cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20.09.2012Справа №5002-21/2836-2012
За позовом Приватного підприємства «Лакі Стар 2005»
до відповідача Фізичної особи - підприємця Орлової Ірини Михайлівни
про стягнення 95 821,71 грн.
Суддя С.І. Чонгова
Представники:
Від позивача Лобанов І.О, директор; Васильєва Е.Л., довіреність № 42-12 від 05.06.2012, представник;
Від відповідача не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Приватне підприємство «Лакі Стар 2005» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Фізичної особи - підприємця Орлової Ірини Михайлівни, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 95 821,71 грн., які включають суму основного боргу в розмірі 74 710,55 грн., індекс інфляції за період грудень 2009 року - червень 2012 року у розмірі 11 400,83 грн., штраф в сумі 3 735,53 грн., а також 3% річних у розмірі 5 974,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує наступне. 02.01.2009 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу товару На виконання умов договору позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 74 710,55 грн. Однак відповідач, у порушення умов укладеного договору, товар поставлений позивачем не сплатив, що призвело до утворення заборгованості.
Відповідач у засідання суду призначене на 04 вересня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2012 року надсилалась відповідачу за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 21 серпня 2012 року. Однак, 29 серпня 2012 року поштове відправлення було повернуто поштою до Господарського суду Автономної Республіки Крим з довідкою форми № 20 з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 37-39).
У зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду 04 вересня 2012 року слухання справи ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2012 року було відкладено на 20 вересня 2012 року.
У засідання суду 20 вересня 2012 року представник позивача з'явився, вимоги позову підтримав. Надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ № 100202.
Відповідач у судове засідання 20 вересня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2012 року надсилалась на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.
Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ № 100202 відповідач - Фізична особа-підприємець Орлова Ірина Михайлівна зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності 21.02.2003 за юридичною адресою: вулиця Горького, 14, місто Бахчисарай, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим, 98400, України, тобто за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві.
Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.
До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.
Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.
У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
02 січня 2009 року між Приватним підприємством «Лакі Стар 2005» та Фізичною особою-підприємцем Орловою Іриною Михайлівною був укладений договір купівлі-продажу № б/н.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до умов укладеного договору Продавець (позивач) передає, а Покупець (відповідач) приймає товар у відповідності з накладними доданими до договору, та які є його невід'ємною частиною.
Згідно пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно пункту З вищевказаної статті у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Розділом 3 договору сторони встановили строк передачі та порядок оформлення відвантаження товару: товари повинні бути передані Покупцю в строки, які визначаються сторонами за письмовою домовленістю, а за її відсутності - за усною домовленістю. Днем передання товару вважається дата приймання товару Покупцем за накладною.
На виконання умов договору позивачем у період з 01 серпня 2009 року по 12 листопада 2009 року відповідачу було поставлено товару на загальну суму 74 710,55 грн., що підтверджується витратними накладними (а. с. 19-34). Факт одержання відповідачем товару від позивача підтверджується підписом уповноваженого представника Покупця на витратних накладних та печаткою підприємства відповідача,
Згідно з пунктом 5.1. договору - оплата за прийнятий Покупцем товару здійснюється не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня передачі товару Покупцю. День передачі товару включається до строку відстрочення платежу.
Однак відповідач, у порушення умов укладеного договору, за товар поставлений позивачем в обумовлені договором строки не розрахувався, що привело до утворення заборгованості в розмірі 74 710,55 грн.
Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач не надав доказів погашення виниклої заборгованості.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, позивач просить стягнути відповідача 3 % річних в розмірі 5 974,80 грн. та інфляційні втрати в розмірі 11 400,83 грн.
Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 3 735,53 грн.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як визначено пунктом 6.1.2. договору - за затримання оплати за прийнятий товар на строк більше 7 календарних днів Покупець оплачує Продавцю штраф в розмірі 5 % від суми простроченої накладної.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача. Крім того, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 0,57 грн. зайво перерахованого судового збору.
В судовому засіданні 20 вересня 2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 21 вересня 2012 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Орлової Ірини Михайлівни (вул. Горького, 14, м. Бахчисарай, Бахчисарайський район, АР Крим, 98400; ідентифікаційний код 2701501708, інші реквізити та банківські рахунки не відомі, рік народження не відомий) на користь Приватного підприємства «Лакі Стар 2005» (проспект Перемоги, 13-А, м. Севастополь, АР Крим, 99046; код ЄДРПОУ 33450223, р/р 26000054801113 в СФКБ «Приватбанк», МФО 324935, м. Севастополь, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 74 710,55 грн., індекс інфляції в розмірі 11 400,83 грн., штраф в розмірі 3 735,53 грн., 3 % річних в розмірі 5 974,80 грн., та судовий збір в розмірі 1916,43 грн.
Повернути з Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Приватного підприємства «Лакі Стар 2005» (проспект Перемоги, 13-А, м. Севастополь, АР Крим, 99046; код ЄДРПОУ 33450223, р/р 26000054801113 в СФКБ «Приватбанк», МФО 324935, м. Севастополь, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 0,57 грн. сплачений за платіжним дорученням № 301 від 16 липня 2012 року.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.І. Чонгова
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2012 |
Оприлюднено | 24.09.2012 |
Номер документу | 26085157 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні