Рішення

від 18.09.2012 по справі 5011-2/8967-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/8967-2012 18.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Державного підприємства науково-виробничого підприємства

«Київський інститут автоматики»

про стягнення 121757,80 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Іваненко І.П.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державного підприємства науково-виробничого підприємства "Київський інститут автоматики" про стягнення 121 757,80 грн. заборгованості, інфляційних, 3% річних та пені по Договору № 9367020 від 01.10.2003р.

Ухвалою від 07.07.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від позивача 06.08.2012р. та 08.08.2012р. через відділ діловодства суду надійшли заяви про уточнення позовних вимог.

Представником позивача в судовому засіданні 28.08.2012р. надано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також заявлено усне клопотання вважати вірною заяву про уточнення позовних вимог подану до суду 08.08.2012р., відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 121 745,13 грн. заборгованості, інфляційних, 3% річних та пені по Договору № 9367020 від 01.10.2003р.

Судом оголошено про прийняття до розгляду заяви про уточнення позовних вимог від 08.08.2012р.

Представники відповідача в призначене судове засідання не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Вимоги ухвали суду від 07.07.2012р. відповідачем не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи,

Крім того, представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору у відповідності до ст. 69 ГПК України.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

В призначене судове засідання представник відповідача вдруге не з'явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

01.10.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є ПАТ «Київенерго», (далі -Постачальник, Позивач) та Державним підприємством науково-виробничого підприємства "Київський інститут автоматики" (далі -Споживач, Відповідач), було укладено договір № 9588041 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору Постачальник, зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку №2.

Відповідно до пункту 9, 10 Додатку № 2 до договору (Тарифи та порядок розрахунків) Споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком.

Зобов'язання за Договором виконані Позивачем належним чином, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) фактичного споживання Відповідачем енергії за період з 01.01.12р. до 31.03.12 року, розрахунком ціни позову, розрахунком основного боргу, а також наданим суду під час розгляду справи розрахунком об'єму та вартості послуг, що проведені Позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Вказаними доказами стверджується, а Відповідачем не спростовується факт постачання Позивачем Відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Отже, Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 89 506,19 грн.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого за період з 01.01.2012 до 31.03.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2012 року та на дату винесення рішення складає 117649,03 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за Договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість, що складає 117649,03 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем та розмір позовних вимог не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з Відповідача 2,00 грн. інфляційної складової боргу та 927,31 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, згідно розрахунку, залученого до матеріалів справи.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційної складової боргу та 3% річних за наведені в позові та в розрахунку періоди нарахування.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 2,00 грн. інфляційної складової боргу та 927,31 грн. 3% річних.

Крім того, пунктом 7 додатка 4 до договору передбачено, що на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) позивачем нараховується пеня у розмірі 0,5 % за кожний день до моменту погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Враховуючи вимоги статті 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності та становить 3176,46 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст 49, 82, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства науково-виробничого підприємства "Київський інститут автоматики" (м. Київ, вул. Нагірна, 22; код ЄДРПОУ 00230480) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 117649 (сто сімнадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. коп. -основного боргу, 2 (дві) грн. 00 коп. -інфляційних, 927 (дев'ятсот двадцять сім) грн. 31 коп. -3 % річних, 3179 (три тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 46 коп. -пені та 2435 (дві тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 16 коп. -суму судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.09.12р.

Суддя І.О.Домнічева