Рішення

від 03.09.2012 по справі 5006/41/15/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.12 р. Справа № 5006/41/15/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Артемівського міжрайонного прокурора, м. Артемівськ в інтересах держави в особі Соледарської міської ради, м. Соледар

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Артемівськ

про стягнення заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади, м. Соледар №5/11 від 28.01.2011р. в розмірі 1264,18 гривень, 10% штрафу в розмірі 126,42 гривень, пеню в розмірі 45,44 гривень, 3 % річних в розмірі 2,04 гривень

Представники сторін:

Прокурор: Лисенко С.І.

Від позивача: Нікітіна М.С.

Від відповідача: не прибув

Артемівський міжрайонний прокурор, м. Артемівськ (Заявник позову) в інтересах держави в особі Соледарської міської ради, м. Соледар (далі -Позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Артемівськ (далі -Відповідач), про стягнення заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади, м. Соледар №5/11 від 28.01.2011р. в розмірі 1264,18 гривень, 10% штрафу в розмірі 126,42 гривень, пеню в розмірі 45,44 гривень, 3 % річних в розмірі 2,04 гривень, а всього заборгованість в розмірі 1438,08 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Соледара №5/11 від 28.01.2011р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати, однак у встановлений строк їх не виконав, в результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати оренди, що стало підставою для нарахування 3% річних, пені та штрафу. За твердженням прокурора невиконання відповідачем зобов'язань по договору оренди є порушенням інтересів держави, оскільки не формується місцевий бюджет та не надходять кошти, за рахунок яких повинно забезпечуватись виконання соціально-економічних програм міста.

Соледарська міська рада надала суду письмові пояснення №947/01-19 від 03.07.2012р., в яких позов прокурора підтримує повністю та зазначає, що відповідачем не виконуються зобов'язання за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Соледара №5/11 від 28.01.2011р. в результаті чого за ним виникла заборгованість з орендної плати в сумі 1264,18 гривень, що стало підставою для нарахування 10% штрафу в розмірі 126,42 гривень, пені в розмірі 45,44 гривень, 3 % річних в розмірі 2,04 гривень.

31.07.2012р. суд виніс окрему ухвалу відносно дій Соледарської міської ради, м. Соледар, пов'язаних з невиконання вимог суду, з метою їх припинення та запобігання у майбутньому.

Відповідно до уточненої позовної заяви №78-1225вих12 від 30.07.2012р. прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь Соледарської міської ради на розрахунковий рахунок балансоутримувача об'єктів оренди бухгалтерії дошкільних закладів установ освіти при дошкільному закладі №17 м. Солевару заборгованість з орендної плати в розмірі 1264,18 гривень, 10% штрафу в розмірі 126,42 гривень, пеню в розмірі 45,44 гривень, 3 % річних в розмірі 2,04 гривень.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців". При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався. Розгляд справи на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався до 03.09.2012р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокурора, позивача, суд:

ВСТАНОВИВ:

Між Соледарською міською радою (Орендодавець) та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) 28.01.2011р. було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади, м. Соледар №5/11 , за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування комунальне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове вбудоване приміщення (майно) площею 18,9 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 поверсі цегляної будівлі Центру дітей та юнацтва, що перебуває на балансі бухгалтерії дошкільних закладів установ освіти при дошкільному закладі №17 м. Солевара (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.03.2010 і становить за належною оцінкою 8 550,00 гривень (п. 1.1.).

Відповідно до умов п.2.1 договору вступ орендаря у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому -передачі майна.

Згідно п.3.1. договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 №78 (зі змінами), положення про оренду майна комунальної власності територіальної громади м.Соледара, затвердженого рішенням міської ради від 29.03.2007 №5/15-218, із змінами внесеними до нього рішенням Соледарської міської ради від 28.02.2008 №5/33-410 та за результатами конкурсу на право оренди комунального майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди з 28.01.2011р. - 156,87 гривень.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3.).

Пунктом 3.5. договору передбачено, що розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, централізованих цін та тарифів, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Орендна плата перераховується Балансоутримувачу у розмірі 100 % щомісяця не пізніше 25 числа місяця за який здійснюється платіж, за наступними реквізитами: бухгалтерії дошкільних закладів установ освіти при дошкільному закладі № 17 м. Соледара, м. Соледар, вул, Леніна, За, р/р 35425005002646 в ГУДКУ у Донецькій обл., МФО 834016, ОКПО 26319638 (п. 3.6.).

Орендна плата, несвоєчасно перерахована або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Балансоутримувачу відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7).

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менш ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (п. 3.8.).

Нарахування орендної плати здійснюється Балансоутримувачем орендованого приміщення - бухгалтерії дошкільних закладів установ освіти при дошкільному закладі № 17 м. Солевара (п. 3.12).

Відповідно до п. 5.4 договору орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

За приписами п.10.1. Договору строк оренди встановлюється з 28.01.2011р. по 27.01.2012р.

До укладеного договору між сторонами було складено та підписано акт від 28.01.2011р. прийму передачі об'єкта оренди комунальної власності територіальної громади м. Соледара, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв об'єкт оренди комунальної власності територіальної громади м. Соледара - нежитлове вбудоване приміщення (майно) площею 18,9 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, на підставі договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Соледара №5/11 від 28.01.2011р. Акт підписано обома сторонами.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім станом на 01.03.2012р. утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 1438,08 гривень.

29.08.2011р. на адресу відповідача було направлено претензію, щодо наявності заборгованості (лист №01-20-149 від 26.01.2012р.), яка до теперішнього часу залишається нерозглянутою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до приписів передбачених ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України "Про прокуратуру". Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено пунктом 3 частини 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту. Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Водночас, на спірні правовідношення поширюється також дії спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотною умовою договору є - орендна плата.

Приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язки орендаря, де зазначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно вимог передбачених статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Зазначеній нормі повністю відповідає пункт 3.6 договору, у відповідності до якого відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 25 числа місяця за який здійснюється платіж.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню орендної плати, суд дійшов висновку про необхідність стягнення заборгованості по орендній платі.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Соледара №5/11 від 28.01.2011р. належним чином не виконав, орендна плата у період з 28.01.2011р. по 28.01.2012р. сплачувалась несвоєчасно, в порушення встановленого Договором строку, нерегулярно, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 1264,18 гривень, що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів в підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 1264,18 гривень, є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2,04 гривень суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 2,04 гривень суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позові заявлено до стягнення 3% річних, однак до матеріалів справи надано розрахунок інфляційних витрат. У судовому засіданні, яке відбулось 03.09.2012р. представник позивача не надав суду пояснень щодо наданого розрахунку інфляційних витрат та не зміг відповісти на питання суду стосовно нарахованої суми 3% річних тому вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 2,04 гривень не підлягають задоволенню.

Крім того, ст. 611 Цивільного кодексу України визначає одним з наслідків, встановлених законом або договором, порушення зобов'язання сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи, що домовленість позивача та відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати та штрафу сформульована безпосередньо у п.п. 3.7., 3.8, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину про забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З урахуванням викладеного, суд перевіривши відповідність наданих позивачем розрахунків умовам договору, дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача:

- заборгованості в розмірі 1264,18 гривень;

- пені в сумі 45,44 гривень;

- штрафу в сумі 126,42 гривень.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір виник з вини відповідача то судові витрати покладаються на відповідача. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 69, 75, 77, 82-85, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Артемівського міжрайонного прокурора, м. Артемівськ в інтересах держави в особі Соледарської міської ради, м. Солевар, до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Артемівськ, задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (84500, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Соледарської міської ради (на розрахунковий рахунок балансоутримувача об'єкту оренди бухгалтерії дошкільних закладів установ освіти при дошкільному закладі №17 м. Соледару - 84545, Донецька область, м. Соледар, вул. Леніна, 3а, на р/р 35425005002646 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 26319638) заборгованість з орендної плати в розмірі 1264,18 гривень, 10% штрафу в розмірі 126,42 гривень, пеню в розмірі 45,44 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (84500, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1609,50 гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10.09.2012 року.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Колесник Р.М.