами державної податкової служби, суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій з цього податку та пені, у разі їх належності до безнадійного податкового боргу, підлягають списанню.

Відповідно до положень п. 5 Порядку списання безнадійного посадкового боргу платників податків, у разі наявності безнадійного податкового боргу, щодо якого минув строк давності, платник податків звертається до відповідного податкового органу з письмовою заявою, що позивачем і було зроблено.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності відповідачем правомірності своїх дій.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 , ч. 2 ст. 71 КАС України , суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 - 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214, 215, 220, 222-224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області -відхилити.

Постанову Донецького окружного суду від 07.10.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року у справі № 2а-13156/09/0570 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько