Постанова

від 19.09.2012 по справі 5015/1/12(33/141)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2012 р. Справа № 5015/1/12(33/141)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. -головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків на постанову та ухвалувід 20.06.2012 р. Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 р. господарського суду Львівської області у справі№ 5015/1/12 господарського суду Львівської області за заявою боржникаприватного підприємства "АТ -Інвест", м. Львів провизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Бахтин В.В. та заявоюпублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків проперегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Львівської області від 20.10.2011 р. у справі № 33/141

в судовому засіданні взяв участь представник:

Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства"Цебрик Л.В., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.12.2009 року порушено провадження у справі № 33/141 про банкрутство приватного підприємства "АТ-Інвест" (далі - Боржник, Підприємство) в порядку норм ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.10.2011 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року, відхилено скаргу ПАТ "Укрсиббанк" (далі -Банк) на дії ліквідатора; затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, визначені вимоги кредиторів із зазначенням їх сум, які ухвалено вважати погашеними (у тому числі кредиторські вимоги ПАТ "Укрсиббанк"), ухвалено ліквідувати Підприємство, а провадження у справі припинено.

Вказані судові рішення залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2012 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.05.2012 року (суддя - В.М. Артемович), прийнятої у цій же справі, але з № 5015/1/12 , відмовлено в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Львівської області від 20.10.2011 року.

Не погодившись із цією ухвалою, публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 03.05.2012 року, ухвалу господарського суду Львівської області від 20.10.2011 року у зв'язку з нововиявленими обставинами та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року (головуючий суддя - Желік М.Б., судді: Кузь В.Л., Малех І.Б.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 03.05.2012 -без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 03.05.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року, скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 20.10.2011 року у зв'язку з нововиявленими обставинами та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням місцевим та апеляційним судами норм матеріального права, зокрема, ст. 29 Закону про банкрутство та норм процесуального права, зокрема, ст. 112 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства" , обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи Банку у задоволенні його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про відхилення скарги Банку на дії ліквідатора, затвердження звіту ліквідатора Боржника тощо, суди зазначили, що рішення місцевого суду від 23.05.2011 року у справі за позовом про визнання недійсними торгів з продажу майна Підприємства не було покладено в основу згаданої ухвали та не мало преюдиційного значення у даній справі згідно ст. 35 ГПК України, а підставою відхилення скарги Банку на дії ліквідатора Підприємства була необґрунтованість скарги. За цих підстав місцевий суд дійшов висновку, який був підтриманий апеляційним судом, що факт скасування постановою касаційного суду рішення місцевого суду від 23.05.2011 року у справі за позовом про визнання недійсними торгів з продажу майна Підприємства не є нововиявленою обставиною щодо згаданої ухвали про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі про банкрутство Боржника.

Заперечуючи вказані висновки судів, скаржник стверджує, що в ухвалі місцевого суду, що переглядалась за нововиявленими обставинами, відсутні висновки щодо скарги Банку на дії ліквідатора з приводу проведеної реалізації майна банкрута, саме щодо реалізації якого (майна) на торгах розглядалась інша господарська справа № 5015/894/11 та було прийнято 23.05.2011 року рішення, скасоване у наступному постановою касаційного суду від 23.11.2011 року. Також скаржник зазначив, що висновок про затвердження звіту ґрунтувався на правомірності реалізації майна Боржника у ліквідаційній процедурі, а рішення з вказаної справи позовного провадження було однією з підстав і для відмови у задоволенні апеляційної скарги щодо ухвали по скарзі на дії ліквідатора Боржника. Скасовуючи ж рішення першої інстанції від 23.05.2011 року у справі № 5015/894/11, касаційний суд вказав про необхідність розгляду спору щодо правомірності реалізації майна банкрута.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із викладеними запереченнями, оскільки вони не відповідають нормам процесуального законодавства та встановленим судами обставинам справи.

Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України, однією з підстав для перегляду судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Як зазначено вище та встановили суди попередніх інстанцій, посилаючись саме на цю норму та застосовуючи саме цю підставу, Банк звернувся із вимогами про перегляд за нововиявленими обставинами підсумкової у даній справі ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Боржника та припинення провадження у справі. При цьому, нововиявленою обставиною, у контексті норм п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України, заявник визначив, зокрема, скасування постановою касаційного суду від 23.11.2011 року рішення господарського суду від 23.05.2011 року у справі № 5015/894/11, яким, в свою чергу, було відмовлено в задоволенні позовних вимог Банку про визнання недійсними торгів з продажу майна Підприємства.

Однак заявник не врахував, що при прийнятті ухвали від 20.10.2011 року факт прийняття рішення від 23.05.2011 року у справі № 5015/894/11 та встановлені цим рішенням обставини були не єдиною підставою, на чому також наголошує скаржник, відхилення скарги Банку на дії ліквідатора з приводу відповідності нормам законодавства продажу майна банкрута -це по-перше. До того ж, при прийнятті ухвали від 20.10.2011 року вирішувались не тільки питання щодо скарги Банку на дії ліквідатора Підприємства, а й розглядалися звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Боржника, а також дії ліквідатора (їх повнота і правомірність) у ліквідаційній процедурі Підприємства для встановлення підстав завершення процедури банкрутства вказаного підприємства та припинення провадження у справі, тоді як рішення суду у справі № 5015/894/11 не було підставою при розгляді та вирішенні вказаних питань.

По-друге, скаржник не врахував підстави скасування вказаного рішення у справі № 5015/894/11, а також нове рішення, яке було прийнято касаційним судом у цій справі. Так, скасовуючи рішення від 23.05.2011 року у справі № 5015/894/11, а також постанову апеляційного суду від 29.08.2011 року про залишення цього рішення без змін, суд касаційної інстанції в своїй постанові від 23.11.2011 року зазначив, що спір у цій справі безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство Підприємства, а тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не у позовному провадженні. У зв'язку із цим було визнано безпідставним порушення за заявою Банку позовне провадження про визнання торгів недійсними. Дійшовши такого висновку, касаційний суд не тільки скасував прийняті у справі попередніми судовими інстанціями рішення, а й припинив провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України -спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Отже, враховуючи викладене, слід зазначити, що при прийнятті постанови від 23.11.2011 року касаційний суд не здійснював перегляд рішень судів попередніх інстанцій у справі № 5015/894/11 у спорі про визнання недійсними торгів з продажу майна Підприємства по суті, а відповідно і не переглядались по суті і відповідність нормам законодавства проведення вказаних торгів. Припинення ж провадження у справі свідчить, що питання щодо дійсності цих торгів вважається невирішеним та не порушеним у встановленому законом порядку -у межах справи про банкрутство Боржника.

Саме у зв'язку із викладеним суд касаційної інстанції вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій у даній справі, що факт скасування касаційним судом рішення від 23.05.2011 року у справі № 5015/894/11 про визнання недійсними торгів з продажу майна Підприємства, проведених у межах справи про банкрутство останнього, не є нововиявленою обставиною у розумінні положень ст. 112 ГПК України, та приписів п. 4 ч. 2 цієї статті, зокрема.

Що ж до посилання Банку в касаційній скарзі на неповноту висновків, зроблених судом першої інстанції в ухвалі від 20.10.2011 року з приводу правомірності реалізації майна банкрута, слід зазначити, що вказані підстави не є нововиявленими обставинами у розумінні положень ст. 112 ГПК України, а можуть бути підставами для перегляду цієї ухвали в апеляційному та касаційному порядку. Між тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, ухвала від 20.10.2011 року вже була предметом перегляду в апеляційному та касаційному порядку, за результатами яких ця ухвала була залишена без змін, про що свідчать постанови апеляційного суду від 19.12.2011 року та касаційного суду - від 25.01.2012 року.

У зв'язку із викладеними касаційний суд підтримує, як правомірні, обґрунтовані та такі, що відповідають обставинам справи висновки судів про залишення без задоволення заяви Банку про перегляд ухвали від 20.10.2011 року за нововиявленими обставинами.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані постанова та ухвала цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 4 1 , 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 , 112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 03.05.2012 р. у справі № 5015/1/12 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

М.І. Хандурін

Постанова виготовлена та підписана 20.09.2012 року.