Рішення

від 10.09.2012 по справі 5011-51/9432-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/9432-2012 10.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «UNIVER «т.о.в. (SPOL.S.R.O.)

до Дочірнього підприємства з 100% іноземним капіталом «Універ-Автотех»

про стягнення 438 094,28 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Топчій Ю.І. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства з 100% іноземним капіталом «Універ-Автотех»про стягнення 438 094,28 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Контрактом №01-07 від 01.07.2006 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.08.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

15.08.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від сторін надійшли документи у справі. Крім того, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якій відповідач визнав наявність заявленої до стягнення заборгованості перед позивачем.

В судових засіданнях 15.08.2012 року та 05.09.2012 року оголошувались перерви на 05.09.2012 року та 10.09.2012 року відповідно.

06.09.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній підтримував заявлені позовні вимоги, розгляд справи просив здійснити за відсутності представника позивача.

У дане судове засідання представник позивача не з'явився.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від позивача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представників, зважаючи на те, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки поданих сторонами у справі доказів, оригінали яких оглянуто судом.

У судовому засіданні 10.09.2012 року на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт

№01-07 відповідно до положень якого, позивач зобов'язується продати відповідачеві, а відповідач зобов'язується придбати від позивача на умовах FCA (згідно з ІНКОТЕРМС 2000 р.) товари відповідно до інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту. Інвойси позивач надає відповідачу на кожний окремий факт поставки товару. Ціни за товар у інвойсах виставлені позивачем після попередньої домовленості з відповідачем .

Згідно з п. 2.1, 2.2 контракту ціни на товари визначається у Євро, загальна сума контракту становить 500 000,00 євро.

Відповідно до п. 3.2 контракту датою відвантаження вважається дата штампеля у товарно-транспортній накладній. Датою поставки товару є дата, зазначена у вантажно-митних деклараціях.

Пунктом 6.1 контракту передбачено, що платежі за товари, визначені цим контрактом, мають бути здійснені у євро шляхом перерахування валюти з поточного рахунку відповідача на рахунок позивача, що позивача зазначає на інвойсі. За даним контрактом оплата буде здійснюватись протягом 180 календарних днів після фактичної поставки товару позивачем відповідачу. Також оплата може відбуватись шляхом попередньої оплати.

Згідно з п. 12.4 контракту останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим контрактом.

На виконання умов контракту за період з 13.02.2007 року до 08.07.2008 року позивачем передано позивачу товарів на загальну суму 73 833,50 євро, що підтверджується інвойсами від 07.02.2007 року, 14.03.2008 року, 26.06.2008 року та вантажно-митними деклараціями від 13.02.2007 року, 24.03.2008 року та 08.07.2008 року з відмітками Київської регіональної митниці, копії яких містяться в матеріалах справи.

26.07.2007 року відповідач частково розрахувався за переданий товар, перерахувавши на користь позивача 14 043,00 євро, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача за відповідну дату, копія якої міститься в матеріалах справи.

01.12.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до контракту №01-07 від 01.07.2006 року, якою сторони виклали пункт 12.4 контракту в новій редакції, а саме: «цей контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим контрактом, отримана відповідачем продукція повинна бути оплачена в повному обсязі до 01.01.2012 року.

Судом встановлено, що на час розгляду даної справи відповідачем не погашено заборгованість за поставлений позивачем товар в сумі 59 790,50 євро.

Доказів, що спростовували б вищезазначене, матеріали справи не містять та, в той же час, відповідачем не заперечується.

Звертаючись з позовом до Господарського суду міста Києва, позивач навів у позовній заяві розрахунок заборгованості позивача -59 790,50 євро, у гривневому еквіваленті, виходячи з курсів євро, зазначених у вантажно-митних деклараціях, і, відповідно, просить стягнути з відповідача гривневий еквівалент заборгованості -438 094,28 грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з положень п. 12.4 контракту, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 01.12.2010 року, відповідач зобов'язаний був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар, проте, як встановлено судом, на час розгляду справи, непогашена заборгованість відповідача перед позивачем за контрактом становить

59 790,50 євро.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем до цього часу обов'язку зі сплати вартості переданого позивачем товару, є порушенням

ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 438 094,28 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі, у відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства з 100% іноземним капіталом «Універ-Автотех»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, код -25587118) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при виконанні судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «UNIVER «т.о.в. (SPOL.S.R.O.)

(м. Турнов, Чеська Республіка, 51101, вул. Препержська, 1809, код 00529508)

438 094 (чотириста тридцять вісім тисяч дев'яносто чотири) грн. 28 коп. заборгованості та 8 761 (вісім тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 89 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 14.09.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.